Рішення № 8352329, 09.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/67909.02.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал”

до Житлово-будівельного кооперативу “Урожай” м. Києва

про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, ціна позову 41504,22 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Юраков Є.Ю.,

від відповідача Примак В.М., Воронов Є.Є.

СУТЬ СПОРУ :

у грудні 2009 року Відкрите акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Київводоканал” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним та відповідачем укладено договір № 06601/4-04 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 5 травня 2006 р., згідно з яким він зобов’язався постачати відповідачу питну воду, приймати каналізаційні стоки, а останній –оплачувати надані послуги.

Всупереч умов договору відповідач частково оплатив спожиту протягом жовтня 2007-вересня 2009 років питну воду та надані послуги водовідведення вартістю 100337,74 грн., заборгувавши йому станом на 1 жовтня 2009 р. 37818,57 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу за час прострочення 3685,65 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на відсутність у нього боргу по оплаті за спірними договором, безпідставність вимог щодо оплати питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 5 травня 2006 р. між сторонами по справі укладено договір № 06601/4-04 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

За умовами договору позивач зобов’язався постачати відповідачу питну воду, приймати каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимі концентрації шкідливих речовин, а останній –оплачувати надані послуги не пізніше п’ятого числа наступного за звітним місяця.

Кількість поданої води згідно п.п. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 договору передбачено визначати за показниками водолічильників, а у разі їх відсутності –за середньодобовою витратою або іншим способом. Кількість стічних вод згідно п. 2.1.4 договору визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показниками водолічильників або іншим способом.

Строк дії договору відповідно до умов розділу 7 договору укладений на один рік і набув чинності з моменту його підписання, вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за двадцять до його закінчення про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення боргу по оплаті вартості питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання, поставленої після жовтня 2008 року задоволенню не підлягають, оскільки згідно з п. 3.13 чинних з цього часу Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27 червня 2008 р., розрахунки з виробником послуг центрального водопостачання і водовідведення на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, здійснюють суб’єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію.

Згідно з наявними доказами на балансі відповідача тепловий пункт, з якого йому здійснюється постачання гарячої води, не перебуває.

Таким чином, у позові про стягнення 18822,57 грн. боргу по оплаті вартості 15275,43 м3 питної води для потреб гарячого водопостачання, наданих протягом жовтня 2008-вересня 2009 років, слід відмовити.

Між сторонами відсутні розбіжності щодо обсягів постачання питної води для потреб холодного водопостачання і водовідведення протягом жовтня 2007-вересня 2009 років.

Заперечення відповідача щодо обов’язку сплачувати обсяги питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання до жовтня 2008 року, суперечать вимогам п. 12.3 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 1 липня 1994 р., тому є безпідставними.

Згідно з поданим позивачем розрахунком, який в частині визначення вартості питної води для потреб холодного водопостачання та послуг водовідведення за період жовтня 2007-вересня 2009 років, а також вартості питної води для потреб гарячого водопостачання за період жовтня 2007-вересня 2008 років відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору, проведений на підставі даних маршрутних листів і розшифровок рахунків абонента, актів про зняття показань водолічильника, стверджується факт надання позивачем відповідачу протягом указаних періодів послуг водопостачання та водовідведення вартістю з урахуванням знижки та перерахунку у загальному розмірі 77578,11 грн.

Як пояснив позивач, розмір проведених відповідачем платежів за надані протягом позовного періоду послуги за договором становить 58582,11 грн.

Відповідач у поданому ним контррозрахунку посилався на оплату одержаних від позивача послуг у розмірі 60531,69 грн. Проте, доказів здійснення оплат у розмірі понад 58582,11 грн. суду не надав.

Існування бюджетної заборгованості з відшкодування наданих відповідачем мешканцям його будинку пільг та субсидій у розмірі 40490 грн. не звільняє його від обов’язку оплати одержаних за спірним договором послуг у повному обсязі. Доказів перерахування органами, які повинні здійснювати відповідні відшкодування, на користь позивача відповідних сум суду не надано.

З цих підстав пояснення відповідача та контррозрахунок відповідача в цій частині суд оцінює критично.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 622 ЦК України підлягає стягненню 18996 грн. боргу (77578,11-58582,11).

Вимоги про стягнення збитків внаслідок інфляції за час прострочення підлягають частковому задоволенню з урахуванням фактичного розміру прострочених сум.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 1851,30 грн.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Урожай” (02192, м. Київ, вул. А.Малишка, 3, код 23378267) на користь Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а, код 03327664) 18996 грн. боргу, 1851,30 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 208,47 грн. витрат по оплаті державного мита, 118,54 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                             П.І.Паламар