Рішення № 8363541, 19.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/51119.10.09 За позовом Приватного підприємства «Левіт-Комплекс» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 4299,42 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Рожавський О.О. представник за довіреністю від 28.05.2009р.

від відповідача: не зявились

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості за Договором № 09-08К про надання послуг з охорони від 13.03.2008р. в розмірі 4299,42 грн., в тому числі 3060,00 грн. основний борг, 695,23 грн. пеня, 87,23 грн. 3%, 456,96 грн. збитки від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2009р. порушено провадження по справі № 53/511, розгляд справи призначено на 28.09.2009р.

У звязку з незявленням в судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено на 19.10.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 19.10.2009р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання не зявився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги попередніх ухвал суду не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АБ № 335251 станом на 02.09.2009р., наданим позивачем.

Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалами суду від 14.09.2009р. та від 28.09.2009р., про що свідчать відмітки про відправку на зворотній стороні вказаних ухвал, повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень та реєстри відправки кореспонденції.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 19.10.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

13.03.2008р. між сторонами у справі було укладено Договір № 09-08К про надання послуг з охорони, предметом якого є надання послуг з охорони за допомогою пульта централізованого нагляду на обєкті замовника (відповідача): магазин «Зоотовари та СDМА», розташований за адресою: м. Київ, вул. Лесківська, 12/1, надалі обєкт. Кордонами обєкту є внутрішня поверхня стін, підлог, дверей, вікон, стель. Система охорони майна на обєкті визначається охороною (позивачем) і узгоджується з замовником. Вказівки охорони по виконанню встановленого режиму охорони, установки, експлуатації та обслуговування сигналізації в письмовій формі є обовязковими для замовника. Охорона майна, яке знаходиться на обєкті, здійснюється в період охорони. Періодом охорони рахується час з моменту прийняття майна, яке знаходиться на обєкті, під охорону охороною до його зняття з охорони замовником (розділ 1 Договору № 09-08К).

Згідно з п. 2.1. Договору № 09-08К сума договору визначається на підставі протоколу про договірну ціну (Додаток № 2).

Так, в Додатку № 2 до Договору № 09-08К сторони досягли згоди, що щомісячна величина за охорону майна складатиме 510,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. При цьому частиною 1 ст. 902 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Факт надання послуг відповідачу позивачем по Договору № 09-08К на суму 3060,00 грн. підтверджується підписаними та погодженими у двосторонньому порядку, належним чином завіреними Актами здачі-приймання робіт: № УоХ-021738 за березень 2008р., № УоХ-022662 за квітень 2008р., № УоХ-023667 за травень 2008р., № УоХ-024698 за червень 2008р., № УоХ-025738 за липень 2008р., № УоХ-026783 за серпень 2008р., № УоХ-027834 за вересень 2008р. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В п. 2.2. Договору № 09-08К зазначено, що оплата за послуги з охорони проводиться згідно з даним договором до 05 числа поточного місяця, шляхом перерахування грошових коштів по без рахунковому рахунку на розрахунковий рахунок позивача або через Ощадбанк з обовязковим вказанням в призначенні платежу номеру даного договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свій обовязок щодо оплати за надані позивачем послуги не виконав.

Матеріали справи свідчать, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами № 39 від 27.11.2008р., № 45 від 12.01.2009р. погасити заборгованість. На доказ отримання вказаних вимог відповідачем позивач надав належним чином завірені копії повідомлень про вручення поштових відправлень.

Вимоги позивача відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до п. п. 9.1., 9.2., 9.3. Договору № 09-08К цей договір укладається строком на один рік і вступає в силу з дня підключення обєкту на пульт централізованої охорони (прим. Акт прийняття в експлуатацію (зняття з експлуатації) засобів охоронної сигналізації від 13.03.2008р.). Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна з сторін не вимагає його розірвання, договір пролонгується на кожний наступний календарний рік на тих же умовах. Договір може бути розірваний достроково по ініціативі однієї з сторін з попереднім письмовим повідомленням про це іншої сторони не менш ніж за 30 діб.

Матеріали справи містять заяву відповідача про зняття з охорони магазину «Зоотовари та СDМА»з 01.10.2008р.

Однак судом встановлено, що до 01.10.2008р. за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість в розмірі 3060,00 грн., яка ним не погашена, і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобовязання щодо оплати наданих послуг (п. 2.2 договору), проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору за надані послуги повністю не розрахувався.

Таким чином, враховуючи що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов ПП «Левіт-Комплекс» щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 основного боргу за договором № 09-08К від 13.03.2008р. у розмірі 3060,00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 87,23 грн. 3% річних, 456,96 грн. інфляційних витрат та 695,23 грн. пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором .

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 87,23 грн. та збитків від інфляції в сумі 456,96 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як зазначено в ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється в письмовій формі.

Позивачем не надано доказів того, що між сторонами існувала у письмовій формі угода щодо пені, яка застосовується у випадку прострочення відповідачем оплати наданих позивачем послуг з охорони.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 695,23 грн. за несвоєчасну оплату послуг задоволенню не підлягають, як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 47 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02225, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного підприємства «Левіт-Комплекс»(49000, м. Дніпропетровськ, бульвар Рубіновий, 6, кв. 9, код ЄДРПОУ 31711570) основний борг в сумі 3 060 (три тисячі шістдесят) грн. 00 коп., 3% річних в сумі 87 (вісімдесят сім) грн. 23 коп., збитків від інфляції в сумі 456 (чотириста пятдесят шість) грн. 96 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 85 (вісімдесят пять) грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 261 (двісті шістдесят одна) грн. 96 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

СуддяГрєхова О.А.