Рішення № 83643450, 16.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2019 року Справа № 160/8053/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняМанько К.А. за участі: позивача представника позивача представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_10 Онасенко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому, з врахуванням уточнень позовних вимог, позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Дніпропетровської митниці ДФС Державної фіскальної служби України від 22 жовтня 2018 року № 721-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», відповідно до якого ОСОБА_1 - заступника начальника управління адміністрування митних платежів - начальника відділу контролю митної вартості Дніпропетровської митниці ДФС, було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «ЗАУВАЖЕННЯ»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Дніпропетровської митниці ДФС Державної фіскальної служби України від 04 грудня 2018 року № 832-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », відповідно до якого ОСОБА_1 - заступника начальника управління адміністрування митних платежів - начальника відділу контролю митної вартості Дніпропетровської митниці ДФС, було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «ЗАУВАЖЕННЯ»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Дніпропетровської митниці ДФС Державної фіскальної служби України від 11 січня 2019 року № 18-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», відповідно до якого ОСОБА_1 - заступника начальника управління адміністрування митних платежів - начальника відділу контролю митної вартості Дніпропетровської митниці ДФС, було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «Догана».

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що безпідставне та необґрунтоване притягнення до дисциплінарної відповідальності здійснено через прискіпливе ставлення співробітників. Зазначає, що жодного порушення, яке б могло бути підставою для прийняття спірних наказів, позивачем не вчинялось.

Представник відповідача вимоги адміністративного позову не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, надано письмові заперечення, згідно яких зазначено, що спірні накази винесено в порядку та у спосіб передбачені законом, за наявності визначених законом підстав. Відповідач вказує на те, що матеріали дисциплінарних справ, відкритих відносно позивача, підтверджують порушення службової дисципліни останнім, а саме, неодноразове недотримання Правил внутрішнього службового розпорядку, обґрунтували притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення відповідного стягнення.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив задовольнити його.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення адміністративного позову, посилаючись на доводи викладені у запереченнях на адміністративний позов.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , з квітня 2015 року по теперішній час працює на посаді заступника начальника управління адміністрування митних платежів - начальника у контролю митної вартості Дніпропетровської митниці ДФС.

На підставі доповідної записки в. о. начальника відділу чергових І. Каминіна від 27.07.2018 року № 1299/3-10 Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Дніпропетровської митниці ДФС здійснено дисциплінарне провадження стосовно заступника начальника управління адміністрування митних платежів - начальника відділу контролю митної вартості Дніпропетровської митниці ДФС ОСОБА_1 відповідно до наказу митниці від 30.07.2018 року № 435-о «Про відкриття дисциплінарного провадження у відношенні ОСОБА_1 ».

Відповідно до інформації, наведеної у доповідній записці в.о. начальника відділу чергових І. Каминіна від 27.07.2018 року № 1299/3-10, заступник начальника управління адміністрування митних платежів - начальник відділу контролю митної вартості Дніпропетровської митниці ДФС ОСОБА_1 залишив адміністративне приміщення митниці о 18 годині 05 хвилин, у свій робочий час, який згідно Графіку роботи управління адміністрування митних платежів на липень 2018 року, затвердженого в. о. начальника Дніпропетровської митниці ДФС I I. Безсмертним 27.06.2018 року, тривав до 20 год. 00 хв. Зазначені дії ОСОБА_1 , згідно з п. 6 ч. 2 ст. 65 ЗУ «Про державну службу», вважаються недотриманням правил внутрішнього службового розпорядку, що є дисциплінарним проступком. На підставі Подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Дніпропетровської митниці ДФС від 22.10.2018 року № 39/3-10-ДК «Про результати розгляду дисциплінарної справи № 32 ОСОБА_1 », керуючись п. 6 частини другої ст. 65 та частиною другою ст. 66 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-УШ зазначеним наказом було оголошено зауваження ОСОБА_1 .

Під час проведення дисциплінарного розслідування, позивач надавав усні та письмові пояснення, відповідно до яких зазначено, що 25 липня 2018 року згідно Графіку роботи він працював у другу зміну в період часу з 11.00 год. до 20.00 год. В цей день ОСОБА_1 прибув на роботу приблизно о 10.50 год., а закінчив роботу та залишив адміністративну будівлю митниці приблизно о 20.12 год. ОСОБА_1 вказав, що дійсно залишав приміщення митниці 25 липня 2018 року приблизно в період часу з 18.10 год. до 18.25 год. для купівлі продуктів харчування (кефір) в магазині АТБ, який знаходиться поруч. При поверненні о 18.25 год. до адміністративної будівлі продовжив працювати з головним інженером ОСОБА_4 . Також пояснив членам комісії, що зазначені вище події були зафіксовані відповідними записами з камер відеоспостереження в приміщенні митниці та підтверджуються показами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

При цьому, після закінчення роботи здавав ключ від свого службового кабінету №617 разом з співслужбовцем головним інженером ЖМП ОСОБА_4 - черговому по митниці ОСОБА_5 , про що був зроблений відповідний запис у «Книзі обліку приймання та здачі ключів від службових приміщень на зберігання оперативному черговому митниці» (інвентарний номер № 04-40-50-18). Тубус з ключем від службового кабінету № 617 здавала та робила відповідний запис у зазначену вище Книгу обліку ОСОБА_4 в присутності позивача. При цьому, останній розмовляв із оперативним черговим по митниці ОСОБА_5 . Інших працівників митниці в приміщенні чергових на той час (20.10 год. - 20.12 год.) вже не було, двері у кімнату чергового та кімнату відпочинку були відчинені та повністю проглядалися, турнікет для пропуску осіб в приміщення митниці було вимкнуто. Зазначені вище події були зафіксовані на камери відеоспостереження, якими обладнано приміщення митниці, а саме - при вході, перед турнікетом чергового по митниці та на кожному поверсі адміністративної будівлі митниці та підтверджуються показами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

В свою чергу, позивач звернув увагу дисциплінарної комісії та зазначив в своїх письмових поясненнях про той факт, що при поверненні о 18.25 год до адміністративної будівлі митниці та проходячи через турнікет чергового, він зробив зауваження в.о. начальника відділу чергових ОСОБА_6 , про те, що від нього тхне алкоголем та що його робочий час вичерпано о 18.00 год. і що перебувати в приміщенні митниці навіть в позаробочий час в стані алкогольного сп`яніння не допустимо. Після цього позивач пішов працювати до свого службового кабінету.

Разом з тим, дисциплінарною комісією не допитано свідків, що могли підтвердити факт купівлі ОСОБА_6 алкогольних напоїв, не здійснено запит записів з камер відеоспостереження та не оглянуто копії з «Книги обліку приймання та здачі ключів від службових приміщень на зберігання оперативному черговому митниці». Зазначено, що записи з камер зберігаються протягом 3 днів, а отже на момент відкриття дисциплінарного провадження дані записи від 25.07.2018 року вже було знищено.

За результатами проведеного дисциплінарного розслідування, на підставі Подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Дніпропетровської митниці ДФС від 22.10.2018 року № 39/3-10-ДК «Про результати розгляду дисциплінарної справи № 32 ОСОБА_1 », керуючись п. 6 частини другої ст. 65 та частиною другою ст. 66 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-УШ зазначеним наказом було оголошено зауваження ОСОБА_1 ». З вказаним наказом позивач під підпис ознайомлено в той же день.

В подальшому, Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Дніпропетровської митниці ДФС здійснено дисциплінарне провадження стосовно заступника начальника управління адміністрування митних платежів - начальника відділу контролю митної вартості Дніпропетровської митниці ДФС ОСОБА_1 відповідно до наказу митниці від 30.07.2018 року № 440-о «Про відкриття дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 ».

Дисциплінарне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 полягає в тому, що він 26.07.2018 року несвоєчасно прибув на роботу. Наслідком несвоєчасного прибуття на роботу ОСОБА_1 , стало незабезпечення належної організації роботи підпорядкованого підрозділу та прийняття управлінських рішень, у межах компетенції. У своїх поясненнях ОСОБА_1 не навів поважних причин щодо несвоєчасного прибуття на робоче місце, а також про неповідомлення безпосереднього керівника. Норми п. 1 ст. 61 Загону України «Про державну службу» визначають, що службова дисципліна забезпечується шляхом дотримання у службовій діяльності вимог цього Загону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку. Зазначені дії ОСОБА_1 , згідно з п. 6 ч. 2 ст. 65 ЗУ «Про державну службу», вважаються недотриманням правил внутрішнього службового розпорядку, що є дисциплінарним проступком».

Відповідно до Подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Дніпропетровської митниці ДФС від 26.11.2018 року № 45/3-10-ДК «Про результати розгляду дисциплінарної справи № 33 ОСОБА_1 », керуючись п. 6 частини 2 ст. 65, п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 66 Загону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII зазначеним наказом було оголошено зауваження ОСОБА_1 ».

З матеріалів справи вбачається, що дисциплінарне провадження відкрито на підставі доповідної записки від 27 липня 2018 року № 1299/3-10 в.о. начальника відділу чергових ОСОБА_6 , відповідно до якої зазначено, що «26.07.2018 року 08 годині 16 хвилин в результаті застосування засобів візуального контролю, мною було встановлено факт несвоєчасного прибуття до адміністративного приміщення митниці заступника начальника управління - начальником відділу контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів Дніпропетровської митниці ДФС ОСОБА_1 ».

Згідно до пояснень позивача, 26 липня 2018 року згідно Графіку роботи ОСОБА_1 працював у другу зміну в період часу з 11.00 год. до 20.00 год. В цей день останній, як і завжди, вчасно, і заздалегідь прибув на роботу.

Зазначені вище події, за свідченнями позивача, були зафіксовані на камери відеоспостереження, якими обладнано приміщення митниці, а саме при вході, перед турнікетом чергового по митниці та на кожному поверсі адміністративної будівлі митниці та можуть бути підтвердженні показами інших осіб.

Разом з тим, зазначені вище докази на підтвердження невинуватості позивача дисциплінарна комісія не сприйняла та проігнорувала, а саме не отримала пояснення заявлених ним свідків цих подій, не оглянула та не долучила до матеріалів дисциплінарної справи копії аркушів «Книги обліку приймання та здачі ключів від службових приміщень на зберігання оперативному черговому митниці», не оглянула та не долучила до матеріалів дисциплінарної справи відеозапис з камер відеоспостереження подій 26.07.2018 року.

За результатами проведеного дисциплінарного розслідування, відповідно до Подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Дніпропетровської митниці ДФС від 26.11.2018 року № 45/3-10-ДК «Про результати розгляду дисциплінарної справи № 33 ОСОБА_1 », керуючись п. 6 частини 2 ст. 65, п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 66 Загону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII зазначеним наказом було оголошено зауваження ОСОБА_1 ».

На виконання наказу Дніпропетровської митниці ДФС від 6.08.2018 року № 185 «Про проведення тематичної перевірки» проведено тематичну перевірку стану організації роботи відділу контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів Дніпропетровської митниці ДФС.

За результатами тематичної перевірки робочою групою встановлено неналежну організацію роботи відділу контролю митної вартості з боку начальника цього відділу, а саме: ОСОБА_1 та неналежне виконання ним своїх посадових обов`язків. Так у відділі контролю митної вартості не визначений порядок здійснення моніторингу митних оформлень до та після їх завершення, зокрема не визначені критерії здійснення моніторингу, строки його проведення, особи, які є відповідальними за його здійснення та документи, що фіксують результати цієї роботи. Робоча група дійшла висновку про неналежне здійснення моніторингу митного оформлення товарів за ЕМД № ПАЇ 10150/2018/217058 від 9.07.2018 року, а саме: не було враховане, що декларантом не включено витрати на транспортування при декларуванні митної вартості товару та відповідно не включення цих витрат до бази оподаткування. За період з 1.01.2017 року по 1.08.2018 року відділом контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів не ініціювалось направлення запитів щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 4.7 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 631. Зазначене є наслідком недостатнього рівня організації роботи підрозділу в напрямку аналізу та моніторингу митних оформлень товарів до завершення митного оформлення. Під час перевірки встановлено та підтверджено інформацією, наданою службовою запискою УАМП та МТР від 3.10.2018 року № 1115/04-50-19-02-ЕП, що у відділі не здійснюється документальне відображення (службові/доповідні записки) результатів щоквартального аналізу спрацювань доповнень до профілів ризику, що є порушенням вимог пунктів 4.1,4.5 Наказу ДФС № 231.

При перевірці (оформлення та складання) доповідних записок за підписом ОСОБА_1 до керівництва митниці, виявлено порушення вимог нормативно-правових актів стосовно ведення діловодства у структурному підрозділі. Виявлені тематичною перевіркою недоліки в організації роботи відділу свідчать про неналежне виконання заступником начальника УАМП - начальником ВКМВ ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків, визначених пунктами 2.2.12.2, 2.2.12.4, 2.2.14.2, 3.3.1, 3.3.3, 3.3.5, 3.3.6, 3.3.19 Положення про ВКМВ та пунктами 1.5, 2.2, 2.14.1, 2.14.12.2, 2.15.2, 2.15.4, 2.15.12, 2.18.4 Посадової інструкції заступника начальника УАМП - начальника ВКМВ ОСОБА_1 від 8.02.2018 року, за що відповідно до пунктів 5.1.2,5.1.3 цього Положення та п. 4.2 Посадової інструкції посадова особа несе відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Факт вчинення дисциплінарного проступку заступником начальника УАМП - начальником ВКМВ ОСОБА_1 , що полягає у неналежному виконанні службових обов`язків, не забезпечення належної організації роботи відділу контролю митної вартості Дніпропетровської митниці ДФС, що призвело до порушення норм митного законодавства, невжиття ефективних заходів при здійсненні аналізу та моніторингу митних оформлень товарів до завершення митного оформлення, підтвердився результатом розгляду дисциплінарного провадження. Викладене вище свідчить про вчинення заступником начальника УАМП - начальником ВКМВ ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме - неналежне виконання ним своїх посадових обов`язків.

Згідно до пояснень позивача, про дану перевірку останнього не повідомлялось, а отже він був позбавлений можливості надати необхідні пояснення. Так само, щодо дисциплінарного провадження відкритого за результатами проведеної перевірки, позивач не був обізнаний про його наявність та відповідно теж був позбавлений можливості надати необхідні пояснення та заперечення.

Щодо висновків акту перевірки, ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до пункту 5.10. Порядку організації та проведення внутрішніх перевірок в органах ДФС, на підвідомчих підприємствах, в установах, організаціях, оформлення і реалізації результатів, затвердженого наказом ДФС від 07.07.2017 №470, надає зауваження до Акту тематичної перевірки за наказом Дніпропетровської митниці ДФС від 06.08.2018 №185 від 24.10.2018 зі змінами та доповненнями.

Відповідно до Положення про управління адміністрування митних платежів, затвердженого наказом Дніпропетровської митниці ДФС від 24.11.2017 №257 в редакції наказу Дніпропетровської митниці ДФС від 06.02.2018 №24, Управлінням, в частині перевірки правильності визначення митної вартості товарів, крім іншого, передбачено вибірково здійснення аналізу, виявлення та оцінки ризиків шляхом вибіркового моніторингу митних оформлень щодо заявления декларантом або уповноваженою ним особою неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів, шляхом співставлення рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже завершено. Зазначене, вже є порядком здійснення моніторингу та містить критерії для здійснення моніторингу.

За напрямком роботи відділу контролю митної вартості, критерії вибірковості моніторингу митних оформлень товарів нормативно-праврвими актами України не встановлені, проте, відповідно до Стандартного правила 6.4. Додатка II до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, процедура вибірковості допускає випадковий добір на основі статистичної вибірки чи ініціативи співробітника митниці, заснованої на його досвіді чи інтуїції» (пункт 7.1 Рекомендацій до Загального додатка до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (у зміненій редакції)).

За результатами такого аналізу та моніторингу складаються Доповідні записки до керівника митниці з зазначенням конкретних фактів, висновків та пропозицій.

За період з 01.01.2017 по 01.08.2018 відділом контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів направлення запитів щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 4.7 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 не ініціювалось. Відсутність ініціювання відділом контролю митної вартості запитів щодо перевірки правильності визначення митної вартості свідчить про достатній рівень організації опрацювання результатів моніторингу та аналізу митних оформлень імпортованих товарів, а не навпаки.

Щодо ЕМД від 09.07.2018 №UA110150/2018/217058, яка потрапила до вибіркового моніторингу, який здійснюється посадовими особами ВКМВ УАМП відповідно до завдань та функцій, визначених Посадовими інструкціями згідно затверджених Положень про управління адміністрування митних платежів та ВКМВ УАМП, за результатами якого складена Доповідна записка від 12.07.2018 №1197/3-10 у якій зазначено по суті про можливе порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, в частині визначення бази оподаткування, повноти оподаткування митними платежами та правильності застосування методу визначення митної вартості товару, акцентовано увагу на забезпечення єдиного підходу органів доходів і зборів до роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості відповідно до Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 №689, а в пропозиціях запропоновано розглянути питання щодо вжиття заходів щодо забезпечення перерахування, в установленому порядку, митних платежів, які повинні бути сплачені за митне оформлення товару: «Груші свіжі сорту Conference (лат. назва Pyrus Communis)».

З порушеного питання роз`яснення, вже надавались керівнику робочої групи з проведення тематичної перевірки, а саме: у переліку послідовності дій посадових осіб при роботі з аналізу, виявлення та оцінки ризиків (Методичні рекомендації) п.п. 2.2. передбачено здійснення «Перевірки документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування.». Крім того, слід зазначити, що посадовою особою при виконанні митних формальностей за ЄМД від 09.07.2018 №UA110150/2018/217058 і більша частина інших зазначених Методичних рекомендацій не врахована та не здійснена, а поняття «база оподаткування» зазначено у Податковому кодексі України з посиланням на її визначення згідно розділу III - «Митна вартість товарів та методи її визначення» Митного кодексу України.

Зазначені пояснення не враховані у Акті тематичної перевірки, додатково питання від робочої групи з проведення тематичної перевірки не запитувались.

Згідно регламенту Дніпропетровської митниці ДФС функції структурного підрозділу за змістом відповідають функціям, закріпленим за цим підрозділом відповідним наказом ДФС.

Наказом ДФС від 09.01.2018 № 5 «Про внесення змін до Положення про Департамент адміністрування митних платежів Державної фіскальної служби України» внесено зміни до функцій і процедур Департаменту.

Відповідно до резолюції керівника митниці зазначений наказ скеровано до УАМП «Для опрацювання та керівництва в роботі».

З урахуванням резолюції, Управлінням адміністрування митних платежів розроблено проект наказу «Про внесення змін та доповнень до Положення про управління адміністрування митних платежів Дніпропетровської митниці ДФС», який затверджений та зареєстрований за №24 від 06.02.2018 року.

Відповідно до преамбули, цей наказ розроблено «З метою упорядкування завдань і функцій управління адміністрування митних платежів Дніпропетровської митниці ДФС з урахуванням змін внесених у Положення про Департамент адміністрування митних платежів Державної фіскальної служби України, відповідно до наказу ДФС від 09.01.2018 №5».

Посадові інструкції посадових осіб приведено у відповідність з цим наказом.

Таким чином, функції структурного підрозділу (управління адміністрування митних платежів митниці) та його посадових осіб приведено у відповідність до наказу ДФС від 09.01.2018 №5, яким затверджено функції та процедури відповідного структурного підрозділу Державної фіскальної служби України - Департаменту адміністрування митних платежів ДФС.

Визначені наказом митниці від 06.02.2018 №24 функції структурного підрозділу (управління адміністрування митних платежів) знаходяться у межах повноважень та функцій (не перевищують їх), визначених для відповідного структурного підрозділу ДФС.

Крім того:

п.2.2.12. Положення про відділ контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів Дніпропетровської митниці ДФС визначає завдання та функції ВКМВ УАМП за напрямком «Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів» та складається з:

п.2.2.12.1. здійснення заходів щодо виконання Митницею дохідної частини Державного бюджету України за рахунок контролю правильності визначення суб`єктом ЗЕД митної вартості товарів;

п.2.2.12.2. розгляд за запитами митних постів (відділів митного оформлення) спірних та складних питань при визначенні митної вартості товарів;

п.2.2.12.3. здійснення аналізу та вибіркового моніторингу митних оформлень товарів у частині повноти оподаткування митними платежами та відповідності тенденцій митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, кон`юнктурі світових ринків;

п.2.2.12.4. здійснення аналізу, виявлення та оцінка ризиків шляхом вибіркового моніторингу митних оформлень товарів щодо заявлення декларантом або уповноваженою ним особою неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів, шляхом співставлення рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже завершено;

п.2.2.12.5. виявлення, шляхом проведення вибіркового моніторингу митних оформлень товарів, фактів митного оформлення рівень митної вартості яких нижчий за рівень вартості прямих витрат, пов`язаних з їх виробництвом, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу таких товарів;

п.2.2.12.6. збір, узагальнення та аналіз динаміки змін цін на світових товарних ринках на певні види товарів, що імпортуються на митну територію України;

п.2.2.12.7. у випадку виявлення ознак заниження бази оподаткування забезпечення внесення пропозицій щодо проведення ГУ документальних перевірок з наданням відповідних документів, що свідчать про такі ознаки;

п.2.2.12.8. здійснення аналізу роботи Митниці з питань визначення митної вартості товарів, формування та надання звітності, визначеної ДФС;

п.2.2.12.9. прогнозування показників надходжень митних платежів до держбюджету за рахунок контролю правильності визначення митної вартості товарів;

п.2.2.12.10. прийняття рішень про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням в митний режим імпорту у випадках, передбачених Митним кодексом України;

п.2.2.12.11. накопичення, систематизація та аналіз інформації про учасників зовнішньоекономічних зв`язків для визначення ризиків та прогнозування потенційно небезпечних тенденцій у частині контролю правильності визначення митної вартості товарів.

п.2.2.12.12. здійснення контролю правильності визначення суб`єктом ЗЕД митної вартості з метою виявлення і недопущення фактів ухилення від оподаткування у повному обсязі при митному оформленні товарів;

п.2.2.12.13. здійснення контролю за діяльністю та проведення перевірок митних постів (відділів митного оформлення) в частині правильності визначення митної вартості шляхом вибіркового моніторингу митних оформлень товарів.

Особовий склад ВКМВ та УАМП, зазначені підпункти Положення виконує відповідно до вимог законодавства з питань державної митної справи, враховуючи на напрямом роботи методичні рекомендації, листи Департаменту адміністрування митних платежів.

Закріплення посадових осіб ВКМВ за підрозділами митного оформлення не передбачено Положенням про відділ контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів Дніпропетровської митниці ДФС, або іншим документом, який регламентує роботу відділу, тому такого не існує.

Моніторинг митних оформлень, також не закріплено за окремими посадовими особами ВКМВ УАМП.

Закріплення ризикових суб`єктів за посадовими особами ВКМВ УАМП - відсутнє.

Враховуючи значний обсяг функцій та обов`язків, зазначених у Пункті 2.2.12. Положення про відділ контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів Дніпропетровської митниці ДФС, відсутні конкретні питання відносно конкретних фактів, як і матеріалів доперевірочного аналізу.

Ствердження про: «невиконання вимог .п. 4.1, 4.5 Порядку роботи з модулем «Конструктор профілів ризику» АСМО «Інспектор», затвердженого наказом ДФС від 21.03.2016 №231» є не коректним, крім того, не містить конкретних фактів, які підтверджують таке ствердження, матеріали до перевірочного аналізу по суті запитуваного, також відсутні.

Окремо акцентуючи увагу на неприйняття до уваги робочою групою, при проведенні перевірки стану організації роботи відділу контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів в рамках проведення тематичної перевірки, згідно наказу Дніпропетровської митниці ДФС від 06.08.2018 №185, наданих Пояснень, наявні ознаки формального підходу при проведені тематичної перевірки, а висновки проведеної перевірки є помилковими.

Разом з тим, дисциплінарною комісією не прийнято до уваги пояснення позивача.

Відповідно до Подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Дніпропетровської митниці ДФС від 2.01.2019 року «Про результати розгляду дисциплінарної справи № 39 ОСОБА_1 », на підставі ст. ст. 65, 66, 77 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-УІП зазначеним наказом було оголошено догану ОСОБА_1 ».

Не погодившись з прийнятими наказами, вважаючи їх протиправними та необґрунтованими, позивач звернувся до суду.

Дослідивши встановлені по справі обставини, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015року №889-VIII (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 8 якого державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу" підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Підстави для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності передбачено статтею 65 Закону України "Про державну службу", відповідно до якої підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Види дисциплінарних стягнень та загальні умови їх застосування визначено статтею 66 Закону України "Про державну службу", згідно з якою до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 - 11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Аналіз викладених норм законодавства свідчить про те, що законодавець навів вичерпний перелік дисциплінарних стягнень, які можуть бути застосовані до державних службовців, а також підстави припинення державної служби та порядок застосування таких стягнень.

Відповідно до частини 1 статті 69 Закону України "Про державну службу" для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Згідно частин 1, 3, 9 статті 71 Закону України "Про державну службу", з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування. Тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб`єктом призначення, але не більш як до двох місяців. За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 73 Закону України "Про державну службу", з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

За змістом частини 1 статті 74 Закону України "Про державну службу", дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Закону України "Про державну службу", рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Аналіз вищенаведених норм дозволяє зробити висновок, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб`єктом призначення до працівника, який вчинив дисциплінарний проступок. При цьому, для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом України "Про державну службу" та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення ОСОБА_1 зауваження були доповідні записки ОСОБА_6 жодного іншого доказу, які б підтвердили факт порушення позивачем Правил внутрішнього трудового розпорядку, відповідачем не надано.

В свою чергу позивач надав всі можливі докази, що обґрунтовують факт дотримання останнім регламенту робочого часу в установі а також правил внутрішнього розпорядку щодо тривалості робочого часу та інших обмежень режимного об`єкту, як то в частині фіксації часу коли особа прийшла на робоче місце/ покинула робоче місце, опломбування дверей робочого кабінету тощо.

Згідно частини 2 статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За нормами статті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що відповідач приймаючи спірні накази, не встановив дійсних обставин справи, які окрім доповідних записок однієї ж тієї особи, підтверджувались б достовірними доказами.

Щодо дисциплінарного проступку заступником начальника УАМП - начальником ВКМВ ОСОБА_1 , що полягає у неналежному виконанні службових обов`язків, не забезпечення належної організації роботи відділу контролю митної вартості Дніпропетровської митниці ДФС, що призвело до порушення норм митного законодавства, невжиття ефективних заходів при здійсненні аналізу та моніторингу митних оформлень товарів до завершення митного оформлення, суд зазначає наступне.

З наведеного вище не можна встановити , які саме обов`язки неналежно, і яким саме чином неналежно виконує позивач, що складає суть порушення службової дисципліни, що інкриміновано ОСОБА_1 . Тобто, висновки як тематичної перевірки так і слідуючого за нею дисциплінарного провадження мають абстрактний та неконкретизований характер, не підтверджені жодними доказами.

Так, вказуючи на наявність акту неналежного виконання службових обов`язків, відповідач вказує на те, що під час розробки Положення про ВКМВ, ОСОБА_1 допущено порушення, а саме завізовано документ, в якому некоректно викладено деякі формулювання, що призвело до звуження змісту цих функцій.

Згідно регламенту Дніпропетровської митниці ДФС функції структурного підрозділу за змістом відповідають функціям, закріпленим за цим підрозділом відповідним наказом ДФС.

Наказом ДФС від 09.01.2018 № 5 «Про внесення змін до Положення про Департамент адміністрування митних платежів Державної фіскальної служби України» внесено зміни до функцій і процедур Департаменту.

Відповідно до резолюції керівника митниці зазначений наказ скеровано до УАМП «Для опрацювання та керівництва в роботі».

З урахуванням резолюції, Управлінням адміністрування митних платежів розроблено проект наказу «Про внесення змін та доповнень до Положення про управління адміністрування митних платежів Дніпропетровської митниці ДФС», який затверджений та зареєстрований за №24 від 06.02.2018 року.

Відповідно до преамбули, цей наказ розроблено «З метою упорядкування завдань і функцій управління адміністрування митних платежів Дніпропетровської митниці ДФС з урахуванням змін внесених у Положення про Департамент адміністрування митних платежів Державної фіскальної служби України, відповідно до наказу ДФС від 09.01.2018 №5».

Посадові інструкції посадових осіб приведено у відповідність з цим наказом.

З наведеного вбачається, що спірне Положення, розроблене та відкореговане, на підставі документу затвердженого керівником митниці, тобто безпосереднім керівником позивача, який як підлегла особа прийняв даний документ до опрацювання та керівництва в роботі.

Даючи оцінку спірним правовідносинам, суд не знаходить жодних норм законодавства, за допомогою яких можна було б надати хоч якісь мотивування, щодо таких аргументів відповідача, з огляду на це, вважає безпідставним посилання відповідача на неналежне виконання посадових обов`язків, як підставу для притягнення до відповідальності.

Отже, на переконання суду, аргументи наведені відповідачем, не доводять фактів порушення позивачем вимог законодавства, за наявності обставин, які свідчать, про протилежне, та з урахуванням того, що в матеріалах справи відсутні належні й допустимі докази, які б підтверджували наявність підстав для прийняття спірних рішень відповідачем.

За нормами статті 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 90 КАС України передбачено, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов висновку, що відомості (документи), які стали підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є не належними та не допустимими, що встановлено під час розгляду справи.

З огляду на викладене вище, з урахуваннями встановлених обставин та аналізу наведених норм КАС України, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, що мають значення для справи - суд приходить до висновку про відсутність достатніх та допустимих доказів, які б у своїй сукупності підтверджували обставини правомірності прийнятого відповідачем рішення щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з посади державної служби.

Відповідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, згідно зі ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши встановленні обставини в контексті спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що замість об`єктивного розгляду і оцінки дій (бездіяльності) позивача, відповідач обмежився лише загальною констатацією факту вчинення дисциплінарного проступку зі сторони позивача, що суперечить нормам ч. 2 ст. 74 Закону України "Про державну службу", згідно яких дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

При цьому, суд враховує, що за висновками Європейського суду з прав людини сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він є обов`язковим не тільки для кримінального суду, який приймає рішення щодо обґрунтованості обвинувачення, але й для віх інших державних органів. Так, на думку Європейського суду з прав людини, замах на презумпцію невинуватості може виходити не тільки від суду чи судді, але й від інших публічних влад. Висновок (а по суті констатація, якій не передували фактичне встановлення обставин, їх оцінка та аналіз) дисциплінарного провадження про порушення позивачем вимог чинного законодавства, здійснений без вирішення питання про винуватість чи невинуватість позивача.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, яку висловлено у п. 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". На думку суду, жодних вагомих, чітких та узгоджених доказів, які б вказували на правомірність та обґрунтованість спірного наказу відповідач не навів, натомість такий прийнято лише з формальних підстав. Зазначене не спростовано відповідачем в процесі розгляду та вирішення даної справи.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності без належного урахування його вини, а відтак наявні підстави для скасування оскаржуваних наказів як протиправних.

Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду не те, що позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем за подачу адміністративного позову до суду, в розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню з Дніпропетровської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст.243-246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Дніпропетровської митниці ДФС Державної фіскальної служби України від 22 жовтня 2018 року № 721-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 - заступника начальника управління адміністрування митних платежів - начальника відділу контролю митної вартості Дніпропетровської митниці ДФС, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «зауваження».

Визнати протиправним та скасувати наказ Дніпропетровської митниці ДФС Державної фіскальної служби України від 4 грудня 2018 року № 832-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » ОСОБА_1 - заступника начальника управління адміністрування митних платежів - начальника відділу контролю митної вартості Дніпропетровської митниці ДФС, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «зауваження».

Визнати протиправним та скасувати наказ Дніпропетровської митниці ДФС Державної фіскальної служби України від 11 січня 2019 року № 18-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 - заступника начальника управління адміністрування митних платежів - начальника відділу контролю митної вартості Дніпропетровської митниці ДФС, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «догана».

Стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 25 липня 2019 року.

Суддя О.В. Єфанова