Рішення № 8353322, 15.03.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.10                                                                                 Справа № 17/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «ГЕЛІОС», м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ «ТЕХПРОМСТРОЙ», м. Луганськ

про стягнення 80513 грн. 20 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача: Радецька Г.В. –директор, згідно протоколу позачергових загальних зборів №9 від 08.05.2008;

від відповідача: представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу 69120,00 грн., пеню у сумі 23059,57 грн., проценти за користування грошовими коштами у сумі 3050,75 грн.

Позивачем до канцелярії суду 11.03.2010 було надано заяву про зменшення позовних вимог №10 від 09.03.2010, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача борг у сумі 69120,00 грн., пеню у сумі 8344,69 грн. та 3% річних у сумі 3048,51 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, та з урахуванням дотримання всіх вимог, зменшення розміру позовних вимог за вказаною заявою позивача прийнято судом до розгляду.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 01.03.2010, 15.03.2010 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані заявником, сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «ГЕЛІОС»(позивач у справі), як Постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПКФ «ТЕХПРОМСТРОЙ»(відповідач у справі), як Замовником, був укладений договір № 14/07-01 від 14.07.2008 (далі - Договір).

Згідно з пунктом 1.1 Договору Постачальник зобов’язується передати у власність Замовника, а Замовник прийняти та оплатити на умовах цього договору дошку стругану 60х120х4000 мм (волога не більш 20%) та технічну документацію до неї згідно специфікації (Додаток № 1 до договору).

Відповідно до пунктів 3.2-3.3 Договору, оплата продукції здійснюється Замовником шляхом перечислення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Не пізніше п’яти банківських днів після підписання договору обома сторонами Замовник сплачує постачальнику 100% від вартості виробів, що складає у сумі 69120,00 грн.

Згідно пунктів 4.3-4.4 Договору строк виготовлення замовлення складає 20 днів з моменту оплати замовлення.

Відвантаження продукції здійснюється на протязі п’яти календарних днів з моменту виготовлення.

Згідно пункту 5.1 Договору, за порушення строків оплати, або строків виготовлення робіт сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,1% від вартості договору за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

На виконання умов Договору, позивач 14.07.2008 здійснив на адресу відповідача передоплату у сумі 69120,00 грн., згідно платіжного доручення від 14.07.2008 № 215.

Однак, відповідач свої зобов’язання щодо передачі у власність товару за Договором, у встановлені строки не виконав.

Позивач двічі листами № 18 від 13.07.2009 та № 20 від 23.07.2009 звертався до відповідача з вимогою про повернення передплати у сумі 69120,00 грн. та відмовою від отримання товару.

Відповідач відповіді на претензію не надав, суми передплати не повернув.

Оскільки відповідачем до наступного часу не перерахована позивачеві передоплата, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача передоплату за непоставлений товар у розмірі 69120,00 грн.

Крім того, позивачем заявлені до стягнення пеня у сумі 8344,69 грн. за період з 10.08.2008 по 10.02.2009 та 3% річних у сумі 3048,51 грн. за період з 10.08.2008 по 28.01.2010.

Відповідачем відзиву на позовну заяву та пояснень стосовно суті спору не надано.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 693 Цивільного кодексу України, якою здійснюється правове регулювання попередньої оплати товару, передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що зобов’язання по перерахуванню позивачеві передплати у разі невиконання зобов’язання щодо передання товару за Договором, в обумовлені договором строки відповідачем виконані не були, що підтверджено наданими позивачем доказами та не спростовано відповідачем.

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем зобов’язання по поверненню передплати у сумі 69120,00 грн.

Приймаючи до уваги наведене, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Позивач також просить стягнути пеню у сумі 8344,69 грн. за період з 10.08.2008 по 10.02.2009.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань передбачена сторонами у п. 5.1 Договору у вигляді пені в розмірі у розмірі 0,1% від вартості договору за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. У зв’язку з викладеним, вимога про стягнення пені є обґрунтовано заявленою, вірно нарахованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути 3% річних у сумі 3048,51 грн. за період з 10.08.2008 по 28.01.2010.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та вірно нарахованими.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення передплати у сумі 69120,00 грн., пені у сумі 8344,69 грн. та 3% річних у сумі 3048,51 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

При зменшенні позовних вимог судові витрати в частині зменшення покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ «ТЕХПРОМСТРОЙ», м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 24, ідентифікаційний код 34791664, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Геліос», м. Луганськ, вул. Краснодонська, буд. 4, ідентифікаційний код 30464851, борг у сумі 69120,00 грн., пеню у сумі 8344,69 грн. та 3% річних у сумі 3048,51 грн., витрати по оплаті держмита у сумі 805,13 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 199,53 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 22.03.2010.

Суддя                                                                       О.С. Фонова