Рішення № 8363977, 13.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/42113.11.09 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-Сек’юріті"

до           Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Столиця"

про           стягнення 432 257,84 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивача                     Михайленко В.П., за дов. 01/09-2009 від 09.09.2009 р.

від відповідача           не з’явився

У судовому засіданні 13.11.2009 р. відповідно до ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Столиця-Сек’юріті" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Столиця" про стягнення 390 883,71 грн. основного боргу, 2 753,20 грн. пені, 7 594,53 процентів річних та 31 026,40 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не оплатив поставлене позивачем обладнання охоронної сигналізації та роботи по його монтажу, виконані позивачем за договором № 20/01-08 від 20.01.2008 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.10.2009 р. порушено провадження у справі № 54/421, розгляд справи призначено на 13.11.2009 р.

Разом із позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та/або майно, що належать боржнику, в межах суми позову та судових витрат. Судом відмовлено у задоволенні зазначеної заяви з огляду на те, що позивачем не надано доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та витребуваних документів не надав, Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду про порушення провадження направлялась на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців від 03.11.2009 р.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

20.01.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Столиця-Сек’юріті" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Столиця" був укладений договір № 20/01-08 на придбання і монтаж охоронної сигналізації, відповідно до умов якого позивач, як виконавець, здійснює поставку обладнання охоронної сигналізації і монтаж та налагодження в приміщеннях за специфікацією, визначеною в замовленні, а відповідач, як замовник, зобов’язується прийняти та оплатити обладнання та виконані роботи по монтажу і налагодженню (п. 1.1. договору, п .1 Додаткової угоди № 1 до договору).

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За видатковими накладними №№ РН-0000001, РН-0000002 від 25.03.2008 р., № РН-0000003 від 22.04.2008 р., № РН-0000004 від 27.05.2008 р., № РН-0000005 від 27.06.2008 р., № РН-0000006 від 21.07.2008 р., № РН-0000001 від 29.06.2009 р., № РН-0000003 від 29.07.2009 р. позивач передав відповідачеві обладнання на суму 538 132,89 грн.

Відповідно до п. 2. Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16 травня 1996 р., сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі –цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Товар за вказаними накладними відповідачем було отримано у повному обсязі за довіреностями серії ЯОЦ № 452873 від 25.03.2008 р., ЯОЦ № 452880 від 22.04.2008 р., ЯОЦ № 452883 від 27.05.2008 р., ЯОЦ № 452890 від 27.06.2008 р., ЯОЦ № 452898 від 21.07.2008 р.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Пунктом 2.2. договору на відповідача покладений обов’язок підписати, при відсутності претензій до виконання робіт, надані виконавцем акти прийомки-передачі виконаних робіт по договору.

26.03.2008 р., 28.03.2008 р., 28.04.2008 р., 27.05.2008 р., 27.06.2008 р., 28.11.2008 р., 30.06.2009 р., 30.07.2009 р. сторонами були підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), яким підтверджується виконання позивачем робіт, передбачених договором, на загальну суму 227 747,80 грн.

Всього позивачем було поставлено обладнання та виконано робіт на суму 765 880,69 грн.

Відповідно до п. 4.2. договору в редакції Додаткової угоди № 1 до договору оплата за договором здійснюється на підставі підписаних актів прийому-передачі виконаних робіт протягом 5-ти банківських з моменту підписання їх сторонами.

Оскільки сторонами не обумовлено інше, та враховуючи, що предметом договору є виконання робіт з монтажу та налагодження обладнання, що поставляється позивачем, суд виходить з того, що строк оплати обладнання обчислюється, виходячи з положень п. 4.2. договору, тобто протягом 5-ти банківських з моменту підписання сторонами актів прийому-передачі виконаних робіт з монтажу вказаного обладнання.

Виходячи з викладеного, відповідач повинен був оплатити виконані роботи та обладнання у такі строки:

- за актом здачі-прийняття робіт № ОУ-0000002 від 26.03.2008 р. на суму 44 980,00 грн. –у строк до 01.04.2008 р.

- за актом здачі-прийняття робіт № ОУ-0000001 від 28.03.2008 р. та видатковими накладними №№ РН-0000001, РН-0000002 від 25.03.2008 р. на суму 105 120,00 грн. –у строк до 04.04.2008 р.;

- за актом здачі-прийняття робіт № ОУ-0000003 від 28.04.2008 р. та видатковою накладною № РН-0000003 від 22.04.2008 р. на суму 81 510,00 грн. –у строк до 07.05.2008 р.;

- за актом здачі-прийняття робіт № ОУ-0000004 від 27.05.2008 р. та видатковою накладною № РН-0000004 від 27.05.2008 р. на суму 117 614,09 грн. –у строк до 03.06.2008 р.;

- за актом здачі-прийняття робіт № ОУ-0000005 від 27.06.2008 р. та видатковою накладною № РН-0000005 від 27.06.2008 р. на суму 124 252,17 грн. –у строк до 04.07.2008 р.;

- за актом здачі-прийняття робіт № ОУ-0000006 від 28.07.2008 р. та видатковою накладною № РН-0000006 від 21.07.2008 р. на суму 99 267,00 грн. –у строк до 04.08.2008 р.;

- за актом здачі-прийняття робіт № ОУ-0000001 від 30.06.2009 р. та видатковою накладною № РН-0000001 від 29.06.2009 р. на суму 87 819,43 грн. –у строк до 07.07.2009 р.;

- за актом здачі-прийняття робіт № ОУ-0000003 від 30.07.2009 р. та видатковою накладною № РН-0000003 від 29.07.2008 р. на суму 105 318,00 грн. –у строк до 06.08.2009 р.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать надані позивачем виписки з банківського рахунку, відповідач частково оплатив поставлений товар та виконані роботи на суму 374 996,98 грн. Так, відповідач повністю оплатив обладнання, поставлене за видатковими накладними № РН-0000002 від 25.03.2008 р., № РН-0000003 від 22.04.2008 р., № РН-0000004 від 27.05.2008 р. та частково оплатив обладнання за накладною № РН-0000006 від 27.06.2008 р. Також відповідач оплатив роботи, виконані за актами здачі-прийняття робіт № ОУ-0000002 від 26.03.2008 р., № ОУ-0000003 від 28.04.2008 р., № ОУ-0000004 від 27.05.2008 р.

Згідно з актом звірки взаємних розрахунків, підписаним обома сторонами, станом на 31.07.2009 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 390 883,71 грн.

Оскільки розмір заборгованості належним чином доведений та документально підтверджений, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в цій сумі визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 753,20 грн. пені не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено ч. 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Виходячи із зазначеного, пеня застосовується лише у випадку, коли її застосування погоджено сторонами у договорі. Оскільки сторонами не визначено наслідків порушення зобов’язання у вигляді сплати пені, позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 753,20 грн. пені не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач просить стягнути з відповідача 7 594,53 грн. процентів річних та 31 026,40 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги про стягнення процентів річних підлягають частковому задоволенню у сумі 7 540,62 грн., а позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у сумі 30 848,42 грн. за нижченаведеним розрахунком суду:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)К-ть днів прострочен-няРозмір процентів річнихЗагальна сума процентівСередній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

07.07.2008 - 04.08.200898479,28293 %234,730,9950

05.08.2008 - 07.07.2009197746,283373 %5477,301,15630848,42

08.07.2009 - 06.08.2009285565,71303 %704,130,9990

07.08.2009 - 10.09.2009390883,71353 %1124,460,9980

7540,6230848,42 Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав та не навів підстав для звільнення від обов’язку оплатити поставлений товар та виконані роботи.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у загальній сумі 429 272,75 грн.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Столиця" (04205, м. Київ, вул. Тимошенка, буд. 29-Б, ідентифікаційний код 33056830) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-Сек’юріті" (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 10-А, корпус 2, кв. 39, ідентифікаційний код 35524349) 390 883 (триста дев’яносто тисяч вісімсот вісімдесят три) гривні 71 коп. основного боргу, 7 540 (сім тисяч п’ятсот сорок) гривень 62 коп. процентів річних, 30 848 (тридцять тисяч вісімсот сорок вісім) гривень 42 коп. інфляційних втрат, 4 292 (чотири тисячі двісті дев’яносто дві) гривні 72 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) гривні 37 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині у позові відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                       Т.С. Демченко

Датою підписання повного тексту рішення є 01.02.2010 р.