Рішення № 8363360, 06.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/1106.05.09 За позовом           Адвокатського об’єднання "Адвокатська компанія "Партнери"

до                     Державного підприємства "Центрально-Західна Компанія

                    "Вуглеторфреструктуризація"

третя особа          Державне підприємство "З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств "Укрвуглеторфреструктуризація"

про                    стягнення 39 885,00 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивача           Фещик Н.М., за дов б/н від 02.02.2009 р.

від відповідача           Оріненко М.В., за дов. № 38 від 23.02.2009 р.

від третьої особи          Гибало В.С., за дов. № 92 від 10.03.2009 р.

У судовому засіданні 06.05.2009 р. за згодою представників сторін відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Адвокатське об’єднання "Адвокатська компанія "Партнери" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства "Центрально-Західна Компанія "Вуглеторфреструктуризація" про стягнення 39 885,00 грн. боргу. Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов’язань по оплаті послуг, наданих позивачем за договором про надання правової допомоги від 22.11.2005 р.

Ухвалою суду від 20.01.2009 р. порушено провадження у справі № 54/11, розгляд справи призначено на 11.02.2009 р.

Позивачем разом з позовними вимогами заявлено клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, які належать відповідачу, в межах ціни позову. Розглянувши зазначене клопотання, суд відмовив у його задоволенні, оскільки позивачем не надано жодних доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Представник відповідача у судове засідання 11.02.2009 р. не з’явився, витребуваних документів суду не надав, про причини неявки не повідомив, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено на 25.02.2009 р.

У поданому відзиві відповідач заперечив проти позову, посилаючись на те, що відповідно до наказу Міністерства вугільної промисловості України № 612 від 29.12.2007 р. прийнято рішення про припинення діяльності відповідача шляхом приєднання до Державного підприємства "Укрвуглеторфресруктуризація", про що у газеті "Урядовий кур’єр" 31.01.2008 р. опубліковано відповідне оголошення. Оскільки протягом двох місяців відповідачем не було отримано вимог від позивача, у передавальному балансі відсутня кредиторська заборгованість перед позивачем.

У судовому засіданні 25.02.2009 р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва до 18.03.2009 р.

Відповідачем 18.03.2009 р. подано клопотання про зупинення провадження у справі до повної реорганізації відповідача. Судом відмовлено у задоволенні вказаного клопотання з тих підстав, що станом на 18.03.2009 р. до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців не внесено запису про припинення відповідача, з яким відповідно до ст. 104 ЦК України пов’язується припинення юридичної особи, а тому відсутні підстави для заміни відповідача його правонаступником і зупинення у зв’язку з цим провадження у справі.

Позивачем заявлено клопотання про витребування у відповідача документів та інформації про здійснення відповідачем господарської діяльності, джерел фінансування відповідача та наявності активів на балансі відповідача станом на день слухання справи, повідомлення позивача про припинення діяльності відповідача.

Відповідно до ст. 38 ГПК України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов’язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Сторона, яка порушує клопотання перед господарським судом про витребування доказів, повинна докладно зазначити: який доказ вимагається, підстави, з яких вони вважають, що ці докази має підприємство чи організація, і обставини, які можуть підтвердити ці докази.

Оскільки позивачем у поданому клопотанні не вказано відомості, передбачені ч. 3 ст. 38 ГПК України, судом відмовлено у задоволенні заявленого клопотання.

Позивачем також подано клопотання про залучення до участі у справі як третю особу на стороні відповідача Державне підприємство "З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств "Укрвуглеторфреструктуризація". Клопотання судом задоволено, розгляд справи відкладено на 17.04.2009 р.

У поданих поясненнях представник третьої особи зазначив, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців не внесено запису про припинення відповідача, а тому третя особа не має законних підстав для погашення заборгованості відповідача перед позивачем. За таких умов, позивачу слід звертатися до ліквідаційної комісії відповідача.

Представниками позивача та відповідача подано спільне клопотання про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено на два місяці.

У судовому засіданні 17.04.2009 р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 06.05.2009 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

22.11.2005 р. між Адвокатським об’єднанням "Адвокатська компанія "Партнери" та Державним підприємством "Центрально-Західна Компанія "Вуглеторфреструктуризація" був укладений договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого позивач зобов’язався за дорученням відповідача надавати правову допомогу з питань діяльності відповідача, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити надану допомогу (п. 1.1. договору).

Пунктом 1.2. договору визначено види правової допомоги, яку надає позивач відповідачеві.

Додатковими угодами від 25.11.2005 р., 23.01.2006 р., 14.03.2006 р., 29.09.2006 р. сторонами були внесені зміни до договору.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 2.6. договору в редакції додаткової угоди від 25.11.2005 р. на підтвердження виконання позивачем своїх зобов’язань за договором сторонами складається акт приймання-передачі наданих послуг. Такий акт складається щомісяця і є звітом позивача перед відповідачем про конкретний зміст наданих у відповідному місяці послуг.

Позивач у серпні-листопаді 2006 р. належним чином надав передбачені договором послуги, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі від 31.08.2006 р., 30.09.2006 р., 31.10.2006 р., 30.11.2006 р.

На підтвердження надання позивачем передбачених договором послуг за серпень-листопад 2006 р. сторонами було складено акти приймання-передачі від 31.08.2006 р., 30.09.2006 р., 31.10.2006 р., 30.11.2006 р., якими зафіксовано надання позивачем послуг в обсязі, що забезпечує виконання позивачем доручення відповідача. В Актах також зазначено про відсутність у відповідача претензій до якості наданих послуг. Акти від імені позивача та відповідача підписані уповноваженими особами сторін та скріплені печатками юридичних осіб.

Виходячи з викладеного, суд вважає доведеним той факт, що позивач у серпні-листопаді 2006 р. виконав свої зобов’язання за договором у повному обсязі, що є підставою для їх оплати.

Пунктом 6.2. договору в редакції додаткової угоди від 14.03.2006 р. передбачено, що розрахунок між сторонами здійснюється у безготівковій формі на поточний рахунок позивача у такому порядку: щомісячна сума в розмірі 10 000,00 грн. перераховується відповідачем не пізніше 15 числа кожного наступного місяця.

Згідно з п. 6.2. договору в редакції додаткової угоди від 29.09.2006 р. розрахунок здійснюється за фактично надані послуги в безготівковій формі на поточний рахунок позивача протягом двох банківських днів з моменту виставлення позивачем відповідного рахунку.

З огляду на зазначене, послуги за актом приймання-передачі від 31.08.2006 р. та 30.09.2006 р. повинні бути оплачені відповідачем до 15.09.2006 р. та 15.10.2006 р. відповідно, а послуги за актами приймання-передачі від 31.10.2006 р. та 30.11.2006 р. у строк до 02.11.2006 р. та 07.12.2006 р. відповідно.

Надані за вказаними актами послуги відповідачем не були оплачені у встановлені строки.

Актом звірки виконання зобов’язань за договором від 01.12.2006 р., підписаним обома сторонами, підтверджується наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у сумі 26 750,00 грн.

Оскільки факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у сумі 26750,00 грн. належним чином доведений та документально підтверджений, позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.

Позивач просить стягнути з відповідача 11 427,00 грн. інфляційних втрат та 1708,00 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у сумі 11 345,25 грн. за нижченаведеним розрахунком суду:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції

16.09.2006 - 30.10.200810000,001.4504500,0014500,00

16.10.2006 - 30.10.200810000,001.4134130,0014130,00

03.11.2006 - 30.10.20084250,001.4131755,256 005,25

08.12.2006 - 30.10.20082500,001.384960,003460,00

Всього 11 345,25 Перевіривши наданий позивачем розрахунок зазначених процентів річних, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, у зв’язку з чим вимоги про стягнення процентів річних підлягають задоволенню повністю у сумі 1 708,00 грн. за розрахунком позивача. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав, та не навів підстав для звільнення його від обов’язку оплатити надані послуги. Посилання відповідача на прийняття Міністерством вугільної промисловості України рішення про реорганізацію відповідача шляхом приєднання до Державного підприємства "Укрвуглеторфреструктуризація" та відсутності у передавальному балансі відповідача заборгованості перед позивачем внаслідок несвоєчасного звернення позивача з вимогами до ліквідаційної комісії не може слугувати підставою для звільнення відповідача від обов’язку оплатити надані послуги, оскільки згідно з ч. 4 ст. 112 ЦК України такі вимоги задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

З урахуванням викладених вище обставин справи, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 39 803,25 грн.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного підприємства "Центрально-Західна Компанія "Вуглеторфреструктуризація" (03164, м. Київ, просп. Академіка Палладіна, буд. 46/2, код ЄДРПОУ 32112705, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Адвокатського об’єднання "Адвокатська компанія "Партнери" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24-а, код ЄДРПОУ 33448649) 26 750 (двадцять шість тисяч сімсот п’ятдесят) гривень 00 коп. основного боргу, 11 345 (одинадцять тисяч триста сорок п’ять) гривень 25 коп. інфляційних втрат, 1 708 (одну тисячу сімсот вісім) гривень 00 коп. процентів річних, 398 (триста дев’яносто вісім) гривень 03 коп. державного мита та 117 (сто сімнадцять) гривень 75 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                 Т.С. Демченко

Датою підписання повного тексту рішення є 05.06.2009 р.