Постанова № 8354428, 10.03.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-48657/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Єресько Л.О.,

при секретарі –Бредун М.В.,

за участю:

представника позивача - Ващенко Н.Д.,

представника відповідача - Шумської І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Тайга і К"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекціїпро визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

29 грудня 2009 року Приватне підприємство "Тайга і К" (надалі - позивач)звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекціїпро визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000562302/0/2403 від 29.07.2009 року, № 0000562302/1/3186 від 07.10.2009 року, № 0000562302/2/4137 від 30.12.2009 року, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10 317 грн., в тому числі за основним платежем - 6878 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3439 грн. (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 25.01.2010 року № 11).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що висновки акту перевірки № 4206/23-309/13965957 від 22.07.2009 року про нікчемність правочину, укладеного позивачем з ТОВ «Тікко», та завищення у зв'язку з цим суми податкового кредиту за листопад 2008 року на суму 6878 грн., є помилковими та безпідставними. Зазначав, що за усною угодою ТОВ «Тікко» виконало для позивача земельні роботи, при цьому на час виконання робіт товариство знаходилося у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мало свідоцтво платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 3157441166033), виконання робіт підтверджено первинними документами відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та податковими накладними. Вказував, що твердження відповідача про нікчемність угоди позивача з ТОВ «Тікко» не підтверджено належними доказами, оскільки виконання земельних робіт не суперечить моральним засадам суспільства, не порушує публічний порядок, не спрямоване на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а умислу сторін на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, відповідачем не встановлено. Крім того, позивач посилався на те, що відповідачем було порушено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового валютного законодавства під час прийняття податкових повідомлень-рішень.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

          Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

У запереченнях посилався на те, що в ході проведення перевірки ПП «Тайга і К» встановлено порушення пп. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 6878 грн. Зазначав, що позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту за листопад 2008 року суму ПДВ 6877,60 грн. за угодою з ТОВ «Тікко» по виконанню земляних робіт на загальну суму 41265,60 грн. згідно податкової накладної № 137 від 28.11.2008 року, акту № 1-0-1-10 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року. Вказував, що акт приймання виконаних підрядних робіт не містить відомостей щодо дати складання, прізвища, ім’я, по батькові особи, яка склала акт, адреси об'єкту будівництва, а ТОВ «Тікко» не є будівельним підприємством, не має ліцензії на право здійснення будівельних робіт, не має працівників будівельних спеціальностей, транспортних засобів на балансі підприємства, що свідчить про те, що фактично роботи по будівництву бази для утримання автомобілів не надавалися і угода не спричиняє реальних правових наслідків, є нікчемною. У зв'язку з цим за результатами перевірки позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6878 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 3439 грн. згідно пп. 17.1.3 п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у термін з 13.07.2009 року по 17.07.2009 року старшим державним податковим ревізором - інспектором Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Федоренко С.В. проведено невиїзну документальну перевірку ПП «Тайга і К» (код ЄДРПОУ 31574417) з питань правових відносин з ТОВ «Тікко» (код ЄДРПОУ 31574417) за період листопад – грудень 2008 року.

За результатами перевірки складено акт від 22.07.2009 р. № 4206/23-309/13965957, яким встановлено, що сума ПДВ у розмірі 6878 грн., віднесена ПП «Тайга і К», до складу податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за листопад 2008 року, за операціями, проведеними на підставі нікчемного правочину, у відповідності до пп. 7.4.1., 7.4.5. пп. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підлягає зменшенню. Зафіксовано, що ПП «Тайга і К» завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по декларації за листопад 2008 року на суму 6878 грн., занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за грудень 2008 року на суму 6878 грн.

За висновками перевірки порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із включенням позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ за листопад 2008 року на суму 6878 грн. за господарськими операціями з ТОВ «Тікко» по виконанню земляних робіт в ході будівництва бази для утримання автомобілів за адресою: м. Кременчук, вул. Занасипський шлях, 5. В акті перевірки від 22.07.2009 р. № 4206/23-309/13965957 перевіряючим констатовано, що ТОВ «Тікко» не має найманих працівників за основним місцем роботи, форму 1-ДФ не подає, в декларації з податку на прибуток витрат на оплату праці не відображає, основні фонди відсутні, і щодо нього актом невиїзної (камеральної) перевірки податкової звітності з ПДВ від 22.05.2009 року № 2076/23-209/31574417 встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, тому угода, укладена позивачем з ТОВ «Тікко», не спричиняє реального настання правових наслідків, є нікчемною, у зв'язку з чим податковий кредит за листопад 2008 року підлягає зменшенню на суму ПДВ за наслідками такої угоди.

Акт перевірки представниками позивача не підписано, направлено заперечення до акту від 24.07.2009 року № 45, за результатами розгляду яких Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією підтверджено правомірність висновків акту перевірки, про що надіслано позивачу лист від 29.07.2009 року за вих. 24666/10/23.

На підставі акту перевірки від 22.07.2009 р. № 4206/23-309/13965957 винесено податкове повідомлення – рішення № 0000562302/0/2403 від 29.07.2009 року, яким Приватному підприємству "Тайга і К" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10 317 грн., в тому числі за основним платежем - 6878 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3439 грн.

Рішенням Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 02.10.2009 року № 33961/10/25-010 про результати розгляду первинної скарги позивача податкове повідомлення-рішення № 0000562302/0/2403 від 29.07.2009 року залишено без змін, а скаргу –без задоволення.

У зв'язку з цим Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято і направлено позивачу податкове повідомлення-рішення № 0000562302/1/3186 від 07.10.2009 року, якими визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі, аналогічному встановленому податковим повідомленням – рішенням від 29.07.2009 року.

Державна податкова адміністрація у Полтавській області за результатами розгляду повторної скарги позивача на податкові повідомлення-рішення від № 0000562302/0/2403 від 29.07.2009 року, № 0000562302/1/3186 від 07.10.2009 року, в ході якої було проведено позапланову перевірку (акт від 25.11.2009 року № 6083/23-309/13965957), винесла рішення від 11.12.2009 року № 3146/10/25-017, яким оскаржувані податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції залишено без змін, а скаргу –без задоволення.

Тому Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято і направлено позивачу податкове повідомлення-рішення № 0000562302/2/4137 від 30.12.2009 року, яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у тому ж розмірі.

Позивач не згоден з податковими повідомленнями-рішеннями, винесеними за результатами перевірки, а також за наслідками розгляду його скарг в адміністративному порядку, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням – рішенням № 0000562302/0/2403 від 29.07.2009 року, № 0000562302/1/3186 від 07.10.2009 року, № 0000562302/2/4137 від 30.12.2009 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

Згідно абз. 3 п. 1.2. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Судом встановлено, що документальну невиїзну позапланову перевірку позивача було проведено на предмет правових відносин з ТОВ «Тікко» (код ЄДРПОУ 31574417) за період листопад – грудень 2008 року.

23.06.2009 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією було направлено позивачу запит про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань формування податкового кредиту на підставі податкових накладних ТОВ «Тікко» за листопад 2008 року. Позивачем на вказаний запит направлено за вих. № 31 від 25.06.2009 року пояснення та документи на підтвердження правомірності формування податкового кредиту на підставі податкової накладної ТОВ «Тікко» № 137 від 28.11.2008 року на загальну суму 41265,60 грн. (акт виконаних робіт ф. КБ-2В, рахунок-фактура ТС-260 від 28.11.2008 року). Вказані документи були предметом дослідження невиїзної документальної перевірки позивача, з використанням також комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем.

Відповідно до пп. б. пп. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно п. 4.11. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового валютного законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Посилання позивача на порушення Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією вимог п. 4.11. Порядку, у зв'язку з тим, що податкове повідомлення-рішення № 0000562302/0/2403 від 29.07.2009 року прийнято в день розгляду заперечень на акт перевірки, суд не бере до уваги, оскільки зазначені порушення процедурних вимог не мають наслідком неправомірність податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Тайга і К» зареєстровано платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 139659516037), що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100224252, виданим Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією 01.05.2009 року.

Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (надалі – Закон України «Про ПДВ») визначено коло платників податку на додану вартість, об’єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України «Про ПДВ» встановлено, що податковий кредит –сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

При цьому пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Перевіркою встановлено та не заперечується сторонами, що позивачем включено до складу податкового кредиту за листопад 2008 року суму ПДВ в розмірі 6878 грн. за результатами господарських операцій з ТОВ «Тікко».

Як встановлено судом із пояснень представника позивача, між Приватним підприємством «Тайга і К» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тікко» було укладено усну угоду про проведення земляних робіт на базі для утримання автомобілів за адресою: м. Кременчук, вул. Занасипський шлях, 5.

Із державного акту на право постійного користування землею серії ПЛ-21 від 22.11.1994 року, виданого Кременчуцькою районною радою, вбачається, що позивачу було надано земельну ділянку розміром 2,7 га у постійне користування для будівництва виробничої бази. Позивачем оформлено відповідну технічну документацію із землеустрою.

Рішенням Червонознам'янської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 17.08.2000 року вулицю, яка утворилася в результаті забудови земельної ділянки, що розташована в промрайоні Занасип, найменовано Занасипський шлях, та встановлено нумерацію будинків, зокрема, за місцем розташування МКП «Тайга» (правонаступником якого є позивач згідно протоколу зборів засновників від 01.06.2005 року) присвоєно № 5.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 13.06.2008 року визнано право власності на будівлі і споруди, розташовані за адресою: вул. Занасипський шлях, 5, с. Червона Знам'янка, Кременчуцький район, Полтавська область.

З пояснень представника позивача вбачається, що необхідність проведення земляних робіт на території бази із залученням іншого суб'єкта господарювання виникла у зв'язку із знаходженням на ремонті бульдозера ПП «Тайга і К», що підтверджується письмовими поясненнями головного механіка ПП «Тайга і К» Лемешка Л.В., тому позивачем було укладено угоду з ТОВ «Тікко» про проведення таких робіт.

Факт виконання земляних робіт зафіксовано актом № 1-0-1-10 приймання виконаних підрядних робіт, підписаним замовником (позивачем) 28.11.2008 року, згідно якого було здійснено засипку траншей і котлованів бульдозерами потужністю 59 кВт з переміщенням грунту до 5 м, планування площ бульдозерами потужністю 59 кВт за 1 прохід. Вартість виконаних робіт згідно акту склала 41265 грн., в тому числі ПДВ – 6877,60 грн.

Акт № 1-0-1-10 приймання виконаних підрядних робіт складено відповідно до вимог наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 року № 237/5 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві», та є первинним документом, який підтверджує факт господарської операції по виконанню земельних робіт в розумінні положень ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

ТОВ «Тікко» виписано податкову накладну № 137 від 28.11.2008 року на загальну суму 41265 грн., в тому числі ПДВ – 6877,60 грн. При цьому на момент оформлення податкової накладної ТОВ «Тікко» перебувало в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 5040592 від 04.02.2010 року, мало статус платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер – 315744116033), що зафіксовано в акті про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Тікко» від 22.05.2009 року № 2076/23-209/31574417 та не заперечується сторонами.

Зазначена податкова накладна оформлена згідно вимог пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про ПДВ», підписана та скріплена печаткою ТОВ «Тікко».

ТОВ «Тікко» було виписано рахунок-фактуру № ТС-260 від 28.11.2008 року на оплату виконаних земельних робіт в розмірі 41265 грн., який позивачем не оплачено, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість на користь ТОВ «Тікко» у зазначеному розмірі, яка зафіксована в акті звірки взаємних розрахунків між позивачем і ТОВ «Тікко» станом на 31.07.2009 року, а також у бухгалтерських документах позивача.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що податковий кредит за листопад 2008 року на суму ПДВ 6877,60 грн. за результатами господарських операцій з ТОВ «Тікко», сформований на підставі податкової накладної, отриманої в ході виконання господарської операції, підтвердженою належними первинними документами, ґрунтується на вимогах Закону України «Про ПДВ». Натомість, висновок перевірки про завищення позивачем податкового кредиту на зазначену суму є необґрунтованим.

Посилання відповідача на те, що акт № 1-0-1-10 приймання виконаних підрядних робіт не містить відомостей щодо дати складання, прізвища, ім’я, по батькові особи, яка склала акт, адреси об'єкту будівництва, суд не бере до уваги, оскільки в акті наявна дата прийняття робіт замовником (28.11.2008 року), а відсутність інших відомостей не спростовує фактичного виконання робіт та їх результат.

Доводи відповідача про нікчемність договору підряду позивача з ТОВ «Тікко» суд оцінює критично з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Тікко» підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.

Відповідачем не доведено, що договори підряду позивача з ТОВ «Тікко» були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, не надано доказів про наявність умислу сторін, тобто, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного правочину і суперечність його мети інтересам держави та суспільства, прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Посилання відповідача на те, що ТОВ «Тікко» не має найманих працівників, форму 1-ДФ не подає, в декларації з податку на прибуток витрат на оплату праці не відображає, не є підтвердженням нікчемності укладених ним угод, оскільки товариство могло використовувати залучені трудові ресурси та орендовані основні засоби.

Встановлення актом невиїзної (камеральної) перевірки податкової звітності ТОВ «Тікко» з ПДВ від 22.05.2009 року № 2076/23-209/31574417 факту відсутності необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, а отже, відсутності фінансово-господарської діяльності, суд оцінює критично, оскільки перевірка лише податкової звітності в ході камеральної перевірки не може бути достатньою підставою для таких висновків.

Незнаходження ТОВ «Тікко» за юридичною адресою, про що зазначено в акті перевірки позивача, також не має наслідком згідно вимог чинного законодавства нікчемності укладених угод та не свідчить про те, що угоди не мали реального характеру.

Відсутність у ТОВ «Тікко» ліцензії на право здійснення будівельних робіт, на що посилається відповідач, також не свідчить про нікчемність договору, оскільки згідно ч. 1 ст. 227 Цивільного кодексу України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним, при цьому відповідачем не надано доказів визнання судовим рішенням угоди позивача з ТОВ «Тікко» недійсною.

Враховуючи вищевикладене, податкові повідомлення-рішення № 0000562302/0/2403 від 29.07.2009 року, № 0000562302/1/3186 від 07.10.2009 року, № 0000562302/2/4137 від 30.12.2009 року, якими Приватному підприємству "Тайга і К" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10 317 грн., в тому числі за основним платежем - 6878 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3439 грн. не ґрунтуються на вимогах Закону України «Про ПДВ», винесені на підставі акту перевірки, висновки якого зроблені без урахування усіх обставин господарської діяльності позивача.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000562302/0/2403 від 29.07.2009 року, № 0000562302/1/3186 від 07.10.2009 року, № 0000562302/2/4137 від 30.12.2009 року, та визнати їх протиправними і скасувати.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі наведеного, керуючись пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7, пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7, пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, пп. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III, статтями 2, 94, ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Тайга і К" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0000562302/0/2403 від 29.07.2009 року, № 0000562302/1/3186 від 07.10.2009 року, № 0000562302/2/4137 від 30.12.2009 року, якими Приватному підприємству "Тайга і К" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10 317 грн., в тому числі за основним платежем - 6878 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3439 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Тайга і К" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

          Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 15 березня 2010 року.

          Суддя                                                                                Л.О. Єресько