Рішення № 8352526, 16.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/7816.02.10 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №23/78                                                                                                     16.02.2010

За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Бекас"

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство № 7"

простягнення 23 370,44 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:представник Андросова Н.М. (довіреність від 20.11.2009 року)

від відповідача:не з’явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бекас" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство №7" заборгованості у сумі 23370,44 грн. (у тому числі 15877,56 грн. основної заборгованості, 1711,07 грн. пені, 3027,65 грн. інфляційних втрат та 754,16 грн. трьох процентів річних). Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлену металопродукцію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2010 року порушено провадження у справі № 23/78 та призначено її розгляд на 04.02.2010 року.

Перед початком розгляду справи по суті представника Позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

У зв’язку з неявкою представника Відповідача розгляд справи відкладався на 16.02.2010 року.

Представник Відповідача у судове засідання 16.02.2010 року повторно не з’явився, вимоги ухвал Господарського суду міста Києва не виконав.

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення судового засідання були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань. Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 16.02.2010 року за згодою присутнього представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі довіреностей НБВ №064452 від 11.04.2008 року та НБВ №064451 від 09.04.2008 року уповноваженою особою Відповідача було отримано у Позивача відповідно до видаткових накладних №ДН-0002228 від 11.04.2008 року та №ДН-0002357 від 17.04.2008 року металопродукцію вартістю 71873,34 грн.

Частинами 1 та 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до пункту 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами фактично було укладено у спрощений спосіб договір поставки металопродукції.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона (постачальник) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Наявними у матеріалах справи видатковими накладними підтверджено виконання Позивачем своїх зобов’язань щодо поставки металопродукції, проте Відповідачем отримана продукція оплачена лише частково.

Відповідно до акту звірки розрахунків від 30.09.2009 року заборгованість Відповідача перед Позивачем складала 15877,56 грн.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення Відповідачем 26.10.2009 року було отримано вимогу Позивача у найкоротший термін провести розрахунок за отриману металопродукцію.

За умовами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, у Відповідача виник обов’язок погасити заборгованість протягом семи днів з дня отримання вимоги Позивача.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов’язань у встановлені строки (порушення вимог пункту 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, Позивач має право на відшкодування інфляційних втрат та трьох процентів річних. Проте, суд не може погодитись з наданим Позивачем розрахунком, оскільки з наданих суду документів вбачається, що з вимогою сплатити суму боргу Позивач звернувся до Відповідача лише у жовтні 2009 року, яка була отримана 26.10.2009 року.

Таким чином, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення трьох процентів річних у розмірі 10,44 грн. за період прострочення з 03.11.2009 року по 10.11.2009 року.

Враховуючи, що відповідно до наданого Позивачем розрахунку інфляційних втрат у листопаді 2009 року кількість днів прострочення була менше 15 суд відмовляє у задоволені позовної вимоги про стягнення інфляційних втрат.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України пеня є одним із видів забезпечення виконання зобов’язань. Стаття 547 Цивільного кодексу України встановлює вимоги до форми правочину щодо забезпечення виконання зобов’язань та визначає, що правочин вчинений з недодержанням письмової форми є нікчемним.

Таким чином, нарахування пені Позивачем на суми простроченої оплати отриманого товару не має правового підґрунтя. За таких обставин, позовна вимога про стягнення пені не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.           Позов задовольнити частково

2.           Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство № 7" (03134, м. Київ, вул. Булгакова, 16, ідентифікаційний код 33306078) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бекас" (03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 100/2, ідентифікаційний код 21571801) 15877,56 грн. (п'ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят сім гривень 56 копійок) основного боргу; 10,44 грн. (десять гривень 44 копійки) трьох процентів річних; 158,88 грн. (сто п’ятдесят вісім гривень 88 копійок) державного мита та 160,41 грн. (сто шістдесят гривень 41 копійку) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 19.02.2010 року.