Рішення № 8352317, 17.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/18817.02.10 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал» До           1. Дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

          2. Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія

          «Автомобільні дороги України»

Про           стягнення 1008726,03 грн.

Суддя ?Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача                     Павлишин І.М., Гелла С.В. –предст.,

Від Відповідача-1                    Шокура А.Ю. –предст.,

Від Відповідача-2                    Іорданов К.І. –предст.

Обставини справи:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відповідачів про стягнення 611679,40 грн. основного боргу, 201815,65 грн. інфляційних втрат, 157974,07 грн. пені, 37256,91 грн. –3% річних.

          В судовому засіданні, призначеному на 14.05.2009, Позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з Відповідачів 611679,40 грн. основного боргу, 210379,16 грн. інфляційних втрат, 157974,07 грн. пені, 39469,01 грн. –3% річних.

          З урахуванням останньої заяви про уточнення позовних вимог (вх. № 06-20/8456 від 03.06.2009) Позивач просив стягнути з Дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»та Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»551679,41 грн. основного боргу, 206687,31 грн. інфляційних втрат, 156551,85 грн. пені, 36590,50 грн. –3% річних.

          В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначив, що на підставі Договору про відступлення права вимоги № 24-УВ-2 від 24.10.2008, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажсервіс», останній відступив Позивачу право вимоги, а саме - заборгованість Дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажсервіс»в сумі 2611679,40 грн., яка існує у Відповідача-1 за Договором поставки № 09/02/06 від 09.02.2006, як по основному зобов’язанню, так і по штрафним санкціям.

          Відповідач-1 надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого Дочірнє підприємство «Чернігівський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»проти позову заперечувало.

          Відповідач-2 надав письмові пояснення по суті спору, в яких зазначив, що належним відповідачем у даній справі має бути           Дочірнє підприємство «Чернігівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», тому просив визначити неналежним відповідачем Відкрите акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»та передати справу за підсудністю до господарського суду Чернігівської області.

          Позивачем заявлені вимоги до двох відповідачів, при цьому положеннями Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість заміни первісного відповідача належним відповідачем. Оскільки належний відповідач - Дочірнє підприємство «Чернігівський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»- залучений до участі у справі, а виключення неналежного відповідача чинним законодавством не передбачено, заявлені клопотання задоволенню не підлягають.

          У зв’язку з погашенням Відповідачем-1 основного боргу перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»в повному обсязі, Позивач в судовому засіданні, призначеному на 14.01.2010, клопотав про стягнення 206687,31 грн. інфляційних втрат, 156551,85 грн. пені, 36590,50 грн. –3% річних від суми заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

          24.10.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажсервіс»(далі –ТОВ «Укрмонтажсервіс») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»(ТОВ «Фірма «Інтергал», Позивач) укладено Договір № 24-УВ-2 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Укрмонтажсервіс»відступив, а Позивач набув право вимоги, належне ТОВ «Укрмонтажсервіс»згідно з Договором поставки № 09/02/06 від 09.02.2006, укладеним між ТОВ «Укрмонтажсервіс»та Дочірнім підприємством «Чернігівський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(далі –ДП «Чернігівський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», Відповідач-1) виключно в частині, визначеній пунктом 1.2 цього Договору.

          Відповідно до п. 1.2 згаданого Договору предметом права вимоги, яка відступається згідно з цим Договором, являється заборгованість Відповідача-1 перед ТОВ «Укрмонтажсервіс»по основному договору (Договір поставки № 09/02/06 від 09.02.2006) в сумі 2611679,40 грн. по основному зобов’язанню, а також суми штрафних санкцій (пеня, неустойка), які вже виникнули та можуть виникнути в майбутньому.

          До матеріалів справи долучено копію рішення Господарського суду міста Києва у справі № 33/441 від 15.09.2009 за позовом Дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»до ТОВ «Укрмонтажсервіс»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»про визнання недійсним договору № 24-УВ-2 про відступлення права вимоги від 24.10.2009, укладеного між Позивачем та ТОВ «Укрмонтажсервіс», яким у задоволенні позову відмовлено.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2010 у справі № 33/441 вказане рішення Господарського суду міста Києва № 33/441 від 15.09.2009 залишено без змін.

Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З урахуванням викладеного, Договір № 24-УВ-2 про відступлення права вимоги від 24.10.2009 є чинним та таким, що створює права та обов’язки для сторін.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 1.1 Договору поставки № 09/02/06 від 09.02.2006 ТОВ «Укрмонтажсервіс»зобов’язалося поставити, а Відповідач-1 купити та оплатити згідно зі специфікаціями бітум дорожній марки БНД 60/90, БНД 90/130 та пічне паливо (далі –Товар) на умовах вказаного Договору.

На виконання Договору поставки № 09/02/06 від 09.02.2006 Відповідачем-1 на підставі видаткових накладних № УМ-0070-1 від 25.05.2008, № УМ-00080 від 30.05.2008, № УМ-0090-1 від 30.05.2008, № УМ-000117 від 20.06.2008, № УМ-0128-1 від 27.06.2008, № УМ-0134-1 від 29.06.2008, № УМ-00146 від 11.07.2008, № УМ-00147 від 22.07.2008, № УМ-00156 від 30.07.2008 отримано Товар, обумовлений Договором поставки № 09/02/06 від 09.02.2006, на загальну суму 8378635,50 грн.

На відповідні поставки Товару між ДП «Чернігівський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»та ТОВ «Укрмонтажсервіс»підписані Специфікації до Договору поставки № 09/02/06 від 09.02.2006: № 1 від 25.05.2008 на суму 880463,44 грн., № 2 від 30.05.2008 на суму 1319861,30 грн., № 3 від 30.05.2008 на суму 441222,86 грн., № 4 від 20.06.2008 на суму 20.06.2008, № 5 від 27.06.2008 на суму 870434,22 грн., № 6 від 29.06.2008 на суму 1160884,82 грн., № 7 від 11.07.2008 на суму 1808 1297,07 грн., № 8 від 22.07.2008 на суму 736974,71 грн., № 9 від 30.07.2008 на суму 463026,70 грн.

Пунктом 4 зазначених специфікацій обумовлено, що Відповідач-1 зобов’язаний здійснити оплату у розмірі 100% вартості Товару впродовж 30 календарних днів з моменту передачі Товару.

Вказані специфікації укладені після підписання Договору поставки № 09/02/06 від 09.02.2006, є невід’ємними частинами останнього, а тому пункт 4 таких змінює умови оплати Товару, що передбачені п. 5.1 Договору поставки № 09/02/06 від 09.02.2006.

За вказаним Договором поставки ДП «Чернігівський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»проведено частковий розрахунок з ТОВ «Укрмонтажсервіс», а саме: 30.05.2008 –200000,00 грн., 11.06.2008 – 400000,00 грн., 27.06.2008 –1000000,00 грн., 01.07.2008 –1703929,40 грн., 22.07.2008 –2000000,00 грн., 25.09.2008 –463026,70 грн.

Так, на момент підписання Договору відступлення права вимоги № 24-УВ-2 від 24.10.2008 у Відповідача-1 існувало прострочення зобов’язань щодо оплати Товару за Специфікацією № 6 в сумі 66507,63 грн., за Специфікацією № 7 - 1808197,07 грн., за Специфікацією № 8 –736974,71 грн.

Положеннями ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

30.12.2008 Відповідачем-1 на рахунок Позивача сплачено 2000000,00 грн., а також на виконання умов Договору № 24-УВ-2 про відступлення права вимоги від 24.10.2009 Відповідачем-1 перераховано 09.06.2009 на рахунок Позивача 611679,40 грн.

Враховуючи, що Відповідачем-1 погашено заборгованість перед Позивачем в повному обсязі, суд згідно з п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України припиняє провадження у справі в частині стягнення з ДП «Чернігівський облавтодор ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»суми основного боргу у розмірі 551679,41 грн., у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України визначено якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, в силу наведених положень законодавства пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін). Оскільки, факту погодження нарахування пені у випадку прострочення грошових зобов’язань за Договором поставки № 09/02/06 від 09.02.2006 за несвоєчасну оплату поставленого Позивачем товару не доведено, вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком суми боргу з урахуванням індексу інфляції, наданим Позивачем, і вважає його обґрунтованим. Сума 3% річних розрахована Позивачем відповідно до періодів прострочення і підлягає стягненню в силу положень закону.

Стосовно вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»про солідарне стягнення заборгованості та штрафних санкцій з Дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»та Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Умовами Договору поставки не передбачено солідарної відповідальності Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»за невиконання або неналежне виконання Відповідачем-1 своїх зобов’язань.

Дочірнє підприємство «Чернігівський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»є окремою юридичною особою, що самостійно здійснює господарську діяльність у межах, визначених Статутом та законодавством, та відповідно з останнім несе відповідальність за невиконання власних зобов’язань.

Згідно з п. 3.5 статті 3 Статуту Відповідача-1 ДП «Чернігівський облавтодор ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»несе відповідальність за своїми зобов’язаннями згідно з чинним законодавством. Відповідач-1 не відповідає за зобов’язаннями Відповідача-2, так само як і Відповідач-2 не відповідає за зобов’язаннями Відповідача-1.

Відповідач-1 має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових прав і нести обов’язки, бути позивачем і відповідачем у суді, господарському або третейському суді (п. 3.6 статті 3 Статуту Відповідача-1).

Статтею 96 ЦК України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до її державної реєстрації.

З огляду на викладене, Дочірнє підприємство «Чернігівський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», хоча воно і є засновником Відповідача-1, однак воно не відповідає за зобов’язаннями останнього, крім випадків, якщо банкрутство Відповідача-1 викликане неправомірними діями Відповідача-2, як то передбачено змістом 3.5 статті 3 Статуту Відповідача-1.

Таким чином, суд вирішив у позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»до Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»відмовити.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення суд відшкодовує витрати, пов’язані зі сплатою державного мита, та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. У зв’язку з тим, що основний борг сплачений Відповідачем-1 після звернення Позивача з позовною заявою та порушення провадження у справі, то державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в цій частині покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(14005, м. Чернігів, вул. Київська, 17, код 31899285) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»(79026, м. Львів, пл. Стрийська, 98, код 31215780), 206687,31 грн. інфляційних втрат, 36590,50 грн. - 3% річних, 9515,09 грн. державного мита, 83,55 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі № 32/188 в частині стягнення 551679,41 грн. основного боргу припинити на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                           О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 18.02.2010