Постанова № 8354430, 15.03.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2-а-12876/09 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Серги С.М.,

при секретарі –Олійник Ю.В.,,

за участю:

представника позивача - Письмаки, О.В., Гордієнко Н.В.,

представника відповідача - Серкова Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавакондитер"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

19 січня 2009 року Відкрите акціонерне товариство "Полтавакондитер" (далі-ВАТ "Полтавакондитер", позивач)звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі- відповідач, ДПІ у м. Полтаві)про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001062310/0 від 26.12.2008.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що прийняте відповідачем за наслідками перевірки спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним, оскільки висновок відповідача про нікчемність договорів, укладених з ТОВ "Технологічна комплектація та будівництво", ґрунтуються на припущеннях та спростовується наявністю всіх первинних документів, відображенням операцій по бухгалтерському обліку та у фінансовій звітності, декларуванням податкових зобов'язань. Посилався на невиконання відповідачем вимог підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", пункту 3.2.1 методичних рекомендацій Державної податкової адміністрації України в частині встановлення об'єктивних даних щодо повноти нарахування податку на додану вартість та відхилень як його завищення, так і заниження, що виразилось в упередженій оцінці даних декларацій за квітень, червень, липень 2008 року.

В ході судового розгляду представники позивача підтримали позовні вимоги, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог, мотивуючи свою позицію нікчемністю договорів, укладених між ВАТ "Полтавакондитер" та ТОВ "Технологічна комплектація та будівництво", оскільки фактичне виконання робіт за договорами здійснено особами, непричетними до діяльності цього підприємства.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у термін з 27.11.2008 по 10.12.2008 відповідачем на підставі направлень на перевірку № 953 від 27.11.2008 проведена виїзна позапланова документальна перевірка ВАТ "Полтавакондитер"з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ ПК “Технологічна комплектація та будівництво”за період з 01.04.2007 по 30.09.2008.

Направлення на перевірку та копія наказу ДПІ у м.Полтаві вручені 27.11.2008 під розписку головному бухгалтеру. Перевірку проведено з відома голови правління та головного бухгалтера.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складений акт № 2520/23-8/00382208 від 17.12.2008, в якому відображені порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", які спричинили завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну на суму 19420,20 грн, в тому числі у квітні 2008 року на суму 7087,20 грн, у червні 2008 - 11833,00 грн, у липні 2008 року - 500,00 грн.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0001062310/0 від 26.12.2008, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 19420,20 грн і визначено податкове зобов'язання з податку додану вартість у розмірі 19420,20 грн та штрафні санкції у розмірі 9710,10 грн у зв"язку з відшкодуванням на момент проведення перевірки заявленої суми бюджетного відшкодування.

Перевіряючи обґрунтованість прийнятого спірного повідомлення –рішення, суд виходить з наступного.

В ході судового розгляду з’ясовано, що ВАТ "Полтавакондитер" (замовник) уклав з ТОВ ПК “Технологічна комплектація та будівництво” (підрядник) наступні договори підряду:

- № 444/12-07 від 28.11.2007, відповідно до якого підрядник зобов`язується виконати за завданням замовника ремонт та реставрацію деталей, узлів, механізмів токарно-винторізного станка моделі 16К25Г зі здійсненням оплати протягом 2 банківських днів с дати підписання акта прийомки-передачі;

- №170/03-08 від 04.03.2008, згідно з яким якого підрядник зобов`язується виконати за завданням замовника ремонт приміщень відділення безтарного зберігання борошна та рецептуарного відділення майданчика № 2 з матеріалів, наданих замовником. Проведення кінцевого розрахунку обумовлювалось протягом 3 банківських днів від моменту їх закінчення та підписання акту приймання виконаних робіт;

- № 86 від 21.04.2008, відповідно до якого підрядник зобов`язується виконати роботи за адресою вул.М.Бірюзова, 2, м.Полтава, з матеріалів, наданих замовником з оплатою робіт протягом 3 банківських днів від моменту їх закінчення та підписання акту приймання виконаних робіт;

- № 276/06-08 від 18.06.2008, за умовами якого підрядник зобов`язується виконати за завданням замовника роботи, пов`язані із демонтажем та монтажем повітряних фільтрів (фанкойлов) кондиціонерів. Кінцевий розрахунок проводиться сторонами протягом 2 банківських днів від моменту їх закінчення та підписання акту приймання виконаних робіт.

Виконання сторонами умов даних договорів підтверджується долученими до матеріалів справи копіями рахунків-фактури, актів прийому – передачі підрядних робіт, податкових накладних, платіжних доручень.

Суд вважає, що висновки відповідача в акті перевірки щодо нікчемності угод, укладених між позивачем та ТОВ ПК “Технологічна комплектація та будівництво” не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства з огляду на наступне.

Частиною 2 статі 215 Цивільного кодексу України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

          Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

          В ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які б вказували на укладення позивачем та ТОВ ПК “Технологічна комплектація та будівництво” договорів з метою, спрямованою на незаконне заволодіння майном держави або з іншими протиправними цілями.

Навпаки, виконання вищевказаних договорів характеризується дотриманням кожною стороною його умов: підрядник ТОВ ПК “Технологічна комплектація та будівництво” здійснив всі замовлені позивачем ремонтні роботи, а позивач прийняв та оплатив зазначені роботи у безготівковій формі. Станом на момент проведення перевірки заборгованість позивача перед ТОВ ПК “Технологічна комплектація та будівництво” відсутня.

Ствердження представника позивача стосовно відсутності на актах приймання робіт, довідках про вартість виконаних робіт розшифровок підписів, суд оцінює критично, оскільки це не може бути підставою для визнанням угод нікчемними.

Крім того, фактичне виконання умов договорів підтверджено поясненнями представників позивача в ході судового розгляду.

Доводи представника відповідача про те, що отримання ТОВ ПК “Технологічна комплектація та будівництво” ліцензіїї шляхом надання неправдивих документів до органу ліцензування є доказом нікчемності договорів, суд розцінює як невмотивовані, оскільки отримання ліцензіїї шляхом надання неправдивих документів тягне відповідальність, передбачену Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", та також не є підставою для визнання угоди нікчемною.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327 (далі - Порядок), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з пунктом 2.3.2 Порядку у разі виявлення розбіжностей в акті перевірки необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Проте, в порушення вказаних норм акт перевірки не містить вказівок на конкретні первинні документи або будь-які інші докази, які б підтверджували обгрунтованість висновків відповідача про нікчемність договорів між позивачем та ТОВ ПК “Технологічна комплектація та будівництво”.

Наголошення представника позивача на порушенні кримінальної справи стосовно посадових осіб ТОВ ПК “Технологічна комплектація та будівництво” за ознаками злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України як на доказ нікчемності договорів підряду, є безпідставними, оскільки вирок суду або постанова про закриття провадження по справі за нереабілітуючими підставами, які б підтверджували, що дії посадових осіб ТОВ ПК “Технологічна комплектація та будівництво” та ВАТ "Полтавакондитер" були спрямовані на порушення публічного порядку, судами не постановлювалися.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, проте жодних доказів на підтвердження вини позивача або його контрагента відповідачем не представлено.

Отже, наведені відповідачем доводи не можуть слугувати достатньою підставою для визнання укладених договорів такими, що порушують публічний порядок, а відтак - й нікчемними.

Суд вважає за необхідне відмітити, що між позивачем та ТОВ ПК “Технологічна комплектація та будівництво” укладено чотири договори підряду, проте відповідачем під сумнів ставиться виконання трьох договорів: від 04.03.2008, 21.08.2008, 18.06.2008.

          Враховуючи викладене, позивачем вимоги частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України щодо спрямування правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, порушені не були.

          У зв"язку з цим є також необгрунтованими висновки відповідача в акті перевірки про безпідставне завищення позивачем податкового кредиту по деклараціях з податку на додану вартість за березень, травень, червень 2008 року.

Згідно з підпунктами 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 (далі – Закон № 168/97) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

          Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

          В матеріалах справи наявні податкові накладні, на підставі яких позивачем до складу податкового кредиту зарахований сплачений в ціні товару податок на додану вартість. Всі накладні містять адресу місцезнаходження покупця, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних відповідачем в ході проведення перевірки не виявлено та судом не встановлено.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97 право на нарахування податку та складення податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку на додану вартість до дати його анулювання.

Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ ПК “Технологічна комплектація та будівництво” на момент здійснення господарських операцій судом не встановлено.

Отже, матеріалами справи порушення позивачем зазначених норм Закону № 168/97 не підтверджується. Податковий кредит сформований позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Доводи відповідача про те, що відображення операцій у податковій звітності лише однієї зі сторін угоди не створює жодних юридичних наслідків, а тому і формування позивачем податкового кредиту внаслідок такого правочину є безпідставним, суд також критично оцінює з огляду на наступне.

Відсутність документального підтвердження сплати до бюджету податку на додану вартість постачальником товару у ланцюгу постачання не впливає на право позивача віднести до складу податкового кредиту сплачений податок на додану вартість при придбанні товару, оскільки Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить таке право платника податку в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками товарів своїх податкових зобов'язань та сплати їх до бюджету.

Таким чином, ствердження відповідача про завищення позивачем податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень, травень, червень, 2008 року на суму 19420,20 грн не відповідають дійсності.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, в ході судового розгляду жодних доказів щодо підтвердження правомірності прийнятих рішень відповідачем не представлено.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ВАТ "Полтавакондитер" про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Підпунктами 1, 2 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому для державного мита; розмір судового збору визначається згідно з підпунктом "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 та становить 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 3 грн. 40 коп.

          У зв"язку з цим, з державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору у розмірі 3,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Полтавакондитер" до Державної податкової інспекції у м.Полтава про визнання неправомірним податкового повідомлення-рішення № 0001062310/0 від 26 грудня 2008 року.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Полтава № 0001062310/0 від 26 грудня 2008 року визнати неправомірним.

Стягнути з державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства "Полтавакондитер" судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 19 березня 2010 року.

Суддя                                                                                 С.М. Серга