Рішення № 8352594, 01.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/56601.02.10

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер Груп Констракшн»

про                    стягнення 33438,04 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача –Локшин А.В., юр-т, дов. №3380 від 17.07.2009;

від відповідача –Синягін А.П., представник за дов. б/н від 21.12.2009. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБіЛізинг»(далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер Груп Констракшн»(далі –відповідач) заборгованості за договором фінансового лізингу № 080/24-108/ФЛ-Ю-А від 24.07.2008 в сумі 33 438,04 грн., в тому числі: 22 963,65 грн. основного боргу, 1 173,96 грн. пені, 146,55 грн. З % річних та 716,19 грн., інфляційних втрат та 4 437,59 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.08.2009 порушено провадження у справі № 34/566 та призначено розгляд справи на 05.10.2009.

05.10.2009 представник позивача в судовому засіданні надав суду заяву про зменшення позовних вимог, в зв’язку з тим, що за період з 14.04.2009 до 05.10.2009 відповідачем в рахунок погашення основної простроченої заборгованості було сплачено кошти в сумі 26963,65 грн. та просив суд стягнути з відповідача штрафні санкції в сумі 6 474,39 грн., в тому числі: 1 173,96 грн. пені, 146,55 грн. 3% річних та 716,19 грн., інфляційних втрат та 4 437,59 грн. штрафу.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.07.2008 між позивачем (Лізингодавець) та відповідачем (Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 080724-108/ФЛ-Ю-А (далі –Договір), предметом якого є надання Лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу Лізингоодержувачу предмету лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладання Договору якого наведена в Специфікації (Додаток № 2 до Договору), для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності Лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Відповідно до п. 2.1 Договору строк користування майном становить 37 місяців з дня підписання Сторонами Акту приймання-передачі Майна згідно п. 4.3 даного Договору за умови належної сплати ним лізингових платежів та належного користування Майном за цим Договором.

2

Пунктом 4.3 Договору встановлено, що приймання відповідачем Майна в лізинг оформлюється шляхом складання акту приймання-передачі Майна, що підтверджують якість, комплектність, справність Майна і відповідність Майна техніко-економічним показникам та умовам Договору. Акт приймання-передачі підписується повноважними представниками Сторін і скріплюється печатками Сторін.

Факт передачі позивачем, а відповідачем факт отримання Майна підтверджується наявним в матеріалах справи належним чином засвідченою копією акту приймання-передачі Майна в користування за Договором від 24.07.2008, відповідно до якого вартість переданого майна склала 147 952,00 грн., що відповідає п. 3.2 Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору відповідач сплачує позивачу лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів та пунктів 3.4.1-3.4.5 Договору, які включають платежі по відшкодуванню (компенсації)частини вартості Майна та винагороду (комісію) Позивачу за отримане у лізинг Майно, з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 3.4.-3.4.5 Договору.

Відповідно до п. 3.4 Договору платежі за Договором здійснюються в національній валюті України (гривнях). Всі платежі здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивач. Відповідач здійснює платежі за цим Договором відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору) з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового платежу).

В порушення умов Договору відповідач зобов'язання щодо сплати періодичних лізингових платежів виконував не в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 26 963,65 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні) лізингоодержувачеві у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцему продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікації та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Як слідує з матеріалів справи та підтверджується наявними в матеріалах справи випискою по рахунку позивача №26002262400276 за період з 24.07.2009 до 05.10.2009 відповідачем було сплачено прострочену заборгованість в повному обсязі, що додатково підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою від 01.02.2010 за підписом Генерального директора та Головного бухгалтера позивача.

Пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладені обставини, провадження у справі в частині стягнення з відповідача простроченої заборгованості в сумі 26963,65 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1, ст. 80 ГПК України.

З огляду на той факт, що відповідачем було сплачено прострочену заборгованість в повному обсязі під час розгляду справи в суді, судові витрати в повному обсязі покладаються на останнього, оскільки спір виник саме з його вини.

Щодо вимог позивача стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 173,96 грн. та штрафу в сумі 4 437,59 грн. слід зазначити наступне.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 11.2.1 Договору за порушення обов'язку своєчасної сплати лізингових платежів, передбачених Договором пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим Лізингодавцеві, понад вказаної пені.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що у відповідача виникла заборгованість по лізинговим платежам з 24.10.2008, у зв'язку з чим позивачем була нарахована пеня за період з 24.10.2008 до 14.04.2009 та становить 1 173,96 грн.

Відповідно до п. 8.2.1 Договору відповідач зобов'язаний щоквартально письмово інформувати позивача про стан та місцезнаходження Майна шляхом направлення Лізингодавцю звіту у формі встановленій Сторонами.

За твердженнями позивача, які не були спростовані відповідачем, в порушення умов Договору, відповідач з 3 кварталу 2008 до 1 квартал 2009 звіти в установленій спірним Договором позивачу не надавав.

Відповідно до п. 11,2.3 Договору відповідач, за використання Майна не за призначенням, невиконанням обов'язку з утриманням його у відповідності до технічних умов, правил технічної експлуатації та інструкції виробника Майна, неподання інформації про стан та місцезнаходження Майна згідно п 8.2.1 Договору, порушення умов пункту 14.7., 18.3. цього Договору - штраф у розмірі 1 (один) відсоток загальної вартості Майна на момент укладення цього Договору за кожен випадок такого порушення.

У зв'язку із невиконанням відповідачем свої зобов'язань за Договором в частині подання звітів про стан та місцезнаходження Майна позивачем був нарахований штраф в сумі 4 437,59 грн.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення пені в сумі 1 173,96 грн. та штрафу в сумі 4 437,59 грн. підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 146,65 грн. 3% річних та 716,19 грн. інфляційних втрат суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача. Розрахунок позивача відповідає нормам чинного законодавства та матеріалам справи.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог І заперечень.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Разом з тим, суд зауважує, що 08.07.2009 прийнята постанова Кабінету Міністрів України №693 «Про скасування постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 №361», якою відновлено дію постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів»у редакції, що діяла на день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 №361.

Позивач з даним позовом звернувся до суду 14.07.2009, що підтверджується штемпелем на поштовому конверті, тобто тоді, коли розмір оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення підлягав сплаті в сумі 118 грн.

Враховуючи той факт, що позивач при зверненні до суду сплатив 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 197 грн. цих витрат підлягає поверненню останньому як зайво сплачених.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Припинити провадження в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Груп Констракшн»простроченої заборгованості в сумі 26963,65 грн.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Груп Констракшн»(03062, м. Київ, вул. проспект Перемоги, 67, ідентифікаційний код 34188027, р/р № 26009004503301 в ВАТ «Фінанси і кредит»МФО 300937, або з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБіЛІзинг»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, ідентифікаційний код 33880354 п/р 26005300115839 в ПКФ ВАТ «ВіЕйБанк»МФО 321637) 1 173 (одну тисячу сто сімдесят три) грн. 96 коп. пені, 4 437 (чотири тисячі чотириста тридцять сім) грн. 59 коп. штрафу, 146 (сто сорок шість) грн. 65 коп. З % річних, 716 (сімсот шістнадцять) грн. 19 коп. інфляційних втрат, 334 (триста тридцять чотири) грн. 39 коп. витрат на оплату державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБіЛІзинг»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, ідентифікаційний код 33880354 п/р 26005300115839 в ПКФ ВАТ «ВіЕйБанк»МФО 321637) з державного бюджету України 197 (сто дев’яносто сім) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, як зайво сплачених.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                                                    Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 17.02.2010.