Рішення № 8352339, 10.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/65610.02.10 За позовом

До

проВійськового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини А 2260 внутрішніх військ МВС України

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультаційний центр сприяння розвитку підприємництва»

стягнення заборгованості та штрафних санкцій Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Прокуратури           Вторих Р.І. - ст.пом.військ.прок., Лесько Г.Є. –ст.пом.війск.прок.,

Від Позивача           Доска О.Ю. –предст.,

Від Відповідача           не з’явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військовий прокурор Київського гарнізону звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Військової частини А 2260 внутрішніх військ МВС України з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультаційний центр сприяння розвитку підприємництва»та просить, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 02.02.2010, стягнути 19000,00 грн. заборгованості та 3596,89 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором № 17 про забезпечення безпеки на об’єкті від 26.12.2008 в частині оплати наданих Позивачем послуг за вказаним договором.

Позивач письмових пояснень по суті спору не надав, повноважний представник Військової частини А 2260 внутрішніх військ МВС України в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволені позову.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.12.2008 між Військовою частиною 2260 внутрішніх військ МВС України (далі –Позивач, Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультаційний центр сприяння розвитку підприємництва»(далі –Відповідач, Замовник) укладено Договір № 17 про забезпечення безпеки на об’єкті (далі - Договір).

Предметом Договору є надання послуг по забезпеченню безпеки силами Виконавця на території об’єктів Замовника відповідно до переліку, що додається до Договору (Додаток № 1) (п. 1.1 Договору).

За своєю правовою природою укладений між Сторонами Договір № 17 про забезпечення безпеки на об’єкті від 26.12.2008 є договором про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

На виконання зобов’язань за Договором № 17 про забезпечення безпеки на об’єкті від 26.12.2008 Позивачем було виконано взяті зобов’язання, передбачені умовами Договору, що підтверджується відсутністю претензій і скарг з боку Відповідача, про що свідчать табелі обліку відпрацьованого часу та акти здачі-прийняття наданих послуг по забезпеченню безпеки.

Відповідно до п. 3.1.1 Договору на Замовника покладений обов’язок здійснювати оплату наданих Виконавцем послуг в порядку та строки, визначені у Договорі.

Пунктом 4.1 Договору Сторони передбачили, що вартість послуг по забезпеченню безпеки одним військовослужбовцем за одну годину становить –16,57 грн., крім того ПДВ - 3,31 грн. Разом за одну годину вартість послуг складає 19,88 грн.; вартість послуг по забезпеченню безпеки по Договору за один місяць по двом постам становить 23851,20 грн., крім того ПДВ - 4770,24 грн. Разом за один місяць вартість послуг по забезпеченню безпеки по Договору складає 28621,44 грн.

Відповідно до п. 4.2 Договору оплата послуг Виконавця Замовник здійснює в національній валюті України не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем, в якому було надано послуги, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця відповідно до виставленого рахунку, після підписання сторонами Акту здачі-приймання наданих послуг.

Зобов’язання щодо оплати наданих Позивачем послуг Відповідачем в повному обсязі не здійснені. Відповідач зобов’язання за Договором в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за надані йому послуги належним чином не виконав, в результаті чого за ним виник борг перед Позивачем в розмірі 19 000,00 грн.

Доказів оплати Позивачу заборгованості в сумі 19 000,00 грн. Відповідачем до матеріалів справи не надано. Обставини, викладені Позивачем, Відповідач належними та допустимими доказами не спростував.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог щодо стягнення з Відповідача 19000,00 грн.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 4.3 Договору Сторони обумовили, що у випадку несвоєчасної оплати Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої оплати за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки штрафні санкції, сплата яких вимагається Позивачем згідно з положеннями п. 4.3 Договору застосовуються саме у зв’язку із затримкою перерахування коштів у строк, обумовлений Договором, тобто за несвоєчасно виконане зобов’язання щодо оплати наданих послуг, останні обраховуються у відсотковому відношенні від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, суд приходить до висновку що відповідальність встановлена Договором передбачає обчислення неустойки у вигляді пені.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

За таких обставин, суд зазначає, що стягненню з Відповідача в примусовому порядку підлягає сума пені в розмірі 1237,38 грн., розрахована судом за шість місяців, як те передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультаційний центр сприяння розвитку підприємництва»(03038, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 17, код 32302465) на користь Військової частини 2260 внутрішніх військ МВС України (01133, м. Київ, вул. Щорса, б. 34, код 14323600) 19000,00 грн. заборгованості, 1237,38 пені.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультаційний центр сприяння розвитку підприємництва»(03038, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 17, код 32302465) до Державного бюджету України 202,37 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 19.02.2010