Ухвала суду № 83642376, 14.08.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/5470/19

№ провадження 1-кс/208/2383/19

УХВАЛА

Іменем України

14 серпня 2019 р. м. Кам`янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., при секретарі судового засідання - Сухомлині Є.О., за участю: прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Монатко Д.С., слідчого СВ Кам`янського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області Шаймурзанова А.В., захисника - Грудського І.М., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське Дніпропетровської області клопотання слідчого СВ Кам`янського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області Шаймурзанова А.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, внесеного в ЄРДР за № 12019040160001566 від 13.08.2019 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, освіта базова середня, холостого, осіб на утримані не має, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого: 15.09.2015 Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, звільнився 02.05.2019 по відбуттю строку призначеного покарання;

в с т а н о в и в:

Слідчий СВ Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Шаймурзанов А.П. звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту відносно підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, - ОСОБА_1 ..

Своє клопотання слідчий обґрунтував тим, що метою застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення за ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, та наявність ризиків, що передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст..177 КПК України, а саме:

-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так як підозрюваний вчинив кримінальне правопорушення вже не вперше, що свідчить про те, що останній не дотримується суспільних норм поведінки та моралі, порушує обов`язки, покладені на нього чинним законодавством, що вказує на те, що підозрюваний й у подальшому буде порушувати покладені на нього обов`язки, в тому числі й обов`язки, покладені на нього нормами КПК України та судом; окрім того підозрюваний не має сталих соціальних зв`язків, а саме постійного місця роботи, дружини, дітей, а також постійного місця проживання у місті Кам`янському, що вказує на те, що він може у будь-який момент залишити межі міста та області з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду для уникнення покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення;

-вчините інше кримінальне правопорушення, так як підозрюваний вже не вперше вчинив кримінальне правопорушення майнової спрямованості, не маючи постійного місця роботи та заробітку, що вказує на те, що він й у подальшому може вчинювати кримінальні правопорушення майнової спрямованості з метою заробітку коштів, що вказує на те, що у подальшому будь-який запобіжний захід, не пов`язаний із примусовим позбавленням волі, не зможе забезпечити виконання покладених на підозрюваного обов`язків.

Враховуючи що підозрюваним вчинено кримінальне правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, тобто останній розуміє тяжкість злочину та наслідки даного правопорушення, що є ризиком ухилення від досудового розслідування та подальшого судового розгляду.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків і виконання процесуальних рішень.

В судовому засіданні прокурор Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Монатко Д.С. підтримав клопотання у повному обсязі, пояснив, що заявлені ризики є обґрунтованими, та обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить процесуальної поведінки підозрюваного.

В судовому засіданні слідчий СВ Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Шаймурзанов А.В. підтримав своє клопотання, посилаючись на обставини викладені в ньому та просила суд застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як підозра у вчиненні ОСОБА_1 злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України є обґрунтованою, та підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: показанням потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , протоколом затримання особи у порядку ст. 208 КПК України, протоколами пред`явлення особи ОСОБА_1 для впізнання потерпілому ОСОБА_2 , свідкам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та іншими зібраними доказами в їх сукупності.

Застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, не забезпечить процесуальної поведінки підозрюваного який звільнившись із місць позбавлення волі, відбув покарання за корисний злочин, менше ніж за чотири місяці, вчиняє новий корисний злочин, але з викраденим з місця події не зник, так як був затриманий співробітником поліції та зусиллями громадян.

Захисник Грудський І.М. вважав, що події що сталися не мають бути розцінені як кримінальний злочин, бо підозрюваний не знав що у пакеті зберігалися телефони та інше майно потерпілого. Крім того, наразі майно повернуто і майнової шкоди не завдано потерпілим, просив у задоволені клопотання щодо обрання тримання під вартою його підзахисному відмовити.

ОСОБА_1 в судовому засіданні не погодився з клопотанням, але не оспорював фактичні дані зазначені щодо події яка сталася 13.08.2019 року, підтвердив що дійсно його було затримано 13.08.2019 року, що він викрав у потерпілого пакунок, де були гроші, телефон, його наздоганяли а він втікав. Чому забрав чуже майно, пояснити не може. Просить не обирати відносно нього запобіжний захід тримання під вартою.

Вислухавши сторони, вивчивши клопотання, підстави та обґрунтування покладені в його обґрунтування, приходжу до наступного:

Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Як встановлено судом, 13.08.2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні закінченого замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України, за змістом якої зазначено, що ОСОБА_1 . будучи особою, яка раніше вчиняла кримінальні правопорушення, передбачені ст. 186 КК України, маючи незняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 186 КК України.

ПОВТОРНО, 13.08.2019 приблизно о 13.00 год. (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_1 проходив повз зупинку громадського транспорту «пров. Цегляний», що розташована біля буд. № 55 по пр. Свободи в м. Кам`янському, побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біля якого знаходився пакет із належним йому майном. В цей момент у ОСОБА_1 раптово виник протиправний умисел, спрямований на відкрите, із корисливого мотиву, викрадення зазначеного пакету із майном.

Реалізуючи свій протиправний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та відкритий характер свого діяння, тобто те, що своїми діями він вчинює протиправне, поза волею власника відкрите вилучення чужого майна, 13.08.2019 приблизно о 13.00 год. (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) перебуваючи на зупинці громадського транспорту «пров. Цегляний», що розташована біля буд. № 55 по пр. Свободи в м. Кам`янському, підійшов до потерпілого ОСОБА_2 та рукою схопив пакет із майном, який знаходився поруч із потерпілим. В пакеті знаходились мобільний телефон "Samsung SM-G355H/DS (SEK)" IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , вартістю 1000 грн., мобільний телефон «Ulefone S7» IMEI: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , вартістю 900 грн., гроші у сумі 700 грн., а також інше майно, яке не має майнової цінності.

Після цього, з метою отримання реальної можливості розпоряджатись викраденим майном, побіг у напрямку вул. Ковалевича в м. Кам`янському, однак був затриманий. Тобто вчинив всі дії, які вважав необхідними для доведення свого протиправного умислу до кінця, однак не зміг довести його до кінця від причин, які не залежали від його волі.

Таким чином ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні закінченого замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України.

Як вбачається з досліджених матеріалів клопотання, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України кримінального правопорушення, підтверджується: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , протоколом затримання особи у порядку ст. 208 КПК України, протоколами пред`явлення особи ОСОБА_1 для впізнання потерпілому ОСОБА_2 , свідкам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Фактичні данні щодо обставин що мають значення для кримінального провадження, надання їм оцінки та встановлення кваліфікаційних складових злочину або їх спростування, не вирішуються судом під час розгляду даного клопотання, а тому і не можуть оцінюватися судом з зазначених підстав.

Так, згідно до вимог ст.. 178 КПК України, враховується, що в ході розгляду клопотання, ОСОБА_1 зазначив що факти викладені в підозрі відповідають місцю події, учасникам події, часу та місце події є відповідними, підтверджені наведеними доказами зазначеними вище; вік та стан здоров`я підозрюваного, який не має будь-яких захворювань, які б мали значення для вирішення питання про обрання запобіжного заходу; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному є позбавлення волі на строк до шести років, та що на час розгляду клопотання підозрюваний має незняту та не погашену в передбаченому законом порядку судимість за Вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 15.09.2015 року за ч. 1 та ч. 2 ст. 186 КК України, відбув покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки, звільнившись з місць позбавлення волі 02.05.2019 року, підозрюється у вчинені корисного злочину; щодо міцності соціальних зв`язків ОСОБА_1 встановлено що він не одружений, дітей зареєстрованих за ним не має, проживає разом із сестрою; офіційного місця роботи не має, даних щодо майнового стану особи не встановлено.

А тому, дослідивши матеріали кримінального провадження, підтверджені ризики передбачені п.1,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Посилання захисника підозрюваного на дотримання підозрюваним процесуальної поведінки, в майбутньому, бажання ОСОБА_1 виправитися, не нівелюють фактів викладених у підозрі щодо обґрунтованості підозри у скоєнні злочину який є тяжким, а тому таку позицію захисту сприймається критично, оскільки ризики заявлені стороною слідства та підтверджені в ході розгляду клопотання, стороною захисту не спростовано, а тому оцінюючи у сукупності всі фактичні данні встановлено та підтверджено ризики передбачені п. 1, 5 ст. 177 КПК України, жодних фактичних даних які перешкоджають застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або забезпечать його належну процесуальну поведінку, не встановлено.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Практика ЄСПЛ послідовна в підкреслюванні початку розслідування як етапу, коли цей ризик перешкоджання досудовому розслідування або впливу на свідків чи потерпілих може виправдовувати тримання під вартою. Цей підхід випливає з припущення, що розслідування власне і призначене для того, щоб зібрати та зберегти докази. В рішенні ЄСПЛ від 26.01.93 у справі «W. v. Switzerland», § 35 сформульовано правову позицію, що згодом потреби розслідування недостатньо виправдовують тримання підозрюваного під вартою: зазвичай цей ризик зменшується тою мірою, як просувається розслідування, збираються свідчення та здійснюється перевірка. Наразі стадія збору доказів, встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення ще триває, що виправдовує використання найсуворішого запобіжного заходу з метою унеможливлення незаконного впливу підозрюваного на хід кримінального провадження у його "вразливій" стадії.

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Виходячи із приписів ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

На підставі вище зазначеного, оцінивши в сукупності встановлені в ході розгляду клопотання обставини, а також доведеність слідчим та прокурором заявлених ризиків (п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України), доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинувачуваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків передбачених ч. 4 цієї статті.

На підставі вище зазначеного та керуючись ст.ст.176-179, 184, 186, 193, 194, 196, 207, 211 КПК України, -

постановив:

Клопотання слідчого СВ Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Шаймурзанова А.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, обраховувати з часу його затримання в порядку ст. 208 КПК України, а саме з 13.08.2019 року о 13.00 години, та визначити по 10 жовтня 2019 року включно.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень, після внесення якої ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 строком на 2 (два) місяці обов`язки, передбачені п.п.1-3, 8 ч.5 ст.194 КПК України, а саме: 1) прибувати за викликом до суду; 2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну - невиконання яких, тягне можливість застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Слідчий суддя Т. П. Івченко