Рішення № 8367615, 11.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/55711.12.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аспект-2007»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»

прозобов’язання здійснити переказ грошових коштів та стягнення пені в сумі 1679,18 грн. СуддяСташків Р.Б. Представники: від позивача –Якуніна І.М., представник за дов. б/н від 11.08.2009; від відповідача –не з’явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аспект-2007»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(далі –відповідач) про зобов’язання здійснити переказ коштів з поточного рахунку позивача №2600601302320 відповідно до платіжних доручень №204 від 23.02.2009 на суму 82566, 96 грн., №208, №209, №210, №211, №212 від 06.04.2009 на 15000 грн. кожне, №213 від 06.04.2009 на суму 10350,9 грн., №214 від 12.08.2009 на суму 4299 грн., стягнення пені за прострочення переказу коштів в сумі 1679,18 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору банківського рахунку №2820-07 від 15.03.2007 (далі –Договір), ст. 1068 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»не перерахував кошти за вказаними платіжними дорученнями у загальній сумі 167917,86 грн.

Представник відповідача, під час проведення судового засідання 07.12.2009 позовні вимоги позивача визнав в частині невиконаних платіжних доручень, в частині стягнення пені заперечив, з посилання на введений у ТОВ «Український промисловий банк»мораторій на задоволення вимог кредиторів постановою НБУ №19/БТ, який постановою НБУ від 05.087.2009 №447 був продовжений з 05.08.2009 до 21.01.2010.

У ході проведення судового засідання, 11.12.2009 представник позивача пояснив, що після порушення провадження у даній справі за період з 18.11.2009 до 01.12.2009 відповідач повністю виконав платіжні доручення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.03.2007 між позивачем (Клієнт) та відповідачем (Банк) було укладено Договір, відповідно до п.1 якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок №2600601302320 в національній валюті (далі –Рахунок) і здійснює розрахунково-касове обслуговування Рахунку Клієнта у відповідності з чинним законодавством України в т.ч. нормативно-правовими актами Національного банку України та умовами цього Договору.

Згідно з п.п.2.1.3 п.2.1 Договору передбачено, що Банк зобов’язаний своєчасно виконувати розпорядження Клієнта на списання коштів з Рахунку. У разі відсутності або недостатності коштів на Рахунку Клієнта на момент подання розрахункових документів до Банку, здійснювати договірне списання коштів з Рахунку в межах суми встановленого овердрафту, якщо це обумовлено окремо укладеним договором між Клієнтом та банком, в іншому випадку повертати розрахункові документи без виконання не пізніше наступного робочого дня з відміткою про причини повернення документа без виконання та зазначенням дати його повернення.

Відповідно до п.п.2.1.5 п.2.1 Договору Банк зобов’язаний виконувати розрахункові документи Клієнта відповідно до черговості їх надходження та в межах залишку коштів на початок операційного дня з урахуванням сум, що надходять протягом операційного дня (поточні надходження).

Як слідує з матеріалів справи, позивачем через електронну систему «Клієнт-Банк»були подані відповідачу наступні платіжні доручення про перерахування коштів на рахунок ДП «Експертиза дорожнього сервісу», а саме:

-          платіжне доручення № 204 від 23.02.09 на суму 82 566,96 грн.;

-          платіжне доручення № 208 від 06.04.09 на суму 15 000,00 грн.;

-          платіжне доручення № 209 від 06.04.09 на суму 15 000,00 грн.;

-          платіжне доручення № 210 від 06.04.09 на суму 15 000,00 грн.;

-          платіжне доручення № 211 від 06.04.09 на суму 15 000,00 грн.;

-          платіжне доручення № 212 від 06.04.09 на суму 15 000,00 грн.;

-          платіжне доручення № 213 від 06.04.09 на суму 10 350,90 грн..

Проте, відповідач зазначені вище платіжні доручення не виконав у строк.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (п.3 ст. 1066 ЦК України).

Відповідно до частини 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно зі статтею 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Статтею 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно, до ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України»банки зобов'язані виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що мітиться в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Згідно п.1.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України»визначено, що операційний час –частина операційного дня банку або іншої установи –члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою –членом платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Відповідно до п.п.3.2.3 п.3.2 Клієнт має право вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та надання інших обумовлених цим Договором послуг.

Після порушення провадження в даній справі за період з 18.11.2009 до 01.12.2009 відповідач виконав повністю платіжні доручення №№ 208-213.

19.11.2009 позивач анулював платіжне доручення № 204 від 23.02.2009 та надав відповідачу для виконання 2 платіжних доручення: №№ 215, 216 від 19.11.2009 на суму 41 283,48 грн. кожне.

26.11.2009 Відповідачем було виконано платіжне доручення № 215.

07.12.2009 Відповідачем було виконано платіжне доручення № 216.

Позивач також надав відповідачу платіжне доручення № 214 від 12.08.2009 на суму 4 299,00 грн. для перерахування грошових коштів на рахунок Позивача в банку «Райффайзен банк Аваль».

Однак, відповідач не виконав вказане платіжне доручення в строк, але 19.11.2009, як пояснив позивач звернувся до останнього з проханням анулювати платіжне доручення № 214 від 12.08.2009 в зв'язку з тим, що залишок на особовому рахунку позивача після перерахування вказаної в платіжному доручені суми буде менший ніж потрібен для оплати за розрахунково-касове обслуговування.

19.11.2009 платіжне доручення № 214 від 12.08.2009 на суму 4 299,00 грн. позивачем було анульовано та замість нього 01.12.2009 подано відповідачу для виконання платіжне доручення № 217 на суму 4 100,00 грн.

Отже, станом на 08.12.2009 всі платіжні доручення, надані позивачем для виконання відповідачу були виконані останнім.

Відтак, провадження в частині зобов’язання ТОВ «Український промисловий банк»здійснити переказ грошових коштів, підлягає припиненню, на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи той факт, що спірні платіжні доручення позивача були виконані відповідачем вже після порушення провадження у даній справі, судові витрати в сумі 85 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок останнього.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача пеню за прострочення переказу коштів в сумі 1679,18 грн., нараховану у розмірі 1% простроченої суми 167917,86 грн., оскільки з дня подання позивачем платіжного доручення від 23.02.2009 та 6 платіжних доручень від 06.04.2009 минуло більше 10 днів.

Пунктом 3.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України»передбачено, що уразі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Відповідно до п.п.6.1.1 п.6.1 Договору Банк сплачує Клієнту пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу (помилкового платежу або платежу без законних підстав) за кожний день прострочення починаючи від дня порушення до дня виконання зобов’язань (виправлення помилки), але в сумі, що не перевищує 11% суми платежу у разі порушення Банком строків виконання доручення Клієнта на переказ коштів.

Постановою Національного банку України «Про призначення в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк»тимчасової адміністрації 319/БТ з 21.01.2009 призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 21.01.2009 до 21.07.2009, відповідно до постанови Правління національного Банку України від 05.08.2009 №447 продовжений мораторій на задоволення вимог кредиторів з 05.08.2009 до 21.01.2010, крім зобов’язань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов’язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.

Частиною 2 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Частиною 3 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що протягом дії мораторію:

1) забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України;

2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить стягнути пеню, яка нараховувалась під час дії мораторію, що суперечить вищевказаному положенню п.3 ст. 85 та ч.2 ст. 58 Закону.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відсутність в даному випадку підстав для стягнення 1679,18 грн. пені за несвоєчасний переказ коштів.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при відмові в позові покладаються на позивача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Разом з тим, суд відзначає, що при зверненні до суду позивач сплатив 1 722,17 грн. державного мита платіжним дорученням №118 від 14.08.2009, замість 187 грн.

Відтак, 1 535,17 грн. державного мита підлягають поверненню останньому, як заяво сплачені.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження в частині зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» здійснити переказ коштів припинити.

У решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133, м. київ, бул. Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 19357325, МФО 321024) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аспект-2007»(01033, м. Київ, вул. Володимирська, 61/11, ідентифікаційний код 34809215) 85 (вісімдесят п’ять) грн. –витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Аспект-2007» (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 61/11, ідентифікаційний код 34809215) з Державного бюджету України 1535 (одну тисячу п’ятсот тридцять п’ять) грн. витрат по сплаті державного мита, сплаченого платіжним дорученням №118 від 14.08.2009, оригінал якого знаходиться в матеріалах господарської справи №34/557.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 22.01.2010