Рішення № 83643833, 18.07.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2019 р. справа № 300/203/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

за участю: секретаря судового засідання Хоми О.В.,

представника позивача - ОСОБА_8.,

представника відповідача - Кононової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2018/000996/2 від 06.12.2018 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206000/2018/01013 від 06.12.2018,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2018/000996/2 від 06.12.2018 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206000/2018/01013 від 06.12.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, в порушення статей 53, 54, 55, 57, 58, 64, 368 Митного кодексу України, за наявності всіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару - транспортного засобу марки FORD, модель FOKUS, 2016 року виготовлення, з аварійними пошкодженнями, номер кузова НОМЕР_1 , та обраний метод його визначення, а саме основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), протиправно здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за резервним методом, внаслідок чого прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів за №UA206000/2018/000996/2 від 06.12.2018 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206000/2018/01013 від 06.12.2018. Позивач зазначає, що коригування вартості транспортного засобу здійснено необґрунтовано, без зазначення в графі 33 рішення відповідного розрахунку, за відсутності обставин, які викликали у митного органу сумніви щодо визначеної позивачем митної вартості. Звертає увагу, що відповідачем не спростовано числові значення складових митної вартості транспортного засобу визначеної позивачем. Вважає, що відповідачем безпідставно здійснено визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу із застосуванням резервного методу, з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених ст.ст.59-63 Митного кодексу України.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 в адміністративній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

17.04.2019 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, про що винесено відповідну ухвалу. Ухвалою суду від 19.06.2019 у справі закрито підготовче провадження та призначено до розгляду по суті.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечив, вважає правомірним застосування відповідачем резервного методу для визначення митної вартості товару. Зазначає, що позивачем під час митного оформлення транспортного засобу не було подано повний перелік документів, визначений ч.2 ст.53 Митного кодексу України, а саме документів, що підтверджують ціну товару, що фактично була сплачена або підлягає сплаті за товар, зокрема: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші документи платіжні та /або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару, а також не підтверджено витрати на транспортування транспортного засобу з Польщі до України, виставлених для оплати експедитором, актом прийняття-передачі виконаних робіт (наданих послуг), платіжним дорученням. Між декларантом та відповідачем проведено консультація, за наслідками якої декларантом не подано додаткових документів. При таких обставинах, відповідачем прийнято оскаржувані рішення та картку відмови при цьому митна вартість товару визначена резервним методом в сумі 7690 доларів із застосуванням каталогу КВВ.com. Також зазначив, що в даному випадку інспектор не міг застосувати жоден із другорядних методів, крім резервного. Звернув увагу, що декларант в даному випадку погодився з рішенням про коригування та оформив митну декларацію з вартістю 7690 доларів (а.с.41).

У додаткових письмових поясненнях та запереченні відповідач заперечує правову позицію позивача з підстав, наведених у відзиві. Додатково вказує на правомірність застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР), що є джерелом інформації та використовується ним згідно наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 та Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №684 від 31.07.2015 (а.с.75, 78).

Позивач подав суду відповідь на відзив, додаткові письмові пояснення, в яких заперечив проти правової позиції відповідача з підстав, наведених у позові. Додатково зазначає, що електронний каталог КВВ.com. відсутній в переліку рекомендованих нормативно-правових актів, методичної довідкової літератури та комп`ютерних баз даних з програмним забезпеченням, передбачених Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003. Звертає увагу, що скаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить обґрунтування неможливості застосування основного і другорядних методів, окрім резервного методу визначення митної вартості товару (а.с.68, 91).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві, відповіді на відзив, додаткових письмових поясненнях. Додатково пояснив, що вартість транспортного засобу визначена у рахунку фактурі від 29.09.2018, транспортний засіб придбавався на аукціоні, спосіб оплати не відомий, оскільки оплату здійснено в інтересах позивача його родичем. будь-яких інших витрат окрім витрат на транспортування в суму 400 доларів позивачем не понесено. Вказані витрати на транспортування були включені позивачем при визначенні митної вартості транспортного засобу за основним методом. Вважає оскаржувані рішення та картку відмови протиправними, прийнятими з порушенням норм Митного кодексу України. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача стосовно заявленого позову заперечила з підстав, зазначених у відзиві на позов, додаткових письмових поясненнях та запереченні. Додатково пояснила, що за основу у визначенні митної вартості транспортного засобу взято відомості електронного каталогу КВВ.com., а саме, взято середню суму цінової політики та додано 400 доларів вартості транспортування товару. Вважає правомірним застосування відповідачем резервного методу для визначення митної вартості товару, передбаченого ст.64 Митного кодексу України. Просить в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення, суд встановив наступне.

30.11.2018 декларантом - ФОП ОСОБА_3 , в інтересах позивача, як одержувача товару, подано до митного органу для митного оформлення електронну митну декларацію №UA206010/2018/414527, якою задекларовано товар, який ввозиться на територію України, а саме: легковий автомобіль марки FORD, модель FOKUS, 2016 року виготовлення, з аварійними пошкодженнями, призначений для перевезення пасажирів виключно по дорогах загального користування, такий що був в експлуатації, номер кузова НОМЕР_1, тип двигуна - бензин, тип кузова - комбі (хетчбек), виробник - FORD, країна виробник - US, загальна кількість місць, включаючи водія - 5 (а.с.50).

В графі "42" (ціна товару) декларації визначено 2500,00 USD, а в графах "45" (коригування) і "46" (статистична вартість) 82333,70 гривень, яка із урахуванням графи "23" (курс валюти) 28.39093200 становить 2900,00 USD, з яких 2500,00 USD ціна товару та 400,00 USD вартість витрат на транспортування.

Митну вартість товару визначено за основним методом (1), тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) на підтвердження чого заповнено графу "43" митної декларації.

Одночасно із митною декларацією декларантом надано ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраного методу її визначення. Зокрема, подано рахунок-фактуру вживаних автомобілів №б/н від 29.09.2018, в якому вказано покупця транспортного засобу FORD FOKUS 2016 року випуску ОСОБА_4 (а.с.55, 128); декларацію про походження товару від №0380 від 29.09.2018; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA20903/2018/67128 від 20.11.2018 (а.с.18); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 28.09.2018 (а.с.17); рахунок-фактура №0014 від 09.10.2018 (а.с.60, 130); інформаційна довідка про визначення технічних характеристик двигуна колісного транспортного засобу №IF20181129-001 від 29.11.2018 (а.с.61); паспорт громадянина України НОМЕР_3 від 02.07.1998; копію митної декларації країни відправлення № 18PL321010NS240N05 від 19.11.2018 (а.с.16).

30.11.2018 відповідачем направлено декларанту електронне повідомлення про те, що відповідно до частини 2 статті 264 Митного кодексу України необхідно надати оригінали товаросупровідних документів та реєстраційних документів, зазначених в графі 44 митної декларації (а.с.51).

05.12.2018 відповідачем направлено декларанту електронне повідомлення про початок митної консультації та необхідності подання інформації з Інтернет джерел за місцем придбання транспортного засобу, а також документів для підтвердження митної вартості, а саме, якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару (а.с.51 зворот).

Декларант повідомив відповідача про те, що інформацію з Інтернет джерел за місцем придбання транспортного засобу, документи для підтвердження митної вартості: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару, надати не має змоги. Висловлено прохання про винесення рішення раніше 10 денного терміну (а.с.53).

06.12.2018 за результатами розгляду поданої електронної митної декларації №UA206010/2018/414527 від 30.11.2018 Івано-Франківською митницею ДФС винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2018/000996/2 від 06.12.2018, згідно якого митна вартість товару визначена за резервним (6) методом в сумі 7690,00 USD (а.с.48).

В обґрунтування вказаного рішення (графа 33) зазначено, що митна вартість товару визначена за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України). Відмова декларанта від надання додаткових документів про вартість. Джерело інформації: Електронний каталог КВВ.com, витрати на транспортування. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчинити дії, передбачені пунктом 5 частини 2 статті 55 та Главою 4 Митного кодексу України (а.с.48).

Також Івано-Франківською митницею ДФС винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA206000/2018/01013 від 06.12.2018, відповідно до якої декларанту відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з тих причин, що «Митна вартість товару визначена за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України). Відмова декларанта від надання додаткових документів про вартість. Джерело інформації: Електронний каталог КВВ.com, витрати на транспортування. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчинити дії, передбачені пунктом 5 частини 2 статті 55 та Главою 4 Митного кодексу України». Також роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття митної декларації, митного оформлення - задекларувати митну вартість товару згідно винесеного рішення про коригування митної вартості товарів від 06.12.2018 №UA206000/2018/000996/2. Декларанту доведено право на оскарження цього рішення відповідно до статті 25 Митного кодексу України (а.с.49).

10.12.2018 декларантом ФОМ ОСОБА_3 в інтересах позивача, подано до митного органу митну декларацію за №UA206010/2018/415188, якою задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: легковий автомобіль марки FORD, модель FOKUS, 2016 року виготовлення, з аварійними пошкодженнями, призначений для перевезення пасажирів виключно по дорогах загального користування, такий що був в експлуатації, номер кузова НОМЕР_1, тип двигуна - бензин, тип кузова - комбі (хетчбек), виробник - FORD, країна виробник - US, загальна кількість місць, включаючи водія - 5, із зазначенням в графі 42 митної декларації ціни товару 2500,00 USD, однак із зазначенням у графі 45 суми коригування - 213968,45 гривень, та визначенням шостого методу у графі 43 митної декларації (а.с. 66).

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості та відмовою відповідача у прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2018/000996/2 від 06.12.2018 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206000/2018/01013 від 06.12.2018.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

Згідно із частиною 1 статті 248 Митного кодексу України (надалі також - МК України), митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою ( частина 1 статті 52 МК України).

Одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

У відповідності до частини 5 статті 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 зазначеної статті Кодексу, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Наведене передбачено частиною 4 статті 57 МК України.

Згідно із частиною 5 вказаної статті, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 Кодексу.

При цьому, відповідно до частини 6 статті 57 Митного кодексу України, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За приписами частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 3 статті 58 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

За приписами частини 1 статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

У відповідності до частин 1, 2, 3 та 5 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 МК України).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Як передбачено частиною 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Аналіз наведених норм матеріального права свідчить, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у електронній митній декларації №UA206010/2018/414527 від 30.11.2018, визначено за основним методом, а до самої митної декларації додано документ, який на переконання позивача, у повному обсязі підтверджує заявлені відомості про митну вартість товару за ціною договору, зокрема, рахунок-фактуру вживаних автомобілів №б/н від 29.09.2018.

Згідно із поясненнями представника відповідача, коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу відповідачем проведено у зв`язку із неподанням декларантом із електронною митною декларацією та на вимогу контролюючого органу платіжного документа, що підтверджує факт сплати за товар.

В підтвердження заявленої митної вартості легкового автомобіля марки FORD, модель FOKUS, 2016 року виготовлення, з аварійними пошкодженнями, номер кузова НОМЕР_6 за ціною товару 2500,00 USD декларантом до митного оформлення подано рахунок-фактуру вживаних автомобілів №б/н від 29.09.2018, згідно перекладу якого з англійської мови на українську виконаного перекладачем Бюро перекладів «Легатревел» ОСОБА_5 , цей документ виданий нерезидентом Corfex Traiding (Корфекс Ерейдінг) ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) покупцю ОСОБА_7 , в якому вказано дані транспортного засобу, вартість автомобіля 2500, загальна вартість 2500, вартість з доставкою 2500, валюта - долар США, дані і підпис продавця. Інших відомостей у документі немає. Зокрема, відсутнє засвідчення факту оплати грошових коштів, також не зазначено про готівковий розрахунок.

Відтак, в силу приписів Митного кодексу України, зазначений документ не може слугувати беззаперечним підтвердженням фактично сплачених або таких, що підлягали сплаті за придбаний транспортний засіб коштів.

Декларантом позивача не надано жодного іншого документа, підтверджуючого витрати на придбання вищевказаного транспортного засобу.

Отже, вказані обставини свідчать про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності заявленої митної вартості та відсутність можливості у відповідача на підставі наданих документів встановити дійсну вартість товару, який переміщувався через митний кордон України, і, як наслідок, правомірність витребування у декларанта додаткових документів.

Як зазначалось судом вище, до відзиву на позовну заяву представником відповідача долучено копію повідомлення, направленого декларанту позивача 05.12.2018 про необхідність подання, зокрема, документів для підтвердження митної вартості товару: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару, а також, із врахуванням того, що за твердженнями позивача транспортний засіб придбаний через аукціон, інформацію з Інтернет джерел за місцем придбання транспортного засобу. В цей же день декларант повідомив, що такі документи надати не може, висловив прохання про прийняття рішення щодо коригування митної вартості раніше 10 денного терміну.

Таким чином, позивачем при митному оформленні 30.11.2018 не підтверджено належними документами правильність заявленої митної вартості транспортного засобу FORD FOKUS, 2016 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1 за ціною товару 2500,00 USD згідно поданої митної декларації №UA206010/2018/414527.

При цьому суд звертає увагу, що у відповідності до оскаржуваних рішення №UA206000/2018/000996/2 від 06.12.2018 та картки №UA206000/2018/01013, причиною коригування митної вартості та відмови у митному оформленні транспортного засобу позивача на підставі декларації №UA206010/2018/414527 від 30.11.2018 слугувало виключно: «Відмова декларанта від надання додаткових документів про вартість», а тому правова оцінка доводів відповідача щодо тих недоліків митного оформлення, які не були причиною відмови у митному оформленні судом не проводиться, оскільки такі не були враховані під час прийняття оскаржуваних рішення і картки.

Разом з цим, визначення відповідачем митної вартості транспортного засобу, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за резервним методом (залежно від комплектації та технічного стану транспортного засобу), лише на підставі неподання позивачем запитуваних митним органом документів, є необґрунтованим та безпідставним.

Так, відповідач не довів суду неможливість застосування ним попередніх п`яти методів визначення митної вартості товару. В оскаржуваному рішенні, не конкретизовано підстави щодо незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, що в свою чергу не може вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

На підтвердження відсутності можливості послідовного використання методів визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів за статтями 59 і 60 Митного кодексу України, відповідач не надав суду жодних доказів.

Більше того, за приписами частини 2 статті 64 Митного кодексу України митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті Кодексу (резервний метод), повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

В даному випадку необхідно наголосити на тому, що згідно пункту 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Частинами 4 і 5 Графи 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" Розділу ІІ "Опис граф Рішення" Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 за №598 (надалі по тексту також - Правила №598), визначено, що у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Спірне рішення не містить обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості.

Відсутність обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для скасування рішення про коригування митної вартості товарів, про що свідчить правова позиція висвітлена у постановах Верховного Суду №826/28024/15 від 18.12.2018, №815/1670/17 від 21.12.2018, №813/663/17 від 18.12.2018, №815/228/17 від 21.12.2018 і №820/1436/17 від 18.12.2018.

З приводу не зазначення в оскаржуваному рішенні відповідного обґрунтування і розрахунку коригування митної вартості представник відповідача у поясненнях зазначає, що у спірному випадку розрахунок робився інспектором при застосуванні електронного каталогу КВВ.com., а коригування відбулося у зв`язку із спрацюванням системи ризиків АСАУР. В такому випадку при введені VIN-коду, система вибила конкретне числове значення, тому розрахунок не проводився і не зазначався в рішенні.

В той же час, в оскаржуваному рішення наведено джерело інформації електронний каталог КВВ.com. та витрати на транспортування. Відомості щодо спрацювання системи ризиків АСАУР при митному оформленні легкового автомобіля FORD FOKUS, 2016 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1 , відсутні, відповідні докази в підтвердження такого факту відповідачем суду не надано.

При цьому, слід зазначити, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі №805/2713/16-а.

Згідно додаткового аркуша до акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA20903/2018/67128 від 20.11.2018 встановлено, що транспортний засіб марки FORD, модель FOKUS, 2016 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1 , показник одометра - 170020 км на час митного огляду містив пошкодження, ознаки експлуатації: подряпини лакофарбового покриття, забруднено та пошкоджено салон і сидіння, задня панель, підсилювач заднього бампера, задній лівий ліхтар, задній правий ліхтар.

Жодних доказів про врахування вищевказаних пошкоджень під час корегування митної вартості автомобіля марки FORD, модель FOKUS, 2016 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1 , а також показників одометра 170020 км, суду відповідачем не надано.

При цьому суд критично ставиться до коригування митної вартості транспортного засобу відповідачем із врахуванням пошкоджень та пробігу згідно відомостей електронного каталогу КВВ.com. (Kelley Blue Book), та вважає її необґрунтованою.

Так, відповідач не надав суду докази внесення до джерела інформації КВВ.com., окрім загальних вихідних даних про транспортний засіб (марки, моделі, року виготовлення та типу кузова), дійсний стан і пошкодження, що зафіксовані в рахунку-фактурі, митній декларації і додатковому аркуші до акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (а.с. 65).

Варто відзначити й те, що витяг із програмного продукту КВВ.com від 05.12.2018 містить дані щодо вартості транспортного засобу від 6647 USD до 7932 USD. Визначення ціни автомобіля в сумі 7290,00 USD відповідач пояснює як обрану ним середню вартість ціни між 6647 - 7932 USD.

Відповідач не обґрунтував підставність і правомірність використання у спірному випадку відомостей оціночної діяльності програмного продукту КВВ.com.

Зокрема, при розгляді справи представник відповідача обґрунтовуючи законність застосування електронного каталогу КВВ.com. послалась на наказ Державної митної служби України від 13.10.2006 за №885 "Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів" (надалі також - Наказ №885), надаючи його копію (а.с.89).

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Наказу №885 начальників регіональних митниць, митниць зобов`язано, забезпечити постійний контроль, зокрема, за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів з урахуванням принципів Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 за №142/5/2092, за формулами, зазначеними в пункті 7.35 Методики; за використанням посадовими особами митних органів, уповноваженими особами експертних установ та організацій сталих понижуючих коефіцієнтів при проведенні оцінки транспортних засобів, вузлів і агрегатів.

Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення їх вартості встановлений Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 за №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395 (надалі по тексту також Методика).

Слід відзначити, що Наказом №885 зобов`язано застосовувати принципи Методики за формулами, зазначеними в пункті 7.35 такої Методики.

У відповідності до пункту 7.35 Методики, у разі відсутності цінових даних КТЗ у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ. У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп`ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань. Використання ресурсів мережі Інтернет допускається з дотриманням вимог підпункту 7.53.5 пункту 7.53 цієї Методики. Середня ринкова ціна такого КТЗ визначається як середнє арифметичне значення цінових показників, одержаних із зазначених джерел інформації. У разі використання середньої ринкової ціни пропозиції до продажу КТЗ її необхідно звести коригуванням до ціни продажу, застосовуючи відповідне співвідношення стосовно аналогічних КТЗ із довідників, зокрема передбачених додатком 8. Коригування вартості КТЗ залежно від пробігу та строку експлуатації здійснюється із застосуванням підбору аналога і відповідно до вимог пунктів 7.8, 7.9 та підпунктів 7.12.1, 7.12.2 пункту 7.12 цієї Методики. Подальше коригування вартості КТЗ залежно від технічного стану, комплектності, укомплектованості, відновлення й оновлення складових частин тощо здійснюється за формулами (9), (10), (11), а також з врахуванням процента Д додаткового збільшення (зменшення) З ринкової вартості КТЗ залежно від умов догляду, зберігання та експлуатації (таблиця 4.1 додатка 4) та процента додаткового зменшення вартості КТЗ з дефектами кузова, кабіни, рами (таблиця 4.2 додатка 4).

Відповідно до пункту 7.25 Додаткове збільшення (зменшення) ринкової вартості КТЗ виходячи з його комплектності, укомплектованості, пошкоджень, відновлення і оновлення складників визначається за відповідною формулою, де величина втрати товарної вартості (ВТВ) КТЗ, розрахована відповідно до вимог підпункту 8.6.3 пункту 8.6 методики.

Згідно з пунктом 8.6.3. Методики, розрахунок величини ВТВ здійснюється за відповідною формулою, де застосовується: коефіцієнт втрати товарної вартості, ринкова вартість подібного непошкодженого КТЗ, грн. Відношення вартості відновлювального ремонту до ринкової.

При цьому, відповідно до Додатку 8 методики, в переліку рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп`ютерних баз даних з програмним забезпеченням, пунктами 8, 9, 15 значиться періодичні довідники: «Travel Trailer Guide» -- Kelley Blue Book Auto market report, США; «Motorcycle Guide» - Kelley Blue Book Auto market report, США; «User Car Guide» - Kelley Blue Book Auto market report, США.

Як свідчить безпосередній зміст пункту 7.35 Методики "використання даних обмеженого ринку КТЗ" щодо визначення його вартості, допускається застосовуватися - "у разі відсутності цінових даних КТЗ у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8". А у спірному випадку в оскаржуваному рішення відповідач застосував відомості електронного каталогу КВВ.com. із якого безпосередньо і взято відомості про вартість автомобіля.

Також суд зазначає, що виходячи із системного аналізу положень пункту 7.35 у співвідношенні із пунктами 7.3, 7.4 Методики, при обрахунку вартості КТЗ, необхідно використовувати усі показники і складові формули як визначення "ринкової вартості КТЗ" (С), "середня ринкова ціни КТЗ" (Срс) так і "коригування" такої вартості, а не тільки одну вартість автомобіля відповідно до відомостей каталогу зазначеному в Додатку 8 Методики.

Методика не передбачає можливості при здійсненні оцінки, визначення вартості КТЗ, застосувати лише відомості комп`ютерних баз даних з програмним забезпечення, за переліком, визначеним Додаток 8 такої Методики.

Крім вказаного, пункт 7.35 Методики дозволяє використання ресурсів мережі Інтернет з дотриманням вимог підпункту 7.53.5 пункту 7.53 цієї Методики. Тобто, пункт 7.35 Методики визначає можливість застосування підпункту 7.53.5 пункту 7.53.

За приписами підпункту "з" пункту 1.4 Методики, остання застосовується, серед іншого, з метою визначення вартості КТЗ, його складників, що ввозяться на митну територію України.

Так, "вартість КТЗ, що ввозяться на митну територію України" (С1), визначається за формулою, яка регламентована в підпункті 7.53.3. пункту 7.53 Методики.

Суд відзначає, що Наказ №885 безпосередньо не визначив можливість застосовування посадовим особам відповідача положень пункту 7.53 Методики ("вартість КТЗ та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України").

Як у випадку із пунктом 7.2 і 7.35 Методики відомості довідкової літератури, зазначеної в Додатку 8 до цієї Методики, використовується лише для визначення Сср1 ("середня ціна КТЗ, що ввозиться на митну території України, у країні придбання"), а саме - окремих значень складової підформули, таких як Сд1 ("ціна КТЗ, що був у використанні, відповідного строку експлуатації") або Цн ("ціна нового КТЗ у країні придбання").

В той же час, Сср1 є однією із складових загальної (основної) формули для визначення С1 ("вартості КТЗ, що ввозиться на митну територію України"), яка регламентована вказаним вище підпунктом 7.53.3 пункту 7.53 Методики.

Представник відповідача жодним чином не пояснила застосування у спірних відносинах певного алгоритму, порядку, конкретної формули для обчислення і визначення вартості КТЗ, в тому числі при прийнятті оскаржуваного рішення, пунктів 7.2, 7.3., 7.4 Методики у їх співвідношенні до пункту 7.35 або 7.53 тої ж Методики щодо визначенні митної вартості транспортного засобу легковий автомобіль марки FORD, модель FOKUS, 2016 року виготовлення, з аварійними пошкодженнями, номер кузова НОМЕР_1 із урахуванням його фактичного стану.

Відтак, суд вважає неприпустимим дії відповідача використовувати для визначення вартості спірного КТЗ лише окремі положення Методики. Застосування лише Додатку №8 до Методики без використання формули для визначення "вартості КТЗ, що ввозиться на митну територію України", суд вважає протиправним.

При вирішення питання щодо застосування положень Наказу №885 слід відзначити, що Верховний Суд в постанові від 16.11.2018 в справі №817/2405/16 вказав на рекомендаційний характер наказу Державної митної служби України від 13.10.2006 за №885 "Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів".

Отже, визначення ціни легкового автомобіля марки FORD, модель FOKUS, 2016 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1 і, як наслідок, коригування митної вартості вказаного транспортного засобу здійснено відповідачем на припущеннях, без врахування реального стану автомобіля.

Наслідком наведених вище протиправних дій є безпідставне здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу із застосуванням резервного методу в сумі 7690,00 USD.

Стосовно аргументів відповідача про те, що декларант погодився із прийнятим рішенням про коригування митної вартості та з самою митною вартістю, визначеною відповідачем, суд зазначає наступне.

Предметом оскарження у спірних правовідносинах є рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці №UA206000/2018/000996/2 від 06.12.2018.

Відповідно до статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, що передбачено статтею 55 Конституції України.

Згідно зі змістом частин 3 і 4 статті 6 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Частиною 1 статті 29 МК України передбачено, що рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.

Право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 МК України або до суду також гарантовано підпунктом "б" пунктом 5 частини 2 статті 55 цього Кодексу.

Відтак, у спірних правовідносинах позивачу законом гарантовано право на оскарження до суду рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці ДФС №UA206000/2018/000996/2 від 06.12.2018.

Разом з цим, слід зазначити, що у правовідносинах, які розглядаються судом слід розрізняти окремо "право" позивача погодитися, чи не погодитися із рішенням про коригування митної вартості із відповідними правовими наслідками такого погодження, чи не погодження в частині: оплати визначеної контролюючим органом скорегованої митної вартості або надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України, від іншого, самостійного гарантованого Конституцією і законами України "права" на оскарження спірного рішення в суді незалежно від того погодився декларант із рішенням про коригування митної вартості товару, чи не погоджується із самою скорегованою митною вартістю, навіть за умови сплати обов`язкових платежів із скорегованої митної вартості товару.

Зокрема, частиною 2 статті 55 МК України передбачено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, серед іншого, має містити інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини 7 статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Отже, правовідносини які виникають із приписів підпунктів "а" і "б" пункту 5 частини 2, частини 7 статті 55 МК України є реалізацією декларантом права на випуск у вільний обіг товарів у разі згоди або не згоди з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів, в тому числі із застосуванням заходів надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Такі правовідносини мають місце виключно між декларантом і митним органом.

У свою чергу, частина 1 статті 29 і підпункт "б" пункту 5 частини 2 статті 55 МК України врегульовує правовідносини щодо права декларанта оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до суду, без будь яких застережень чи умов, в тому числі за умови сплати митних платежів згідно із митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, та/або за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу.

Не можуть бути враховані судом і аргументи представника відповідача про погодження із оскаржуваним рішенням у зв`язку із оформленням нової митної декларації №UA206010/2018/415188 від 10.12.2018 із визначеною відповідачем вартістю транспортного засобу в розмірі 7690,00 USD.

Відповідно до глави 2 розділу ІІ "Заповнення граф митної декларації" Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №651 від 30.05.2012 (надалі також - Порядок №651), графа 43 "Метод визначення вартості" заповнюється в разі заявлення товарів у митний режим імпорту або в інший, відмінний від митного режиму імпорту, митний режим, зі справлянням митних платежів.

У лівому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався.

У разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом.

Як свідчить лівий підрозділ графи 43 нової митної декларації №UA206010/2018/415188 від 10.12.2018, проставлено 6 метод визначення митної вартості, при цьому, правий підрозділ графи 43 вказаної декларації залишено не заповненим, що мало б свідчити про відсутність рішення про коригування митної вартості товарів (а.с.66).

На переконання суду внесення саме таких відомостей в лівий і правий підрозділи графи 43 нової митної декларації є порушенням декларантом глави 2 розділу ІІ графа 43 "Метод визначення вартості" Порядку №651, так як абзацом третім вказаної графи Порядку чітко визначено - "у разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом". В даному випадку, суд встановив порушення декларантом порядку і умов заповнення усіх обов`язкових граф нової митної декларації, однак перевірка правильності, повноти та відповідності заповнених відомостей такої декларації фактичним даним (обставинам) покладено саме на відповідача.

Оскаржуване рішення про коригування митної вартості як станом на момент подання митної декларації №UA206010/2018/415188 від 10.12.2018 так і на час звернення до суду було чинним, відтак, на позивача або уповноважену ним особу покладався обов`язок у лівому підрозділі графи 43 проставити 6 (первинний метод), а у правому підрозділі декларації проставити 6 (скоригований метод).

Крім того, суд не погоджується із доводами представника відповідача про самостійне визначення декларантом у новій декларації від 10.12.2018 митної вартості "коригування" (графа 45) в сумі 213968,45 грн. (7690,00 USD ), так як позивач у вказаній декларації в графі 42 визначив ціну товару 2500,00 USD, яка повністю відповідає ціні товару, визначеної декларантом у тій же графі 42 первинної митної декларації за №UA206010/2018/414527 від 30.11.2018.

Також, у графі 44 "додаткова інформація/подані документи" нової митної декларації №UA206010/2018/415188 від 10.12.2018, на відміну від тієї ж графи первинної митної декларації за від 30.11.2018, додатково зазначено первинну митну декларацію №UA206010/2018/414527 від 30.11.2018, рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2018/000996/2 від 06.12.2018, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA206000/2018/01013.

Частиною 6 статті 257 МК України визначено, що умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до частин 5 і 6 статті 264 МК України з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації.

Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

За змістом пункту 4.4 розділу IV Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №631 від 30.05.2012, та частини 11 статті 264 МК України орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:

1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу;

2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів;

3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Відтак, неналежне заповнення лівого і правого підрозділу графи 43 нової митної декларації №UA206010/2018/415188 від 10.12.2018 є свідченням відсутності у декларації усіх необхідних відомостей, обов`язковість вірного заповнення яких визначено коментованими нормами закону і підзаконними нормативно-правовими актами.

Разом з тим, в силу вимог частини 5 і 6 статті 264 Митного кодексу України посадова особа відповідача при визначенні правильності заповнення поданої нової митної декларації зобов`язана вказати на такі недоліки декларанту, більше того у відповідності до частини 11 статті 264 Митного кодексу України нова декларація не підлягала прийняттю.

Подання позивачем нової митної декларації при чинному рішенні про коригування митної вартості товару, навіть за умови, невірного заповнення одного із підрозділів графи 43 такої декларації, правильність внесення даних до яких перевіряє саме посадова особа митного органу, не може обмежити чи позбавити декларанта права на оскарження в суді відповідного рішення і ставити питання про перевірку його на предмет обґрунтованості і законності, в тому числі на відповідність вимогам частини 2 статті 55 МК України.

Свідченням існування спору між декларантом і митним органом, а відтак й факту непогодження позивача із скорегованою митною вартістю товару є його судовий розгляд, який є триваючим, з дня звернення особи до суду, та, у випадку, встановлення судом протиправності рішення про коригування митної вартості товару - безумовною підставою для скасування рішення органу контролю.

Також, суд звертає увагу на те, що факт нескористання правом випущення товару у вільний обіг на умовах, визначених частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України не може автоматично позбавити позивача права на оскарження рішення органів доходів і зборів, якщо він вважає, що цим рішенням порушено його права, свободи чи інтереси, що гарантовано не лише статтею 8 Конституції України, але й статтею 29 Митного кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є такими, що підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2018/000996/2 від 06.12.2018 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA206000/2018/01013 є протиправними і підлягають скасуванню.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 06.12.2018 та картки відмови, діяв не на підставі законів України, а також без урахування усіх обставин.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1536,80 грн. (а.с.32).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці ДФС №UA206000/2018/000996/2 від 06.12.2018.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці ДФС №UA206000/2018/01013 від 06.12.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39640261, вул. Короля Данила 20, м. Івано-Франківськ, 76010) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.

Рішення складене в повному обсязі 29.07.2019.