Рішення № 8368311, 25.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/65925.01.10 За позовом Науково-виробничого підприємства «Інсолар»ТОВ до фірми «Т.М.М.»ТОВ

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Дубінська Л.В. (доручення від 25.02.2009р.);

від відповідача: не з’явились;

В судовому засіданні 25.01.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

Обставини справи:

Науково-виробниче підприємство «Інсолар»ТОВ (надалі НВП «Інсолар»ТОВ, позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з фірми «Т.М.М.»ТОВ суми основного боргу 58041, 77 грн., пені 6336, 15 грн., 3% річних 1142, 40 грн., всього 65520, 32 грн..

В ході розгляду справи від позивача отримано уточнення позовних вимог за вих. 980/07 від 20.11.2009р., згідно з якими позивач зазначав про збільшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача 65851, 14 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором підряду № 255р/2005 від 16.05.2005р. не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати виконаних робіт. Оскільки відповідачем заборгованість добровільно не погашається, позивач вважає наявними підстави для стягнення суми боргу разом з нарахованими штрафними санкціями (пеня та 3% річних) в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу товариства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій (довідка станом на 29.10.2009р. наявна у матеріалах справи).

Провадження у справі порушено ухвалою від 10.11.2009р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2005р. між ТОВ «ТММ»та НВП «Інсолар»ТОВ укладено договір підряду № 255р/2005 відповідно до умов якого підрядник зобов’язувався виконати за замовленням генпідрядника роботу –підбір на підставі розділу проекту К 10/05, розробленого КТМ «Мир» отриманого від підрядника, поставку, монтаж і пусконалагоджувальні роботи на об’єкті генпідрядника обладнання систем кондиціювання повітря та опалення «адміністративної будівлі»розташованої по вул. Квітки-Основяненко 7 у м. Харкові, а генпідрядник (відповідач у справі) зобов’язувався прийняти і оплатити виконану роботу.

Згідно з п. 3.1 договору оплата обладнання та робіт підрядника виконаних у відповідності з умовами договору, проводиться генпідрядником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника згідно виставлених останнім рахунків, у відповідності з додатком № 4 до договору.

Додатковими угодами № 1 від 01.06.2007р., № 2 від 28.02.2008р., № 3 від 06.02.2009р. сторонами погоджувалось збільшення вартості договору, що відповідає п 12.2 договору.

Виконання договірних зобов’язань позивачем підтверджується представленими до матеріалів справи первинними документами: видатковими накладними що підтверджують поставку обладнання, технічними актами про виконання підбору поставки та монтажу поставленого обладнання, актами приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в), довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ3), протоколами індивідуального випробування обладнання. Зазначені документи у належним чином засвідчених копіях містяться у матеріалах справи, підписані сторонами, скріплені печатками підприємств, а доказів які підтверджують неприйняття вказаних робіт, виявлення недоліків у виконаній роботі суду не надано.

Остаточні розрахунки з позивачем за поставлене обладнання, виконані та прийняті відповідачем роботи по договору останнім не здійснені, загальна заборгованість станом на час вирішення спору складає 58041, 77 грн., зазначена сума підтверджена з боку відповідача у акті звірки взаємних розрахунків складеному станом на 01.08.2009р., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Положення ч. 1 ст. 174 ГК України, а також п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, якою закріплений принцип свободи договору, передбачають можливість існування змішаного типу договору, тобто такого договору, який опосередковує різнорідні відносини та поєднує умови, які є необхідними для формування певного виду зобов'язання.

Договір укладений між сторонами містить в собі елементи як договору підряду, так і договору поставки. Відносини сторін що виникають по договору з приводу поставки обладнання регулюються положеннями параграфу 3 глави 54 ЦК України, у главі 61 визначені положення які регулюють відносини що виникають з підряду (виконання робіт).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

          Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням додатку № 4 до договору № 255р/2005 від 16.05.2005р., яким є перелік і строки виконання платежів, п’ятий платіж 203238 грн. (останній у переліку платежів за договором) проводиться генпідрядником протягом 5 банківських днів з моменту проведення випробувань всієї системи із складанням відповідного протоколу індивідуального випробування обладнання. Таким чином, строк оплати виконаних робіт, з урахуванням складених актів індивідуального випробування обладнання від 19.02.2009р. є таким що настав 26.02.2009р., розрахунок з позивачем мав бути здійснений протягом 5 банківських днів від дня складання актів, та саме з указаної дати слід здійснювати розрахунки штрафних санкцій та вважати наявним прострочення сплати.

З метою вирішення питання про погашення заборгованості позивач звертався до відповідача з претензіями, та зокрема у претензії за вих. 392/07 від 02.06.2009р. просив перерахувати суму боргу та штрафні санкції в загальній сумі 64617, 87 грн.. Однак, в подальшому після отриманої відповіді та через неузгодження між сторонами суми заборгованості було складено та підписано акт звірки взаєморозрахунків згідно з яким станом на 01.08.2009р. заборгованість відповідача складає 58041, 77 грн.. Рахунки на оплату були виставлені своєчасно, про що зазначено позивачем у претензії, і вказаний факт відповідачем не заперечувався.

Зазначена сума боргу відповідачем не погашена, доказів зворотнього на вимоги суду (ухвала від 10.11.2009р.) не представлено та враховуючи відсутність доказів повної сплати боргу станом на час розгляду справи, непогашення заборгованості відповідачем, яка складає 58041, 77 грн., вимоги про стягнення вказаної суми підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 8.4 договору при порушенні строків оплати генпідрядник несе майнову відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежів.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Стягненню з відповідача підлягає сума пені згідно розрахунку суду, що проведений у відношенні суми заборгованості щодо якої виник спір, з урахуванням настання строку оплати у відповідності з положеннями договору, за обліковими ставками встановленими Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р., листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395 (12%), Постановою НБУ від 12.06.2009р. № 343 (11% в періоді з 15.06.2009р.), Постановою НБУ від 10.08.2009 № 468 (10, 25%) в періоді прострочення з 27.02.2009р. по 13.08.2009р. (дата на яку здійснено розрахунок позивачем) –та складає 6143, 58 грн..

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3% річних за прострочення сплати 58041, 77 грн. в періоді з 27.02.2009р. по 13.10.2009р. (дата на яку здійснено розрахунок позивачем) складає 1092, 45 грн. та саме у вказаному розмірі підлягає стягненню з відповідача.

Здійснені позивачем розрахунки не можуть бути прийняті судом, оскільки як про те встановлено вище, починаючи з 27.02.2009р. наявним є факт порушення строків оплати по договору з яким закон пов’язує нарахування штрафних санкцій, зокрема у вигляді пені, трьох процентів річних.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, контррозрахунку суми штрафних санкцій, відзиву на позов та документів в підтвердження заперечень на вимоги ухвали суду не надано, доказів здійснення розрахунків з позивачем по договору № 255р/2005 від 16.05.2005р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором, суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача 58041, 77 грн. основного боргу, 6143, 58 грн. пені та 1092, 45 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 658, 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 885, 56 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.»(юрид. адреса: 03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, 2-Б; адреса: 03055, м. Київ, вул. Тимофеєвої 3, р/р 260019800772 в ВАТ «ТММ-Банк»у м. Києві, МФО 300896, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 14073675) на користь Науково-виробничого підприємства «Інсолар»Товариство з обмеженою відповідальністю (61022, м. Харків, вул. Іванівська 1, п/р 26004000040 в АСУ Б «Грант»МФО 351607, ідент. код 21171591) 58041, 77 грн. (п’ятдесят вісім тисяч сорок одну гривню 77 копійок) основного боргу, 6143, 58 грн. (шість тисяч сто сорок три гривні 58 копійок) пені та 1092, 45 грн. (одну тисячу дев’яносто дві гривні 45 копійок) 3% річних, 885, 56 грн. (вісімсот вісімдесят п’ять гривень 56 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 01.02.2010