Рішення № 8352322, 14.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/18714.01.10

За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»

До           1. Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

          2. Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія

          «Автомобільні дороги України»

Про           стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя ?Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача                     Павлишин І.М. –предст., Гелла С.В. –предст.,

Від Відповідача-1                    Власенко М.О. –предст.,

Від Відповідача-2                    Іорданов К.І. –предст.,

Обставини справи:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відповідачів про стягнення 600582,61 грн. основного боргу, 43237,86 грн. інфляційних втрат, 43154,21 грн. пені, 5396,80 грн. –3% річних, 12552,55 грн. штрафу у розмірі 7 %.

          В судовому засіданні, призначеному на 14.05.2009, Позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з Відповідача-1600582,61 грн. основного боргу, 57051,26 грн. інфляційних втрат, 59616,46 грн. пені, 7470,04 грн. –3% річних, 17390,12 грн. штрафу.

          З урахуванням останньої заяви про уточнення позовних вимог від 02.06.2009 (вх. № 06-20/8451) Позивач просив стягнути солідарно з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»та Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»600582,61 грн. основного боргу, 57051,26 грн. інфляційних втрат, 67260,07 грн. пені, 8407,94 грн. –3% річних.

          В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначив, що на підставі Договору про відступлення права вимоги № 02-ІВ/І від 06.04.2009, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»та Приватним підприємством «Вальдес», останній відступив Позивачу заборгованість Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»перед Приватним підприємством «Вальдес»за поставлений та переданий у власність останньому бітум нафтовий дорожній по Договору поставки № 03/10 від 08.08.2008 в сумі 600582,61 грн.

          Відповідач-1 надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого Дочірнє підприємство «Миколаївський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»проти позову заперечувало.

          Відповідач-2 надав письмові пояснення по суті спору, в яких зазначив, що належним відповідачем у даній справі має бути           Дочірнє підприємство «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», тому просив визначити неналежним відповідачем Відкрите акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

          Позивачем заявлені вимоги до двох відповідачів, при цьому положеннями Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість заміни первісного відповідача належним відповідачем. Оскільки належний відповідач - Дочірнє підприємство «Миколаївський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»- залучений до участі у справі, а виключення неналежного відповідача чинним законодавством не передбачено, заявлене клопотання задоволенню не підлягає.

          У зв’язку з частковим погашенням Відповідачем-1 заборгованості перед Позивачем в сумі 550000,00 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»в судовому засіданні, призначеному на 14.01.2010, клопотало про стягнення 50582,61 грн. заборгованості, 57051,26 грн. інфляційних втрат, 67260,07 грн. пені, 8407,94 грн. – 3% річних від суми заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

          06.04.2009 між Приватним підприємством «Вальдес»(далі –ПП «Вальдес») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»(ТОВ «Фірма «Інтергал», Позивач) укладено Договір № 02-ІВ/І про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ПП «Вальдес»відступив, а Позивач набув право вимоги, належне ПП «Вальдес»згідно з Договором поставки № 03/10 від 08.08.2008, укладеним між ПП «Вальдес»та Дочірнім підприємством «Миколаївський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(далі –ДП «Миколаївський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», Відповідач-1) виключно в частині, визначеній пунктом 1.2 цього Договору.

          Відповідно до п. 1.2 згаданого Договору предметом права вимоги, яка відступається згідно з цим Договором, являється заборгованість Відповідача-1 перед ПП «Вальдес»за поставлений та переданий у його власність ПП «Вальдес»бітум нафтовий дорожній по основному договору (Договору поставки № 30/10 від 08.08.2008) в сумі 600582,61 грн. по основному зобов’язанню, а також суми штрафних санкцій (пеня, неустойка, штрафи), інших видів відповідальності, збитків, завданих неналежним виконанням та невиконанням умов Договору Поставки, як ті, підстави стосовно яких/які виникли до укладення Договору, так і ті, що виникнуть після укладення даного Договору (в майбутньому).

          До матеріалів справи долучено копію рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 10/65-09 від 03.09.2009 за позовом Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»до Приватного підприємства «Вальдес»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»про визнання недійсним договору № 02-ІВ/І про відступлення права вимоги, укладеного між Позивачем та ПП «Вальдес», яким у задоволенні позову відмовлено.

          Вказане рішення господарського суду Полтавської області від 03.09.2009 у справі № 10/65-09 залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2009 у справі № 10/65-09.

Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З урахуванням викладеного, Договір № 02-ІВ/І про відступлення права вимоги від 06.04.2009 є чинним та таким, що створює права та обов’язки для сторін.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

На виконання Договору поставки № 03/10 від 08.08.2008 Відповідачем-1 на підставі видаткових накладних № 13/08-4 від 13.08.2008, № 14/08-1 від 14.08.2008 отримано 175,55 тон бітуму нафтового на загальну суму 800582,61 грн.

Пунктом 4.2 Договору поставки № 03/10 від 08.08.2008 Відповідач-1 зобов’язаний провести оплату отриманого бітуму у розмірі 100% вартості такого протягом 120 календарних днів з моменту передачі товару.

За вказаним Договором поставки ДП «Миколаївський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»29.12.2008 проведено частковий розрахунок з ПП «Вальдес»в сумі 200000,00 грн.

          Положеннями ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Листом № 3-ІВ/І від 06.04.2009 Позивач повідомив Відповідача-1 про укладення Договору № 02-ІВ/І про відступлення права вимоги від 06.04.2009, предметом якого є право стягнення суми основного боргу в розмірі 600582,61 грн. та штрафних санкцій, інших видів відповідальності, збитків, та просив Відповідача-1 проводити перерахування вказаної заборгованості на рахунок Позивача.

На виконання умов Договору № 02-ІВ/І про відступлення права вимоги від 06.04.2009 Відповідачем-1 здійснено наступні перерахування грошових коштів на рахунок Позивача: 11.08.2009 –400000,00 грн., 10.11.2009 –50000,00 грн., 11.06.2008 – 100000,00 грн.

Враховуючи, що Відповідачем-1 погашено заборгованість перед Позивачем в сумі 550 000,00 грн., суд згідно з п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України припиняє провадження у справі в частині стягнення з ДП «Миколаївський облавтодор ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» суми основного боргу у розмірі 550000,00 грн., у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Зобов’язання щодо повної оплати поставленого Відповідачу-1 бітуму не здійснені. Доказів оплати Позивачу заборгованості в сумі 50582,61 грн. Відповідачем-1 до матеріалів справи не надано. Обставини, викладені Позивачем, Відповідач-1 належними та допустимими доказами не спростував.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі викладеного та враховуючи відсутність доказів повної оплати поставленого Товару, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 50582,61 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.4 Договору поставки № 03/10 від 08.08.2008 за прострочення терміну оплати, вказаного в п. 4.2 цього договору на поставку для кожної партії товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення, діючої у період прострочення платежу.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Вальдес»на виконання Договору поставки № 03/10 від 08.08.2008 на підставі видаткових накладних № 13/08-4 від 13.08.2008 та № 14/08-1 від 14.08.2008 було відвантажену Відповідачу-1 бітум нафтовий на суму 580146,47 грн. та 220630,54 грн. відповідно.

29.12.2008 Відповідач-1 перерахував на розрахунковий рахунок Приватного підприємства «Вальдес» 200000,00 грн.

З урахуванням умов Договору поставки № 03/10 від 08.08.2008 ДП «Миколаївський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»зобов’язаний був розрахуватись за поставлений по договору бітум протягом 120 календарних днів після отримання товару, тобто до 12.12.2008 –580146,47 грн. та до 13.12.2008 –220630,54 грн.

За розрахунком суду з Відповідача-1 на користь Позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 65122,02 грн., визначена з урахуванням розміру облікової ставки, встановленої згідно з постановою НБУ від 21.04.2008 № 107 та Листом НБУ від 16.02.2009 № 14-011/778-2395 в розмірі 12 % на період з 30.04.2008. Крім того, судом було враховано, що п. 5.4 Договору поставки передбачено нарахування пені на суму неоплаченого Товару, щодо нарахування пені на витрати, пов’язані з доставкою Товару, суд зазначає, що умовами Договору поставки такого не передбачено.

          Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням рекомендацій, викладених у Листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», сума інфляційних втрат Позивача складає 68462,33 грн., однак задоволенню підлягають вимоги про стягнення 57051,26 грн. інфляційних втрат, які були заявлені Позивачем, оскільки суд позбавлений права виходу за межі позовних вимог.

Сума 3% річних розрахована Позивачем відповідно до періодів прострочення і підлягає стягненню в силу положень закону.

Стосовно вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»про солідарне стягнення заборгованості та штрафних санкцій з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»та Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Умовами Договору поставки не передбачено солідарної відповідальності Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»за невиконання або неналежне виконання Відповідачем-1 своїх зобов’язань.

Дочірнє підприємство «Миколаївський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»є окремою юридичною особою, що самостійно здійснює господарську діяльність у межах, визначених Статутом та законодавством, та відповідно з останнім несе відповідальність за невиконання власних зобов’язань.

Згідно з п. 3.5 статті 3 Статуту Відповідача-1 ДП «Миколаївський облавтодор ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»несе відповідальність за своїми зобов’язаннями згідно з чинним законодавством. Відповідач-1 не відповідає за зобов’язаннями Відповідача-2, так само як і Відповідач-2 не відповідає за зобов’язаннями Відповідача-1.

Відповідач-1 має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових прав і нести обов’язки, бути позивачем і відповідачем у суді, господарському або третейському суді (п. 3.6 статті 3 Статуту Відповідача-1).

Статтею 96 ЦК України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до її державної реєстрації.

З огляду на викладене, Дочірнє підприємство «Миколаївський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», хоча воно і є засновником Відповідача-1, однак воно не відповідає за зобов’язаннями останнього, крім випадків, якщо банкрутство Відповідача-1 викликане неправомірними діями Відповідача-2, як то передбачено змістом 3.5 статті 3 Статуту Відповідача-1.

Таким чином, суд вирішив у позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»до Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»відмовити.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення суд відшкодовує витрати, пов’язані зі сплатою державного мита, та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. У зв’язку з тим, що основний борг сплачений Відповідачем-1 після звернення Позивача з позовною заявою та порушення провадження у справі, то державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в цій частині покладаються на Відповідача.

Статтею 3 Декрету Кабінету міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 «Про державне мито»встановлено ставку державного мита із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, в розмірі 1% ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто не більше 25500 грн.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»платіжним дорученням № 106 від 06.04.2009 до Державного бюджету України сплачено 7492,24 грн. Враховуючи викладене та розмір заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»позовних вимог, надмірно сплачене державне мито в розмірі 443,00 грн. в силу положень статті 47 ГПК України підлягає поверненню на користь Позивача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 47, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(54029, м. Миколаїв, вул. Галини Перової, 2-А, код 31159920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»(79026, м. Львів, пл. Стрийська, 98, код 31215780) 50582,61 грн. основного боргу, 57051,26 грн. інфляційних втрат, 65122,02 грн. пені, 8407,94 грн. - 3% річних, 7311,64 грн. державного мита, 117,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі № 32/187 в частині стягнення 550000,00 грн. заборгованості припинити на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»до Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»відмовити повністю.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»(79026, м. Львів, пл. Стрийська, 98, код 31215780) 443,00 грн. державного мита, надмірно сплаченого платіжним дорученням № 106 від 06.04.2009, оригінал якого міститься в матеріалах господарської справи № 32/187.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                           О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 18.02.2010