Рішення № 8367684, 25.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 27/47025.01.10 За позовом           Приватного підприємства «Укртехно» до           Державного підприємства «Будівельне управління Служби безпеки України»

про                     стягнення 53 348,01 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:                    Варишко П.В. –представник за довіреністю від 25.08.2009 року;

від відповідача:          не з’явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Приватне підприємство «Укртехно»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Будівельного управління Адміністративно-господарського управління Служби безпеки України про стягнення 53 348,01 грн.

          Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 216ДМ/19/12-52 від 20.10.2006 року позивачем виконано на користь відповідача підрядні роботи на загальну суму 32 012,40 грн.

          Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач роботи прийняв, проте, в порушення умов договору зобов’язання з оплати не виконав.

          Посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з останнього основну заборгованість у розмірі 32 012,40 грн., 3 % річних у розмірі 2 576,35 грн. та збитки від інфляції у розмірі 18 759,26 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 06.10.2009 року.

          Представники сторін у судове засідання 06.10.2009 року не з’явилися, вимоги ухвали суду від 17.09.2009 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

          Враховуючи те, що неявка представників сторін у судове засідання та неподання ними витребуваних доказів перешкоджали вирішення спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 19.10.2009 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 19.10.2009 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з невиконанням вимог ухвали суду від 06.10.2009 року.

          Представник відповідача у судове засідання 19.10.2009 року не з’явився, витребувані ухвалою суду від 06.10.2009 року докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          З огляду на те, що неявка представника відповідача у судове засідання та неподання сторонами витребуваних доказів перешкоджали вирішення спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 03.11.2009 року.

          У судовому засіданні 03.11.2009 року представник позивача подав докази, витребувані ухвалою суду від 19.10.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 03.11.2009 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 19.10.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Зважаючи на необхідність витребування від позивача додаткових доказів, враховуючи те, що неявка представника відповідача у судове засідання та неподання ним витребуваних доказів перешкоджали вирішення спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 07.12.2009 року.

          Ухвалою заступника Голови Господарського суду міста Києва від 16.11.2009 року, на підставі частини 3 статті 69 ГПК України, строк вирішення спору продовжено на один місяць.

          У судовому засіданні 07.12.2009 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судовому засіданні 07.12.2009 року подав клопотання про зміну найменування відповідача на Державне підприємство «Будівельне управління Служби безпеки України», у зв’язку з внесенням змін до установчих документів відповідача.

          Суд задовольнив подане відповідачем клопотання про зміну найменування відповідача.

          Також, у судовому засіданні 07.12.2009 року представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання сторонам можливості врегулювати спір мирним шляхом та надав усні пояснення по суті спору.

          Зокрема, представник відповідача зазначив, що проти позовної вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості не заперечує.

          Представник позивача проти заявленого відповідачем клопотання не заперечував.

          Крім того, у судовому засіданні 14.12.2009 року представники сторін заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

          На підставі частини 4 статті 69 ГПК України, суд задовольнив заявлене сторонами клопотання про продовження строку вирішення спору.

          З огляду на існування намірів сторін врегулювати спір у добровільному порядку, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 25.01.2010 року.

          У судовому засіданні 25.01.2010 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 25.01.2010 року не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 08283668.

          Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          20.10.2006 року між Приватним підприємством «Укртехно»(надалі –позивач) та Державним підприємством «Будівельне управління Служби безпеки України»(надалі –відповідач) укладено договір підряду № 216ДМ/19/12-52 (надалі –договір).

          Згідно з умовами договору позивач зобов’язався своїми силами, з матеріалів відповідача та відповідно до його вказівок виконати роботи з запуску та налагодження автоматики протидимного захисту на об’єкті: «Житловий будинок з об’єктами культурно-побутового та соціального призначення на розі Харківського шосе та вулиці Тростянецької в Харківському районі м. Києва, корпус 1, секція А», а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити виконані роботи.

          Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що вартість робіт складає 32 012,40 грн.

          Роботи, передбачені договором, позивач виконав належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи актом № 10/15 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2006 року на суму 32 012,40 грн. та відповідної довідкою про вартість виконаних підрядних робіт.

          Згідно з пунктом 4.1 договору оплата за виконані роботи здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на підставі довідки і актів виконаних робіт за формами КБ-2в та КБ-3 протягом 5-ти банківських днів з моменту їх підписання.

          Надані позивачем акт виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідка про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 не містять дати їх підписання.

          За таких обставин, суд вважає, що вказані документи були підписані сторонами в останній робочий день звітного місяця, тобто 31.10.2006 року.

          Тому, виконані за договором роботи відповідач зобов’язаний був оплатити у термін до 07.11.2006 року.

          З наявного в матеріалах справи листа обслуговуючого банку позивача № 7-4-4/4663 від 21.10.2009 року судом вбачається, що в рахунок оплати робіт, виконаних за договором, на поточний рахунок позивача грошові кошти не надходили.

          Таким чином, станом на день розгляду справи сума основної заборгованості відповідача перед позивачем складає 32 012,40 грн.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, за яким підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина 1 статті 875 ЦК України).

          Згідно з частиною 4 статті 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об’єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

          Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Відповідач доказів виконання зобов’язань за договором щодо оплати робіт не надав, проти вимоги позивача не заперечував.

          Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

          Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 32 012,40 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Також, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 2 576,35 грн. та збитки від інфляції у розмірі 18 759,26 грн.

          Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Оскільки за виконані роботи відповідач зобов’язаний був розрахуватися у термін до 07.11.2006 року, прострочення виконання зобов’язання має місце з 08.11.2006 року.

          Враховуючи зазначене, розмір 3 % річних за прострочення оплати робіт складає:

          32 012,40 грн. * 3 % * 54 (з 08.11.2006 року до 31.12.2006 року) / 365 = 142,08 грн.

          32 012,40 грн. * 3 % * 365 (з 01.01.2007 року до 31.12.2007 року) / 365 = 960,37 грн.

          32 012,40 грн. * 3 % * 366 (з 01.01.2008 року до 31.12.2008 року) / 366 = 960,37 грн.

          32 012,40 грн. * 3 % * 221 (з 01.01.2009 року до 09.08.2009 року) / 365 = 581,49 грн.

          Отже, за перерахунком суду, загальний розмір 3 % річних складає 2 644,31 грн.

          Пунктом 2 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

          Позивач клопотання про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог не заявляв.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає задоволенню у розмірі 2 576,35 грн.

          Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97 р. щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

          Збитки від інфляції складають:

          32 012,40 грн. * (101,8 % * 100,9 % * 116,6 % * 122,3 % * 102,9 % * 101,5 % * 101,4 % * 100,9 % * 100,5 % * 101,1 % * 99,9 %) –32 012,40 грн. = 18 848,90 грн.

          Як зазначалося вище, позивач клопотання про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог не заявляв.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягає задоволенню у розмірі 18 759,26 грн.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 875, 879 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Державного підприємства «Будівельне управління Служби безпеки України»(01021, м. Київ, вул. Шовковична, 13/2; ідентифікаційний код 20001964) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного підприємства «Укртехно»(03110, м. Київ, вул. Клименка, 25; ідентифікаційний код 24570133) основну заборгованість у розмірі 32 012 (тридцять дві тисячі дванадцять) грн. 40 коп., 3 % річних у розмірі 2 576 (дві тисячі п’ятсот сімдесят шість) грн. 35 коп., збитки від інфляції у розмірі 18 759 (вісімнадцять тисяч сімсот п’ятдесят дев’ять) грн. 26 коп., 533 (п’ятсот тридцять три) грн. 48 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А.