Рішення № 8367566, 08.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/70408.12.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ревард"

до Відкритого акціонерного товариства Трест "Київміськбуд № 6"

про стягнення заборгованості у розмірі 208 914,45 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Пастушенко О.Д.- свідоцтво №568/10 від 24.11.1994р, Сергієнко Ю.П.- директор;

від відповідача: не з’явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ревард" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Трест "Київміськбуд № 6" про стягнення заборгованості у розмірі 208 914,45 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором надання послуг по експлуатації будівельних машин та механізмів № 4/08 від 02.01.2008 не оплатив вартість наданих послуг, заборгувавши позивачу 205 800,00 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 205 800,00 грн. - боргу, 1902, 09 грн. –пені, 208,06 грн. –індексу інфляції, 1 004,30 грн. –3 % річних, також понесені ним по справі судові витрати –2 089,14 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, крім того 10445, 72 грн. –оплати послуг адвоката.

Ухвалою від 02.11.2009 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 26.11.2009.

26.11.2009 представник відповідача у судове засідання не з’явився, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено до 07.12.2009.

07.12.2009 представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 205 800,00 грн. - боргу, 4 987, 80 грн. –пені, 1 034,50 грн. –індексу інфляції, 2 519,91 грн. –3 % річних, також понесені ним по справі судові витрати та 10717, 11 грн. –оплати послуг адвоката.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, в решті позовних вимог просив відмовити.

07.12.2009 в судовому засіданні оголошувалася перерва в розгляді справи до 08.12.2009.

08.12.2009 представник відповідача у судове засідання не з”явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом не знайдено підстав для задоволення вказаного клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв’язку з відсутністю доказів на підтвердження обставин викладених в клопотанні.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 08.12.2009 р. за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір надання послуг по експлуатації будівельних машин та механізмів № 4/08 (далі - Договір), згідно умов якого (п.1.1), сторони погодили, що у порядку та на умовах, визначених цим Договором, позивач надає відповідачу послуги щодо експлуатації будівельних машин і механізмів для виконання земляних та будівельно-монтажних робіт на всіх будівельних об'єктах відповідача, а відповідач приймає виконані послуги та оплачує їх вартість на умовах цього Договору.

Позивач свої зобов’язання по Договору виконав належним чином, що підтверджується актами здачі - прийняття робіт (копії залучено до матеріалів справи, а оригінали оглянуті в судовому засіданні) та не заперечується відповідачем.

Згідно п. 4.4 Договору оплата наданих послуг здійснюється протягом 10 банківських діб з моменту отримання відповідачем рахунку від позивача.

Однак, відповідач взяті на себе зобов’язання по Договору не виконав, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 205 800,00 грн.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки покупець зобов’язаний прийняти поставлений постачальником товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п. 7.3 Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 4 987, 80 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

В пункті 7.3. Договору передбачено, що у разі прострочення відповідачем строків платежу, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 4 987, 80 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 1 034,50 грн. –індексу інфляції та 2 519,91 грн. –3 % річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши розрахунок 3% річних та інфляційних витрат нарахованих позивачем, господарський суд приходить до висновку, що їх нарахування здійснено позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, позивач просить стягнути з відповідача суму адвокатських витрат в розмірі 10717, 11 грн.

В ході судового розгляду судом встановлено, що 17.12.2008 між позивачем (клієнт) та Приватним підприємством "Фахові технології" було укладено Договір на адвокатські послуги № 1/12.

У відповідності до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов‘язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов‘язаних з розглядом справи.

Однак, позивачем в якості доказів оплати послуг адвоката надано платіжне доручення № 65 від 21.04.2009 згідно якого позивач оплатив послуги адвоката по Договору на адвокатські послуги № 1/12 від 17.12.2008 лише у розмірі 5 000, 00 грн.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат за надані адвокатські послуги підлягають задоволенню частково у розмірі 5000, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив 2 089, 214 грн. державного мита. Враховуючи те, що позивач подав заяву про уточнення позовних, якою збільшив розмір штрафних санкцій, не доплативши державне мито у розмірі 54, 28 грн., вказана сума підлягає стягненню в доход державного бюджету з позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розмірі позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.           Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Трест "Київміськбуд № 6" (01023, м. Київ, вул. Л. Первомайського,9, код ЄДРПОУ 04012885) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ревард" (м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7-А, код ЄДРПОУ 34770204) –205 800 (двісті п’ять тисяч вісімсот) грн. –боргу, 4987 (чотири тисячі дев’ятсот вісімдесят сім) грн. 80 коп. –пені, 1 034 (одна тисяча тридцять чотири) грн. 50 коп. –індексу інфляції, 2 519 (дві тисячі п’ятсот дев’ятнадцять) грн. 91 коп. –3 % річних, 2 143 (дві тисячі сто сорок три) грн. 42 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 5000 (п’ять тисяч) грн. –витрат на послуги адвоката.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ревард" (м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7-А, код ЄДРПОУ 34770204) 54 (п’ятдесят чотири) грн. 28 коп. - державного мита в доход державного бюджету.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко