Рішення № 8367817, 12.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 16/48812.01.10 За позовом Військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Об»єднана торгівельна група»

провизнання недійсним договору

Суддя Ярмак О.М. Представники сторін: Від позивача: Медведь А.В. за дов. Від відповідача: Від прокуратурине з’явився

Лесько Г.Є. пом прокурора ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22.12.09 в засіданні суду оголошувалась перерва на підставі ст. 77 ГПК України.

Пред’явлені вимоги про визнання недійсним інвестиційного договору № 11/011/03-061/КБп62 від 15.03.2006 р. про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об’єктів житлово –цивільного призначення, розташованих за адресою : АР Крим, м. Севастополь, набережна Назукіна, причал № 262, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, укладений між Державою Україна в особі органу управляти майном Міністерства оборони України в особі директора філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України «Укроборонбуд»Мельника В.Л. та ТОВ «Об'єднана торгівельна група».

Позивач вимоги прокурора підтримав.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, свої заперечення виклав у відзиві на позов від 22.12.2009 року.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

15.03.2006 року між відповідачем та Міністерством оборони України в особі Центрального спеціалізованого будівельного управління «Укроборонбуд»було укладено інвестиційний договір № 11/011/03-061/КБп62 , згідно умов якого сторони ведуть спільну діяльність шляхом об»єднання вкладів сторін по проектуванню і будівництву (реконструкції) об»єктів житлово-цивільного призначення з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торговельного та адміністративного призначення, підземним паркінгом та інженерними мережами на будівельному майданчику, що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Севастополь, Набережна Назукіна, причал 262 Балаклавської бухти.

Відповідно до п. 2.6. договору на будівельному майданчику (території, що підлягає забудові за цим договором) знаходиться нерухоме майно, яке в цілому складається із причалу площею 250,9 кв.м. та бетонного технічного майданчику установки антени зв»язку і трансформатора площею 22,3 кв.м. Зазначене майно є державною власністю і складає пайовий внесок (пай) Міністерства оборони України.

Згідно Акту прийому-передачі розміру пайової участі за інвестиційним договором № 11/011/03-061/КБп62 від 15.03.2006 позивач передав відповідачу нерухоме державне майно, що складається із причалу площею 250,9 кв.м. та бетонного технічного майданчику установки антени зв»язку і трансформатора площею 22,3 кв.м.

Пунктом 6.7. договору визначено, що відповідач вправі у будь-який момент з дати укладення договору здійснити дострокову компенсацію (викуп) пайової участі позивача у цьому договорі за згодою сторін, шляхом укладення договору про компенсацію пайової участі (паю) позивача у цьому договорі.

На виконання умов інвестиційного договору 11/011/03-061/КБп62 від 15.03.2006 відповідно до договору 11/011/03-062/КБп62 від 23.03.2006 про компенсацію пайової участі Міністерства оборони України в інвестиційному договорі, відповідач здійснив викуп паю позивача, а саме - нерухоме державне майно, що складається із причалу площею 250,9 кв.м. та бетонного технічного майданчику установки антени зв»язку і трансформатора площею 22,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Севастополь, Набережна Назукіна, причал 262 Балаклавської бухти.

Компенсація вартості придбаного шляхом купівлі-продажу майна становила 310000 грн. Вказана сума була сплачена відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням № 3 від 24.09.2007 року.

Згідно ст. 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних силах України»рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України.

Відповідно до пп. 3, 4, 6, 7 «Положення про порядок відчуження військового майна Збройних сил», рішення про відчуження військового майна, яке є придатним для подальшого використання, а також цілісних майнових комплексів, у тому числі військових містечок, та іншого нерухомого майна, приймає Кабінет Міністрів України, а списаного військового майна –Міністерство оборони України.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Враховуючи те, що передача державного військового майна - причалу площею 250,9 кв.м. та бетонного технічного майданчика установки антени зв»язку і трансформатора площею 22,3 кв.м. як вклад (пай) у спільну діяльність згідно інвестиційного договору № 11/011/03-061/КБп62 є його відчуженням, адже право власності на це майно переходить у спільну часткову власність сторін, а також враховуючи відсутність дозволу Кабінету Міністрів України на відчуження спірного майна, що є порушенням вимог Закону України «Про правовий режим майна у Збройних силах України»та Положення про порядок відчуження військового майна Збройних сил, затверджених Постановою КМУ від 28.12.2000 №1919, тому вимоги про визнання договору недійсним з цих підстав є обґрунтованими.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Недодержання в момент вчинення правочину вказаної вимоги є підставою для визнання такого правочину недійсним (ст. 215 ЦК України).

Як вбачається із спірного договору, він укладався між відповідачем та Державою України через орган, уповноважений управляти майном Міністерством оборони України, від імені якого діє директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) «Укроборонбуд»Мельник Вячеслав Леонідович, що діяв на підставі довіреності Міністерства оборони України виданої Міністром оборони України від 09.03.2006 № 610 (ВСР № 232423); довіреності Міністерства оборони України, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. від 14.02.2006 № 162з (ВСР № 831447); довіреності Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового), посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. від 10.02.2006 № 375 (ВСР № 275579).

Як вбачається з довіреностей №162з від 14.02.2006 та №375 від 10.02.06, видано їх було на підставі довіреності № 2369 від 17.08.04, яка відповідно до розпорядження Міністра оборони України від 12.02.2005 була визнана недійсною. Тобто, зазначені вище довіреності на ім»я Мельника В.Л, який підписував спірний договір, були видані після скасування основної довіреності.

Довіреність Міністерства оборони України № 610 від 09.03.2006 року, видана Міністром оборони України уповноважила Мельника В.Л. укладати від імені Міністерства оборони України на підставі рішення тендерного комітету Міністерства оборони України правочини (договори, контракти) про пайову участь у будівництві житла та укладати від імені Міністерства оборони України на підставі рішення Міністра оборони України та за погодженням директора Департаменту будівництва Міністерства оборони України за кошти суб»єктів господарювання правочини (договори, контракти) спільної діяльності, про пайову участь у будівництві житла, виготовлення проектно-кошторисної документації, підряду на капітальне будівництво, врегулювання відносин, заміни сторони, купівлі-продажу житла (квартир).

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Міністром оборони України про укладення спірного договору не приймалося та погодження з директором Департаменту будівництва Міністерства оборони України не відбувалося.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що інвестиційний договір № 11/011/03-061/КБп62 від 15.03.2006 укладений з порушенням вимог ч. ч. 1,2 ст. 203 ЦК України, тому вимоги про визнання такого правочину недійсним є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

1.Визнати недійсним інвестиційний договір № 11/011/03-061/КБп62 від 15.03.2006 про спільну діяльність шляхом будівництва будівництву (реконструкції) об»єктів житлово-цивільного призначення, розташованих за адресою: АР Крим, м. Севастополь, Набережна Назукіна, причал 262 Балаклавської бухти, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, укладений між Державою Україна в особі органу управляти майном Міністерства оборони України в особі директора філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України «Укроборонбуд»Мельника В.Л. та ТОВ «Об'єднана торгівельна група».

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Об»єднана торгівельна група»(04070, Київ, вул. Іллінська, 12, ЄДРПОУ 30726130) в доход державного бюджету 85 (вісімдесят п»ять) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

СуддяО.М. Ярмак

Рішення підписане 29.01.2010 р.