Рішення № 8367846, 21.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/43321.01.10 За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Ладигіна О.Б.

про розірвання договору купівлі-продажу № 1264 від 01.06.09. та стягнення 29.270 грн. 98 коп. пені та 122 115 грн. 84 коп. неустойки

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Лавська Т.М. –представник за довіреністю № 53 від 14.09.09.

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м.Києву до Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Ладигіна Олександра Борисовича про:

- розірвання Договору купівлі-продажу нежилих приміщень комунальної вланості шляхом викупу № 1264 від 01.06.09., який укладений між сторонами;

- стягнення з відповідача на користь позивача пені за об"єкт приватизації в розмірі 29.270 грн. 98 коп., та неустойки в розмірі 20% від ціни продажу об"єкта приватизації в розмірі 122115,84 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.09. порушено провадження у справі № 30/433, розгляд справи призначено на 24.12.09. о 09-30.

Відповідач в призначене судове засіданні не з"явився, але через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи в зв"язку з його надходженням за межами України.

Ухвалою Господапського суду міста Києва від 24.12.09. розгялд справи № 30/433 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 21.01.10. о 16-30.

В судовому засіданні 21.01.10. позивач підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання 21.01.10. не з»явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 27.11.09. про порушення провадження у справі № 30/433 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, але через канцелярію суду відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи № 30/433, в звязку з перебуванням відповідача на лікарняному.

Розглянувши зазначене клопотання відповідача про відкладення розгляду справи № 30/433, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки відповідач міг вжити інших заходів щодо свого правового забезпечення в судовому процесі.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

01.06.09. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (Продавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Ладигіним О.Б. (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу нежилих приміщень комунальної власності шляхом викупу № 1264 (надалі –Договір купівлі-продажу); та Договір № 1264/01 від 08.09.09. про внесення змін до Договору купівлі-продажу від 01.06.09. № 1264.

Предметом Договору купівлі-продажу є нежилі приміщення №№ 15, 16 (групи приміщень № 2), з № 10 по № 14 (групи приміщень № 3) будівлі пункту прокату (шаховий клуб) загальною площею 87,80 кв. м, які розташовані за адресою: м. Київ, Передмістна слобідка, 1 (літера А) (попередня адреса: м. Київ, Броварський проспект, Венеціанський острів № 1 (літера А).

Позивач вказує на те, що відчужувані нежилі приміщення належать територіальній громаді м. Києва на праві комунальної власності на підставі свідоцтва про право власності, серія САС № 241692, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 09.04.09. на підставі наказу від 09.04.09. № 250-В, зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 21.04.09., про що записано в реєстрову книгу № 186п-282, за реєстровим № 9406-П.

Рішенням Київської міської ради від 26.04.07. № 469/1130 „Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 08.02.07. № 62/723 „Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки" зазначені нежилі приміщення були включені до переліку об'єктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва та підлягають приватизації.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 10 Рішення Київської міської ради від 08.02.07. № 62/723 „Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки" зазначено, що з метою виконання завдань щодо надходження до бюджету міста Києва коштів від приватизації надати повноваження Головному управлінню комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву з приватизації об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", під дію якого підпадає зазначений об'єкт приватизації, вказується, що продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у загальнодержавній та комунальній власності, є відповідно Фонд державного майна, його регіональні представництва та відділення.

Положенням про Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, що затверджене Головою Фонду державного майна України 23.01.06. та зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 19.10.07. за №10741050001027343, Регіональне відділення в межах повноважень, визначених Фондом, і повноважень, делегованих Київською міською радою, здійснює державну політику у сфері приватизації майна, що перебуває у державній власності та комунальній власності м. Києва.

Пунктом 1.4. Договору передбачено, що ринкова вартість відчужуваних нежилих приміщень, відповідно до висновку про вартість майна - нежилих приміщень, який затверджено начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву від 30.09.08., з урахуванням податку на додану вартість становить 610 579,20 грн. Відповідно до п. 2.2. Договору купівлі-продажу Покупець зобов'язаний внести 508 816 грн. за придбаний об'єкт протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього Договору (до 01.07.09.). Термін оплати може бути продовжений ще на 30 календарних днів (до 31.07.09.) за умови внесення Покупцем не менше 50 відсотків від ціни продажу об'єкта без урахування податку на додану вартість (254 408,0 грн.) за перші 30 календарних днів.

Позивач вказує на те, що він своїми листами №30-03/9892 від 14.07.09. та № 30-03/11614 від 14.08.09. повідомив відповідача, що враховуючи перерахування до 01.07.09. за об'єкт приватизації лише 60 000 грн. (11,8 % від ціни продажу нежилих приміщень), відповідно до п. 7.2 Договору купівлі-продажу відповідачу починаючи з 02.07.09. нараховується пеня.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.08.09. відповідачем надано гарантійний лист, в якому зазначено, що оплату відповідач за спірне майно буде здійснювати частками, остаточно розрахуватись за об'єкт приватизації відповідач зобов'язався 17.09.09.

Обґрунтовуючи свої позовні вимови, позивач вказує на те, що на момент звернення Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до суду з даним позовом, відповідач встановлену Договором купівлі-продажу ціну продажу спірного майна не сплатив.

Позивач вказує на те, що Суб’єктом підприємницької діяльності – фізичною особою Ладигіним О.Б. було здійснено наступні платежі: 04.06.09. –101 763,00 грн.(ПДВ); 30.06.09. –60 000,00 грн.; 21.08.09. - 20 000,00 грн.; 31.08.09. –110 000,00 грн.

Згідно п. 12.3. Договору купівлі-продажу зазначено, що у разі невиконання однією стороною умов цього договору, він може бути змінений або розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду або господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача було надіслано лист-пропозицію № 30-10/14308 від 02.10.09. про розірвання Договору купівлі-продажу № 1264 від 01.06.09., в зв’язку з неналежним виконанням умов Договору купівлі-продажу, в якому, зокрема, було запропоновано сплатити неустойку та пеню.

Але як вбачається, в матеріалах справи відсутні докази відповіді Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Ладигіна О.Б. на зазначений вище лист позивача, а також докази сплати пені та неустойки.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем свого зобов’язання щодо внесення коштів за придбаний об’єкт відповідно до умов Договору купівлі-продажу.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови Договору купівлі-продажу.

Доказів належного виконання відповідачем свого зобов’язання щодо внесення у повному обсязі та у встановлений строк коштів за придбаний об’єкт приватизації за Договором купівлі-продажу Суб"єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Ладигіним Олександром Борисовичем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

У відповідності до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вбачається з наданих суду доказів, Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву своїм листом № 30-10/14308 від 02.10.09. повідомляло відповідача про розірвання Договору купівлі-продажу № 1264 від 01.06.09. у разі несплати коштів за об’єкт приватизації та пені.

З наявних у матеріалів справи вбачається, що сторони не досягли згоди щодо розірвання Договору купівлі-продажу № 1264/01 від 01.06.09.

З огляду те, що наявними у справі доказами підтверджується факт порушення відповідачем умов Договору купівлі-продажу № 1264/01 від 01.06.09., суд дійшов висновку про те, що вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву щодо розірвання Договору купівлі-продажу нежилих приміщень комунальної вланості шляхом викупу № 1264 від 01.06.09., який укладений між сторонами є законними та обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 29270,98 грн. суд встановив наступне.

Згідно з п. 7.2 Договору купівлі-продажу передбачено, що у разі порушення терміну оплати за об'єкт Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період за який стягується пеня, від несплаченої суми за кожний день прострочки.

Позивач зазначає, що за період з 02.07.09. по 13.11.09. (135 днів) пеня за об'єкт приватизації становить 29 270,98 грн.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 29 270,98 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 122115,84 грн. неустойки, суд встановив наступне.

Згідно п. 7.3 Договору купівлі-продажу передбачено, що у разі, якщо Покупець протягом 60 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації Договору не сплатить встановлену ціну продажу, він сплачує неустойку в розмірі 20 % від ціни продажу об'єкта приватизації з урахуванням податку на додану вартість.

Як було встановлено вище, відповідачем порушено свої зобов’язання щодо внесення у повному обсязі та у встановлений строк коштів за придбаний об’єкт відповідно до умов Договору купівлі-продажу, в зв’язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка в розмірі 122115,84 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача..

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано жодних доказів на спростування обставин, викладених Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву у позовній заяві.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву задовольнити повністю.

2.          Розірвати Договір купівлі-продажу нежилих приміщень комунальної вланості шляхом викупу № 1264 від 01.06.09., який укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Суб"єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Ладигіним Олександром Борисовичем.

3.          Стягнути з Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Ладигіна Олександра Борисовича (м. Київ, вул. Лятошинського, 8, кв. 122, ідентифікаційний код 2509311017) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 50-Г, код ЄДРПОУ 19030825) 122 115 (сто двадцять дві тисячі сто п’ятнадцять) грн. 84 коп. –неустойки, 29 270 (двадцять дев’ять тисяч двісті сімдесят) грн. 98 коп. –пені.

4.          Стягнути з Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Ладигіна Олександра Борисовича (м. Київ, вул. Лятошинського, 8, кв. 122, ідентифікаційний код 2509311017) в доход Державного бюджету України 1 598 (одна тисяча п’ятсот дев’яносто вісім) грн. 87 коп. - державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

5.          Після вступу рішення в законну силу видати накази.

6.          Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя           Т.М. Ващенко

Дата підписання

рішення 28.01.10.