Рішення № 8364436, 23.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/29323.12.09 За позовомЗакритого акціонерного товариства "Золотий каравай"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродукт"

простягнення 46 300,98 грн.

Суддя Бойко Р.В

Представники сторін: від позивача:Нікандрова О.А. від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "Золотий каравай" (надалі –ЗАТ "Золотий каравай") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродукт" (надалі –"ТОВ "Укрпродукт") про стягнення 46 300,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання договору поставки №1282 від 16.04.2007 р. позивач протягом квітня-серпня 2007 року поставляв відповідачеві хлібобулочну продукцію власного виробництва. Продукція, яка була поставлена за товарно-транспортними накладними від 06-18 серпня 2007 р. відповідачем оплачена не в повному обсязі, а тому ЗАТ "Золотий каравай" вказує на існування боргу у розмірі 30 285,11 грн. За прострочення виконання грошового зобов’язання по оплаті вказаної продукції позивачем нараховані інфляційні у розмірі 14 114,13 грн. та 3% річних у розмірі 1 901,74 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2009 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 16.11.2009 р.

Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву вказує про те, що товарно-транспортні накладні від 06-18 серпня 2007 року не є належними та допустимими в розумінні ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами отримання відповідачем товару, оскільки позивачем не надано до цих накладних довіреностей ТОВ "Укрпродукт" на отримання цінностей або належним чином оформленого повідомлення на отримання продукції у випадку централізованої доставки. Тобто, відповідач вказує на недотримання положень Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996р. При цьому, представник в судовому засіданні підтвердив факт отримання та оплати хлібобулочної продукції по договору поставки за період з квітня 2007року до 06 серпня 2007 року.

В судових засіданнях 16.11.2009 р. та 02.12.2009 р. оголошувалися перерви до 02.12.2009р. та 09.12.2009 р. відповідно.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.12.2009 р. розгляд справи відкладено до 23.12.2009 р. у зв’язку із неявкою представника відповідача та неподання ним витребуваних судом доказів, а саме: наказів керівника про передачу працівникам круглих печаток ТОВ "Укрпродукт" №4 та №6 у період з 06 по 18 серпня 2007 року.

Представник відповідача, повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується відміткою на звороті ухвали суду від 09.12.2009 р., в судове засідання 23.12.2009 р. не з'явився. Повторно витребувані докази суду не надав, а тому суд, заслухавши думку представника позивача, а також враховуючи, що дане засідання є четвертим у справі, представник відповідача в попередніх двох засіданнях участь приймав, надав відзив та власні пояснення по суті спору, вирішує розглядати справу згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами справи.

Представник позивача позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити в повному обсязі.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2007 р. між Закритим акціонерним товариством "Золотий каравай" в особі філії в м. Житомир (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпродукт" (покупець) укладено договір поставки №1282 (надалі –"Договір").

Відповідно до п.1.1 Договору постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію за цінами, в асортименті і кількості, що вказані в накладних.

Умовами п. 2.4 Договору визначено, що організація постачання здійснюється постачальником щоденно або за замовленням покупця на умовах самовивезення з експедиції хлібозаводів або на умовах централізованої доставки, організованої постачальником.

Протягом квітня –серпня 2007 року позивач поставляв на адресу відповідача хлібобулочну продукцію на підставі Договору, що підтверджується товарно-транспортними накладними.

Представник відповідача не заперечує факт отримання товару протягом квітня –серпня 2007 року (до 06.08.2007 р.) і його оплати, проте вказує на відсутність повноважень представника, який приймав товар за накладними з 06.08.2007 р. по 18.08.2007 р.

Як вбачається із деяких товарно-транспортних накладних, які надані позивачем, за якими поставлялася продукція протягом квітня-серпня 2007 року (які не оспорюються відповідачем) в графі "продукцію прийняв" міститься підпис особи та відтиск круглої печатки ТОВ "Укрпродукт" з №4 або №6.

За період поставки продукції за Договором (в т.ч. за спірними товарно-транспортними накладними) позивач виписав та надав відповідачу податкові накладні, копії яких залучені до матеріалів справи.

Спір у справі виник через те, що на думку позивача, відповідач повністю не розрахувався за товар, отриманий у період з 06 по 18 серпня 2007 року.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Позивач вказує, що продукція, яка передана по товарно-транспортним накладним №2080900001 від 09.08.2007 р., №3080900120 від 09.08.2007 р., №3081000262 від 10.08.2007 р., №3081100096 від 11.08.2007 р., №2081100001 від 11.08.2007 р., №3081200074 від 13.08.2007 р., №2081300001 від 13.08.2007 р., №2081400001 від 14.08.2007 р., №3081400162 від 14.08.2007 р., №3081500233 від 15.08.2007 р., №3081700100 від 17.08.2007 р., №2081700001 від 17.08.2007 р. та №3081700883 від 18.08.2007 р. повністю не оплачена відповідачем, а по накладній №2080600001 від 06.08.2007 р. –оплачена частково.

Наведені товарно-транспортні накладні в графі "продукцію прийняв" містять підпис особи та відтиск круглої печатки ТОВ "Укрпродукт" з №4 або №6.

Загальна сума поставленої, але не оплаченої продукції за вказаними накладними становить 30 285,11 грн.

Відповідач вказує, що надані в обґрунтування заявлених позовних вимог товарно-транспортні накладні не є належними і допустимими доказами, оскільки оформлені всупереч Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 р. Зокрема, ТОВ "Укрпродукт" зазначає, що згідно вказаних накладних продукцію одержано особою без довіреності на одержання цінностей та за відсутності повідомлення ТОВ "Укпрпродукт" за підписом керівника та головного бухгалтера про зразок печатки (штампа) згідно п.13 вказаної інструкції.

Посилання відповідача на неналежне оформлення товарно-транспортних накладних відхиляється судом з огляду на наступне.

Згідно із п.2.3 Договору покупець повинен забезпечити своєчасне повернення товарно-транспортних накладних з печаткою або штампом та за підписом уповноваженої особи покупця і вказаним часом отримання продукції.

Спірні товарно-транспортні накладні містять відбиток круглої печатки ТОВ "Укрпродукт" з номерами №4 та №6, що відповідає умовам прийняття продукції, яка визначена приписами п.2.3 Договору.

Представник відповідача в судовому засіданні вказала про те, що круглі печатки (в т.ч. з №4 та №6) зберігаються у керівника ТОВ "Укрпродукт" та кожного дня надаються уповноваженим працівникам. В той же час, судом витребовувалися докази надання печаток №№4 та 6 за період з 06 по 18 серпня 2007 року відповідальним особам для чого в судовому засіданні 02.12.2009 р. оголошувалася перерва та такі докази витребовувалися ухвалою суду від 09.12.2009 р., проте відповідачем такі докази не надано. До того ж суд відзначає, що після зобов’язання відповідача надати такі докази, представники відповідача, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не з'являються в судові засідання.

Доказів вибуття вказаних печаток із володіння відповідача у протиправний спосіб суду не надано.

Тобто, з 16.04.2007 р. по 06.08.2007 р. відповідач не заперечує отримання товару, а у період з 06.08.2007 р. по 18.08.2007 р. (з оплати товару за якими виник спір) вказує на неналежне оформлення накладних.

По-перше, суд відзначає, що товарно-транспортні накладні за якими здійснювалася поставка продукції згідно Договору протягом квітня-серпня 2007 року (до 06.08.2007 р.) і продукція, яка отримана по решті накладних до 06.08.2007 р., оплачена ТОВ "Укрпродукт" за відсутності будь-яких претензій щодо особи, яка прийняла продукцію. Спірні товарно-транспортні накладні оформлені аналогічним чином (без довіреностей та містять відтиск тих самих печаток).

Згідно із ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Суд приймає до уваги, що продукція по товарно-транспортній накладній №2080600001 від 06.08.2007 р. частково оплачена відповідачем, а також оплачена продукція, яка отримана по аналогічним чином оформленим накладним протягом квітня-серпня 2007 року, що свідчить про схвалення відповідачем дій представника, який приймав продукцію за Договором, яка поставлялася на умовах централізованої доставки. Наведені обставини не заперечуються представником відповідача.

По-друге, відповідно до ч.3 ст. 92 Цивільного кодексу України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

За таких обставин, позивач не міг знати про наявність у особи, яка приймала продукцію за спірними товарно-транспортними накладними, обмежень повноважень щодо представництва ТОВ "Укрпродукт", оскільки підпис такої особи засвідчувався печаткою відповідача, приймання продукції у такий спосіб тривало протягом 4 місяців за відсутності претензій зі сторони ТОВ "Укрпродукт" та відповідачем схвалювалися дії, вчинені таким представником (представниками).

Відповідачем не доведено, що за вказаних умов, позивач з 06.08.2007 р. повинен був знати про наявність з вказаної дати обмежень повноважень осіб, які приймали продукцію за Договором.

По-третє, посилання відповідача на невідповідність оформлення спірних накладних положенням Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 р. є безпідставними, оскільки порядок заповнення та застосування спеціалізованої товарно-транспортної накладної на відпуск хлібобулочних виробів встановлений Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики України №153 від 06.06.2001 р.

Відповідно до ч.3 п. 2.1 Інструкції графа "довіреність" не заповнюється коли перевезення продукції виконується транспортом виробника або перевізника. В даному випадку, сторони не заперечують, що перевезення товару за спірними накладними здійснювалося транспортом виробника. Отже, заповнення графи "довіреність" не вимагається.

Згідно із ч. 4 п. 2.1 Інструкції в графі "продукцію прийняв" має бути штамп одержувача про прийняття продукції. Зміст спірних товарно-транспортних накладних свідчить, що вони відповідають вимогам вказаного пункту.

Умови Інструкції, затвердженої наказом №153 від 06.06.2001 р., є спеціальними по відношенню до положень Інструкції, затвердженої наказом №99 від 16.05.1996 р., оскільки визначають порядок відпуску саме хлібобулочних виробів, спір щодо отримання та оплати яких виник між сторонами.

Таким чином, спірні товарно-транспортні накладні заповнені у відповідності із положеннями Інструкції, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України №153 від 06.06.2001 р.

Наведене спростовує твердження відповідача про отримання продукції не уповноваженими особами та неналежне оформлення спірних товарно-транспортних накладних.

Судом встановлено наявність у відповідача заборгованості за поставлену згідно Договору на підставі вказаних товарно-транспортних накладних хлібобулочну продукцію у розмірі 30 285,11 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до п.4.2 Договору покупець зобов’язаний оплатити вартість отриманої продукції в термін не пізніше 7 банківських днів з дня отримання продукції (дати підписання товарно-транспортних накладних).

З урахуванням положень п. 4.2 Договору та враховуючи дати спірних товарно-транспортних накладних, суд приходить до висновку про те, що відповідач зобов’язаний був оплатити вартість отриманої продукції до 15-25.08.2007 р. відповідно.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи відповідача не спростовують суму заборгованості, доказів проведення розрахунків за отриману згідно Договору продукцію у повному обсязі відповідачем не надано, а тому позовна вимога в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 30 258,11 грн. є обґрунтованою та задовольняється судом.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних за прострочення виконання грошового зобов’язання за період з 01.09.2007 р. по 01.09.2009 р. та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов’язання за період з 29.08.2007 р. по 01.10.2009 р.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Судом встановлено, що станом на 29.08.2007 р. відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 30 258,11 грн., і таке зобов’язання не було виконане до 01.10.2009 р.

Таким чином, за визначений позивачем період з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати, які за перерахунком суду становлять 13 319,39 грн. та 3% річних у сумі 1901,74 грн.

Суд відзначає, що при розрахунку інфляційних втрат позивачем неправомірно не враховані індекси інфляції за липень, серпень 2008 року та липень, серпень 2009 року, які мають від’ємне значення, а тому розрахований судом сукупний індекс інфляції за період прострочення є меншим, ніж вказаний позивачем.

Отже, в задоволенні позову в частині стягнення інфляційних за прострочення виконання грошового зобов’язання в сумі 794,74 грн., що становить різницю між сумами, які заявлені позивачем до стягнення та перераховані судом, необхідно відмовити.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення із ТОВ "Укрпродукт" на користь ЗАТ "Золотий каравай" заборгованості у розмірі 30 285,11 грн., трьох відсотків річних у розмірі 1 901,74 грн. та інфляційних за прострочення виконання грошового зобов’язання у розмірі 13 319,39 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зайво сплачене позивачем державне мито у розмірі 2,71 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов Закритого акціонерного товариства "Золотий каравай" задовольнити частково.

2.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродукт" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 28/2, н/п №43; ідентифікаційний код 24082043) на користь Закритого акціонерного товариства "Золотий каравай" (49021, м. Дніпропетровськ, вул. Варварівська, 28; ідентифікаційний код 34774998) заборгованість у розмірі 30 285,11 грн., три відсотки річних у розмірі 1 901,74 грн., інфляційні за прострочення виконання грошового зобов’язання у розмірі 13 319,39 грн., державне мито у розмірі 455,06 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 231,95 грн. Видати наказ.

3.           В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4.           Повернути Закритому акціонерному товариству "Золотий каравай" (49021, м. Дніпропетровськ, вул. Варварівська, 28; ідентифікаційний код 34774998) з Державного бюджету України 2 (дві) гривні 71 копійка зайво сплаченого державного мита за подачу позовної заяви згідно платіжного доручення №2138 від 04.12.2008 р., яке знаходиться в матеріалах справи. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                               Р.В.Бойко