Рішення № 8361903, 09.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.03.10 р. Справа № 40/311

Господарський суд Донецької області у складі судді Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Рожковій А.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом відкритого акціонерного товариства “БМ Банк”, м. Київ в особі відділення №3 ВАТ “БМ Банк”, м. Донецьк

до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

про стягнення 300 853 грн. 78 коп.

та зустрічним позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк

до відповідача відкритого акціонерного товариства “БМ Банк”, м. Київ в особі відділення №3 ВАТ “БМ Банк”, м. Донецьк

про розірвання кредитного договору

за участю:

представників сторін:

від позивача: Александров О.О. юрисконсульт

від відповідача: ОСОБА_1 фізична особа-підприємець

За клопотання обох сторін, з урахуванням виняткових обставин справи, витребування додаткових матеріалів, спір було вирішено у більш тривалий час, ніж передбачено частиною першої ст. 69 ГПК України.

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, надання належної правової оцінки правовідносинам сторін за кредитним договором, у судовому засіданні відповідно до вимог частини 4 статті 77 ГПК України з 10-40 год. 25.02.10р. до 13-40 год. 09.03.10р. було оголошено перерву, без винесення процесуального документу, що знайшло своє відображення у протоколі судового засідання від 25.02.10р.

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство “БМ Банк” в особі відділення №3 ВАТ “БМ Банк” звернулося до господарського суду з позовними вимогами до фізичної особипідприємця ОСОБА_1 про стягнення основного боргу за кредитом у сумі 131 578 грн. 99 коп., простроченої заборгованості за кредитом у сумі 118419 грн. 15 коп., простроченої заборгованості по процентах в сумі 37081 грн. 72 коп., строкової заборгованості по процентах в сумі 1232 грн. 87 коп. та пені у сумі 12 541 грн. 05 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань згідно кредитного договору №2008-9/003/DC-К від 22.07.08р.

Відповідач позовні вимоги визнав у частині основного зобовязання за кредитним договором, про що свідчить наданий у судове засідання акт звірки розрахунків станом на 05.10.09р., підписаний сторонами без зауважень та пропозицій. Втім, стверджує про те, що виконання зобовязань за кредитним договором здійснювалося до січня 2009 року. Порушення зобовязань відносно погашення заборгованості за кредитом повязано внаслідок виникнення непереборної зміни зовнішніх обставин, які істотним чином вплинули на фінансову спроможність боржника за кредитом, та підтверджено, зокрема:

Шдинамікою змін у фінансовому становищі відповідача ( надаються звіти відповідача, як субєкта господарювання - платника єдиного податку за формою Ф-3);

Шдоводи викладені у позовній заяві направлені на звернення стягнення всієї суми кредиту є по суті односторонньою відмовою банку від кредитного договору, та має наслідки про розірвання договору кредиту;

Швказані обставини є підставою для звернення відповідача із зустрічним позовом про розірвання договору кредиту.

До прийняття рішення у справі, позивач використовуючи своє право, встановлене статтею 22 ГПК України, надав суду клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, зокрема:

ьнакласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, що належать фізичної особі-підприємцю ОСОБА_1 у межах ціни позову, та судових витрат;

ь заборонити фізичної особі-підприємцю ОСОБА_1 вчиняти певні діє, а саме: відкриття поточних рахунків у всіх банківських установах України;

ь накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, яке належить фізичної особі-підприємцю ОСОБА_1;

ьтимчасової заборони на видачу гр. України ОСОБА_1 паспорту для виїзду за кордон, якщо вона такий паспорт має, у тому числі встановити тимчасову заборону на виїзд гр. ОСОБА_1 за кордон України.

До прийняття рішення відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом, предметом якого є - розірвання, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „БМ Банк” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 кредитного договору №2008-9/003/DC-К від 22.07.08р., у звязку з істотною зміною обставин. Крім того, ним надане клопотання про застосування до кредитного договору №2008-9/003/DC-К від 22.07.08р., приписів пункту 1 статті 83 ГПК України.

У задоволенні клопотання відповідача про застосування до спірних кредитних відносин приписів пункту 1 статті 83 ГПК України слід відмовити, оскільки застосування цієї норми права можливо у тому випадку, якщо у вирішенні спору буде встановлено, що зміст договору суперечить чинному законодавству. Господарський суд повинен за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині.

Укладений між сторонами кредитний договір №2008-9/003/DC-К від 22.07.08р., відповідає вимогам закону. Так, обставини справи та докази на їх підтвердження, свідчать про те, що на час укладення кредитного договору, сторонами досягнуто згоди щодо всіх суттєвих умов договору, а тому він вважається укладеним за вимогами закону відповідно до ст.ст. 208, 629, 638 ЦК України та ч. ч. 2, 3 ст. 180, ч.1 ст. 181 ГК України. Таким чином, суд не вбачає необхідності для застосування до спірних кредитних відносин приписів пункту 1 статті 83 ГПК України.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, приймаючи до уваги доводи представника позивача, заперечення відповідача за первісним позовом, суд встановив:

Первісний позов мотивовано тим, що 22.07.08р. між товариством з обмеженою відповідальністю „ БМ Банк”, правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство „БМ Банк”, надалі Банк, та фізичною особою ОСОБА_1, надалі Позичальник, був укладений кредитний договір №2008-9/003/DC-К від 22.07.08р., надалі - Кредитний договір. Факт правонаступництва підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію Серії АО1 за № 303577 від 20.08.08р. Згідно предмету договору зазначеного у пункті 1.1, Банк надав, а Позичальник отримав кредит у розмірі 250000 грн. Відповідно до умов Кредитного договору Позичальник узяв зобовязання використовувати та повернути у передбачені строки кредит та сплатити проценти у розмірі 20% річних.

За вимогами пункту 1.3 Кредитного договору сума кредиту повинна повертатися Позичальником на позичковий рахунок Банку у строк не пізніше 21.07.10р. відповідно до визначеного сторонами графіку ( 4.3.1 договору).

З метою забезпечення повернення кредиту (тіла кредиту), сторони у пункті 3.1 Кредитного договору сторони визначили умови його повернення, цільове використання, строковість та плату за його користування. Так, кредит був забезпечений:

- порукою ОСОБА_2 на підставі договору № 2008-9/003 DC-K-1 від 22.07.08р.;

- договором застави майнових прав згідно з договором №2008-9/003/DC-K-2 від 22.06.08р.;

- порукою ОСОБА_4 на підставі договору №2008-9/003/DC-K-3 від 22.07.08р.

В силу пункту 1.6 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує Банку відповідну плату (проценти). Проценти нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з 26-го числа попереднього місяця по 25-е число звітного місяця та повинні бути сплачені Позичальником Банку щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, а у разі повного строкового або дострокового погашення кредиту одночасно з погашенням кредиту.

За порушення взятих на себе обовязків щодо повернення суми кредиту сторони передбачили у підпункті 6.11 пункту 6.1 відповідальність у вигляді сплаті процентів за користуванням кредитом, сплаті комісійних винагород, пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Станом на 05.10.09р. заборгованість Позичальника перед Банком за кредитним договором складає:

·заборгованість за кредитом 131578 грн. 99 коп.;

·прострочена заборгованість за кредитом 118419 грн. 15 коп.;

·прострочена заборгованість по процентах 37081 грн. 72 коп.;

· строкова заборгованість по процентах 1232 грн. 87 коп.;

·пеня 12541 грн. 05 коп., яка складається за прострочення повернення кредиту в сумі 10137 грн. 76 коп., та прострочення процентів в сумі 2403 грн. 29 коп.

Загальна сума заборгованості дорівнює 300853 грн. 78 коп., яку позивач і намагається стягнути з відповідача.

Надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних кредитних відносинах, суд дійшов до наступного:

Клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді:

ьнакладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, що належать фізичної особі-підприємцю ОСОБА_1 у межах ціни позову, та судових витрат;

ь заборони фізичної особі-підприємцю ОСОБА_1 вчиняти певні діє, а саме: відкриття поточних рахунків у всіх банківських установах України;

ь накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, яке належить фізичної особі-підприємцю ОСОБА_1;

тимчасової заборони на видачу гр. України ОСОБА_1 паспорту для виїзду за кордон, якщо вона такий паспорт має, у тому числі встановити тимчасову заборону на виїзд гр. ОСОБА_1 за кордон України, не ґрунтується на фактичних обставинах справи, оскільки не мотивоване посиланням на відповідні докази, що доводять необхідність вжиття заходів по забезпеченню позову

При цьому під доказами ймовірності зазначеного вище припущення слід розуміти:

-достовірно встановлені і доведені суду факти, що свідчать про недобросовісну поведінку відповідача;

-або наявні докази щодо високого ступеня вірогідності такої поведінки

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснив оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів та дійшов до висновку щодо їх необґрунтованості також з урахуванням наступного:

-розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

-забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

-наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, що такий захід може забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

-імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду у разі невжиття таких заходів;

-запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову це право суду, а тому потрібно до спірних відносин взяти до уваги забезпечення збалансованості інтересів сторін та можливість відповідача у майбутньому повернути суму кредиту. Щодо такого виду забезпечення позову, як-то заборони відповідачу видачу паспорту, для виїзду за межи Країни, то такі дії суд розглядає, як порушенням його особистих прав визначених Конституцією України. Також не визначені індивідуальні ознаки рухомого та нерухомого майна, на яке накладається арешт.

За своєю правовою природою між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, згідно якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов передбачених законом для даного виду кредитного договору: зокрема щодо його предмету, ціни та строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180, 181 ГК України та ст.ст. 638, 1048 ЦК України. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 ЦК України). Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст. 1049 ЦК України).

Позивач свої зобовязання за Кредитним договором виконав. Позивачем надано, а відповідачем отримано кредитних коштів в розмірі 250 000 грн. Вказане підтверджується: випискою з позичкового рахунку відповідача № 206370131279 а період з 22.07.2008р. по 05.10.2009р.

Свої обовязки щодо своєчасного повернення заборгованості за кредитом в сумі 131 578 грн. 99 коп. відповідач не виконав, а тому позивач обґрунтовано наполягає на виконанні відповідачем основного зобовязання та застосовує правові наслідки порушення зобовязання, як це зазначено у статті 611 ЦК України. Втім відповідач докази відсутності вини в розумінні вимог статті 614 ЦК України, суду не довів. Посилання на усілякі надзвичайні події, повязані із порушенням соціально - політичного та економічного характеру є хибними та не приймаються судом до уваги, оскільки сторони у пункту 9.1 розділу 9 договору, який має назву „ Форс-мажор”, встановили конкретні умови звільнення Позичальника від відповідальності за повне або часткове невиконання ним зобовязань за Кредитним договором, і тлумаченню такі обставини не підлягають.

Відповідно до статей 173, 174 ГК України, господарські зобовязання виникають між субєктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до вимог статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В розумінні вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, як мають значення до справи ( стаття 34 ГПК України). Ніякі докази у справі не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили, як це зазначено у статті 43 ГПК України.

Під час судового процесу сторони надали суду належним чином оформлений акт звірки станом на 05.10.09р., де вказується про наявність заборгованості відповідача в сумі 288312 грн. 73 коп., без врахування пені в сумі 12541 грн. 05 коп. Судом прийнято до уваги, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобовязань сторін підтверджується первинними документами договором, накладними, рахунками тощо.

Надані сторонами докази у справі, підтверджують викладені у позові обставини. Тому, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 131578 грн. 99 коп. за період з 15.01.09р. по 15.09.09р. та простроченої заборгованості за кредитом в сумі 118419 грн. 15 коп. за період з 15.01.09р. по 15.09.09р. підлягають задоволенню.

Частина перша статті 1048 ЦК України встановлює, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача прострочена заборгованості по процентах в сумі 37081 грн. 72 коп. за період з 26.12.08р. по 25.09.09р. та строкової заборгованості по процентах 1232 грн. 87 коп. за період з 26.12.08р. по 25.09.09р., також підлягають задоволенню.

Додаткове зобовязання існує тільки тоді, коли існує основне зобовязання. Існування основної заборгованості у відповідача заборгованості щодо несплати кредиту, підтверджено обставинами справи.

Судом прийнято до уваги, що учасниками судового процесу в розумінні ст. 55 ГК України є субєкти господарювання. Відтак, до спірних правовідносин відносно стягнення додаткових позовних вимог потрібно застосовувати вимоги ст. 230 та частина 6 ст. 232 ГК України де зазначено, що пеня відноситься до штрафних санкцій, а її нарахування припиняється через шість місяців, коли зобовязання мало бути виконано.

Наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства, а тому позовні вимоги у частині стягнення пені в сумі 12541 грн. 05 коп. за період прострочення підлягають задоволенню. Витрати по держмиту та забезпечення судового процесу за подання первісного позову покладаються на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь, а саме на користь відкритого акціонерного товариства „ БМ Банк”.

Відповідно до вимог статті 60 ГПК України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути повязаний з первісним позовом обставинами виникнення та доказами на їх підтвердження. З урахуванням викладеного, ухвалою господарського суду від 8.12.09р. було прийнято зустрічний позов.

Зустрічний позов фізичної особипідприємця ОСОБА_1 предявлено до відкритого акціонерного товариства “БМ Банк” в особі відділення №3 ВАТ “БМ Банк”. Предметом зустрічного позову є позовні вимоги щодо розірвання кредитного договору №2008-9/003/DC-К від 22.07.08р., укладеного між відкритим акціонерним товариством „БМ Банк” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, у звязку з істотною зміною обставин.

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що 13 січня 2009 року Позичальник звернувся з листом до Банку про надання відстрочки виконання зобовязань за Кредитним договором. Серед чинників, з якими Боржник зштовхнувся від час виконання обовязків за Кредитним договором, є зокрема:

·призупинення господарської діяльності субєктів господарювання які забезпечували виконання Позичальником зобовязань за кредитом;

·можливість переглянути умови кредиту у звязку із суспільним економічним характером життя Позичальника, зміною ситуацію в цілому в Країні;

·банк не застосував необхідних умов для уникнення Боржником порушення зобовязань за Кредитним договором, з урахуванням усвідомлення і передбачення обставин, які склалися в економічній сфері;

·Банк ігнорує суспільні явища, що стали причиною порушення Позичальником зобовязань за договором;

· Банк ігнорує правову позицію Національного банку України про заходи забезпечення погашення кредитів, які знайшли своє відображення у постановах;

·мета звернення до суду із зустрічним позовом вирівняти співвідношення майнових інтересів та захистити свої права шляхом відновлення балансу інтересів сторін за договором, істотним чином порушеного в силу непередбаченої зміни зовнішніх обставин, незалежних від волі Позичальника та певною мірою спровоковані діями самого Банку.

Згідно частини 2 статті 651 ЦК України передбачена можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін. Під час укладення Кредитного договору сторони виходили із того, що зміна обставин, при укладенні договору не відбудеться, а саме:

1. На момент укладення договору Позичальник отримувала дохід у розмірі 21000 грн., що підтверджено звітом субєкта підприємницької діяльності за другий квартал 2008 р.

2. Постановою №461 від 06.08.09р. Національний банк України визнав факт існування фінансової кризи в Україні, як непередбачені обставини, що спричинили негативний вплив на погашення позичальником кредиту.

3. Виконання у майбутньому обовязків за кредитним договором вплине на соціальний статус Позичальника та його родини.

4. Межи господарсько правової відповідальності та зменшення розміру відповідальності відображені у статті 219 ГК України.

5. Таким чином, існування економічної кризи та низького рівня доходу, що є джерелом формування сімейного бюджету, сприятиме порушенню законних інтересів відповідача, як громадянина так і його неповнолітніх дітей.

На підставі вказаних обставин, відповідач за зустрічним позовом наполягає на своїх позовних вимог щодо розірвання кредитного договору №2008-9/003/DC-К від 22.07.08р., укладеного між відкритим акціонерним товариством „БМ Банк” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, у звязку з істотною зміною обставин. Позивач зустрічний позов не визнав посилаючись на те, що жодного нормативного акту повноважних державних органів України, яки б вводили в дію (затверджували) обставини непереборної сили видано в Україні не було. Тобто, законні та договірні підстави для розірвання діючого кредитного договору відсутні.

Надави правову кваліфікацію змісту зустрічного позову, суд вважає його необґрунтованим та не підлягаючим задоволенню виходячи із наступного:

Частиною другою статті 651 ЦК України передбачені умови внесення змін або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Умови зміни або розірвання договору у звязку з істотною зміною обставин передбачено у частини першої та другої статті 652 ЦК України. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах

Сторона, яка вимагає розірвання або зміни договору, повинна довести, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. Ця ж сторона повинна доказати, що її вина в не усуненні причин, які привели до зміни обставин, відсутня. Таких доказів під час розгляду зустрічного позову відповідач суду не надав.

У статті 263 ЦК України та статті 219 ГК України передбачені поняття непереборної сили - надзвичайна і така, що не можна відвернути в даних умовах, подія. Такою подією може бути стихійне лихо (землетрус, і.т.п.). Та обставини надзвичайного характеру які сторони можуть передбачити у своїх правовідносинах. Крім того, у судовій практиці визначається таке поняття, як форс мажор дія стихійних сил природи, що її не можна ні передбачити, ні відвернути тощо. Вказані обставини можуть бути підставою для звільнення субєктів господарювання від відповідальності у випадку порушення зобовязань через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Посилання відповідача на Постанову Національного банку України від 06.08.09р. за №461 необґрунтовано, (містить посилання на такі поняття, як-то непередбачені обставини, що спричинили негативний вплив на здатність позичальника та виконання обовязків за кредитом тощо), оскільки вона та її зміст носить рекомендований характер щодо роботи банків з позичальниками фізичними особами, які мають заборгованість за споживчими кредитами та потрапили в скрутне фінансове становище. Такі обставини повинні бути відображені у договорах, у тому числі кредитному, який є предметом спору по даній справі.

В пункті 9.1 розділу 9 договору сторони лише передбачили перелік форс мажорних обставин, які повязані із непереборною силою. Натомість таких обставин в країні не відбулося, а тому доводи відповідача за зустрічним позовом про розірвання спірного кредитного договору є хибними, оскільки не ґрунтуються на законі. Війна не почалася, терористичні дії відсутні, блокада, повстання, перевороти, страйки, масові безладдя і хвилювання, пожежі, землетруси та інші стихійні лиха, що виникли після підписання та безпосередньо вплинули на виконання Позичальником умов договору кредиту не зафіксовані.

Відповідачем за зустрічним позовом не доведена відсутність вини в неусуненні причин, які привели до зміни обставин. За такими обставинами, у задоволенні зустрічного позову фізичної особипідприємця ОСОБА_1 предявлено до відкритого акціонерного товариства “БМ Банк” в особі відділення №3 ВАТ “БМ Банк щодо розірвання кредитного договору №2008-9/003/DC-К від 22.07.08р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „БМ Банк” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, у звязку з істотною зміною обставин, слід відмовити, як необґрунтовано заявленого.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу за подання зустрічного позову відносяться на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 згідно приписів ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні. А в разі присутності представника лише однієї сторони - за згодою цього представника. Позивачем та відповідачем надана така згода, тому судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення по справі.

На підставі ч. 1 ст. 263, ст. ст. 599, 611, 614, 638, 651, 652, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 180, 181, 193, 219, 230, частиною 6 ст. 232 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 25, 33, 34, 43, 44, 49, 60, 69, 77, 82, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов відкритого акціонерного товариства “БМ Банк” в особі відділення №3 ВАТ “БМ Банк” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити .

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, свідоцтво про державну реєстрацію Серія ВО1 за НОМЕР_2 від 12.04.2000р., ідентифікаційний номер платника податків та інших обовязкових платежів НОМЕР_1, АДРЕСА_1, на користь:

- відкритого акціонерного товариства „БМ Банк”, 01032, м. Київ, бульвар Шевченка, буд 37/122, ід. код 33881201, борг за кредитом у сумі 131 578 грн. 99 коп., прострочену заборгованість за кредитом у сумі 118419 грн. 15 коп., прострочену заборгованості по процентах в сумі 37081 грн. 72 коп., строкову заборгованість по процентах в сумі 1232 грн. 87 коп. та пеню у сумі 12 541 грн. 05 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань згідно кредитного договору №2008-9/003/DC-К від 22.07.08р., витрати по державному миту в сумі 3008 грн. 54 коп. та витрати щодо забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.

3. У задоволенні зустрічного позову фізичної особипідприємця ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства “БМ Банк” в особі відділення №3 ВАТ “БМ Банк щодо розірвання кредитного договору №2008-9/003/DC-К від 22.07.08р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „БМ Банк” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, у звязку з істотною зміною обставин відмовити.

4. Витрати по державному миту в сумі 85 грн. та забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. за подання зустрічного позову відносяться на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя