Рішення № 8366404, 07.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/15207.12.09 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

до           закритого акціонерного товариства «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Кавицький Олексій Михайлович

про           стягнення 5112,92 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Богдан А.М. –представник за довіреністю №0505 від 14.01.2008 року;

від відповідача: не з’явився;

від третьої особи: не з’явився.

встановив :

Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до закритого акціонерного товариства «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка»про стягнення 5112,92 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13.12.2006 pоку трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля », д.н. АА 6765 ВН, під керуванням Качінської Наталії Володимирівни та автомобіля », д.н. АА 3567 KT, під керуванням Кавицького Олексія Михайловича.

Позивач на виконання умов договору страхування здійснив виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в розмірі 4952,95 грн.

На момент ДТП цивільна відповідальність Кавицького Олексія Михайловича, який керував автомобілем », д.н. АА 3567 KT, була застрахована в ЗАТ «УРАСК «Авіоніка»за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (поліс) № ВА/0299574.

Тому позивач, звернувся до відповідача з регресною вимогою № 1789-02/ДППР від 13.02.2008 року, в якій просив здійснити відшкодування шкоди по зазначеній вище страховій події в розмірі 4 442,95 грн.

Оскільки, відповідач у відповіді не надав та у добровільному порядку не здійснив страхове відшкодування позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.02.2009 року порушено провадження у справі № 33/152, розгляд справи призначено на 13.04.2009 року.

Ухвалами Господарського суду м. Києва від 13.04.2009 року та 26.05.2009 року розгляд справи №33/152 відкладався.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.06.2009 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Кавицького Олексія Михайловича.

Ухвалами Господарського суду м. Києва від 15.09.2009 року та від 20.10.2009 року розгляд справи відкладено, а також, зобов’язано Моторне (транспортне) страхове бюро України надати інформацію щодо того, чи видавався ЗАТ «Авіоніка»бланк договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності (поліс) №ВА/0299574.

У судове засідання 07.12.2009 року представники відповідача та третьої особи не з’явилися, вимоги ухвали суду від 30.06.2009 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Від Моторного (транспортного) страхового бюро України до загального відділу діловодства надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 20.10.2009 року.

Представник позивача підтримав свої позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Також, представник позивача підтримав подану з позовною заявою заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просив суд вжити заходи забезпечення позову в частині заявлених позовних вимог в розмірі 5112,92 грн., шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу (р/р26507010023651 в Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код ЄДРПОУ 21537150).

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. №01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду безумовних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з поданих матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позивачем не представлено доказів, які б свідчили, що відповідач має намір приховати кошти, наявні на банківських рахунках.

Враховуючи вищезазначене та заслухавши пояснення представника позивача, суд, вважає, зазначене клопотання необґрунтованим, тобто таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з перерахування судом розміру пені.

З постанови Оболонського районного суду м. Києва від 20.01.2007 року вбачається, що 13.12.2006 року о 14 год. 30 хв. в м. Києві по вул. Тимошенка, Кавицький О.М., керуючи автомобілем марки «Тойота», д.н. АА3567 КТ, завчасно не врахував дорожню обстановку, стан та швидкість транспортного засобу, а також не дотримався безпечної дистанції руху між транспортними засобами, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Ауді»д.н. АА 6765 ВН під керуванням гр. Качінської Н.В. завдавши останній значної матеріальної шкоди.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 20.01.2007 року Кавицького О.М. притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17,00 грн.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Audi 1.6»державний номерний знак АА 6765 ВН.

Пошкоджений автомобіль був застрахований Качінською Наталією Володимирівною у позивача на підставі договору страхування серія V3.0 №01550 від 21.03.2006 року.

Відповідно до договору страхування серія V3.0 №01550 від 21.03.2006 року вигодонабувачем є Качінська Наталія Володимирівна.

Звітом № 1948 від 25.12.2006 року встановлено, що ринкова вартість досліджувального ДТЗ («Audi 1.6»державний номерний знак АА 6765 ВН) складає 104485,01 грн., вартість відновлювального ремонту складає 4127,25 грн. без урахування ПДВ, та 4952,70 грн. з урахуванням ПДВ.

Як вбачається з страхового акту №V3.01550.L03.03 від 12.01.2007 року позивач визнав дану подію як страхову та вирішив виплатити 4952,95 грн.

Позивач перерахував ТОВ «Автосоюз»страхове відшкодування в розмірі 4952,96 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №1020 від 23.01.2007 року з призначенням платежу «оплата авторемонтних робіт (за Качінська Н.В.)».

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 4952,95 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб –«Toyota», державний номерний знак АА 3567 КТ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Audi 1.6»державний номерний знак АА 6765 ВН, належить Кавицькому Олексію Михайловичу.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Toyota», державний номерний знак АА 3567 КТ та який перебуває у її володінні, встановлена у судовому порядку.

Тому, Кавицький Олексій Михайлович є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю («Audi 1.6»державний номерний знак АА 6765 ВН, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Разом з тим, як встановлено судом, між відповідачем та Кавицьким Олексієм Михайловичем було укладено договір (поліс) № ВА/0299574 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, відповідно до якого до закрите акціонерне товариство «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка»взяло на себе зобов’язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «Toyota», державний номерний знак АА 3567 КТ –і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність Кавицького О.М.

Твердження відповідача щодо того, що договір між ним та Кавицьким О.М. не укладався та в свою чергу поліс №ВА/0299574 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів не видавався, спростовується наявним в матеріалах справи листом вих. №19645/4-3-06 від 20.11.2009 року Моторно (транспортного) страхового бюро України надано на запит суду на підставі статті 38 ГПК України, та в якому повідомляється, що відповідно до облікових даних Моторного (транспортного) страхового бюро України бланк полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів №ВА/0299574 належить до діапазону бланків 0290001-0300000, виданого для укладення договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів ЗАТ «УРАСК «Авіоніка».

Відповідно до п. 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з 9.2 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Пунктом 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Тобто, не більше 510,00 грн. (25500,00 грн. * 2%).

Відповідно до п. 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

Позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою № 1789-02/ДППР від 13.02.2008 року, в якій просив здійснити відшкодування шкоди по зазначеній вище страховій події в розмірі 4 442,95 грн. До вказаного листа були додані усі необхідні документи для здійснення такої виплати.

Як зазначено позивачем та не заперечувалось відповідачем, у судовому засіданні, вищезазначену вимог останній отримав 14.02.2008 року.

Також, позивач звернувся регресною вимогою до Кавицького Олексія Михайловича.

24.09.2007 року Кавицький О.М. сплатив на користь позивача франшизу в розмірі 510,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 3287 від 24.09.2007 року.

Проте, відповідач у місячний строк з дня отримання вказаної претензії з доданими до неї документами суми страхового відшкодування не виплатив.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу «Audi 1.6»державний номерний знак АА 6765 ВН було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 4442,95 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п.37.2 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Оскільки, відповідач отримав регресну вимогу на суму 4442,95 грн. з необхідними для виплати документами 14.02.2008 року, тому виплата страхового відшкодування відповідно до умов п. 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»мала бути здійснена до 15.03.2009 року.

Відповідно до ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок пені:

4442,95 грн. * 2* 10,0%/365 днів * 45 днів прострочення = 109,55 грн.

4442,95 грн. * 2* 12,0%/365 днів * 140 днів прострочення = 408,99 грн.

Таким чином, пеня за перерахунком суду становить 518,54 грн. та підлягає задоволенню.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з статтею 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 33, ст.ст. 44, 49, 66, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з закритого акціонерного товариства «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка»(01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 29-Б, р/р 26507010023651 в Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код ЄДРПОУ 21637150) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь вікритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»(04053, м. Київ, вул. Артема, 40; р/р 26503030305735 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 20782312) суму основного боргу 4 442 (чотири тисячі чотириста сорок дві) грн. 95 коп., пеню в розмірі 518 (п’ятсот вісімнадцять) грн. 54 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 25.01.2010 року.