Рішення № 8361733, 01.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.03.10 р.                     Справа № 10/155                               

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючогосудді - Приходько І. В.;

при секретарі судового засідання – Ярош В. В.;

за участю представників:

від позивача - Рибалко С.С. – довіреність;

від відповідача – Орловський Д. О. – довіреність;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю „ДАЕМ” м. Донецьк

до відповідача – відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Універсальна” м. Київ в особі Донецької регіональної дирекції відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Універсальна” м. Донецьк,

про стягнення страхового відшкодування в сумі 62 295,18 грн., 3 % річних в сумі 2 068,54 грн., інфляційних витрат в розмірі 6 914,77 грн., пені в сумі 5 668,86 грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ДАЕМ” м. Донецьк (далі – Товариство), з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Універсальна” м. Київ в особі Донецької регіональної дирекції відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Універсальна” м. Донецьк (далі – Компанія), про стягнення 74145,87 грн., у тому числі невиплаченого страхового відшкодування в сумі 62 295,18 грн., 3 % річних в сумі 1 198,12 грн., інфляційних витрат в сумі 3 363,94 грн. та пені в сумі 7 288,54 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір добровільного страхування наземного транспорту № 32-31/38/011807 від 11.04.2008 р., платіжні доручення про сплату страхових внесків, висновок спеціаліста автотоварознавчого дослідження № 932/12 від 11.12.2008 р., довідку взводу ДПС батальйону ДПС для обслуговування доріг державного призначення при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області № 105 від 02.12.2008 р., протокол про адміністративне правопорушення серії ДО № 963783 від 20.11.2008 р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу РСА № 072746 від 10.03.2006 р., розрахунок боргу тощо. Крім того, посилався, на припинення дії договору № 32-31/38/011807 від 11.04.2008 р. згідно листа № 90306-1 від 06.03.2009 р.

24.02.2010 р. позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог б/н, в якій просить стягнути з відповідача невиплачене страхове відшкодування в сумі 62 295,18 грн., 3 % річних в сумі 2 068,54 грн., інфляційні в сумі 6 914,77 грн. та пеню в сумі 5 668,86 грн.

Уточнення прийнято судом як таке, що відповідає положенням ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК).

Представник відповідача у судових засідання та поясненнях до суду від 24.02.2010р. проти позовних вимог заперечував з підстав необґрунтованості. Він повідомив, що звернувся до ТОВ „ДАЕМ” про проведення взаємозаліку зустрічних вимог на підставі положення статті 601 Цивільного кодексу України у зв’язку з наявною у позивача перед ВАТ „СК „Універсальна” заборгованості у розмірі 178 639,65 грн. за договором № 32-31/38/011807 від 11.04.2008 р.

Представник позивача з цього приводу заперечував.

26.10.2009 р. представник відповідача надав клопотання № 691 від 26.10.2009 р. про передачу справи за підсудністю до господарського суду м. Києва у зв’язку з тим, що місцезнаходження відповідача ВАТ « СК „Універсальна” - м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 24/1.У підтвердження своїх доводів надав довідку управління статистики у м.Києві та положення про Донецьку регіональну дирекцію ВАТ «СК Універсальна» (арк.76-82 том 1).

Додатково 16.11.2009 р. представник відповідача надав довіреність № 145D/09 на Барушевську Т.Б. та статут ВАТ «СК Універсальна» (арк.95-117 том 1).

Представник позивача проти задоволення клопотання заперечував, надав додаткові документи та пояснення (арк.83-91 том 1).

Розглянув заявлене клопотання. Дослідив надані документи, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Частина четверта 3 статті 28 ГПК передбачає, що повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Згідно частини 4 ст.15 ГПК якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої-третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Як зазначено у пункті 27 Рекомендацій Президії ВГСУ від 27.06.2007 року № 04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" територіальна підсудність справи за участю відособленого підрозділу юридичної особи визначається відповідно до вимог ст.15 ГПК за місцем знаходження відособленого підрозділу, якому надане право здійснювати від імені юридичної сторони повноваження сторони.

Пунктом 2.1.8 Статуту Компанії передбачено, що філії та представництва функціонують на підставі положення і діють від імені товариства. Керівники філій та представництв діють на підставі довіреності, що видається товариством.

Згідно п. 1.4.1 Положення про Донецьку регіональну дирекцію Компанії Дирекція діє в межах повноважень, визначених Положенням та внутрішніми документами товариства.

Донецька регіональна дирекція ВАТ "Страхова компанія "Універсальна" та керівник філії мають відповідні повноваження на представництво в суді та укладення договорів страхування від імені юридичної особи.

Суд зазначає, що саме з договору страхування № 32-31/38/011807, укладеного Донецькою філією від імені відповідача виник спір по справі № 10/155.

Як убачається з копії довіреності № 145D/09 від 03.08.2009 р. (арк.арк.95 том 1, 10 том 2), на яку посилається представник відповідача як на підставу клопотання про направлення справи за підсудністю, керівнику Донецької регіональної дирекції Компанії Борушевській Т Б. надано право представляти інтереси Компанії, але без права представництва у судах.

Але суд не приймає вказану довіреність як належний доказ, оскільки строк дії цієї довіреності визначений з 03.08.2009 р. по 03.08.2009 р.

Будь-яких інших довіреностей на ім’я Борушевської Т.Б. з приводу того, що керівник Донецької регіональної дирекції позбавлений повноважень на представництво, представник відповідача до суду не надав.

Відповідно до ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На вимогу суду відповідачем не було надано належних доказів щодо відсутності на час розгляду справи у керівника Донецької регіональної дирекції Компанії права представляти інтереси Компанії в суді за місцем знаходження Донецької регіональної дирекції (м.Донецьк, б.Шевченка, 36).

Відповідно до положень статті 69 ГПК України термін розгляду справи продовжувався за клопотанням сторін.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені сторонами документи, заслухав їх пояснення, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Між Компанією (Страховик) та Товариством (Страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту від 11.04.2008 р. № 32-31/38/011807 (арк.10-18 том 1).

За договором страхування Страховик зобов’язаний здійснити виплату страхового відшкодування у разі настання страхового випадку, а Страхувальник зобов’язаний сплатити страховий платіж на умовах, визначених договором.

Об’єктом договору страхування були транспортні засоби та їх додаткове обладнання, визначені в Додатку № 1 до Договору

Сторони підписали вказаний Додаток №1 до договору, яким узгодили список застрахованих транспортних засобів, страхові суми, платежі, тарифи, територію дії договору, період страхування (арк.19-26 том 1).

Зокрема, відповідно до Додатку № 1 до договору страхова сума по сідельному тягачу "Mercedes-Benz Actros 3341", д/н АН 0612 ВВ, складає 195 955грн., франшиза (1%) –1 959,55грн. за ризиком А1 – ДТП.

Строк дії угоди сторони встановили у пункті 3.1 договору з 11.04.2008 р. по 10.04.2009 р.

Згідно п. 10.2 договору, його дія може бути припинена на вимогу страхувальника з повідомленням про це за 30 календарних днів.

Позивач надав до суду копію листа № 90306-1 від 06.03.2009 р., згідно якого страхувальник відмовляється від договору № 32-31/38/011807 та вважає його припиненим з 09.04. 2009 р.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що 20.11.2008 р. о 06 год. 30 хв. На 179км+500м автодороги „Слов’янськ-Донецьк-Маріуполь” у напряму міста Донецька сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за результатами якої був пошкоджений транспортний засіб - сідельний тягач "Mercedes-Benz Actros 3341", д/н АН 0612 ВВ, під керуванням водія Щерби Івана Івановича.

Даний транспортний засіб був об’єктом страхування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 32-31/38/011807 від 11.04.2008 р.

За результатами події взводом ДПС батальйону ДПС для обслуговування доріг державного призначення при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області була складена довідка № 105 від 02.12.2008 р. (арк. 58 том 1).

Вказані факти також зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДО № 963783 від 20.11.2008р., що складений прапорщиком міліції Волноваського взводу УДПС Кононенко (арк.59 том 1).

Відповідно до вимог договору страхування, позивач у той же день повідомив страховика про настання страхового випадку та надав відповідні документи.

10.03.2009 р. страхувальником на адресу страховика було направлено листа № 90306-1 від 06.03.2009 р. з вимогою надати офіційне рішення про виплату/відмову у виплаті страхового відшкодування.

Вказаний лист був отриманий відповідачем за вх.№ 603 10.03.2009р., про що свідчить штамп останнього на листі.

Приймаючи рішення суд враховує наступне.

Пунктом 1 договору добровільного страхування наземного транспорту від 11.04.2008 р. № 32-31/38/011807 передбачено, що страховими випадками за договором визнаються пошкодження, втрата або знищення транспортного засобу та/або додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, стихійного лиха, вибуху, пожежі, попадання предметів, протиправних дій третіх осіб, протиправного позбавлення транспортного засобу.

Частина 1 ст. 16 Закону України „Про страхування” передбачає, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Аналогічні положення містяться в частина 1 ст. 354 Господарського кодексу України та ст. 979 Цивільного кодексу України.

Як зазначено у пунктів 6.1 (підпункти 6.1.1.1 та 6.1.1.2.), 5.1.3. договору, основними документами, які підтверджують факт настання страхового випадку є офіційні висновки компетентних органів, які відповідно до законодавства, уповноважені засвідчувати наявність обставин, що відповідно до договору можуть бути визнані страховим випадком. Зокрема, це довідка ДАІ або відповідного органу країни, де стався випадок, про обставини ДТП, довідка з органів МВС. Висновки компетентних органів будуть прийняті страховиком як належні та достатні докази для визначення події, як страхового випадку.

Як вбачається з матеріалів справи, факт настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди, підтверджено довідкою взводу ДПС батальйону ДПС для обслуговування доріг державного призначення при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області № 105 від 02.12.2008 р. та протоколом про адміністративне правопорушення серії ДО № 963783 від 20.11.2008р. за фактом ДТП, яка мала місце 20.11.2008р.

Відповідно до частини 1 ст.25 Закону України “Про страхування” здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до абзацу 1 розділу 7 та п.п.7.1,7.3 договору добровільного страхування наземного транспорту №32-31/38/011807 від 11.04.2008 виплата страхового відшкодування проводиться Страховиком тільки після встановлення факту настання страхового випадку, підтвердження цього факту компетентними органами і визначення розмірів збитків, підтверджених відповідними документами. Страховик розглядає питання про можливість виплати страхового відшкодування після отримання всіх необхідних документів. Після отримання Страховиком від Страхувальника (Вигодонабувача) та відповідних інших установ, підприємств, організацій всіх необхідних документів Страховик протягом 10-ти робочих днів з дня отримання останнього необхідного документу приймає рішення про виплату та складає страховий акт. Про відмову у виплаті або прийняття рішення про відстрочку виплати Страхувальник (Вигодонабувач) повідомляється письмово, з викладенням мотивації прийнятого рішення в трьохденний термін.

Відповідно до вимог договору страхування, позивач у день скоєння ДТП повідомив страховика про настання страхового випадку та надав відповідні документи. Проти зазначеного факту відповідач не заперечував.

Останній документ, висновок спеціаліста автотоварознавчого дослідження № 932/12 від 11.12.2008 р. що необхідний для прийняття рішення щодо здійснення виплати/відмови у виплаті страхового відшкодування, був наданий відповідачу 15.12.2008 р.

Позивач не отримавши відповіді від страхової компанії, направив на адресу страховика лист № 90306-1 від 06.03.2009 р. з вимогою надати офіційне рішення про виплату/відмову у виплаті страхового відшкодування. Вказаний лист був стриманий відповідачем 10.03.2009 р. за вх.№ 603, про що свідчить штамп останнього на листі.

Проти вказаних фактів представник відповідача у своїх поясненнях не заперечував.

Відповідач в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, в строки, передбачені договором, рішення про здійснення виплати/відмову у виплаті страхового відшкодування не прийняв, на час розгляду справи страхове відшкодування не сплатив.

Частина 18 ст. 9 Закону України „Про страхування” встановлює, франшиза – частина збитку, яка не відшкодовується страховиком у відповідності з умовами договору страхування.

Згідно п.п. 1.1 та Додатку №1 до договору страхування у страховому випадку А1- ДТП, складається безумовна франшиза, яка складає 1 % від страхової суми.

Відповідно до Додатку №1 до договору страхова сума по сідельному тягачу "Mercedes-Benz Actros 3341", д/н АН 0612 ВВ, складає 195955 грн., франшиза – 1 959,55 грн. Загальна сума невиплаченого відповідачем страхового відшкодування за проведення відновлювального ремонту сідельного тягача "Mercedes-Benz Actros 3341", д/н АН 0612 ВВ, пошкодженого в результаті настання страхового випадку, становить 62295,18грн., яка складається з вартості відновлювального ремонту зазначених транспортних засобів за вирахуванням франшизи.

Проти розрахунку, гаданого позивачем, відповідач не заперечував.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог –згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

          Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

В порушення умов договору, вимог Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України "Про страхування" відповідач зобов’язання по виплаті страхового відшкодування не виконав.

За огляду на вищевикладене, приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми страхового відшкодування обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

З огляду на правильне нарахування, періоду застосування з січня 2009 р. по лютий 2010 р., позовні вимоги в частині стягнення інфляційних в сумі 6 914,77 грн. та 3 % річних в сумі 2 068,54 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення пені у сумі 5 668,86 грн. за прострочення платежу, суд приходить до висновку, що вони також підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Умовами Договору (п. 12.1.1) у разі прострочення виплати страхових платежів страховик сплачує пеню у розмірі 0,05% від суми невиплаченого страхового відшкодування за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованої позивачем пені за період з 17.01.2009 р. по 17.07.2009 р. у розмірі 5 668,86 грн., суд вважає його вірним та обґрунтованим.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на лист б/н та дати, з якого вбачається, що страховик визнає факт настання страхової пригоди з автомобілем "Mercedes-Benz Actros 3341", д/н АН 0612 ВВ та витрати на ремонт вказаного транспортного засобу у розмірі 64 254,73 грн.

У вказаному листі страховик зазначає, що у зв'язку з тим, що ТОВ „ДАЕМ” має заборгованість перед ВАТ „СК „Універсальна” у сумі 178 639,65 грн. та ВАТ „СК „Універсальна” має заборгованість перед Вами у сумі 64 254,73 грн., вимоги є однорідними і з урахуванням положень ст. 601 ЦК України, страховиком було прийнято рішення про взаємозалік зустрічних вимог, отже відповідно борг страхувальника перед ВАТ „СК „Універсальна” складає 114 384,92 грн.

Представник позивача з цього приводу заперечував та надав додаткові пояснення від 24.02.2010 р.

Суд не приймає вказаний лист б/н та дати як належний доказ проведення взаємозаліку за заявою однієї сторони, оскільки в ньому відсутня дата складання.

Крім того, на вимогу суду відповідачем не було надано жодного доказу повідомлення страхувальника про проведення вказаного взаємозаліку.

Також в матеріалах справи наявний лист позивача № 90306-1 від 06.03.2009 р. з вимогою до відповідача щодо дострокового припинення договору добровільного страхування, який останній отримав 10.03.2009 р. про що свідчить штамп канцелярії.

Відповідно до пункту 10.4 у разі дострокового припинення договору, встановлений вимоги щодо повернення страхових платежів.

Таким чином, посилання відповідача на наявну заборгованість у позивача за договором страхування № 32-31/38/011807 потребує додаткового дослідження та є предметом спору в іншій справі.

Отже, суд приходить до висновку, що на час розгляду справи № 10/155 відповідачем не було належним чином заявлено про проведення взаємозаліку як того вимагають положення статті 601 Цивільного кодексу України..

Відповідно до ст. 33 ГПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Інших доводів та заперечень відповідач до суду не надав.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача невиплаченого страхового відшкодування в сумі 62 295,18 грн., 3 % річних в сумі 2 068,54 грн. , інфляційних витрат в сумі 6 914,77 грн. та пені в сумі 5 668,86 грн. обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статей 509, 526, 530, 625, 979 Цивільного кодексу України, статей 173, 193, 230, 231, 232, 354, 355 Господарського кодексу України, Закону України „Про страхування”, керуючись статтями 22, 33, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Задовольнити позовні Товариства з обмеженою відповідальністю „ДАЕМ” м. Донецьк, заявлені до Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Універсальна” м. Київ в особі Донецької регіональної дирекції відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Універсальна” м. Донецьк, про стягнення страхового відшкодування в сумі 62 295,18 грн., 3 % річних в сумі 2 068,54 грн., інфляційних витрат в сумі 6 914,77 грн. та пені в сумі 5 668,86 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Універсальна” м. Київ в особі Донецької регіональної дирекції відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Універсальна” (83100, м. Донецьк, вул. 50-річчя СРСР, 149, ЄДРПОУ 20113829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДАЕМ” (83023, м. Донецьк, вул. Харитонова, 2, ЄДРПОУ 25337232) суму страхового відшкодування в сумі 62 295,18 грн., 3 % річних в сумі 2 068,54 грн., інфляційних витрат в сумі 6 914,77 грн. та пені в сумі 5 668,86 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Універсальна” м. Київ в особі Донецької регіональної дирекції відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Універсальна” (83100, м. Донецьк, вул. 50-річчя СРСР, 149, ЄДРПОУ 20113829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДАЕМ” (83023, м. Донецьк, вул. Харитонова, 2, ЄДРПОУ 25337232) витрати по сплаті державного мита в сумі 769,47грн. та витрати по сплаті послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Видати накази після в ступу рішення у законну силу.

У судовому засідання за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписано 09.03.2010 р.

Суддя                               

Надруковано 4 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – третій особі;

1 прим. – у справу.