Рішення № 8363432, 16.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/3716.06.09 За позовом Державного комітету України з державного матеріального резерву

до Відкритого акціонерного товариства «Ізмаїльський завод ремонтно-технологічного обладнання»

про повернення матеріальних цінностей та стягнення 1288295,48 грн. штрафних санкцій

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача Михайлець О.В.

від відповідача не з’явився (у попередніх судових засіданнях - Козирський Є.С.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державний комітет України з державного матеріального резерву звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Ізмаїльський завод ремонтно-технологічного обладнання»про зобов’язання повернути до державного резерву матеріальні цінності на загальну суму 768276,60 грн., а саме: сталь товстолистову у кількості 35,418 тонн, балки та швелери у кількості 4,000 тонни, сталь крупносортну у кількості 2,970 тонн, сталь середньосортну у кількості 5,600 тонн, сталь дрібносортну у кількості 38,900 тонн, сталь сортову конструкційну у кількості 30,624 тонни, сталь тонколистову 1,9-3,9 мм у кількості 83,000 тонни, сталь листову конструкційну у кількості 30,000 тонн, сталь листову конструкційну холоднокатану декапіровану у кількості 2,500 тонн та сталь сортову холоднотягнуту у кількості 17,100 тонн, а також стягнення штрафних санкцій на загальну суму 1288295,48 грн., у тому числі 768276,60 грн. штрафу згідно з п. 10 ст. 14 Закону України “Про державний матеріальний резерв”, 153655,32 грн. штрафу відповідно до п. 12 ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв»та 366363,56 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.08.2008 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 5/72-08-3265.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.11.2008 справу № 5/72-08-3265 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

За резолюцією керівництва Господарського суду міста Києва від 24.11.2008 справу № 5/72-08-3265 передано судді Хоменку М.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2008 суддею Хоменком М.Г. справу № 5/72-08-3265 прийнято до свого провадження та присвоєно їй № 15/37.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2008 продовжено строк вирішення спору у справі № 15/37.

У судових засіданнях 22.04.2009 та 26.05.2009 оголошувались перерви відповідно до 26.05.2009 та 16.06.2009 згідно з ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання 16.06.2009 представник відповідача не з’явився, про причини неявки представника відповідача суд не повідомлений.

У судовому засіданні 16.06.2009 представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не забезпечено збереження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, які знаходяться на відповідальному зберіганні відповідача, що встановлено представником Контрольно-ревізійного відділу Південного регіону Державного комітету України з державного матеріального резерву під час контрольної перевірки наявності, кількісного стану, якості, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей, що знаходяться на відповідальному зберіганні Відкритого акціонерного товариства «Ізмаїльський завод ремонтно-технологічного обладнання», за результатами якої складено акт від 14.12.2005.

У відзивах на позовну заяву, поданих до суду 10.09.2008 та 24.02.2009, відповідач проти позову заперечує, зазначає, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства України, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту розміщення у відповідача або його попередника заявленого майна або про передачу матеріальних цінностей мобілізаційного резерву відповідачу від попередника. На думку відповідача, за відсутністю договору Держкомрезерву України з відповідачем на відповідальне зберігання цінностей мобілізаційного резерву, документального підтвердження найменування та кількості матеріальних цінностей, що фактично були передані на зберігання відповідачу, та даних про їх подальший рух, доводи позивача про самовільне використання відповідачем матеріальних цінностей, що зазначені у позові, не можна вважати доведеними. Також, у відзиві, який надійшов до суду 24.02.2009, відповідач звертає увагу, що Актом контрольної перевірки наявності, якісного стану, обліку та звітності матеріальних цінностей мобілізаційного резерву від 2001 року, копія якого міститься у матеріалах справи, встановлено, що згідно з постановою КМУ від 29.09.1998 № 1551-052 значна частина матеріальних цінностей мобрезерву розброньована та була передана на реалізацію ДП Держкомрезерву «НВО Либідь». Крім того, у відзивах відповідач вказує, що акт контрольної перевірки наявності, якісного стану, обліку та звітності матеріальних цінностей мобілізаційного резерву № 175 від 14.12.2005, на який посилається позивач, не є належним доказом факту передачі відповідачеві на зберігання в установленій кількості матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, а отже факт самовільного використання відповідачем матеріальних цінностей мобілізаційного резерву є недоведеним, у зв’язку з чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

У письмових запереченнях на відзив на позовну заяву, поданих до суду 22.04.2009, позивач зазначає, що Відкрите акціонерне товариство «Ізмаїльський завод ремонтно-технологічного обладнання»прийняло до виконання мобілізаційне завдання, що підтверджується актом за встановленою формою 12мр, наявність матеріальних цінностей мобілізаційного резерву також підтверджується номенклатурою накопичення. Крім того, позивач зазначає, що постановою Верховної Ради України від 20.02.1996 № 57/96-ВР «Про механізм застосування міри відповідальності юридичних осіб, на зберіганні яких знаходяться матеріальні ресурси державного резерву, за самовільне їх відчуження (використання, реалізацію)»передбачено, що перевірки підприємств відповідальних зберігачів проводяться уповноваженими представниками Держкомрезерву України або його територіальними органами, та за результатами перевірки складаються акти; крім того, за виявленими фактами самовільного відчуження (використання, реалізації) матеріальних ресурсів до відповідальних зберігачів застосовуються фінансові санкції в судовому порядку.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно й повно дослідивши обставини справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до Закону України «Про державний матеріальний резерв»та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державний комітет України з державного матеріального резерву»від 08.06.2006 № 810 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2007 № 676) позивач є центральним органом виконавчої влади, наділений повноваженнями щодо організації відповідального зберігання матеріальних цінностей державного, в тому числі мобілізаційного, резерву згідно з поставленими мобілізаційними та іншими спеціальними завданнями, а також повноваженнями щодо контролю за виконанням відповідальними зберігачами зобов’язань щодо зберігання, освіження (поновлення) матеріальних цінностей державного резерву, за дотриманням порядку їх відпуску, своєчасного повернення позичених матеріальних цінностей, а також за відповідністю даних цінностей затвердженій номенклатурі.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 100-03 від 29.01.1998 «Положення про особливості формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями мобрезерву», Положення про мобілізаційний резерв, затвердженого постановою ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 29.09.1996, мобілізаційний резерв матеріальних цінностей створюється підприємствами в мирний час відповідно до встановлених мобілізаційних завдань. Норми накопичення матеріальних цінностей встановлюються за номенклатурами та обсягами, визначеними міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦК УРСР договір може бути укладений шляхом прийняття до виконання замовлення.

Згідно зі ст. 4 Цивільного кодексу УРСР цивільні права і обов’язки виникають також з підстав, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов’язки, зокрема, з адміністративних актів. Положення ст. 4 Цивільного кодексу УРСР кореспондуються з положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України, згідно з ч. 3 якої цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів законодавства.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 11 Закону України «Про державний матеріальний резерв»перелік підприємств, установ і організацій усіх форм власності, що виконують відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, номенклатура та обсяги їх накопичення визначаються мобілізаційними та іншими спеціальними планами. Підприємства, установи і організації всі форм власності, яким встановлені мобілізаційні та інші спеціальні завдання, зобов'язані забезпечити розміщення, зберігання, своєчасне освіження, заміну, а також відпуск матеріальних цінностей із державного резерву згідно із зазначеними завданнями власними силами.

Отже, підприємства зберігають матеріальні цінності мобілізаційного резерву (у даному випадку мобілізаційне завдання виступає адміністративним актом, на підставі якого виникають правовідносини, які хоч і містять цивільно-правовий характер, але є специфічними правовідносинами в силу специфіки мобілізаційного резерву) на основі мобілізаційного завдання, яке доводиться до підприємства.

Відкрите акціонерне товариство «Ізмаїльський завод ремонтно-технологічного обладнання», відповідно п. 1.1. Статуту, засновано шляхом перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариство.

Указом Президента України № 1039/95 від 14.11.1995 «Про заходи щодо поліпшення роботи з мобілізаційної підготовки народного господарства України»визначено, що підприємства, установи, організації всіх форм власності в разі зміни форми власності, власника, організаційної форми підприємницької діяльності чи підпорядкованості виконують раніше визначене їм мобілізаційне завдання.

На відповідальному зберіганні Відкритого акціонерного товариства «Ізмаїльський завод ремонтно-технологічного обладнання»знаходяться матеріальні цінності мобілізаційного резерву, що підтверджується номенклатурою накопичення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву та звітом за 2000 рік по формі № 12.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про державний матеріальний резерв»державний резерв матеріальних цінностей є недоторканним і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України, а положення ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державний матеріальний резерв»зобов’язують підприємства, установи і організації всіх форм власності, яким встановлені мобілізаційні та інші спеціальні завдання, забезпечити розміщення, зберігання, своєчасне освіження, заміну, а також відпуск матеріальних цінностей із державного резерву згідно з зазначеними завданнями власними силами.

Отже, відповідач як відповідальний зберігач матеріальних цінностей державного матеріального резерву зобов’язаний був забезпечувати зберігання майна, яке знаходиться у нього на відповідальному зберіганні.

Постановою Верховної Ради України від 20.02.1996 № 57/96-ВР «Про механізм застосування міри відповідальності юридичних осіб, на зберіганні яких знаходяться матеріальні ресурси державного резерву, за самовільне їх відчуження (використання, реалізацію)»передбачено, що перевірки підприємств відповідальних зберігачів здійснюються уповноваженими представниками Держкомрезерву України або його територіальними органами та за результатами перевірки складаються акти. Крім того, за виявленими фактами самовільного відчуження (використання, реалізації) матеріальних ресурсів до відповідальних зберігачів застосовуються фінансові санкції в судовому порядку.

На підставі службового завдання Державного комітету України з державного матеріального резерву головним спеціалістом КРВ Південного регіону Держкомрезерву проведено контрольну перевірку наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей мобрезерву, які знаходяться на відповідальному зберіганні на Відкритому акціонерному товаристві «Ізмаїльський завод ремонтно-технологічного обладнання», за результатами якої складено акт № 175 від 14.12.2005.

Даною перевіркою, зокрема, було виявлено незабезпечення (самовільне відчуження) матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, а саме: сталі товстолистової у кількості 35,418 тонн, балок та швелерів у кількості 4,000 тонни, сталі крупносортної у кількості 2,970 тонн, сталі середньосортної у кількості 5,600 тонн, сталі дрібносортної у кількості 38,900 тонн, сталі сортової конструкційної у кількості 30,624 тонни, сталі тонколистової 1,9-3,9 мм у кількості 83,000 тонни, сталі листової конструкційної гар. кат у кількості 30,000 тонн, сталі листової конструкційної холоднокатаної декал. у кількості 2,500 тонн та сталі сортової холоднотягнутої у кількості 17,100 тонн.

Актом про результати позапланової перевірки наявності, якісного стану, обліку та звітності, умов зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву Відкритого акціонерного товариства «Ізмаїльський завод ремонтно-технологічного обладнання»за період з 14.12.2005 по 18.05.2009, складеним 19.05.2009 головним спеціалістом контрольно-ревізійного відділу Південного регіону Контрольно-ревізійного департаменту Держкомрезерву України, підтверджено самовільне відчуження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

При цьому посилання відповідача на те, що актом контрольної перевірки наявності, якісного стану, обліку та звітності матеріальних цінностей мобілізаційного резерву від 2001 року встановлено, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.1998 № 1551-052 значна частина матеріальних цінностей мобрезерву розброньована та була передана на реалізацію ДП Держкомрезерву «НВО Либідь», не приймається судом до уваги, оскільки сам по собі факт розбронювання не звільняє відповідача від виконання обов’язків зберігача цінностей мобілізаційного резерву та не змінює власника матеріальних цінностей. У той же час відповідачем не надано суду доказів, які б засвідчували передачу матеріальних цінностей з мобілізаційного резерву.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 936, 949 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Зберігач зобов’язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Оскільки матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем своїх обов’язків за договором по зберіганню матеріальних цінностей, підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про зобов’язання відповідача повернути до державного резерву матеріальні цінності, а саме: сталь товстолистову у кількості 35,418 тонн, балки та швелери у кількості 4,000 тонни, сталь крупносортну у кількості 2,970 тонн, сталь середньосортну у кількості 5,600 тонн, сталь дрібносортну у кількості 38,900 тонн, сталь сортову конструкційну у кількості 30,624 тонни, сталь тонколистову 1,9-3,9 мм у кількості 83,000 тонни, сталь листову конструкційну у кількості 30,000 тонн, сталь листову конструкційну холоднокатану декапіровану у кількості 2,500 тонн та сталь сортову холоднотягнуту у кількості 17,100 тонн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати неустойки (штраф, пеня).

Згідно з ч. 10 ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв»у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100 відсотків вартості виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження), а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожен день до повного повернення матеріальних цінностей.

Відповідно до листа Міністерства економіки України від 28.01.2000 № 53-19/108 ціни на матеріальні цінності визначаються позивачем виходячи з оптових цін, що діють на час відпуску, кон’юнктури ринку, термінів зберігання, якості продукції. Також при визначенні цін на матеріальні цінності позивачу запропоновано використовувати поряд з біржовою інформацією цінову інформацію з позабіржового ринку.

Згідно з п. 21 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997 № 1129, ціни на матеріальні цінності, що закладаються та відпускаються з державного реєстру, визначаються позивачем, виходячи з оптових цін, що діють на час закладення або відпуску, кон’юнктури ринку, термінів зберігання, якості продукції, а в разі проведення конкурсу –за цінами конкурсу на кожну партію конкретної продукції.

Вартість самовільно використаних матеріальних цінностей у розмірі 768276,60 грн. встановлена виходячи з цін, що діяли на момент проведення перевірки (належним чином засвідчена копія цінової довідки міститься у матеріалах справи). Ціни визначені відповідно до інформації, яка отримана з офіційного джерела –журналу «Метал-Кур"єр»№ 48 за 2005 рік.

Оскільки вартість самовільно використаних матеріальних цінностей станом на 14.12.2005 становить 768276,60 грн., відповідно до п. 10 ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв»з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 768276,60 грн. штрафу за самовільне відчуження матеріальних цінностей.

Відповідно до п. 16 ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв»розмір пені, передбачений п. 10 цієї статті, обчислюється з вартості матеріальних цінностей, виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню 366363,56 грн. пені за наданим розрахунком позивача, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Пунктом 12 статті 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв»передбачено, що у разі порушення правил і умов зберігання, несвоєчасного освіження та заміни матеріальних цінностей державного резерву, а також зберігання матеріальних цінностей, що не відповідають затвердженій номенклатурі, діючим стандартам і технічним умовам, несвоєчасного подання встановленої звітності підприємства, установи і організації - відповідальні зберігачі сплачують штраф у розмірі 20 відсотків від вартості матеріальних цінностей, щодо яких допущено порушення.

Матеріалами справи підтверджено неподання відповідачем встановленої звітності підприємства. Крім того, облік не відповідає порядку, встановленому чинним законодавством.

З огляду на те, що вартість матеріальних цінностей, щодо яких допущено вказані порушення, становить 768276,60 грн., з відповідача на користь позивача відповідно до п. 12 ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв»підлягає стягненню 153655,32 грн. штрафу (20% від 768276,60 грн.).

Таким чином, загальна сума штрафних санкцій, що підлягає стягненню з відповідача, складає 1288295,48 грн. (768276,60 грн. штрафу відповідно до п. 10 ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв», 153655,32 грн. штрафу відповідно до п. 12 ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв»та 366363,56 грн. пені).

Крім того, на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 20565,72 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство «Ізмаїльський завод ремонтно-технологічного обладнання»(68610, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 58, код ЄДРПОУ 00901520) повернути до державного резерву сталь товстолистову у кількості 35,418 тонн, балки та швелери у кількості 4,000 тонни, сталь крупносортну у кількості 2,970 тонн, сталь середньосортну у кількості 5,600 тонн, сталь дрібносортну у кількості 38,900 тонн, сталь сортову конструкційну у кількості 30,624 тонни, сталь тонколистову 1,9-3,9 мм у кількості 83,000 тонни, сталь листову конструкційну у кількості 30,000 тонн, сталь листову конструкційну холоднокатану декапіровану у кількості 2,500 тонн та сталь сортову холоднотягнуту у кількості 17,100 тонн.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Ізмаїльський завод ремонтно-технологічного обладнання»(68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 58, код ЄДРПОУ 00901520) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, в доход Державного бюджету України на реєстраційний рахунок Державного комітету України з державного матеріального резерву (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код ЄДРПОУ 00034016; одержувач коштів: ГУ ДКУ код ЄДРПОУ 26077968; рахунок 31117106700011; банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код КЕКД - 21081100) 768 276 (сімсот шістдесят вісім тисяч двісті сімдесят шість) грн. 60 коп. штрафу відповідно до п. 10 ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв», 153655 (сто п’ятдесят три тисячі шістсот п’ятдесят п’ять) грн. 32 коп. штрафу відповідно до п. 12 ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв»та 366 363 (триста шістдесят шість тисяч триста шістдесят три) грн. 56 коп. пені.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Ізмаїльський завод ремонтно-технологічного обладнання»(68610, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 58, код ЄДРПОУ 00901520) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, в доход Державного бюджету України 20565 (двадцять тисяч п’ятсот шістдесят п’ять) грн. 72 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя М.Г. Хоменко