Рішення № 8368310, 25.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/54825.01.10 За позовом          Приватного підприємства «Автотранспортне підприємство «Сімекс» до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

про стягнення невиплаченого страхового відшкодування та штрафних санкцій

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Журавльов П.В. директор;

від відповідача не з’явились;

В судовому засіданні 25.01.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

Обставини справи:

Приватного підприємства «Автотранспортне підприємство «Сімекс»(надалі ПП «Автотранспортне підприємство «Сімекс», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(надалі ЗАТ «СК «Універсальна», відповідач) страхового відшкодування в розмірі 37331, 71 грн., пені в розмірі 2314, 57 грн., 3% річних за прострочення грошового зобовязання в розмірі 380, 48 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сума страхового відшкодування за укладеним договором добровільного страхування наземного транспорту № 32-31/49/0003 від 17.06.2008р. при настанні страхового випадку внаслідок пожежі в кабіні автомобіля в результаті замикання 06.01.2009р., не була виплачена відповідачем, у зв’язку з чим позивач вважає наявними підстави для стягнення в судовому порядку належного йому страхового відшкодування із нарахуванням штрафних санкцій.

Відповідачем відзиву на позов не надано, про розгляд справи відповідач повідомлявся належним чином, представник був присутнім в судовому засіданні 23.11.2009р..

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи позивачем повідомлено про здійснення сплати відповідачем суми страхового відшкодування у розмірі заявленому до стягнення. Банківська виписка за 12.01.2010р. підтверджує надходження суми страхового відшкодування в розмірі 37331, 71 грн. залучена до матеріалів справи, та свідчить про відсутність спору між сторонами в цій частині.

У відповідності до п.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Станом на час прийняття рішення у справі спору між сторонами в частині стягнення страхового відшкодування в розмірі сплачених коштів не існує, провадження в цій частині підлягає припиненню.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          Згідно генерального договору добровільного страхування наземного транспорту № 32-31/49/0003 від 17.06.2008р. ПП «Автотранспортне підприємство «Сімекс»застраховано 20 транспортних засобів на загальну суму 2929400 грн..

Об'єктом страхування в даному випадку, є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованими транспортними засобами та їх додатковим обладнанням, які вказані як застраховані в додатку № 1, а одним із страхових випадків –вибух, пожежа (п. 2.1 (А 3) договору).

До вказаного генерального договору сторонами укладено два додаткових договори: № 1 та № 2 від 05.12.2008р., згідно з якими було встановлено додаткову франшизу в розмірі 1% від страхової суми що є незмінною по ризиках А 1- А 5, визначено дію договору та передбачено додаткову сплату страхової премії, а також до списку застрахованих транспортних засобів включено ще 4 транспортні засоби, серед яких сідловий тягач марки DAF 95ХF-430, державний номер АА 8710 НХ.

В силу частини 2 статті 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику.

Про настання страхової події 06.01.2009р. із застрахованим транспортним засобом - DAF 95ХF-430, державний номер АА 8710 НХ, а саме внаслідок пожежі що виникла в кабіні водія було пошкоджено транспортний засіб а також настала смерть водія, було повідомлено страхову компанію, що останньою не заперечується, підтверджено у кладеному страховому акті № 31/09/01/3766.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування", страховик бере на себе зобов'язання здійснити страхову виплату страхувальнику у разі настання страхового випадку.

Як те підтверджено банківською випискою за 12.01.2010р., відповідачем виплачено 37331, 71 грн. страхового відшкодування згідно страхового акту № 31/09/01/3766.

Вказаний договір страхування зумовлює виникнення цивільно-правових відносин, порядок здійснення яких визначається Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування" та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють такий вид відносин.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальникові, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується з статтею 354 Господарського кодексу України та статтею 979 Цивільного кодексу України, якими визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Належне виконання позивачем своїх обов’язків по договору страхування, зокрема і в частині повідомлення про настання страхового випадку –пожежі, що сталась 06.01.2009р. відповідачем не заперечується, та підтверджується матеріалами справи. Вказаний випадок було визнано страховим, про що свідчить виплата страхового відшкодування 12.01.2010р. за договором страхування згідно страхового акту № 31/09/01/3766, копії документів на підтвердження залучені до матеріалів справи.

Виходячи з положень чинного законодавства, сума страхового відшкодування визначається як різниця між сумою матеріального збитку і франшизою. Страховик складає розрахунок розміру страхового відшкодування, який є додатком до страхового акта, вираховуючи з матеріального збитку, розрахованого шляхом проведення відповідної експертизи, тільки франшизу.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Названою статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Порядок та умови виплати страхового відшкодування за договором страхування визначено у розділі 7 договору згідно з яким виплата страхового відшкодування проводиться тільки після встановлення факту настання страхового випадку, підтвердження цього факту компетентними органами і визначення розмірів збитків, підтверджених відповідними документами.

Згідно з п. 7.3 після отримання страховиком від страхувальника (вигодонабувача) та відповідних інших установ, підприємств, організацій всіх необхідних документів, страховик протягом 10-ти робочих днів з дня отримання останнього необхідного документа приймає рішення про виплату та складає страховий акт; про відмову у виплаті або прийняття рішення про відстрочку виплати страхувальник (вигодонабувач) повідомляється письмово, з викладенням мотивації прийнятого рішення в трьох-денний термін; у разі надсилання повідомлення поштою, час поштового обігу не враховується.

Заяву про сплату страхового відшкодування відповідачем зареєстровано 15.03.2009р. за вхідним номером 683/03/09, а складенням страхового акту № 31/09/01/3766 підтверджено отримання всіх необхідних документів та визнання страховим випадком - випадку що стався 06.01.2009р. із застрахованим транспортним засобом DAF 95ХF-430, державний номер АА 8710 НХ.

Згідно з п. 7.4 генерального договору 32-31/49/0003 від 17.06.2008р. страховик зобов’язаний здійснити виплату страхового відшкодування протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.

Оскільки страхувальник (позивач у справі) звернувся з відповідною заявою до відповідача 15.03.2009р., страховий акт складено та отримано позивачем 25.03.2009р. виплату страхового відшкодування, виходячи з наведених положень договору, відповідач мав здійснити 08.04.2009р., тоді як така проведена 12.01.2010р. що підтверджує порушення строків сплати з боку відповідача, а отже порушення ним умов договору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 12.1.1 генерального договору 32-31/49/0003 від 17.06.2008р. при порушенні термінів здійснення виплати страхового відшкодування страховик зобов’язаний сплатити страхувальнику пеню в розмірі 0, 05% від суми, що підлягає виплаті за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним. Стаття 20 Закону України «Про страхування»передбачає покладення на страховика майнової відповідальності за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом та не встановлює строків протягом яких можливе нарахування пені.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача нарахована позивачем за період з 09.04.2009р. по 10.08.2009р. складає 2314, 57 грн. і вимоги про стягнення вказаної суми пені суд визнає обґрунтованими.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням прострочення сплати страхового відшкодування, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 380, 48 грн. 3% річних згідно розрахунку позивача за період прострочення виплати.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, факт прострочення виплати суми страхового відшкодування згідно договору страхування 32-31/49/0003 від 17.06.2008р. підтверджується матеріалами справи, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 400, 28 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Згідно частини другої п. 5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Припинити провадження в частині розгляду вимог про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»37331, 71 грн. страхового відшкодування.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(01601, м. Київ, вул. П. Орлика 24/1, р/р 2650101015546 в КФ ВАТ «Кредо банк»МФО 321897, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 20113829) на користь Приватного підприємства «Автотранспортне підприємство «Сімекс»(юрид. адреса: 03022, м. Київ, вул. Кайсарова 7/9; адреса: 07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Красовського 18, р/р 26007216692000в АКІБ «Уксиббанк»м. Харків, МФО 351005, ідент. код 34866996) 2314, 57 грн. (дві тисячі триста чотирнадцять гривень 57 копійок) пені, 380, 48 грн. (триста вісімдесят гривень 48 копійок) 3% річних, 400, 28 грн. (чотириста гривень 28 копійок) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 01.02.2010