Рішення № 8364521, 23.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/71823.12.09 За позовом Спільного українсько-німецького підприємства «МАРКОМ»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «АРМА»

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Хрипун О.О.

Представники:

Від позивача Орел П.В.-предст.,

Від відповідача Громадюк О.Р.-предст.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Спільне українсько-німецьке підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Марком»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Арма», в якому просить зобов’язати Відповідача відобразити в його обліку погашення за кредитним рахунком Позивача згідно Кредитного договору № 17/01-КL/266 від 28.12.2007 суми 3402532,69 грн. та суми 1900 577,90 грн., що разом складає 5303110,59 грн. на умовах заліку.

          Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.12.2009 порушено провадження у справі № 32/718, розгляд справи призначено на 18.12.2009.

          У судовому засіданні 18.12.2009 оголошено перерву до 25.12.2009 з підстав задоволення клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи.

          В призначеному судовому засіданні 25.12.2009 представник Позивача підтримав позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю. Позивач також пояснив, що Позивачем 06.11.2009 укладено договори про відступлення права вимоги депозитних вкладів та нарахованих відсотків з особами, які були вкладниками Відповідача. Тому на підставі зазначених договорів про відступлення права вимоги Відповідач свої зобов’язання щодо повернення вкладів та нарахованих відсотків повинен виконати на користь Позивача. В свою чергу, між Позивачем та Відповідачем укладено Кредитний договір № 17/01-КL/266 від 28.12.2007р., за яким Позивач є боржником Відповідача. Позивач 16.11.2009р. повідомив Відповідача про укладені договори про відступлення права вимоги та надав Відповідачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог. Відповідач на повідомлення та заяву Позивача відповіді Позивачу не надав, що на думку Позивача, виражає незгоду Відповідача з фактом часткового погашення зобов’язання з повернення кредиту Позивачем. Відсутність згоди з боку Відповідача позбавляє Позивача можливості провести наступні зарахування, так як вкладники Відповідача за таких обставин не бажають укласти з Позивачем угоди про відступлення права вимоги депозитних вкладів та нарахованих відсотків. Крім того, така незгода Відповідача ставить під сумнів правомірність укладення договору відступлення права вимоги від 06.11.2009р., та в результаті ставить під сумнів правомірність здійснення розрахунків за вказаним договором відступлення права вимоги від 06.11.2009р. Позивач просить позов задовольнити повністю.

          Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.12.2007 Спільне українсько-німецьке підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Марком»та Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Арма»уклали Кредитний договір № 17/01-КL/266. За умовами Кредитного договору Відповідач зобов’язався відкрити Позивачу відкличну відновлювальну кредитну лінію з загальним лімітом кредитування в сумі 4000000,00 грн. на поповнення обігових котів.

          27.05.2009 сторони домовились встановити ліміт кредитування в сумі 11309189,50 грн., та встановили графік погашення кредиту, що оформили додатковою угодою № 5 до Кредитного договору № 17/01-КL/266.

          Пунктом 3.4.2. Кредитного договору № 17/01-КL/266 встановлено право Позивача здійснювати повне чи часткове повернення отриманих кредитних коштів в межах строку, встановленого п. 1.2. цього Договору.

          Додатковою угодою № 4 від 16.02.2009 пункт 1.2. Кредитного договору сторони виклали в новій редакції, встановивши строк надання кредитних коштів по 15.02.2010.

          06.11.2009 Позивач уклав з фізичними особами Клунько Олександром Анатолійовичем та Клунько Наталією Василівною договори б/н про відступлення права вимоги депозитних вкладів та нарахованих відсотків за договорами, в яких Відповідач є боржником.

          Клунько О.А. передав Позивачу право вимоги у Відповідача депозитних вкладів та нарахованих відсотків за наступними договорами:

1. Договором № ДФ/01/49134 банківського вкладу «ОСОБЛИВИЙ»з сплатою відсотків в кінці року (для фізичних осіб в іноземній валюті) від 14 січня 2009р., укладеним між Клунько О.А. та Відповідачем.

2. Договором № ДФ/01/49136 банківського вкладу «ОСОБЛИВИЙ»з сплатою відсотків в кінці року (для фізичних осіб в іноземній валюті) від 14 січня 2009р., укладеним між Клунько О.А. та Відповідачем.

3. Договором № ДФ/01/49137 банківського вкладу «ОСОБЛИВИЙ»з сплатою відсотків в кінці року (для фізичних осіб в іноземній валюті) від 14 січня 2009р., укладеним між Клунько О.А. та Відповідачем.

4. Договором № ДФ/01/49138 банківського вкладу «ОСОБЛИВИЙ»з сплатою відсотків в кінці року (для фізичних осіб в іноземній валюті) від 14 січня 2009р., укладеним між Клунько О.А. та Відповідачем.

5. Договором № ДФ/01/49139 банківського вкладу «ОСОБЛИВИЙ»з сплатою відсотків в кінці року (для фізичних осіб в іноземній валюті) від 14 січня 2009р., укладеним між Клунько О.А. та Відповідачем.

6. Договором № ДФ/01/37939 банківського вкладу зі сплатою відсотків в кінці строку та з правом поповнення (для фізичних осіб в національній валюті) від 12 січня 2008р., укладеним між Клунько О.А. та Відповідачем.

          Судом встановлено, що на час укладання з Клунько О.А. договору б/н про відступлення права вимоги загальна сума депозитних вкладів та нарахованих відсотків за вищевказаними договорами банківського вкладу становить 3402532,69 гривень.

          Клунько Н.В. передала Позивачу право вимоги у Відповідача депозитних вкладів та нарахованих відсотків за наступними договорами:

1. Договором № ДФ/01/38171 банківського вкладу зі сплатою відсотків в кінці строку та з правом поповнення (для фізичних осіб в іноземній валюті) від 21 січня 2008р., укладеним між Клунько Н.В. та Відповідачем.

2. Договором № ДФ/01/37948 банківського вкладу зі сплатою відсотків в кінці строку та з правом поповнення (для фізичних осіб в національній валюті) від 12 січня 2008р., укладеним між Клунько Н.В. та Відповідачем.

Судом також встановлено, що на час укладання з Клунько Н.В. договору б/н про відступлення права вимоги загальна сума депозитних вкладів та нарахованих відсотків за вищевказаними договорами банківського вкладу становить 1900 577,90 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

          Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що форма договорів б\н про відступлення права вимоги відповідає формі договорів банківського вкладу, які в свою чергу не містять обмежень щодо передачі вкладниками права вимоги за цими договорами.

Отже суд дійшов висновку про те, що до Позивача перейшло право вимоги у Відповідача депозитних вкладів та нарахованих відсотків на підставі укладених договорів про відступлення права вимоги в сумі 3402532,69 грн. та суми 1900 577,90 грн., що разом складає 5303110,59 грн.

16.11.2009 Позивач повідомив Відповідача про укладені договори про відступлення права вимоги листами за вхідними номерами Відповідача № 2623 та № 2620. В той же день Відповідач був повідомлений про укладені договори листами, направленими Клунько О.А. та Клунько Н.В., та прийнятими Відповідачем за вхідними № 2619 та № 2622.

Згідно з ч. 1 ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов’язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Позивач 16.11.2009 надав Відповідачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 3402532,69 грн. та заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1900 577,90 грн., які Відповідач отримав за вхідними № 2621 та № 2624 відповідно.

В своїх заявах Позивач повідомив Відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог, що випливають із зобов’язань по Кредитному договору № 17/01-КL/266 від 28 грудня 2007 року, та зустрічних зобов’язань по договорам про відступлення права вимоги від 06.11.2009.

Крім того, Позивачем надано суду фіскальний чек та опис вкладення, згідно з яким Позивач 13.11.2009 направив на адресу Відповідача рекомендований лист з повідомленнями про відступлення права вимоги на суму 1900577,90 грн. від гр. Клунько Н.В. та на суму 3402532,69 грн. від гр. Клунько О.А., а також заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог на відповідні суми. Відповідач отримав зазначений лист 17.11.2009, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

В статті 601 ЦК України встановлено, що зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Згідно з ч. 3 ст. 203 ГК України господарське зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Додатковими угодами за № 1 до Договорів банківського вкладу № ДФ/01/49134; ДФ/01/49136; ДФ/01/49137; ДФ/01/49138; ДФ/01/49139 встановлено, що зняття вкладів передбачено без обмеження суми у будь-який час шляхом подачі заяви. Строк закінчення зазначених договорів є день зняття коштів у сумі залишку.

Строк виконання зобов’язання Відповідача за договором банківського вкладу № ДФ/01/37939 настав 12 липня 2009р.

          За договором банківського вкладу № ДФ/01/38171 строк виконання обов’язків Відповідача настав 21 липня 2009 року.

За договором банківського вкладу № ДФ/01/37948 строк виконання обов’язків Відповідача настав 12 липня 2009р.

Господарським судом встановлено, що заборгованість Позивача перед Відповідачем по Кредитному договору № 17/01-КL/266 від 28 грудня 2007 року на час проведення зарахування становила 11079189,50 грн. залишку за кредитом.

Позивача має право повернути достроково повністю чи частково суму кредиту, що передбачено п. 3.4.2. Кредитного договору.

Заборгованість Відповідача перед Позивачем за договорами б/н про відступлення права вимоги від 06.11.2009 за договорами банківського вкладу, укладеними з Клунько О.А. та Клунько Н.В. становить 3402532,69 грн. та 1900 577,90 грн., що разом складає загальну суму 5303110,59 грн.

Відповідно до заяв від 16.11.2009 за вхідними № 2621 та № 2624 про зарахування заборгованості Позивача перед Відповідачем по кредитному договору № 17/01-КL/266 від 28 грудня 2007 року та заборгованості Відповідача перед Позивачем за договорами про відступлення права вимоги б/н від 06.11.2009 Позивач зменшив дебіторську заборгованість Відповідача в загальній сумі 5303110,59 грн. та відобразив в бухгалтерському обліку цю суму як зменшення своєї кредиторської заборгованості за Кредитним договором № 17/01-КL/266 від 28 грудня 2007 року.

Ураховуючи, що зобов’язання сторін за Кредитним договором № 17/01-КL/266 від 28 грудня 2007 року та договорами б/н від 06.11.2009 про відступлення права вимоги за договорами банківського вкладу є грошовими, суд дійшов висновку про однорідність вимог, що виникли на їх підставі. Однорідність цих вимог випливає із їх юридичної природи і матеріального змісту та не залежить від підстав виникнення зобов’язань.

Частина 2 статті 184 ЦК України визначає, що річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

За визначенням статті 192 ЦК України грошова одиниця України –гривня та іноземна валюта є грошима (грошовими коштами).

Згідно з частиною 2 статті 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

Отже національна валюта України –гривня та іноземна валюта є грошима (грошовими коштами), що визначені родовими ознаками, тобто вимірюються номінальною вартістю є замінними у визначенні еквіваленту.

Відповідно до статті 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Офіційний курс Євро до гривні, встановлений Національним банком України на 06.11.2009, складає 11,914116 грн. за 1 Євро; офіційний курс долара США на вказану дату складає 8,0138 гривень за 1 долар США. Отже сторони правомірно (відповідно до чинного законодавства) та правильно здійснили перерахунок зобов’язань в іноземній валюті у валюту України.

Установивши наявність умов, встановлених ст. 601 ЦК України, та відсутність обставин, встановлених ст. 602 ЦК України, за яких зарахування зустрічних однорідних вимог не допускається, господарський суд вважає, що відповідають вимогам закону, вчинені Позивачем односторонні правочини за вхідними № 2621 та № 2624 від 16.11.2009 про зарахування зустрічних однорідних вимог за Кредитним договором № 17/01-КL/266 від 28 грудня 2007 року та договорами б/н від 06.11.2009 про відступлення права вимоги за договорами банківського вкладу.

16.11.2009 Позивач звернувся до Відповідача з листом, отриманим Відповідачем за вхідним № 2625, в якому вимагав від Відповідача відобразити в його обліку погашення за кредитним рахунком Позивача загальної суми 5303110,59 грн. на умовах заліку та направити Позивачу підтвердження відображення заліку в його обліку протягом 3 робочих днів з дня отримання листа.

Пунктом 3.2.2 договорів банківського вкладу встановлено обов’язок Відповідача після здійснення списання та/або зарахування будь-якої суми з депозитного рахунку надавати Вкладнику відповідний документ, згідно чинного законодавства України, про здійснення операції.

Відповідно до договорів про відступлення права вимоги права Вкладників за договорами банківського вкладу перейшли до Позивача.

Пунктом 2.9 Кредитного договору № 17/01-КL/266 встановлено плату за управління кредитною заборгованістю Позивача як Позичальника.

Позивач звернувся до суду за захистом свого інтересу щодо припинення у відповідній сумі власної заборгованості перед Відповідачем за Кредитним договором № 17/01-КL/266 шляхом заліку, та вважає, що бездіяльність Відповідача щодо проведення в його обліку погашення за кредитним рахунком Позивача згідно з Кредитним договором № 17/01-КL/266 визначеної суми на умовах заліку несе загрозу правам та інтересам останнього щодо правильного та своєчасного повернення кредиту, загрожує Позивачу застосуванням з боку Відповідача штрафних санкцій, виникненню спору між сторонами щодо виконання взаємних зобов’язань за наведеними правочинами, включаючи договір про відступлення права вимоги від 06.11.2009.

Відповідно до 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, шляхом визнання права та примусового виконання обов’язку в натурі.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 20 ГК України передбачено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів. Кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються, зокрема, шляхом: припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога Позивача направлена на захист його інтересів, а бездіяльність Відповідача створює загрозу наведеним інтересам Позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджується правомірність заявлених позовних вимог, Відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Виходячи з викладеного, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Арма»(код ЄДРПОУ 26379729) відобразити в обліку ТОВ Комерційний банк «Арма»погашення за кредитним рахунком Спільного українсько-німецького підприємства «Марком»у формі товариства з обмеженою відповідальністю згідно Кредитного договору № 17/01-КL/266 від 28.12.2007 суми 3402532,69 (Три мільйони чотириста дві тисячі п’ятсот тридцять дві) гривні 69 копійок та суми 1900 577,90 (Один мільйон дев’ятсот тисяч п’ятсот сімдесят сім) гривень 90 копійок, що разом складає 5303110,59 (П’ять мільйонів триста три тисячі сто десять) гривень 59 копійок на умовах заліку.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Арма»(код з ЄДРПОУ 26379729) на користь Спільного українсько-німецького підприємства «Марком»у формі товариства з обмеженою відповідальністю 85,00 (вісімдесят п’ять) грн. державного мита, 236,00 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                           О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 25.12.2009