Рішення № 8367843, 28.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/66028.12.09 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансАльянс"

до приватного підприємства "КАРДО ТРЕЙД"

про стягнення 4 135 495,88 грн.

за зустрічним позовом           приватного підприємства "КАРДО ТРЕЙД"

до                               товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансАльянс"

про                               визнання недійсним договору

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від ТОВ "ТрансАльянс"           Ярцун І.М.(дов. від 20.10.2009)

                                                   Рудяк С.А.(дов.в ід 30.10.2009)

Від ПП "КАРДО ТРЕЙД" Юрченко О.А.(дов. від 19.08.2009)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості по договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 05-09/01 від 05.09.2008 у розмірі 4 135 495,88 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.10.2009 порушено провадження у справі №50/660 та призначено до розгляду на 09.11.2009.

Представник відповідача в судове засідання 09.11.2009 не з’явився, витребувані судом докази не подав, але через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання.

В судове засідання прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Розгляд справи було відкладено на 30.11.2009.

В судове засідання 30.11.2009 прибули представники позивача та відповідача і дали пояснення по справі.

Судом встановлено, що 27.10.2009 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача борг з урахуванням інфляції в сумі 4 496 161,49 гривень, 3% річних в розмірі 169 633,24 гривні, пеню в розмірі 718 094,65 гривень, державне мито в розмірі 25 500,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 236 гривень.

Суд прийняв до уваги дану заяву про збільшення позовних вимог.

09.11.2009 відповідач через канцелярію суду подав зустрічний позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 05-09/01 від 05.09.2008.

Даний зустрічний позов обґрунтований тим, що договір № 05-09/01 від 05.09.2008 був підписаний зі сторони позивача за зустрічним позовом особою, яка не мала належних повноважень.

В судовому засіданні представник відповідача по первісному позову підтримав свій зустрічний позов, просив прийняти зустрічні позовні вимоги та об'єднати їх в одне провадження із первісним позовом.

Представник позивача по первісному позову подав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просив первісний позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову - відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.60 ГПК України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов"язаний з первісним.

Отже, зважаючи на вищезазначене суд прийшов до висновку, що подані сторонами по справі № 50/660 обидва позови (первісний та зустрічний) взаємно пов"язані підставами та поданими доказами і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору.

Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку про необхідність витребування додаткових доказів по справі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.11.2009 розгляд справи було відкладено на 21.12.2009 та прийнято зустрічну позовну заяву відповідача - приватного підприємства "КАРДО ТРЕЙД" у справі № 50/660 до спільного розгляду з первісним позовом.

21.12.2009 в судове засідання прибули представники позивача за первісним позовом та відповідача за первісним позовом, дали пояснення по справі та подали докази.

Представник відповідача за первісним позовом подав клопотання про залучення до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом директора приватного підприємства "КАРДО ТРЕЙД" Привалова Ю.Г.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що прийняття рішення по справі №50/660 за позовом TOB «Транс Альянс»до ПП «Кардо Трейд»про стягнення 4 135 495,88 грн. та за зустрічним позовом ПП «Кардо Трейд»до TOB «Транс Альянс» визнання договору купівлі-продажу нафтопродуктів №05-09/01 від 05.09.2008 недійсним, безпосередньо стосується та має вплив права та обов'язки директора ПП «Кардо Трейд» Привалова ЮГ. щодо відповідальності за фінансово-господарську діяльність, а покази та свідчення директора ПП «Кардо Трейд», щодо умов укладення та подальшого виконання оспорюваного договору купівлі-продажу нафтопродуктів №05-09/01 від 05.09.2008 мають значення для об'єктивного та правильного вирішення спору.

Представник позивача за первісним позовом заперечував проти залучення директора приватного підприємства "КАРДО ТРЕЙД" Привалова Ю.Г. до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом.

Суд дослідивши матеріали справи та вислухавши думку представників сторін прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом про залучення до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом директора приватного підприємства "КАРДО ТРЕЙД" Привалова Ю.Г., оскільки директор відповідача за первісним позовом являється офіційним представником ПП "КАРДО ТРЕЙД" і відповідно до статуту(п. 7.5.1.) має право без довіреності представляти інтереси даного підприємства в суді. Таким чином Привалов Ю.Г. не позбавлений права з’явитися в судове засідання та дати відповідні пояснення по суті справи, а отже залучення директора ПП "КАРДО ТРЕЙД" третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом жодним чином не вплине на подальший розгляд справи, а тільки затягне розгляд справи.

Крім цього представник відповідача за первісним позовом подав клопотання про залучення до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом ТОВ «Нафтогазкапітал».

Дане клопотання обґрунтоване тим, що прийняття рішення по справі №50/660 за позовом TOB «Транс Альянс»до ПП «Кардо Трейд»про стягнення 4 135 495,88 грн. та за зустрічним позовом ПП «Кардо Трейд»до TOB «Транс Альянс»про визнання договору купівлі-продажу нафтопродуктів №05-09/01 від 05.09.2008 недійсним, безпосередньо стосується та має вплив на майнові права TOB «Нафтогазкапітал», яке у відповідності до статуту ПП «Кардо Трейд»в редакції від 30.08.2007 є власником ПП «Кардо Трейд», а покази та свідчення представників TOB «Нафтогазкапітал»щодо умов укладення та подальшого виконання оспорюваного договору купівлі-продажу нафтопродуктів №05-09/01 від 05.09.2008 мають значення для об'єктивного та правильного вирішення спору.

Представник позивача за первісним позовом заперечував проти залучення TOB «Нафтогазкапітал»до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом.

Суд дослідивши матеріали справи та вислухавши думку представників сторін прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом про залучення до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом TOB «Нафтогазкапітал», оскільки відповідно до розділу 1 статуту ПП «Кардо Трейд»останнє має самостійний баланс, є власником свого відокремленого майна, може від свого імені укладати договори, набувати майнові та пов’язані з ними немайнові права, нести обов’язки, бути позивачем та відповідачем у суді. Отже ПП «Кардо Трейд»є самостійним господарюючим суб’єктом, який несе зобов’язання за результатами своєї господарської діяльності і залучення TOB «Нафтогазкапітал»жодним чином не вплине на подальший розгляд даної справи. Представник відповідача за первісним позовом не довів, що свідчення представників TOB «Нафтогазкапітал»мають значення для об'єктивного та правильного вирішення спору та вплинуть на рішення що буде прийнято в даній справі.

В судовому засіданні було оголошено перерву на 28.12.2009 для подання додаткових доказів по справі.

В судове засідання 28.12.2009 прибув представник позивача, дав пояснення по справі, в яких просив первісний позов задовольнити в повному обсязі відповідно до заяви про збільшення позовних вимог та просив відмовити в задоволенні зустрічного позову у зв’язку з його безпідставністю.

Представник відповідача в судове засідання 28.12.2009 не з’явився, але через канцелярію суду 25.12.2009 подав клопотання про призначення продовження судового засідання, в якому 21.12.2009 було оголошено перерву до 28.12.2009 на більш пізній термін. Господарським процесуальним кодексом України не передбачено «призначення продовження судового засідання», а тому суд відмовив в задоволенні даного клопотання.

Крім цього 25.12.2009 через канцелярію суду від директора ПП "КАРДО ТРЕЙД" Привалова Ю.Г. надійшло клопотання про призначення продовження судового засідання на іншу дату у зв’язку з відрядженням уповноваженого представника. Суд відмовляє у задоволенні даного клопотання оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачено «призначення продовження судового засідання». Крім того суд зазначає, що неможливість участі у справі одного представника не позбавляє права підприємство направити в засідання іншого представника, в тому числі в судове засідання мав право з’явитися директор відповідача за первісним позовом, як офіційний представник ПП "КАРДО ТРЕЙД".

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Керуючись ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за первісним позовом за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позови(первісний та зустрічний), об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.09.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю "ТрансАльянс" (далі позивач, продавець за договором) та приватним підприємством "КАРДО ТРЕЙД" (далі відповідач, покупець за договором) було укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 05-09/01 (далі договір).

Відповідно до п. 1. договору продавець зобов’язався передати у власність покупця нафтопродукти, а покупець зобов’язався прийняти і оплатити товар на умовах цього договору.

Згідно з розділом 3 договору поставка товару здійснюється залізничним транспортом: СРТ –станція призначення, що вказана покупцем, в редакції Інкотермс-2000. Протягом одного дня з дати відвантаження продавець повідомляє покупцю номери вагоно-цистерн і кількість відвантаженого товару, відповідно до вантажної відомості вантажоотримувача. Датою відвантаження товару вважається відмітка станції відправлення вантажу.

Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання умов договору здійснив поставку товару відповідачу 10.09.2008, 12.09.2008 та 02.10.2008 на загальну суму 20059401,23 грн. Підтвердженням отримання відповідачем товару слугують акти прийому-передачі від 10.09.2008, від 12.09.2008 та від 02.10.2008(в матеріалах справи).

Вищевказані документи приймаються судом у якості належного доказу виконання поставки товару відповідачу та прийняття його останнім.

Відповідно до п.п. 2.1.-2.2. договору оплата за придбаний за цим договором товар здійснюється покупцем відповідно до додатків в безготівковій формі на рахунок продавця. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця.

Згідно додаткових угод до договору № 1 від 05.09.2008, № 2 від 11.09.2008 та № 3 від 30.09.2008 відповідач зобов’язаний оплатити товар протягом 10 банківських днів з дати прибуття товару на станцію призначення, що зазначена на штемпелі залізничної накладної.

Як вбачається з матеріалів справи остання партія товару на суму 6428492,03 грн. була поставлена 02.10.2008, таким чином оплата повинна бути здійснена до 16.10.2008.

Однак, в порушення умов договору відповідач лише частково сплатив вартість поставленого позивачем товару і станом на 20.03.2009 заборгованість відповідача перед позивачем становила 8147401,23 грн.

Крім цього, 16.03.2009 між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу дизельного палива № 16-03/09, на виконання умов якого відповідач поставив позивачу дизельне паливо на загальну суму 4730000,00 грн.

20.03.2009 між позивачем та відповідачем було укладено акт заліку взаємних зобов’язань, в результаті якого залишок заборгованості відповідача перед позивачем склав 3147401,23 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 3147401,23 грн. підтверджується крім іншого також актом звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 31.03.2009.

Таким чином в порушення умов договору відповідач в обумовлений договором строк повністю не розрахувався за поставлений позивачем товар і станом на день розгляду справи заборгованість відповідача становить 3147401,23 грн.

У своїй зустрічній позовній заяві відповідач за первісним позовом просить визнати недійсним договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 05-09/01 від 05.09.2008, оскільки даний договір був підписаний зі сторони позивача за зустрічним позовом особою, яка не мала належних повноважень.

Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши думку представників сторін, прийшов до висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову у зв’язку з наступним:

Згідно статті 241 Цивільного кодексу України, наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до пункту 9.2. Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 р. N 02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

TOB „Кардо Трейд" прийняло товар за договором купівлі-продажу нафтопродуктів, та частково оплатило його, що свідчить про визнання своїх обов'язків за договором.

ПП „Кардо Трейд" не заперечує факт приймання товару, що також підтверджується актами прийому-передачі нафтопродуктів від 10.09.2008, від 12.09.2008, від 02.10.2008. Сторони не заперечують факт часткової оплати товару, після якої у ПП „Кардо Трейд" залишився борг перед TOB „ТрансАльянс" в сумі 3 417 401,23 гривні. Цей факт також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 31.03.2009, підписаним головним бухгалтером ПП „Кардо Трейд" та скріплений печаткою даного господарюючого суб’єкта.

Отже, такими конклюдентними діями ПП „Кардо Трейд" схвалило оспорюваний договір та не може вимагати визнання договору недійсним на підставі обмеження повноважень директора.

Таким чином, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 3417401,23 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 3417401,23 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 718094,65 грн.

Згідно з п. 5.2. договору в разі порушення строків оплати вказаних в п.п. 2.1., 2.2. договору покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, визначеної від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 599 Цивільного Кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

Дії відповідача є порушенням вимог договору і це є підставою для застосування відповідальності згідно чинного законодавства, а саме стягнення пені в сумі 718094,65 грн.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд(у заяві про збільшення позовних вимог) стягнути з останнього 3% річних у розмірі 169633,24 грн. та суму інфляційних збитків у розмірі 1078760,26 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Однак судом встановлено, що станом на 16.10.2008 борг відповідача перед позивачем становив 8 147 401,23 грн., а з 20.03.2009 борг був частково погашений шляхом заліку взаємних зобов'язань і склав 3 417 401,23 грн.

Позивач здійснив розрахунок 3-х відсотків річних з 27.09.2008. Суд вважає неправомірним такий розрахунок суми 3-х відсотків річних, у зв’язку з чим судом було самостійно здійснено розрахунок:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

8147401.2317.10.2008 - 20.03.20091553 %103795.66

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

3147401.2321.03.2009 - 27.10.20092213 %57170.60

Таким чином, загальна сума 3-х відсотків складає 160966,26 грн.

Суду також незрозуміла методика розрахунку позивачем інфляційних збитків, у зв’язку з чим суд самостійно здійснив такий розрахунок:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

17.10.2008 - 20.03.20098147401.231.098798445.32

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

21.03.2009 - 27.10.20093417401.231.040136696.05

Таким чином, інфляційні збитки позивача складають 935141,37 грн.

Отже, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 935141,37 грн. інфляційних витрат та 160966,26 грн. - три проценти річних від простроченої суми за увесь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем за первісним позовом вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню. В задоволенні зустрічного позову суд відмовляє повністю у зв’язку з його необґрунтованістю та недоведеністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом стягуються понесені позивачем за первісним позовом витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. В задоволенні зустрічного позову –відмовити повністю.

3. Стягнути з приватного підприємства "КАРДО ТРЕЙД" (вул. Артема, 33-Б, кв. 8, м. Київ, 04053, поштова адреса: вул. Інститутська, 17/5, оф. 1, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 34002498 (з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення)) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансАльянс" (Кловський Узвіз, 5, оф. 2, м. Київ, 03148, код ЄДРПОУ 32380847) основний борг в сумі 3417 401 (три мільйони чотириста сімнадцять тисяч чотириста одна) грн. 23 коп., 3% річних в сумі 160 966(сто шістдесят тисяч дев’ятсот шістдесят шість)грн. 26 коп., 935 141(дев’ятсот тридцять п’ять тисяч сто сорок одна)грн. 37 коп. - інфляційної складової боргу; 718094(сімсот вісімнадцять тисяч дев’яносто чотири) грн. 65 коп. пені, 24 778(двадцять чотири тисячі сімсот сімдесят вісім) грн. 35 коп. державного мита та 229 (двісті двадцять дев’ять) грн. 32 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині первісного позову відмовити.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя                                                                       Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 15.01.2010