Рішення № 8353105, 18.03.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.10                                                                                 Справа № 6/5пд.

За позовом

Краснодонської міської ради Луганської області, м. Краснодон Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Малка”, м. Луганськ

про стягнення 9 079 грн. 54 коп. та розірвання договору

                                                                                          Суддя Василенко Т.А.,

за участю представників сторін:

від позивача - Тертичний А.О., дов. № 2 від 04.01.2010р.;

від відповідача - директор Усова К.В., паспорт серії ЕН № 636767.

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 9 079 грн. 54 коп., дострокове розірвання договору оренди, зареєстрованого 19.09.07 за № 114000/040740300143, та зобов’язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку за адресою: м. Краснодон, вул. Малометражна, 10, площею 0,0954 га. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Відповідач за відзивом на позову заяву проти позову заперечує та, зокрема, зазначає, що строк дії договору оренди землі, зареєстрованого 19.09.07 за № 114000/040740300143, припинив свою дію ще 19.09.09. Окрім цього, позивачем за рішенням господарського суду Луганської області від 19.06.09 в рамках розгляду справи № 9/173 вже була стягнута заборгованість з орендної плати у сумі 3112 грн. 26 коп. Окрім цього, за рішенням суду від 06.04.09 в рамках розгляду справи 14/64 було звернено стягнення на заставлене майно, яке розташовувалося на орендованій земельній ділянці.

          Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач припускається порушення умов договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 19.09.07 за № 114000/040740300143, а саме несвоєчасно та не повному обсязі сплачується оренда плата, у зв’язку з чим виникла заборгованість у сумі 9079 грн. 54 коп.

Відповідач проти позову заперечує.

Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України). Відповідно до статті 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Між сторонами у справі було укладено договір оренди земельної ділянки від 24.07.2007, державна реєстрація за № 114000/040740300143 від 19.09.07, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв у платне тимчасове користування земельну ділянку, яка розташована за адресою м. Краснодон, вул. Малометражна,10, для обслуговування будівлі АПК.

Пунктом 5 договору сторони узгодили, що він укладається на два роки з моменту державної реєстрації.

Пунктом 26 договору визначено, що строк його дії припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Згідно ст. 651 ЦК України зміна та розірвання договору припускається за умови згоди сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору іншою стороною, та в інших випадках, встановлених законом або договором.

Як було вказано вище у рамках даної справи розглядається питання щодо розірвання договорів оренди землі, положення яких наведені вище.

Згідно ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Розпорядження землями територіальних громад належить до повноважень сільських, селищних, міських рад ( пункт „а” частини 1 ст.12 ЗКУ).

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ та міст, є комунальною власністю (ч. 1 ст.83 ЗКУ), тобто, в даному випадку спірна земельна ділянка належить на праві власності територіальній громаді міста Луганська, а органом, на який законом покладено повноваження по здійсненню відповідних функцій з розпорядження земельними ділянками є Луганська міська рада.

Згідно ст. 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно –правовими актами.

Тобто земельні відносини в України врегульовані спеціальними нормативними актами, в тому числі і Законом України «Про оренду землі»(Закон №161-ХІУ).

Згідно ст. 1 Закону оренда землі –це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Законодавець у статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачив, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24, 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Як свідчать матеріали справи, державна реєстрація спірного договору оренди біла здійснена 19.09.07 і тому строк його дії закінчився ще 19.09.09.

Тобто, підстав для задоволення вимог щодо розірвання договору у суду не має, оскільки на момент звернення позивачем до суду –04.01.10 договір вже припинив свою дію.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за землю у сумі 9079 грн. 54 коп. станом на 20.01.10. слід зазначити наступне. Пунктом 6 договору оренди визначено, що сума орендної плати на рік становить 6864 грн. 99 коп. Згідно п. 7 договору орендна плата сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Позивачем заборгованість з орендної плати нарахована станом на 20.01.10, але строк дії договору закінчився ще 19.09.09 і сторонами продовжений, або поновлений не був. Тобто нарахування заборгованості в сумі 9079 грн. 54 коп. є необґрунтованим.

Разом з цим, слід зазначити, що рішенням господарського суду Луганської області від 19.06.09 в рамках справи № 9/173 з відповідача на користь позивача вже було стягнуто заборгованість з орендної плати за землю за договором № 114000/040740300143 від 19.09.07 у сумі 3112 грн. 26 коп.

Також слід зазначити, що позивачем не доведено суду, що відповідач ухиляється або відмовляється від повернення спірної земельної ділянки.

В силу статей 42, 43, 33 ГПК України правосуддя в господарських сулах здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вказані положення позивач при зверненні з позовом мав обґрунтувати свої вимоги поданими суду доказами, а відповідач –спростувати доводи позивача. Тобто, виходячи з наведених приписів, згідно з принципом змагальності саме позивач мав надати суду певні докази допущення відповідачем порушень. У разі ж надання позивачем відповідних доказів та невизнання певних обставин відповідачем, на останнього покладається обов’язок їх спростування.

Так, позивач зобов’язаний довести суду обставини щодо порушення відповідачем умов договору оренди, що останнім здійснено не було.

За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити.

Разом з цим, позивачу слід повернути з Державного бюджету України державне мито, сплачене за платіжним дорученням №150 від 06.11.09 у сумі 102 грн. 00 коп. і платіжним дорученням №199 від 16.12.09 у сумі 85 грн. 00 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн., сплачені за платіжними дорученнями №153 від 10.11.09 та № 176 від 23.11.09, оскільки позивач відповідно до п. 11 ч.1 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито»звільнений від їх сплати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Повернути Краснодонській міській раді Луганської області, м. Краснодон Луганської області, пл. Леніна, 8, код 04051939 з Державного бюджету України державне мито, сплачене за платіжним дорученням №150 від 06.11.09 у сумі 102 грн. 00 коп. і платіжним дорученням №199 від 16.12.09 у сумі 85 грн. 00 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн., сплачені за платіжними дорученнями №153 від 10.11.09 і № 176 від 23.11.09. Підставою для повернення судових витрат є дане рішення скріплене печаткою господарського суду Луганської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання - 18.03.2010.

Суддя Т.А.Василенко