Рішення № 8352697, 22.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/18822.02.10 За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Висотсервіс»

до Відкритого акціонерного товариства «Київметробуд»Автобаза

про стягнення 139773,72 грн.

За зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства «Київметробуд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Висотсервіс»

про визнання недійсним договору № 3 від 20.08.2008р.

                               Суддя                               Грєхова О. А.

Представники:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Рибін Д. Ю. –представник за довіреністю № 17 від 17.03.2009р.

від відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): Назимко О.М. – представник за довіреністю № 22 від 19.02.2010р.

СУТЬ СПОРУ :          

          Заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Київметробуд»Автобаза заборгованості за Договором про послуги спецтехніки № 3 від 20.08.2008р. в розмірі 139773,72 грн., в тому числі 117560,00 грн. –основний борг, 7805,99 грн. – збитки від інфляції, 1593,24 грн. –3% річних, 12814,49 грн. –пеня.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем було укладено договір, відповідно до умов якого позивач виконав на користь відповідача роботи автокраном КТА-28, за які відповідач розрахувався частково, в результаті чого за ним утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2009р. порушено провадження по справі № 53/188 розгляд справи призначено на 27.04.2009р.

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання 27.04.2009р. представника відповідача розгляд справи відкладено на 18.05.2009р.

          В судовому засіданні 18.05.2009р. позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 143691, 40 грн., в тому числі 117560,0 грн. –основний борг, збитки від інфляції –10411,15 грн., 3 % річних –1601,04 грн., пеня –119,21 грн.

          Через відділ Діловодства суду представник відповідача подав заяву про витребування у Автобази, яка є відокремленим структурним підрозділом ВАТ «Київметробуд» без права юридичної особи, Положення про Автобазу.

В судовому засіданні 18.05.2009р. оголошено перерву до 01.06.2009р.

22.05.2009р. суд направив запит на адресу Автобази про надання копії Положення про Автобазу ВАТ «Київметробуд».

01.06.2009р. через відділ Діловодства суду відповідач подав клопотання про призначення колегіального розгляду справи.

В судовому засіданні 01.06.2009р. оголошено перерву для вирішення клопотання відповідача про призначення колегіального розгляду справи.

Заступник Голови Господарського суду міста Києва листом від 02.06.2009р. № 03-2/4 повідомив заявника про відсутність достатніх підстав для введення до складу суду додатково двох суддів.

Ухвалою від 03.06.2009р. заступник Голови Господарського суду міста Києва продовжив строк вирішення спору на місяць за заявою судді.

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання 15.06.2009р. представника відповідача розгляд справи було відкладено на 26.06.2009р.

В судовому засіданні 26.06.2009р. оголошено перерву для вирішення заяви відповідача про відвід судді.

Ухвалою від 30.06.2009р. заступник Голови Господарського суду міста Києва заяву представника ВАТ «Київметробуд»про відвід судді відхилив.          

03.07.2009р. представник відповідача через відділ Діловодства суду подав заяву про припинення провадження у справі, оскільки вважає, що згідно зі ст.. 180, 284 ГК України договір № 3 про послуги спецтехніки від 20.08.2008р. вважається неукладеним, оскільки між сторонами не досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, встановлених законом.

Розглянувши заяву відповідача суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки недосягнення згоди щодо усіх істотних умов договору не може бути підставою для припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

03.07.2009р. представник відповідача через відділ Діловодства суду подав ряд клопотань про зобов’язання позивача провести звірку взаємних розрахунків з Автобазою ВАТ «Київметробуд»по договору № 3 про послуги спецтехніки від 20.08.2008р.; про витребування у позивача дозволу (ліцензії) Мінрегіонбуду (Держбуду) України про право надання будівельної спецтехніки (автокрану) в оренду (лізинг) третім особам, а також докази того, що укладений правочин не суперечить цілям та предмету діяльності ТОВ «Висотсервіс»; про витребування у позивача доказів сплати витрат за послуги адвоката.

Через відділ Діловодства суду відповідач подав зустрічну позовну заяву про визнання недійсним Договору № 3 про послуги спецтехніки від 20.08.2008р. укладеного між ТОВ «Висотсервіс»та ВАТ «Київметробуд»Автобаза, яка ухвалою суду від 03.07.2009р. була прийнята для спільного розгляду з первісним позовом.

В обґрунтуванні зустрічних позовних вимог позивач по зустрічному позову зазначає, що Договір № 3 про послуги спецтехніки від 20.08.2008р., укладений між ТОВ «Висотсервіс»та ВАТ «Київметробуд»Автобаза є недійсним, оскільки у Автобази не було повноважень укладати господарські договори на суму яка перевищує 100000,00 грн.

Ухвалою суду від 03.07.2009р. також судом задоволено клопотання відповідача про витребування додаткових доказів по справі від позивача; продовжено строк вирішення спору за клопотанням сторін у справі та відкладено розгляд справи на 17.08.2009р.          

В судових засіданнях 17.08.2009р. та 07.09.2009р., відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 07.09.2009р. та до 18.09.2009р. відповідно.

12.08.2009р. через відділ Діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача за зустрічним позовом надійшли заперечення на зустрічний позов, в яких відповідач за зустрічним позовом вказує на те, що Договір № 3 про послуги спецтехніки від 20.08.2008р. було підписано між ТОВ «Висотсервіс»та ВАТ «Київметробуд», оскільки Автобаза не є юридичною особою, а тому не може підписувати господарські договори. Відповідач за зустрічним позовом також вказав, що Горгонтію В. В. були надані повноваження підписувати договори від імені ВАТ «Київметробуд»з обмеженням загальної вартості договору, яка не перевищує суму в розмірі 100000,00 грн., а оскільки в Договором № 3 про послуги спецтехніки від 20.08.2008р. не встановлено загальної вартості договору, а вказано лише суму за кожну годину роботи крану, то Договір № 3 про послуги спецтехніки від 20.08.2008р. був підписаний від імені ВАТ «Київметробуд» без перевищення повноважень. Також відповідач за зустрічним позовом наголошує на тому, що Договір № 3 про послуги спецтехніки від 20.08.2008р. був визнаний ВАТ «Київметробуд» про що свідчить оплата частини вартості наданих послуг, а також на підтвердження визнання спірного Договору, як зазначає відповідач за зустрічним позовом, між сторонами у справі підписані акти прийому-передачі наданих послуг.

          07.09.2009р. через відділ Діловодства суду відповідач за первісним позовом подав клопотання про витребування у позивача підписані орендарем змінні рапорти на підставі яких ТОВ «Висотсервіс»виставляв рахунки ВАТ «Київметробуд»та про витребування рахунків, виставлених на підставі підписаного орендарем змінного рапорту на роботу автокрану, а також докази вручення рахунків ВАТ «Київметробуд».

          Через відділ Діловодства суду позивач за первісним позовом подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 138679,83 грн., в тому числі 110452,03 грн. –основний борг, 7853,93 грн. –штрафні санкції, 3283,33 грн. –плата за користування чужими коштами, 17090,54 грн. –збитки від інфляції, а також судові витрати та витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 21033,37 грн.

          18.09.2009р. через відділ Діловодства суду відповідач за первісним позовом подав клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи та витребування у позивача дозволу на початок виконання робіт з підвищеної небезпеки.

          В судовому засіданні 18.09.2009р., відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 28.09.2009р.

Ухвалою суду від 28.09.2009р. було відкладено розгляд справи до 16.11.2009р.; відмовлено у призначенні експертизи, витребувано додаткові докази по справі, а також ухвалою від 28.09.2009р. суд викликав в судове засідання для дачі пояснень начальника Автобази ВАТ «Київметробуд»Горгонтія В. В.

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання 16.11.2009р. представника відповідача за зустрічним позовом розгляд справи було відкладено на 07.12.2009р.

Ухвалою суду від 07.12.2009р. суд прийняв до розгляду заяву позивача за первісним позовом про зміну підстав позову та зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за фактично надані послуги в розмірі 138315,888 грн., в тому числі 107087,56 грн. –основний борг, 9424,63 грн. –штрафні санкції, 2861,83 грн. –плата за користування чужими коштами, 18941,86 грн. –збитки від інфляції.

          В судовому засіданні 07.12.2009р. розгляд справи було відкладено на 18.01.2010р. у зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника відповідача.

          Ухвалою суду від 18.01.2010р. відкладено розгляд справи на 08.02.2010р.

          Ухвалою суду від 08.02.2010р. судом було прийнято заяву позивача за первісним позовом про уточнення позовних вимог відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги відповідно до усної домовленості між сторонами у справі в розмірі 107087,56 грн. основного боргу, судові витрати та витрати за послуги адвоката в розмірі 28089,37 грн.

          В судовому засіданні 08.02.2010р. представник відповідача за первісним позовом надав суду письмовий відзив на позовні вимоги позивача, в тому числі на уточнені позовні вимоги позивача в судовому засіданні 07.12.2009р. У відзиві відповідач зазначає, що посилання позивача на заяву про перерахування коштів є безпідставним, оскільки дана заява ґрунтується на Договорі № 3, що не є предметом даного спору. Також відповідач зазначає, що позивачем не надсилалися на адресу відповідача рахунки-фактури на які посилається позивача при обґрунтуванні позовних вимог. Відповідач вказує про неможливість об’єднання в одній позовній заяві вимоги позивача про оплату заборгованості за двома актами. Відповідач також заперечив на нараховані штрафні санкції та відповідач вважає, що позивач неправильно нарахував розмір коштів за послуги адвоката.

          Ухвалою від 08.02.2010р. Господарським судом міста Києва відкладено розгляд справи до 22.02.2010р.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 22.02.2010р. уточнені позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача за первісним позовом заперечив на позов.

Представник позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні 22.02.2010р. зустрічні позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача за зустрічним позовом заперечив на позов.          

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача за первісним та зустрічним позовами, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Як встановлено в ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

На підставі усної домовленості між сторонами у справі позивач надав відповідачу послуги по роботі автокрану, що підтверджується актами здачі-приймання робіт: ОУ-0000156 від 30.09.2008р. та № ОУ-0000138 від 04.09.2008р. (належним чином завірені копії яких знаходять в матеріалах справи).

Також позивач підтверджує надання послуг автокрану відповідачу табелями робіт автотранспорту та механізму з відмітками відповідача, належним чином завірені копії яких залучені до матеріалів справи (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Судом досліджено, що надані послуги по актам здачі-приймання робіт: ОУ-0000156 від 30.09.2008р. та № ОУ-0000138 від 04.09.2008р. були прийняті директором Автобази ВАТ «Київметробуд»Горогонтієм В. В. (не заперечується сторонами).

Як вбачається з витягу з ЄДРПОУ № 311/В238 від 29.04.2009р. Автобаза ВАТ «Київметробуд»являється філією ВАТ «Київметробуд»без права юридичної особи.

          Відповідно до Довіреності № 20 від 04.03.2008р., яка видана ВАТ «Київметробуд», директору Автобази ВАТ «Київметробуд»Горгонтію В. В., директору надані повноваження від імені ВАТ «Київметробуд»приймати виконані роботи та оформляти відповідні документи.

          Таким чином, суд дійшов висновку, що директор Автобази ВАТ «Київметробуд»мав повноваження на отримання послуг для ВАТ «Київметробуд».

На оплату за надані послуги позивач надсилав відповідачу рахунки-фактури: № СФ-000173 від 08.09.2008р., № СФ-0000159 від 03.03.2008р., № СФ-0000203 від 01.10.2008р.

Вищезазначені рахунки-фактури позивач додав до позовної заяви та до заяви про уточнення позовних вимог від 08.02.2010р.

При дослідженні рахунків-фактур: № СФ-000173 від 08.09.2008р., № СФ-0000159 від 03.03.2008р., № СФ-0000203 від 01.10.208р. суд встановив, що в наданих рахунках-фактурах відсутнє посилання на будь-який Договір.

          16.09.2009р. через відділ Діловодства Господарського суду міста Києва позивач повторно надав суду рахунки-фактури: № СФ-000173 від 08.09.2008р., № СФ-0000159 від 03.03.2008р., № СФ-0000203 від 01.10.2008р. з посиланням на договір № 3 про послуги спецтехніки від 20.08.2008р., які суд оцінює критично, оскільки дані докази були подані повторно з метою доведення позивачем зв’язку між договором та виставленими рахунками-фактурами.

          Суд встановив, що відповідач частково оплатив позивачу за надані послуги, що підтверджується виписками з особистого банківського рахунку позивача по справі. (виписки залучені до матеріалів справи).

Матеріали справи також свідчать, що позивач по справі надсилав на адресу відповідача заяву-вимогу від 01.02.2010р. з вимогою оплатити борг до 07.02.2010р. за надані йому послуги з роботи автокрану. На доказ отримання заяви-вимоги відповідачем по справі позивач надав суду заяву-вимогу з відміткою про отримання організацією відповідача.

Однак, відповідач відповіді на вищевказану претензію не надав та заборгованість за надані послуги не оплатив.

Статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 зазначеного Кодексу.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ст. 193 Господарського кодексу України).

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, відповідач повинен був у строк до 07.02.2010р. оплати позивачу за надані послуги у сумі 107087,56 грн.

Однак, відповідач, як у строк 07.02.2010р., так і на дату прийняття рішення, свого обов’язку щодо оплати за надані послуги в сумі 107087,56 грн. не виконав.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідач жодного доказу того, що він вживав всіх необхідних заходів щодо виконання свого зобов’язання по оплаті наданих послуг суду не надав.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 107087,56 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 107087,56 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на надання правової допомоги в сумі 28089,37 грн. слід зазначити наступне.

Статтею 44 ГПК передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України «Про адвокатуру», де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру»адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

Відповідно до п. 5 ст.4 Закону України «Про адвокатуру»адвокатські бюро, колегії, фірми, контори та інші адвокатські об'єднання є юридичними особами. Адвокати та адвокатські об'єднання відкривають поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках на території України, а у встановленому чинним законодавством порядку - і в іноземних банках, мають печатку і штамп із своїм найменуванням.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про адвокатуру»оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

В матеріалах справи наявний договір № 18 від 17.03.209р., належним чином засвідчена копія свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльності № 3839/10 від 19.02.2009р., платіжне доручення № 64 від 10.04.209р. на суму 13977,37 грн., яке свідчить про оплату позивачем адвокату за представництво в Господарському суді.

Відповідно до Роз’яснень Вищий арбітражний суд, від 04.03.1998, № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»(в редакції роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 №04-5/609 «Про внесення змін і доповнень і про визнання такими, що втратили чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду Україна») вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Частинами 1,2,3 статті 28 ГПК України передбачено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Таким чином, залучення до участі у справі в якості представника іншої особи є правом, а не обов’язком сторони, і пов’язано лише з волевиявленням самої сторони, як і визначення між цією стороною та найнятим представником оплати останнього за надані цим представником послуги.

При цьому суд зазначає, що результати розгляду справи у суді залежить не від того хто представляє інтереси тієї чи іншої сторони у суді, а від встановлення судом наступних обставин: наявності у позивача права, на захист якого ним подано позов, а також наявності чи відсутності факту порушення такого права або його оспорення.

          Отже, враховуючи зазначене, беручи до уваги встановлені у процесуальному законодавстві обмеження розміру оплати послуг адвоката (до 5% задоволеної суми позовних вимог), а також враховуючи судову практику про стягнення витрат на оплату послуг адвоката, суд дійшов висновку, що заявлена вимога про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката підлягає задоволенню у сумі 5354,38 грн. (5% від задоволеної суми позовних вимог).

03.07.2009р. ВАТ «Київметробуд»звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про визнання недійсним Договору № 3 від 20.08.2008р. про послуги спецтехніки укладеного між укладений між ТОВ «Висотсервіс»та ВАТ «Київметробуд»Автобаза.

          Свою вимогу позивач за зустрічним позовом обґрунтовує тим, що у Автобази не було повноважень укладати господарські договори на суму яка перевищує 100000,00 грн.

          Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно зі ст.241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Як встановлено судом, 04.03.2008р. ВАТ «Київметробуд»була видана Довіреність № 20, відповідно до умов якої начальнику Автобази Горгонтію В. В. надано повноваження укладати господарські договори та договори матеріально-технічного забезпечення на суму до 100000,00 грн. кожний, приймати виконані роботи та оформляти відповідні документи, засвідчувати їх своїм підписом та скріплювати печаткою Автобази, проводити взаєморозрахунки, виконувати інші обов’язки у відповідності з умовами укладених договорів. (належним чином завірена Довіреність знаходиться в матеріалах справи).

При дослідженні Договору № 3 від 20.08.2008р. про послуги спецтехніки укладеного між ТОВ «Висотсервіс»та ВАТ «Київметробуд»Автобаза, судом встановлено, що даний договір від імені ВАТ «Київметробуд»підписаний начальником Автобази ВАТ «Київметробуд»Горгонтієм В. В., а також на Договорі № 3 від 20.08.2008р. про послуги спецтехніки наявний відтиск печатки Автобази.

Відповідно до п. 1.1 Договору № 3 від 20.08.2008р. про послуги спецтехніки орендар (позивач за зустрічним позовом) доручає, Орендодавець (відповідач за зустрічним позовом) приймає на себе зобов’язання по наданню оренди автокрана за заявкою Орендаря.

Вартість послуг за даним Договором визначається на підставі договірної ціни на 1 маш. –година роботи автокрана (п. 2.1 Договору № 3 від 20.08.2008р.).

Договірна вартість послуг на 1 маш. –година автокрана 340,00 грн. (в т. ч. ПДВ 56,66 грн.) (п. 2.2 Договору № 3 від 20.08.2008р.).

При дослідженні тексту Договору № 3 від 20.08.2008р. судом було встановлено, що даний Договір укладений без перевищення повноважень, які були надані начальнику Автобази ВАТ «Київметробуд»Довіреністю № 20 від 04.03.2008р., адже виходячи з визначених умов Договору № 3 від 20.08.2008р. не можна зробити висновок, що даний договір укладений на суму більшу ніж 100000,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем по зустрічному позову вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у відповідності до наданих позивачем обґрунтувань позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачені за подання первісного позову покладаються на відповідача за первісним позовом, а за подання зустрічного позову покладаються на позивача за зустрічним позовом.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Первісний позов задовольнити повністю.

          2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київметробуд»(01601, м. Київ, вул. Прорізна, 8; ідентифікаційний код 01387432 з будь–якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Висотсервіс»(03028, м. Київ, вул. Феодосійська, 6, кв. 72; ідентифікаційний код 35379153) 107087 (сто сім тисяч вісімдесят сім) грн. 56 коп. основного боргу, 1 070 (одна тисяча сімдесят) грн. 88 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 5354 (п’ять тисяч триста п’ятдесят чотири) грн. 38 коп. –витрат на оплату послуг адвоката.

          3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

          4. В задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                           Грєхова О.А.