Рішення № 8353315, 19.03.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.10                                                                                 Справа № 9/57

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськшарм", м. Луганськ

до Приватного підприємства "Дінго", м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 8810 грн. 02 коп.

в присутності представників:

від позивача –Нікітін С.В., дов. № 9 від 04.02.10,

від відповідача – не прибув

в с т а н о в и в:

позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу за поставлений товар у розмірі 8117,44 грн., пені за прострочку оплати –463,76 грн., 3% річних –71,47 грн. та інфляційних втрат –157,35 грн. за договором поставки № 75/07 від 01.08.07.

У судовому засіданні 19.03.10 представник позивача звернувся з клопотанням про виправлення технічної помилки щодо правильної суми основного боргу в резолютивній частині позовної заяви та просить вважати суму боргу у розмірі 8281,35 грн.

Відповідач, ПП "Дінго", відзив на позов не надав. участь представника у судовому засіданні не забезпечив, тому суд розглядає цю справу на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

В обгрунтування позовних вимог позивач, ТОВ "Луганськшарм", посилається на вищевказаний договір поставки № 75/07 від 01.08.07, за яким позивач зобов'язався передавати у власність відповідача товар за відповідними накладними, а останній –приймати цей товар та здійснювати його своєчасну оплату.

На виконання своїх зобов'язань позивачем за накладними від 10.10.09 за №№ 364914 –364917 було поставлено товар на загальну суму 8281,35 грн.

За умовою п. 3.2 договору оплата товару повинна бути здійснена протягом 14 днів з моменту його отримання, однак відповідач не сплатив за отриманий товар, борг складає 8281,35 грн.

Пунктом 5.1 договору передбачена відповідальність за несвоєчасну оплату товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

За цією умовою позивач нарахував пеню у розмірі 463,76 грн. за період з 24.10.09 по 31.01.10 (100 днів).

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував 3% річних за період з 24.10.09 по 05.02.10 у розмірі 71,47 грн. та інфляційні втрати –157,35 грн.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача, надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у т.ч. боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші…), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 75/07 від 01.08.07, за яким позивач за накладними від 10.10.09 за №№ 364914 –364917 (а.с. 24 –27) поставив товар на загальну суму 8281,35 грн.

За умовою п. 3.2 договору оплата товару повинна бути здійснена протягом 14 днів з моменту його отримання, однак відповідач не сплатив за отриманий товар, борг складає 8281,35 грн., який відповідач підтвердив. підписавши акти звірення розрахунків станом на 01.01.10 (а.с. 22, 23).

Пунктом 5.1 договору передбачена відповідальність за несвоєчасну оплату товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

За цією умовою позивач правомірно нарахував пеню у розмірі 463,76 грн. за період з 24.10.09 по 31.01.10 (100 днів).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми позивач правомірно нарахував 3% річних за період прострочення платежу з 24.10.09 по 05.02.10 у розмірі 71,47 грн. та інфляційні втрати –157,35 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність боргу відповідача у розмірі 8281,35 грн. та обґрунтованість і правомірність нарахування пені у розмірі 463,76 грн., 3% річних - 71,47грн. та інфляційних втрат - 157,35 грн., натомість відповідачем це не спростовано та не підтверджено належними доказами іншого, тому позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на позивача.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, ПП "Дінго", 94204, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Горького, буд. 49, код 32616177, на користь позивача, ТОВ "Луганськшарм", 91033, м. Луганськ, кв-л Шевченко, буд. 22/23, кв. 43, код 35156420, суму основного боргу за поставлений товар у розмірі 8281,35 грн., пеню за прострочку оплати –463,76 грн., 3% річних –71,47 грн. та інфляційні втрати –157,35 грн., крім того, витрати зі сплати держмита –102,0 грн., інформаційно-технічні витрати –236,0 грн.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               А.Г.Ворожцов