Ухвала суду № 83593487, 09.08.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/18936/19

Провадження № 1-кс/520/10233/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Антощука Є.М., захисників підозрюваного - адвокатів Тодоріки К.В., Потопальського С.М., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області Калічевського В.К., яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області Антощуком Є.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №62019150000000438 від 06.06.2019 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, інваліда ІІ групи, одруженого, працюючого на посаді старшого спеціаліста «Hard Collection» РП АТ КБ «ПриватБанк», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, наказом філії «Южне Головне Регіональне Управління» АТ КБ «ПриватБанк» від 04.02.2019 за № OD-ПП-2019-17107533 ОСОБА_1 призначено на посаду старшого спеціаліста «Hard Collection» РП/старшого експерта Южного ГРУ АТ КБ «ПриватБанк».

Згідно п.п. 1,5, 2.1. - 2.6, 3.1 - 3.4. посадової інструкції старшого спеціаліста «Hard Collection» РП АТ КБ «ПриватБанк» від 04.02.2019 за № OD-ПП -2019-2019-17107533 (17107558) на ОСОБА_1 покладено виконання організаційно-розпорядчих обов`язків щодо організації ділянки роботи банку з забезпечення повернення банку простроченої заборгованості боржниками, а саме:

- забезпечення своєчасність підготовки документації по роботі з боржниками, які мають проблемну заборгованість, відповідно до покладених завдань та пріоритетності;

- співпраця з іншими структурними підрозділами АТ КБ «ПриватБанк» з питань роботи з боржниками;

- проведення досудової роботи з погашення проблемної заборгованості;

- здійснення роботи з залогованими за ним боржниками, які мають проблемну заборгованість;

- сприяння проведенню дозволених банківськими процедурами (затвердженими положеннями) реструктуризацій проблемної заборгованості на будь-якому етапі роботи з боржниками;

- представлення інтереси банку за персональною довіреністю;

- прийняття участі у селекторних нарадах, кредитних комітетах та інших нарадах, відповідно до внутрішніми процедурами банку;

- внесення лінійному керівнику пропозицій з заохочення та нагородження працівників;

- внесення лінійному керівнику пропозицій з питань удосконалення роботи з боржниками, які мають проблемну заборгованість; тощо.

У травні 2019 року у ОСОБА_1 , обіймаючи посаду старшого спеціаліста «Hard Collection» РП/старшого експерта Южного ГРУ АТ КБ «ПриватБанк», виник прямий умисел щодо вимагання та отримання від ОСОБА_2 неправомірної вигоди за вжиття заходів, які входять у його службові повноваження, щодо закриття заборгованості по кредитному договору з АТ КБ «ПриватБанк», оформленому у 2014 році.

У подальшому, 27.05.2019, більш точний час в ході проведення досудового розслідування встановити не надалось можливим, перебуваючи у відділенні АТ КБ «ПриватБанк», розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 66, ОСОБА_1 , реалізуючи умисел на вимагання та одержання неправомірної вигоди, усвідомлюючи для себе, що ОСОБА_2 зацікавлений у закритті заборгованості по кредиту у сумі 81 тис. 300 грн., повідомив останньому, що вжиття ним заходів щодо закриття заборгованості ОСОБА_2 повинен надати йому грошові коштів (неправомірну вигоду) у розмірі 44 тис. 800 грн.

Надалі, 29.05.2019, більш точний час в ході проведення досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді старшого спеціаліста «Hard Collection» РП/ старшого експерта Южного ГРУ АТ КБ «ПриватБанк», знаходячись на робочому місці у відділенні АТ КБ «ПриватБанк», розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 66, діючи умисно з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на вимагання та одержання неправомірної вигоди, знаходячись на робочому місці, одержав від ОСОБА_2 першу частину грошових коштів у розмірі 10 тис. грн., як неправомірну вигоду, що вимагав за вжиття ним заходів щодо закриття заборгованості за кредитним договором.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, 07.08.2018, приблизно о 09 год. 40 хв., старший спеціаліст «Hard Collection» РП / старший експерт Южного ГРУ АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 , знаходячись на робочому місці у відділенні АТ КБ «ПриватБанк», розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 66, діючи умисно з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на вимагання та одержання неправомірної вигоди, знаходячись на робочому місці, одержав від ОСОБА_2 другу частину грошових коштів у розмірі 34 тис. 800 грн., як неправомірну вигоду, що вимагав за вжиття заходів щодо закриття заборгованості за кредитним договором.

Отримавши від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у загальній сумі 44 тис. 800 грн., ОСОБА_1 особисто підготував, роздрукував, підписав та скріпив відбитком круглої печатки АТ КБ «ПриватБанк» довідку № 30.1.0.0/2-3020446 про сплату у повному обсязі та закриття заборгованості перед банком у розмірі 96 тис. 500 грн.

Не дивлячись на реалізацію умислу щодо вимагання та отримання неправомірної вигоди, отриманими від ОСОБА_2 коштами, ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд частково - у сумі 2 тис. грн., оскільки був затриманий 07.08.2019 працівниками правоохоронних органів. Іншу частину неправомірної вигоди у сумі 42 тис. 800 грн., яку вимагав та отримав ОСОБА_1 , вилучено на його робочому місці під час затримання

07.08.2019 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи клопотання тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, отже, з метою уникнення кримінальної відповідальності, перебуваючи на свободі має реальну можливість переткнути кордон України, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, крім того, з метою уникнення конфіскації майна підозрюваний, перебуваючи на свободі, має можливість його відчуження, приховування, знищення та пошкодження, з метою уникнення кримінальної відповідальності має реальну можливість впливати знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, маючи вільний доступ до службових кабінетів АТ КБ «ПриватБанк», може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей та документів, які мають значення для досудового розслідування, має змогу вплинути на хід службового розслідування.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного - адвокат Потопальський С.М. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, вказавши, що підозра необґрунтована, ризики не доведені та необґрунтовані, підозрюваний не має намір переховуватись, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має бездоганну репутацію, підозрюваний та його дружина є інвалідами другої групи, розмір застави необґрунтований та є непомірним для підозрюваного.

Захисник підозрюваного - адвокат Тодоріка К.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, вказавши, що кваліфікація не відповідає обставинам справи, підозра необґрунтована, підозрюваний має стійки соціальні зв`язки, розмір застави необґрунтований та є непомірним для підозрюваного, ризики необґрунтовані, оскільки всі докази зібрані, а свідки допитані.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказавши, що не має намір ухилятися, буде виконувати покладені на нього обов`язки.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, а також матеріали, надані в судовому засіданні, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання .

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

У п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» зазначено: «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу», про це ж вказується у п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року по справі «Хайреддінов проти України».

При цьому на користь звільнення свідчать відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (Справа Європейського суду з прав людини «Пунцельт проти Чехії»).

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

08.08.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за ознаками: одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України підтверджується: протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 06.06.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 11.06.2019 року, протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_2 від 08.08.2019 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 07.08.2019 року, та іншими матеріалами клопотання в сукупності.

Разом з тим, в клопотанні помилково зазначено, що вина підозрюваного підтверджується, зокрема, протоколом обшуку робочого місця ОСОБА_1 , в ході якого виявлено та вилучено 34 000 доларів США, оскільки, відповідно до протоколу обшуку від 07.08.2019 року, під час проведення обшуку робочого місця ОСОБА_1 були вилучені грошові кошти в іншій валюті, а саме в гривні.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, те що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного, корисливого злочину з використанням службового становища, його суспільно-небезпечний характер, який підриває авторитет органів державної влади та суспільний резонанс, беручи до уваги тривалість кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя бере до уваги те, що підозрюваному відома особа свідка ОСОБА_2 , з яким він особисто спілкувався, а також, в подальшому, при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані інших свідків, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику у вигляді можливого незаконного впливу на свідків даного кримінального провадження, шляхом залякування, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.

В частині наявності зазначеного в клопотанні ризику знищення, приховання або спотворення речей та документів, які мають значення для досудового розслідування, оскільки підозрюваний має доступ до службових кабінетів АТ КБ «Приватбанк», слідчий суддя приходить до переконання про необґрунтованість таких доводів сторони обвинувачення, з огляду на те, що підозрюваний, відповідно до ухвали Київського районного суду м. Одеси від 09.08.2019 року, був тимчасово відсторонений від займаної посади старшого спеціаліста «Hard Collection» РП АТ КБ «ПриватБанк». Крім того, всі необхідні докази були вилучені під час першочергових слідчих дій, у зв`язку з чим у органу досудового розслідування була можливість забезпечити схоронність речей та документів, а в судовому засіданні прокурор не довів, що підозрюваний здійснював будь-які спроби направлені на знищення, приховання або спотворення речей і документів.

Також, в порушення вимог ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення в клопотанні обґрунтовує необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наявністю ризику відчуження, приховування, знищення та пошкодження майна, яке належить підозрюваному на праві власності, що унеможливить проведення конфіскації майна за майбутнім вироком суду, проте, слідчий суддя зазначає, що наявність даного ризику, не може бути однією з підстав для застосування запобіжного заходу.

Крім того, сторона обвинувачення, попри встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, всупереч п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України, жодним чином не обґрунтовує неможливість запобігання таким ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема, у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 182 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбаченого покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ст. 195 КПК України, застосування електронних засобів контролю полягає у закріпленні на тілі підозрюваного, обвинуваченого пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Електронні засоби контролю можуть застосовуватися: 1) слідчим на підставі ухвали слідчого судді, суду про обрання стосовно підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, якою на останнього покладено відповідний обов`язок; 2) працівниками органу Національної поліції на підставі ухвали слідчого судді, суду, якою щодо підозрюваного, обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В рішенні «Мамедова проти Росії» (Mamedova v Russia) 7064/05 від 01 червня 2006 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що сама по собі тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини не може бути підставою для застосування до нього найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Так, беручи до уваги обставини ймовірного вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, а також характеризуючи дані підозрюваного, відповідно до яких останній раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є інвалідом ІІ групи, потребує лікування, має дружину, яка також є інвалідом, має постійне місце реєстрації та проживання, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, відповідно до долучених в судовому засіданні характеристик, що вказує на можливість запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Враховуючи характеризуючи дані підозрюваного та встановлені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя приходить до переконання, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки вказаний запобіжний захід є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та в повній мірі здатний запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 184, 193, 194-196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області Калічевського В.К., яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області Антощуком Є.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю строком до 08.10.2019 року, в межах строку досудового розслідування, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 08.10.2019 року, наступні обов`язки:

- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора чи суду на визначений ними час;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області.

Контроль за виконанням ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на слідчого СУ ГУНП в Одеській області Калічевського В.К..

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.