Рішення № 8363492, 09.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 54/17909.09.09 За позовомДержавного дослідного підприємства бактеріальних заквасок Технологічного інституту молока та м’яса Української Академії Аграрних наук

доПриватного підприємства "Колир"

простягнення 6 134,03 грн.

                                                  Суддя Демченко Т.С.

Представники: від позивачаСмотрицький П.А., за дов. б/н від 16.06.2009 р. від відповідачане з’явився           У судовому засіданні 09.09.2009 р. за згодою представника позивача відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Державне дослідне підприємство бактеріальних заквасок Технологічного інституту молока та м’яса Української Академії Аграрних наук звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства "Колир" про стягнення 4 469,80 грн. основного боргу, 1 487,37 грн. інфляційних втрат та 176,86 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань по оплаті поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 18.05.2009 р. порушено провадження у справі № 54/179, розгляд справи призначено на 17.06.2009 р.

У судове засідання 17.06.2009 р. з’явився представник позивача, вимоги ухвали суду не виконав та не надав витребуваних судом документів.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, витребуваних документів суду не надав, про причини неявки не повідомив.

Ухвалою суду від 17.06.2009 р. розгляд справи відкладено на 03.07.2009 р.

26.06.2009 р. через відділ діловодства представником позивача подано витяг з ЄДРПОУ з інформацією стосовно підприємства відповідача. З огляду на те, що адреса місцезнаходження відповідача є відмінною від вказаної у позовній заяві, судове засідання, призначене на 03.07.2009 р., відкладено на 09.09.2009 р. для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання 09.09.2009 р. не з’явився, витребуваних документів суду не надав, про причини неявки не повідомив. Про час і місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду надсилалася відповідачеві на адресу, вказану у витягу з ЄДРПОУ № 13-3565 від 24.06.2009 р.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

15.03.2006 р. між Державним дослідним підприємством бактеріальних заквасок Технологічного інституту молока та м’яса Української Академії Аграрних наук та Приватним підприємством "Колир" було укладено договір на поставку продукції № 10055, відповідно до умов якого позивач, як постачальник, зобов’язався виготовити та поставити відповідачу, а відповідач, як отримувач, зобов’язувався прийняти та оплатити заквасочні культури та поживні середовища, які надалі називаються "Продукція" (п. 1.1. договору).

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купiвлi-продажу.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що кількість та розгорнутий асортимент продукції, який підлягає відправці, визначається сторонами на основі специфікації, яка додається до цього договору.

Позивач відповідно до умов договору здійснив поставку продукції, що підтверджується видатковими накладними № 2030/1 від 31.08.2007 р. на суму 4581,60 грн. та № 2107 від 18.09.2007 р. на суму 4290,00 грн. Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що за видатковою накладною № 2030/1 від 31.08.2007 р. позивачем було здійснено поставку лише тієї продукції, яка зазначена у п’ятій позиції видаткової накладної, на загальну суму 621,60 грн.

Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16 травня 1996 р., сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі –цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Від імені відповідача товар за вищезазначеними видатковими накладними був прийнятий уповноваженою особою відповідача за довіреностями серії ЯНФ № 437617 від 20.08.2007 р. та серії ЯНФ № 437619 від 17.09.2007 р.

Таким чином, факт поставки продукції позивачем та її прийняття відповідачем вважається судом доведеним.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до 5.4. договору в разі отримання продукції без попередньої оплати відповідач зобов’язаний оплатити отриману продукцію в строк 14 (чотирнадцять) діб з дня відвантаження товару позивачем.

Отже, продукція, поставлена за накладною № 2030/1 від 31.08.2007 р. повинна бути оплачена відповідачем у строк до 14.09.2007 р., а за накладною № 2107 від 18.09.2007 р. –у строк до 02.10.2007 р.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як стверджує позивач, продукцію, поставлену за видатковою накладною № 2030/1 від 31.08.2007 р., було частково оплачено у сумі 441,80 грн., і борг за цією накладною становить 179,80 грн.

Проте, як вбачається із наданої позивачем виписки з особового банківського рахунку позивача, станом на 06.09.2007 р. продукція, поставлена за видатковою накладною № 2030/1 від 31.08.2007 р. на суму 621,60 грн., була оплачена відповідачем у повному обсязі, а отже, борг в цій частині відсутній. При цьому, відповідач не розрахувався за продукцію, поставлену відповідно до видаткової накладної № 2107 від 18.09.2007 р.

З огляду на зазначене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають частковому задоволенню у сумі 4 290,00 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 176,86 грн. трьох відсотків річних за період з 01.10.2007 р. по 20.02.2009 р. та 1487,37 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2007 р. по січень 2009 р.

Згідно з нижченаведеним розрахунком суду інфляційні втрати за вказаний позивачем період становлять 1 505,79 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

03.10.2007 - 30.01.20094290,001,3511505,79

Розмір трьох відсотків річних становить 178,77 грн. відповідно до наведеного нижче розрахунку суду:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

4 290,0003.10.07 - 20.02.095073 %178,77

Оскільки позивачем не заявлялось клопотань про вихід за межі позовних вимог відповідно до ст. 83 ГПК України, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у сумі 1 487,37 грн., позовні вимоги про стягнення відсотків річних –у сумі 176,86 грн. за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів оплати товару та не навів підстав для звільнення від обов’язку його оплатити.

З урахуванням викладених вище фактичних обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у загальній сумі 5 954,23 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1 500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. На підтвердження понесених витрат позивачем надана копія договору від 03.02.2009 року про надання адвокатських послуг, укладеного позивачем із Адвокатським об’єднанням "Дарницька колегія адвокатів", платіжне доручення № 157 від 20.02.2009 р. на оплату послуг за договором, свідоцтво № 269 від 20.01.1994 р. на право зайняття адвокатською діяльністю.

Розглянувши надані позивачем документи, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на оплату послуг адвоката відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Колир" (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 4-А, ідентифікаційний код 24585962, з будь-якого банківського рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Державного дослідного підприємства бактеріальних заквасок Технологічного інституту молока та м’яса Української Академії Аграрних наук (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 4-А, ідентифікаційний код 24367290) 4 290 (чотири тисячі двісті дев’яносто) гривень 00 коп. основного боргу, 176 (сто сімдесят шість) гривень 86 коп. трьох процентів річних, 1 487 (одну тисячу чотириста вісімдесят сім) гривень 37 коп. інфляційних втрат, 99 (дев’яносто дев’ять) гривень 01 коп. державного мита, 114 (сто чотирнадцять) гривень 54 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1 456,03 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                   Т.С. Демченко

Датою підписання повного тексту рішення є 25.09.2009 р.