Рішення № 8352476, 26.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/40526.01.10 за позовом відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії

до          товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-будівельна компанія „Теко”

про          стягнення 6536,37 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Кияніцина О.С. –представник за довіреністю б/н від 15.10.09

від відповідача: не з‘явився          

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-будівельна компанія „Теко” про стягнення 6536,37 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує на не виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати послуг телефонного зв’язку, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 5873,07 грн. Також, з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути 3% річних в сумі 62,75 грн. та інфляційні нарахування в сумі 290,81 грн., а з посиланням на ст. 36 Закону України „Про телекомунікації” просить стягнути пеню в розмірі 309,74 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.11.2009 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 08.12.2009 року.

Розгляд справи відкладався.

Ухвалою Заступника Голови господарського суду м. Києва від 15.01.2010 року продовжено строк розгляду справи.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, відповідач в судові засідання, зокрема призначене на 26.01.2010 року не з’явився, причини неявки в судове засідання невідомі. Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представників відповідача в судовому засіданні 26.01.2010 року від останніх до суду не надходило.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю належним чином повідомлених про дату та час судового засідання представників відповідача, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 26.01.2010 за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд-

В С Т А Н О В И В:

Згідно листа товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-будівельна компанія „Теко” (далі за текстом –відповідач) №04/01 від 24.01.2006 року щодо переоформлення телефонного номеру та встановлення ще одного телефонного номеру, відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії (далі за текстом –позивач) було оформлено Наряд на перестановку №5682 від 04.10.1995 року, відповідачу надавались телекомунікаційні послуги.

Станом на 28.07.2009 року у відповідача виникла заборгованість по оплаті телекомунікаційних послуг в розмірі 5873,07 грн.

Листом №32-18-3795 позивач звернувся до відповідача з вимогою погасити існуючу заборгованість та сплатити пеню.

Відповідно до матеріалів справи, відповідач на день розгляду справи відповідь на лист - претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Стаття 509 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Наявні матеріали справи свідчать про фактичне виникнення між ВАТ „Укртелеком” та ТОВ “Торгово-будівельна компанія „Теко” цивільно-правових відносин, зокрема двосторонніх зобов’язань щодо надання телекомунікаційних послуг ВАТ „Укртелеком” та щодо оплати цих послуг ТОВ “Торгово-будівельна компанія „Теко”.

Таким чином між сторонами фактично було укладено договір про надання телекомунікаційних послуг.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 63 Закону України „Про телекомунікації”, телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства.

При цьому умови надання телекомунікаційних послуг є:

1) укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ;

2) оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.33 Закону України „Про телекомунікації”, споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ст. 68 вказаного Закону, розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

Як свідчать матеріали справи, позивач надавав відповідачу рахунки для оплати наданих послуг телекомунікаційного зв’язку.

Станом на день розгляду справи відповідач оплату за надання послуг телефонного зв’язку позивачу не перерахував.

Враховуючи наведене вище, суд вбачає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за послуги за Договором в розмірі 5873,07 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі сплата неустойки.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Відповідно до ст. 36 Закону України „Про телекомунікації”, споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону. У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Таким чином вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають задоволенню у розмірі, визначеному позивачем.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних та втрат від інфляції є правомірними та підлягають задоволенню, однак в зв’язку з помилковим розрахунком позивача інфляційні нарахування підлягають стягненню в розмірі 290,81 грн., а 3% річних в розмірі 62,75 грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.

Таким чином, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово будівельна компанія „Теко” (01010, м. Київ. вул. Московська, 7, 01010, м. Київ, вул. Саксаганського, 30а, к.15, 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе,13, код ЄДРПОУ 31925021, р/р2600500002511 в АКБ „Правекс –банк” МФО 321983 або з будь-якого рахунку виявленого під час виконання рішення суду) на користь відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Інформаційно –розрахункового центру Київської міської філії (02192, м. Київ, вул. Міста Шалетт, 1 р/р 26000402028729 в КРД „Райффайзен Банк Аваль” МФо 322904, код ЄДРПОУ 01189910) 5873,07 грн. (п’ять тисяч вісімсот сімдесят три гривні сім) основного боргу, 309,74 грн. (триста дев’ять гривень сімдесят чотири копійки) пені, 290,81 грн. (двісті дев’яносто гривень вісімдесят одна копійка) інфляційних нарахувань, 62,75 грн. (шістдесят дві гривні сімдесят п’ять копійок) відсотків річних, а також 102,00 грн. (сто дві гривні) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                                О. С. Копитова

Дата складання та підписання повного тексту рішення 04.02.2010 року