Рішення № 8352451, 22.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 1/261-27/65822.02.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо»

до1)          Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»

2)          Закритого акціонерного товариства горно збагачувальної фабрики «Краснолуцька»

простягнення 1 618, 40 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: не з’явились; Від відповідача:1)          Майданік В.В. –представник за довіреністю від 03.02.2009 року;

2) не з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Вінницяоблпаливо»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»та Закритого акціонерного товариства горнозбагачувальної фабрики «Краснолуцька»про стягнення 1 618, 40 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Мельник В.І.) від 02.04.2009 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.05.2009 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2009 року позов задоволено. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства горнозбагачувальної фабрики «Краснолуцька»1618, 40 грн. недостачі, витрати по сплаті державного мита у сумі 102, 00 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У частині стягнення боргу з Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Закрите акціонерне товариство горнозбагачувальна фабрика «Краснолуцька»звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою відповідно до якої просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2009 року у зв’язку із тим, що воно прийнято з порушеннями матеріального та процесуального права.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2009 року апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства горнозбагачувальної фабрики «Краснолуцька»залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2009 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2009 року касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства горнозбагачувальної фабрики «Краснолуцька»задоволено частково. Рішення Господарського суду м. Києва від 15.05.2009 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2009 року у справі № 1/261 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Дана постанова мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли до передчасного висновку, що відповідач 2 не здійснив всіх запобіжних заходів до виключення втрати вугілля, тому підстави для покладання відповідальності за недостачу вантажу на перевізника відсутні.

Ухвалою суду від 09.12.2009 року справу № 1/261-27/658 прийнято до свого провадження, присвоєно № 1/261-27/658 та призначено розгляд на 29.12.2009 року.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 29.12.2009 року подав витребувані ухвалою суду письмові пояснення та докази, а також надав усні пояснення.

Представники позивача та відповідача 2 у судове засідання 29.12.2009 року не з’явились, вимоги ухвали суду від 09.12.2009 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2009 року розгляд справи було відкладено на 01.02.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 01.02.2010 року подав витребувані ухвалою суду письмові пояснення та докази, а також надав усні пояснення.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 01.02.2010 року надав усні пояснення.

Крім того, сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

Згідно з ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

На підставі вищезазначеного, суд задовольнив подане сторонами клопотання про продовження строку вирішення спору.

Представник відповідача 2 у судове засідання 01.02.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 29.12.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2010 року розгляд справи відкладено до 22.02.2010 року.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

13.12.2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Вінницяоблпаливо»(надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тера Нова» було укладено договір № 1.146, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Тера Нова»зобов’язується відвантажити вугільну продукцію, а позивач зобов’язується прийняти і оплатити вугілля марки ДГР 0-200 та АМ 13-25.

25.11.2008 року Закрите акціонерне товариство горнозбагачувальної фабрики «Краснолуцька»(надалі - вантажовідправник) відвантажило на користь позивача тверде паливо марки «Антрацит –АМ»в кількості 69000 кг, що підтверджується залізничною накладною № 50529090, яка знаходиться в матеріалах справи. Перевізником вантажу згідно вищезазначеної накладної виступило Державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-Західна залізниця»(надалі - перевізник).

Відповідно до п. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно із ст. 909 ЦК України, ст. 307 ГК України, ст. 22 Статуту залізниць України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457, накладна - основний перевізний документ встановленої форми (форму затверджено наказом Міністерства транспорту України від 19.11.1998 р. № 460), оформлений відповідно до цього Статуту та правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що між Закритим акціонерним товариством горнозбагачувальною фабрикою «Краснолуцька»та Державним територіально-галузевим об’єднанням «Південно-Західна залізниця»було укладено договір перевезення на користь Відкритого акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо».

Як вбачається з вищезазначеної накладної, завантаження вугілля було здійснено силами і засобами Закритого акціонерного товариства горнозбагачувальної фабрики «Краснолуцька». Згідно з цієї залізничної накладної, антрацит завантажено нижче бортів. Вантаж розміщено і закріплено згідно технічних умов правильно. Вантаж маркований вапном, профілактика вантажу шляхом пересипання непогашеним вапном. Маса вантажу визначена на 150 тонних тензометричних вагах відправника та становить: вага брутто 91800 кг, тара з бруса 22800 кг, нетто 69000 кг.

Стаття 24 Статуту залізниць України надає залізницям право перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у залізничній накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Як вбачається із матеріалів справи, перевізник не скористався своїм правом перевірити правильність відомостей зазначених у залізничній накладній.

Згідно із п. 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу встановлено, що з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, які перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Таким чином, суд дійшов висновку, про те, ще вантажовідправником були вчинені всі заходи по збереженню вантажу, оскільки як було встановлено раніше вантаж було завантажено нижче бортів, здійснено захисне маркування та профілактика вантажу шляхом пересипання непогашеним вапном.

Судом встановлено, що при прийманні вугілля, яке надійшло на станцію Знаменка Південно-Західної залізниці відповідно до залізничної накладної № 50529090 було виявлено поглиблення на поверхні вантажу, на підставі чого були складені акти загальної форми № 23583 та № 23570 від 29.11.2008 року.

Згідно із актом загальної форми № 12480 від 21.05.2009 року встановлено, що при огляді вагону виявлено, що по документам значиться завантаження навалом нижче бортів, розмір завантаження відносно висоти бортів не зазначений. Фактично завантаження рівномірне нижче бортів на 200 мм. На поверхні вантажу наявні поглиблення зліва по ходу потягу над 1-2-3-4-5 люками довжиною 6500 мм, шириною 1500 мм, глибиною 200 мм; зліва по ходу потягу над 6-7 люками довжиною 3000 мм, шириною 1800 мм, глибиною 300 мм. У місцях поглиблення маркування відсутнє. Наявний доступ до вантажу. Доступ до вантажу усунений шляхом нанесення маркування вапном. Течі вантажу нема.

На підставі актів загальної форми станції Знаменка № 23583 та № 23570 від 29.11.2008 року був складений комерційний акт № БК 047661 1044 від 30.11.2008 року.

Відповідно ст. 129 Статуту залізниць України при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах (п. а ч. 2 ст. 129 Статуту).

Згідно із п. 2 Правил складання актів, комерційні акти складаються для засвідчення певних обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу. Дані в комерційних актах зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Нормами Правил складання актів передбачено, що в акті повинно бути зазначено номери відправки, вагона, рід вагона, кількість пломб (ЗПП) і відбитки на них, кількість місць і маса вантажу за документами та виявлені перевіркою. У разі визначення маси на вагонних вагах зазначаються маса брутто, тари (з бруса або перевірена) вагона та нетто вантажу. У комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженність, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.

Як вбачається з матеріалів справи, комерційний акт № БК 047661 1044 від 30.11.2008 року був складений та оформлений з дотриманням вимог Правил складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України 28.05.2002 року № 334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України № 567/6855 від 08.07.2002 року, яким встановлено, що у вагоні № 64010465 вугілля завантажено рівномірно ниже бортів на 200 мм. На поверхні вантажу наявні поглиблення зліва по ходу потягу над 1-2-3-4-5 люками довжиною 6500 мм, шириною 1500 мм, глибиною 200 мм; зліва по ходу потягу над 6-7 люками довжиною 3000 мм, шириною 1800 мм, глибиною 300 мм. Течі вантажу нема. Двері цільнометалеві, люк щільно закритий. Каток не застосовувався. На поверхні вантажу наявне захисне маркування вапном. У місцях поглиблень доступ до вантажу усунений шляхом нанесення маркування вапном.

Переважування вугілля проводилось на 150 тонних вагах станції Знаменка. При переважуванні було виявлено: вага брутто 87700 кг, тара з бруса 22800 кг, нетто 64900 кг, що становить різницю ваги проти документів в сторону зменшення на 4100 кг. Перевірка проводилась двічі. Недостача підтвердилась. Вантаж, якого недостає у вагоні поміститись міг. На момент переваження маркування вапном не пошкоджене.

Відповідно до п. 10 Правил складання актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці.

Зазначений вище акт підписаний начальником станції Лепетенком, заст. ДС Неживим, приймачем поїздів Николенком.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі і завантаженому засобами відправника, та якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Як вбачається із комерційного акту № БК 047661 1044 від 30.11.2008 року на поверхні вантажу наявне захисне маркування вапном, проте в місцях поглиблення доступ до вантажу був усунений шляхом нанесення маркування вапном.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з правилами іншому підприємству.

Відповідач 1 не довів належними та допустимими доказами того, що в місцях поглиблень маркування вантажу було порушено не з його вини, тому суд приходить до висновку, що недостача сталася з вини перевізника.

Посилання перевізника на те, що при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, вантажовідправник повинен був усунути щілини та конструктивні зазори на піввагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу є необґрунтованими, оскільки відповідно до п. 4 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу дрібні фракції –це частки, розмір яких не перевищує 13 мм. В той же час у вагон № 60720109 згідно договору № 1.146 від 13.12.2006 року було завантажено вугілля марки антрацит АМ 13-25 мм, тобто розмір кусків вугілля становить від 13 мм до 25 мм.

Статтею 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Таким чином, суд при підрахунку вартості недостачі вантажу, застосовує вартість вугілля зазначену в документах відправника, а саме в рахунку-фактурі № СФ-0000862 від 25.11.2008 року.

Так, згідно рахунку-фактури № СФ-0000862 від 25.11.2008 року ціна однієї тони вугілля становить 495, 83 грн. без ПДВ.

Тому, загальна сума недостачі з урахуванням суми норм природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто становить 1 648, 40 грн. (4,1 т - 1,38 т (норма природної втрати)) Х 495, 83 грн. (вартість однієї тони) + 20 % ПДВ).

Статтею 920 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань, які випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не передбачено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що втрата вантажу сталася з вини перевізника та підлягає стягненню у сумі 1 648, 40 грн. з відповідача 1.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 623, 920 Цивільного кодексу України, ст.ст. 31, 32, 111, ст. ст. 32, 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. В позові до Закритого акціонерного товариства горно збагачувальної фабрики «Краснолуцька»відмовити повністю.

2. Позов до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» задовольнити повністю.

3. Стягнути з Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»(01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6; код ЄДРПОУ 04713033), або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Відкритого акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо»(21100, м. Вінниця, Харківське шосе, 122; код ЄДРПОУ 01880670) вартість недостачі вантажу у розмірі 1 618 (одна тисяча шістсот вісімнадцять) грн. 40 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

Дідиченко М.А.