Рішення № 8352484, 16.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/38816.02.10 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №23/388                                                                                           16.02.2010

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ"

До1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСМУТЗОН"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний металоцентр "Леман-Україна"

простягнення 267 500,99 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:представник Чайка К.П. (довіреність №78 від 19.10.2009 року)

від відповідача1:не з’явився.

від відповідача2:не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ»звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСМУТЗОН" заборгованості за договором поставки №КМО-20/07/08 від 29.07.2008 року у сумі 267500,99 ГРН. (у тому числі 209866,19 грн. основної заборгованості за поставлений товар; 21586,46 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами; 29730,35 грн. інфляційних втрат; 6317,99 грн. 3% річних) та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр «Леман-Україна»17,00 грн. згідно договору поруки № 25 від 22.07.2009 року.

Позов обґрунтований тим, що Відповідач1 неналежним чином здійснює розрахунки за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2009 року порушено провадження у справі № 23/388 та призначено її розгляд на 01.12.2009 року.

Відповідачем було надано суду відзив на позовну заяву в якому останній не погоджується з заявленим розміром позовних вимог. Відповідачем надано акт звірки розрахунків підписаний сторонами відповідно до якого заборгованість Відповідача станом на 19.11.2009 року становить 44279,15 грн. Крім того, Відповідачем було заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності щодо позовних вимог про стягнення неустойки.

Представником Позивача у судовому засіданні 16.02.2010 року надано заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої сума заборгованості Відповідача 1 становить 48089,77 грн. (у тому числі 36067,65 грн. основної заборгованості; 2191,94 грн. трьох процентів річних; 9830,18 грн. інфляційних втрат).

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з задоволенням клопотань Відповідача, розгляд справи відкладався.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Відповідачем не виконано вимог ухвал суду щодо направлення свого представника у судові засідання.

У судовому засіданні 16.02.2010 року за згодою присутнього представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2008 року між товариством з обмежено відповідальністю «Леман-Україна»(стара назва Позивача) та Відповідачем1 було укладено договір поставки №КМО-20/07/08, відповідно до якого Позивач зобов’язався передати у власність Відповідачу1 металопродукцію, а останній зобов’язався прийняти і сплатити її вартість.

Зобов'язання, що виникають на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення статей 264-271 Господарського кодексу України.

Відповідно до пункту 3.5 договору №КМО-20/07/08 від 29.07.2008 року оплата за товар проводиться Відповідачем1 протягом 3-х днів від дати поставки товару, якщо інше не вказано у рахунку-фактурі.

Відповідно до пункту 2.5 договору №КМО-20/07/08 від 29.07.2008 року датою поставки вважається дата, відображена у видатковій накладній або товаро-транспортній накладні. У випадку поставки залізничним транспортом –дата календарного штемпеля станції відправлення на залізничній накладній.

Право власності на товар переходить до Відповідача1 в момент передачі товару перевізнику чи покупцеві (пункт2.7 договору №КМО-20/07/08 від 29.07.2008 року).

Відповідно до пункту 1.2 договору ціна товару, його кількість, асортимент, сортамент та номенклатура визначаються рахунками-фактурами чи видатковими накладними (у випадку поставки залізницею –залізничними накладними).

Позивачем було поставлено Відповідачу товар на суму 172279,15 грн., що підтверджується видатковими накладними №КМт-000843 від 24.10.21008 року, №КМт-000850 від 27.10.2008 року та актом звірки взаєморозрахунків.

Всупереч встановленим договором умовам Відповідач1 розрахувався за отриману металопродукцію лише частково та з порушенням строків оплати, визначених пунктом 3.5 договору №КМО-20/07/08 від 29.07.2008 року.

Порушення Відповідачем1 грошового зобов’язання призвело до виникнення заборгованості Відповідача1 перед Позивачем у розмірі 36067,65 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов’язання у строк, встановлений договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Перевіривши надані Позивачем розрахунки суд встановив, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача 1 інфляційних втрат та трьох процентів річних підлягають задоволенню у заявлених Позивачем розмірах.

Враховуючи, що Позивач відмовився від вимог про стягнення 173798,54 грн. основної заборгованості, процентів за користування чужими грошовими коштами, 4126,05 грн. трьох процентів річних та 19900,17 грн. інфляційних втрат суд припиняє провадження у цій частині позову.

Позовні вимоги до Відповідача2 ґрунтуються на його зобов’язаннях відповідно до договору майнової поруки №25. За цією угодою, Відповідач2 зобов’язався частково відповідати перед Позивачем за простроченими зобов’язаннями його контрагентів. Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку частково або у повному обсязі. У разі порушення зобов’язання боржником, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (стаття 554 Цивільного кодексу України). Відповідно до частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України у разі, якщо строк припинення поруки не встановлений у договорі, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Доказів своєчасного пред’явлення такої вимоги суду не надано. Таким чином, позовна вимога до Відповідача2 не підлягає задоволенню.

Всебічно та об’єктивно дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ»до товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСМУТЗОН" та товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр «Леман-Україна»підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача2 на користь Позивача стягуються витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.           Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСМУТЗОН" (39622, м. Кременчук, проспект 50-річчя Жовтня, 31, кв. 88, ідентифікаційний код 35869301) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ»(01601, м. Київ, вул.Мечникова, 2, ідентифікаційний код 32036829) 36067,65 грн. (тридцять шість тисяч шістдесят сім гривень 65 копійок) основного боргу; 2191,94 грн. (дві тисячі сто дев’яносто одну гривню 94 копійки) трьох процентів річних; 9830,18 грн. (дев’ять тисяч вісімсот тридцять гривень 18 копійок) інфляційних втрат; 480,90 грн. (чотириста вісімдесят гривень 90 копійок) державного мита та 42,43 грн. (сорок дві гривні 43 копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4.          Припинити провадження у справі в частині стягнення з Відповідача 173798,54 грн. основної заборгованості, 21586,46 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 4126,05 грн. трьох процентів річних та 19900,17 грн. інфляційних втрат.

5. Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення19.02.2010 року