Рішення № 8361750, 18.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.03.10 р.                     Справа № 38/32                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства “Альба Україна” м.Бориспіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Спецпідзембуд” м.Донецьк

про стягнення 3643,52грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Логвіненко А.А. за дов. №240 від 17.02.2010р.

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Позивач, Приватне акціонерне товариство “Альба Україна” м.Бориспіль, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Спецпідзембуд” м.Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 3643,52грн.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги накладними №3837460 від 24.04.2008р., № 3837461 від 24.04.2008р., №3810230 від 21.04.2008р., №3775759 від 15.04.2008р., №3775748 від 15.04.2008р., вимогою №2126 від 27.11.2009р. щодо сплати заборгованості, розрахунком позовних вимог, правовстановлюючими документами тощо.

24.02.2010р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 19.02.2010р. № 14/4-20/873, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Спецпідзембуд” м.Донецьк значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 31205678) як юридична особа та знаходиться за адресою: 83101, м. Донецьк, Ленінський район, вул.Іонова,18, який судом розглянутий та долучений до матеріалів справи.

18.03.2010р. позивач надав суду супровідний лист, яким просить долучити до матеріалів справи копію статуту Приватного акціонерного товариства „Альба України”.

Супровідний лист та додані до нього документи судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Відповідач в судові засідання 03.03.2010р. та 18.03.2010р. не з'явився, відзив на позовну заяву не представив, про час, дату і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджено відміткою канцелярії суду, але на адресу господарського суду повернулись конверти з відміткою “повернення, вибули”.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані сторонами документи, а також неявка належним чином повідомлених представників учасників справи у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство “Альба Україна” м.Бориспіль (далі – позивач) 15.04.2008р., 21.04.2008р. та 24.04.2008р. поставив Товариству з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Спецпідзембуд” м.Донецьк (далі – відповідач) лікарські засоби та вироби медичного призначення (далі - товар) на загальну суму 3643,52грн. на підставі накладних №3837460 від 24.04.2008р., № 3837461 від 24.04.2008р., №3810230 від 21.04.2008р., №3775759 від 15.04.2008р., №3775748 від 15.04.2008р., а відповідач прийняв товар, що підтверджується підписом та штампом відповідача на вищезазначених накладних.

20.07.2009р. відповідно до Закону України “Про акціонерні товариства “ №514-VI від 17.09.2008р. та згідно рішення загальних зборів акціонерів Товариства від 20.07.2009р. протокол №48, позивачем було змінено найменування Товариства з Закритого акціонерного товариства “Альба Україна” на Приватне акціонерне товариство “Альба Україна”.

01.12.2009р. позивач вимогою №2126 від 27.11.2009р. повідомив відповідача про зміну найменування Товариства на Приватне акціонерне товариство “Альба Україна” та вимагав від відповідача сплати заборгованості за накладними №3837460 від 24.04.2008р., № 3837461 від 24.04.2008р., №3810230 від 21.04.2008р., №3775759 від 15.04.2008р., №3775748 від 15.04.2008р. в семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Відповідач оплату не здійснив, відповіді на вимогу не надав.

Оскільки до теперішнього часу відповідач не розрахувався за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 3643,52грн.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження заявлених позовних вимог посилається на накладні №3837460 від 24.04.2008р., № 3837461 від 24.04.2008р., №3810230 від 21.04.2008р., №3775759 від 15.04.2008р., №3775748 від 15.04.2008р., вимогу №2126 від 27.11.2009р. щодо сплати заборгованості, розрахунок позовних вимог, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України (далі - ГК України) як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Статтею 193 ГК України передбачені загальні умови виконання господарських зобов’язань.

1. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

2. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Абзацем другим частини 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Матеріалами справи підтверджується наявність у діях позивача та відповідача волевиявлення на встановлення правовідносин безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.

Пунктом 1 статті 218 ЦК України передбачено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання по сплаті боргу.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача була направлена вимога №2126 від 27.11.2009р., в якій позивач пропонував відповідачу погасити заборгованість за поставлену продукцію за вказаними накладними в семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, але відповідач залишив її без розгляду та реагування.

Факт направлення вимоги відповідачу підтверджується фіскальним чеком від 01.12.2009р., наявним в матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки, відповідач до теперішнього часу не розрахувався з позивачем, то вимога позивача щодо стягнення заборгованості у сумі 3643,52грн. є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються жодним доказом відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 205, 218, 509, 526, 530, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Альба Україна” м.Бориспіль до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Спецпідзембуд” м.Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 3643,52грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Спецпідзембуд” м.Донецьк (83101, м.Донецьк, вул.Іонова,18, ЄДРПОУ 31205678) на користь Приватного акціонерного товариства “Альба Україна” м.Бориспіль (08300, м.Бориспіль, вул. Шевченка, 100, ЄДРПОУ 22946976) заборгованість у розмірі 3643,52грн., держмито у сумі 102грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 18.03.2010року.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               

Надруковано 3 примірників:

1 – до справи

2—сторонам у справі