Рішення № 8352960, 29.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/81829.01.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Форвей»

доПриватного підприємства «Транссервіс –3»

простягнення 23072,46 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Мірошниченко О.П. –дов. № б/н від 07.12.2009 року;

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Форвей»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Транссервіс –3»про стягнення 22140 грн. –основного боргу, 819, 78 грн. –пені та 112,67 грн. – 22 % річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленого товару за Договором № 16 –2/040 –67 –0107/т від 05 січня 2007 року.

Ухвалою від 09.12.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 28.12.2009 року.

В судовому засіданні 28.12.2009 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 28.12.2009 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 28.12.2009 рок розгляд справи було відкладено на 29.01.2010 року.

В судовому засіданні 29.01.2010 року представник позивача подав додаткові документи по справі та надав усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 29.01.2010 року не з'явився вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.01.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Форвей», іменоване надалі «Продавець»(позивач) та Приватним підприємством «Транссервіс –3», іменоване надалі «Покупець»(відповідач) був укладений договір № 16 –2/040- 67 –0107/т (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого покупець сплачує та приймає, а продавець забезпечує покупця нафтопродуктами (далі - товар) на підставі документів установленого зразка (бланки дозволу на відпуск нафтопродуктів), які належать покупцю і підтверджують право на отримання зазначеної кількості товару, а саме: А –98, А –95, А – 92, А –76/80 та дизельного палива через автозаправні станції, перелік яких надано в додатку № 1.

Відповідно до пункту 3.1 та 3.2 Договору оплата за товар здійснюється з попередньою оплатою, або з відстрочкою платежу згідно п. 3.3 даного Договору. Покупець здійснює 100% передплату.

Згідно з пунктом 3.3 Договору у випадку відстрочки платежу, покупець може зробити сплату за товар на протязі 7 (семи) банківських днів з моменту підписання видаткової накладної. Сума всієї заборгованості за отриманий з відстрочкою платежу товар повинна бути повністю сплачена продавцю не пізніше п’ятого банківського дня з моменту підписання покупцем видаткової накладної.

Пунктом 3.4 Договору сторони узгодили, що ціна товару не є твердою і може змінюватись на протязі дії Договору, виходячи зі змін кон’юнктури ринку (зміни цін на нафту на світовому та українському ринку, змін у митному законодавстві України та країн, що межують з Україною, припинення роботи українських нафтопереробних та газопереробних заводів тощо.)

Відповідно до пункту 3.6 Договору загальна сума Договору складається із сум, вказаних у видаткових накладних, що підтверджують передачу товару.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 25640,00 грн., що засвідчується видатковими накладним № БТ –0004252 від 21 липня 2009 року на суму 10680,00 грн., № БТ –0004356 від 03 серпня 2009 року на суму 5350,00 грн., № БТ –0004498 від 19 серпня 2009 року на суму 9610,00 грн. та довіреностями на отримання товарно –матеріальних цінностей № 14 від 21 липня 2009 року, № 18 від 03 серпня 2009 року, № 2 від 18 серпня 2009 року, проте відповідач частково розрахувався за поставлений товар, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в сумі 22140,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 20.10.2009 року та листом № 20 –08/01 від 20.08.2009 року, відповідно до якого відповідач визнав існуючу заборгованість перед позивачем.

26 серпня 2009 року позивач направив на адресу відповідача вимогу з проханням погасити заборгованість за поставлені нафтопродукти, що засвідчується копією фіскального чеку № 2015 від 26.08.2009 року, однак вищезазначена вимога залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 22140,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи вищевказаний договір є договором поставки.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю у сумі 22140,00грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 4.1 Договору за неналежне виконання грошових зобов’язань покупець, крім відшкодування збитків, також сплачує продавцю 22% річних від суми заборгованості, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення виконання відповідного грошового зобов’язання, а продавець в такому випадку має можливість відмовитися від виконання Договору в односторонньому порядку. Сплата пені не звільняє покупця від виконання своїх зобов’язань за діючим Договором.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 4.1 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 819,78 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пунктів 3.3 та 4.1 Договору, дати поставок та проплат, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю в сумі 819,78 грн. відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 22 % річних в сумі 112,67 грн., які в прохальній частині помилково визначає як пеню.

Здійснивши перерахунок 22 % річних, з урахуванням пунктів 3.3 та 4.1 Договору, здійснених поставок та проплат, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 22 % підлягають задоволенню частково в сумі 78,91 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Транссервіс –3»(місцезнаходження: 04071, м. Київ, Подільський р-н, вул. Набережно - Лугова, буд. 12, код ЄДРПОУ 32744366) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвей»(місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 27 А, код ЄДРПОУ 31839425) 22 140 (двадцять дві тисячі сто сорок) грн. 00 коп. –основного боргу, 819 (вісімсот дев’ятнадцять) грн. 78 коп. –пені, 78 (сімдесят вісім) грн. 91 коп. –22 % річних, 230 (двісті тридцять) грн. 39 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

22.02.2010 року