Рішення № 8352306, 14.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/18614.01.10

За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»

До           1. Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

          2. Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія

          «Автомобільні дороги України»

Про           стягнення заборгованості та штрафних санкцій

За позовом третьої особи,                     Приватного підприємства «Вальдес»

яка заявляє самостійні

вимоги на предмет спору

До                               1. Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

2. Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

Про                                         стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя ?Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача                     Павлишин І.М., Гелла С.В. –предст.,

Від Відповідача-1                    Драченко В.С. –предст.,

Від Відповідача-2                    Іорданов К.І. –предст.,

Від Третьої особи з с/в           Павлишин І.М. –предст.,

Обставини справи:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відповідачів про стягнення 163000,00 грн. основного боргу, 218171,00 грн. інфляційних втрат, 104501,71 грн. пені, 13063,37 грн. –3% річних, 30481,23 грн. штрафу у розмірі 7 %.

          В судовому засіданні, призначеному на 14.05.2009, Позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути солідарно з Відповідачів 163000,00 грн. основного боргу, 217213,53 грн. інфляційних втрат, 107931,23 грн. пені, 13492,08 грн. –3% річних, 31481,55 грн. штрафу.

          З урахуванням останньої заяви про уточнення позовних вимог від 02.06.2009 (вх. № 06-20/8450) Позивач просив стягнути солідарно з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»та Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»1000,00 грн.

          В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначив, що на підставі Договору про відступлення права вимоги № 04-ІВЧ/І від 07.04.2009 та Додаткової угоди № 1 від 08.04.2009 до нього, які укладені між Приватним підприємством «Вальдес»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал», Третя особа з самостійними вимогами на предмет спору відступила Позивачу заборгованість Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»перед Приватним підприємством «Вальдес»за поставлений та переданий у власність останньому бітум нафтовий дорожній по Договору поставки № 28/03 від 02.07.2008, Додаток № 1 від 02.07.2008 до Договору поставки № 28/03 від 02.07.2008, та Додатковій угоді № 1 від 21.07.2008 до Договору № 28/03 від 02.07.2008 в сумі 1000,00 грн.

          Відповідач-1 надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого Дочірнє підприємство «Черкаський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»проти позову заперечувала з огляду на наступне. Відповідач-1 зазначив, що Договір про відступлення права вимоги № 04-ІВЧ/1 від 07.04.2009 був укладений сторонами з порушенням порядку передачі сторонами своїх прав, тому такий договір про відступлення права вимоги є недійсним. Крім того, Відповідач-1 заперечував проти нарахування штрафних санкцій, оскільки договором передбачено нарахування пені в одинарному, а не подвійному розмірі.          Відповідач-2 надав письмові пояснення по суті спору, в яких зазначив, що належним відповідачем у даній справі має бути           Дочірнє підприємство «Черкаський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», тому просив визначити неналежним відповідачем Відкрите акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

          Позивачем заявлені вимоги до двох відповідачів, при цьому належний відповідач - Дочірнє підприємство «Черкаський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»- залучений до участі у справі, тому заявлене клопотання задоволенню не підлягає.

          03.06.2009 до загального відділу канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Приватного підприємства «Вальдес»про стягнення солідарно з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»та Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»162000,00 грн. основного боргу.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2009 у справі № 32/186 прийнято до розгляду позов Приватного підприємства «Вальдес»як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору в межах розгляду справи № 32/186.

          30.06.2009 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного підприємства «Вальдес»про уточнення позовних вимог в якій Третя особа з самостійними вимогами на предмет спору просила стягнути солідарно з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»та Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»на користь Приватного підприємства «Вальдес»162000,00 грн. заборгованості, 219481,53 грн. інфляційних втрат, 55224,06 грн. пені та 14022,12 грн. –3% річних.

          Заявлені Приватним підприємством «Вальдес»позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Дочірнім підприємством «Черкаський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»зобов’язань за Договором поставки № 28/03 від 02.07.2008 в частині перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Приватного підприємства «Вальдес»за відвантажений бітум нафтовий дорожній.

          Оскільки фінансування дорожніх будівельно-монтажних робіт ведеться централізовано через Відкрите акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», та з огляду на здійснення останнім контролю за господарською діяльністю Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», Приватне підприємство «Вальдес»вважає, що Відкрите акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»є солідарним відповідачем за виконання Дочірнім підприємством «Черкаський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»зобов’язань за Договором поставки № 28/03 від 02.07.2008.

          Дочірнє підприємство «Черкаський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»надало письмові пояснення з приводу позовних вимог Приватного підприємства «Вальдес», в яких зазначило, що основний борг в розмірі 162000,00 грн. ним сплачений, а тому просив припинити провадження у справі № 32/186 у зв’язку з відсутністю предмету спору.

          В судовому засіданні, на призначеному 14.01.2010, Приватне підприємство «Вальдес»клопотало про стягнення 219481,53 грн. інфляційних втрат, 55224,06 грн. пені, 14022,12 грн. –3% річних від суми заборгованості.

          Відкрите акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»надало заперечення на уточнення позовних вимог Третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, в яких зазначило, що вважає розрахунок позовних вимог невірним.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

          07.04.2009 між Приватним підприємством «Вальдес»(далі –ПП «Вальдес», Третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»(ТОВ «Фірма «Інтеграл», Позивач) укладено Договір № 04-ІВЧ/І про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого Третя особа відступила, а Позивач набув право вимоги, належне ПП «Вальдес»згідно з Договором поставки № 28/03 від 02.07.2008 та Додатковою угодою № 1 від 21.07.2008 до вказаного Договору, укладеними між ПП «Вальдес»та Дочірнім підприємством «Черкаський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(далі –ДП «Черкаський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», Відповідач-1) виключно в частині, визначеній пунктом 1.2 цього Договору.

          Відповідно до Додатку № 1 від 08.04.2009 до Договору № 04-ІВЧ/І про відступлення права вимоги від 07.04.2009 було внесено зміни до п. 1.2 згаданого Договору, яким сторони визначили, що предметом права вимоги, яка відступається згідно з цим Договором, являється заборгованість Відповідача-1 перед Третьою особою за поставлений та переданий у його власність ПП «Вальдес»бітум нафтовий дорожній по основному договору (Договору поставки № 28/03 від 02.07.2008) в сумі 1000,00 грн. по основному зобов’язанню.

          До матеріалів справи долучено копію рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 16/84 за позовом Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»до Приватного підприємства «Вальдес»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»про визнання недійсним договору, яким позов задоволено, визнано недійсним Договір про відступлення права вимоги № 04-ІВЧ/І від 07.04.2009, укладений між ПП «Вальдес»та ТОВ «Фірма «Інтергал».

Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, Договір № 04-ІВЧ/І про відступлення права вимоги від 07.04.2009 є таким, що не породжує жодних прав та обов’язків для його сторін, при цьому Додаток № 1 до Договору № 04-ІВЧ/І про відступлення права вимоги від 07.04.2009 також не створює жодних наслідків для його сторін, оскільки по своїй суті вносить зміни до недійсного договору.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          З урахуванням викладеного та з огляду те, що Договір № 04-ІВЧ/І про відступлення права вимоги від 07.04.2009 є недійсним, суд визнає, що підстави для стягнення грошових коштів в розмірі 1000,00 грн. з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»та Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»за договором, який визнано недійсним, відсутні, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтеграл»є необґрунтованим та задоволенню не підлягають.

          02.07.2008 між ПП «Вальдес»та ДП «Черкаський облавтодор ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»укладено Договір поставки № 28/03 (далі – Договір поставки) з Додатком № 1 від 02.07.2008 та Додаткову угоду № 1 від 21.07.2008 до Договору № 28/03 від 02.07.2008, відповідно до умов яких Третя особа зобов’язалась поставити і передати у власність Відповідача-1 бітум БНД 90/130 за ДСТУ 4044-2001 в кількості 770 та 1 500 тон (далі –Товар), а Відповідач-1 зобов’язався прийняти цей товар та здійснити його оплату відповідно до умов цього Договору.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарськими визнаються зобов’язання, що виникають між суб’єктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а іншій суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (п. 1 ст. 74 ГК України).

За своєю правовою природою укладений між Третьою особою та Відповідачем-1 договір № 28/03 від 02.07.2008 є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і в ст. 265 Господарського кодексу України.

Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

          Зі змісту Додатку № 1 до Договору поставки вбачається, що вартість одиниці Товару складає 3850,00 грн. з ПДВ, всього по Додатку № 1 за 1500 тон – 5775000,00 грн. Відповідно до Додаткової Угоди № 1 до Договору поставки ціна однієї одиниці Товару з урахуванням ПДВ складає 4 100,00 грн. з ПДВ, всього по згаданій угоді за 770 тон - 3157000,00 грн. з ПДВ.

          Відповідно до п. 10.1 Договору поставки останній набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2008, але в будь-якому випадку –до повного виконання зобов’язань.

          Так, на підставі видаткових накладних № 21/07-1 від 21.07.2008, № 22/07-2 від 22.07.2008, № 22/07-3 від 22.07.2008, № 29/07-1 від 29.07.2008, № 12/07-1 від 12.072008, № 17/07-1 від 17.07.2008, № 12/07-2 від 12.07.2008 Третьої особою було відвантажено Відповідачу-1 бітум, обумовлений Договором поставки, на загальну суму 5830830,24 грн.

Пунктами 3.1 та 3.2 Договору поставки передбачено, що Третя особа здійснює поставку Товару по заявці Відповідача залізничним транспортом, а Відповідач сплачує витрати на доставку Товару.

Так, загальна сума витрат за доставку Товару, що був поставлений Третьою особою Відповідачу, склала 142705,20 грн.

Умовами Додатку № 1 від 02.07.2008 та Додаткової угоди № 1 від 21.07.2008 до Договору поставки передбачено, що Відповідач-1 оплачує Товар протягом 60 календарних днів з дня отримання Товару від Третьої особи.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що ДП «Черкаський облавтодор ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»були проведені наступні розрахунки з ПП «Вальдес»за поставлений останнім Відповідачу-1 Товар, а саме: 22.07.2008 –250000,00 грн., 25.07.2008 –50 000,00 грн., 30.07.2008 –150000,00 грн., 07.08.2008 –400535,44 грн., 11.08.2008 –400000,00 грн., 13.08.2008 –400000,00 грн., 18.08.2008 –300000,00 грн., 29.08.2008 –300 000,00 грн., 23.09.2008 –100000,00 грн., 29.09.2008 –1400000,00 грн., 30 09.2008 –300000,00 грн., 30.10.2008 –50000,00 грн., 27.11.2008 –50000,00 грн., 28.11.2008 –30 000,00 грн., 10.12.2008 –50000,00 грн., 24.12.2008 –20000,00 грн., 29.12.2008 –700000,00 грн., 30.12.2008 –200000,00 грн., 20.02.2009 –60000,00 грн., 27.02.2009 –600000,00 грн.

В ході судового розгляду справи представником Відповідача-1 долучено до матеріалів справи платіжні доручення № 504 від 09.07.2009 та № 128 від 10.08.2009 про сплату основного боргу за Договором поставки в сумах 80000,00 грн. та 83000,00 грн. відповідно.

З урахуванням викладено, враховуючи, що Відповідачем-1 погашено заборгованість перед Третьою особою в сумі 163 000,00 грн., суд згідно з п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України припиняє провадження у справі в частині стягнення з ДП «Черкаський облавтодор ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»суми основного боргу у розмірі 162000,00 грн., у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 7.3 Договору поставки за прострочку оплати за поставлений Товар Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми заборгованості.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6.1 Договору поставки обумовлено, що Відповідач-1 здійснює оплату за Товар на рахунок Третьої особи в термін не пізніше 120 календарних днів з дати поставки.

Однак, суд зазначає, що поставка Товару здійснювалась Третьою особою на підставі Додатку № 1 від 02.07.2008 та Додаткової угоди № 1 від 21.07.2008 до Договору поставки, які є невід’ємними частинами Договору поставки № 28/03 від 02.07.2008, згідно з умовами яких визначено зобов’язання Відповідача-1 щодо оплати поставленого Товару протягом 60 календарних днів з дня отримання Товару від Третьої особи.

За розрахунком суду з Відповідача-1 на користь Третьої особи підлягає стягненню сума пені в розмірі 39074,72 грн., визначена з урахуванням розміру облікової ставки, встановленої згідно з постановою НБУ від 21.04.2008 № 107 та Листом НБУ від 16.02.2009 № 14-011/778-2395 в розмірі 12 % на період з 30.04.2008. Крім того, судом було враховано, що п. 7.3 Договору поставки передбачено нарахування пені на суму неоплаченого Товару, щодо нарахування пені на витрати, пов’язані з доставкою Товару, суд зазначає, що умовами Договору поставки такого не передбачено.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене та наявність у Відповідача-1 перед Третьою особою заборгованості за поставлений Товар, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги ПП «Вальдес»про стягнення з ДП «Черкаський облавтодор ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»107242,00 грн. інфляційних втрат, розрахунок по яким здійснений судом по наявній сумі заборгованості у відповідному періоді.

Сума 3% річних розрахована Третьою особою відповідно до періодів прострочення і підлягає стягненню з Відповідача-1 в силу положень закону.

Стосовно вимог ПП «Вальдес»про солідарне стягнення заборгованості та штрафних санкцій з Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»та Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Умовами Договору поставки не передбачено солідарної відповідальності Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»за невиконання або неналежне виконання Відповідачем-1 своїх зобов’язань.

Дочірнє підприємство «Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»є окремою юридичною особою, що самостійно здійснює господарську діяльність у межах, визначених Статутом та законодавством, та у відповідності з останнім несе відповідальність за невиконання власних зобов’язань.

Згідно з п. 3.5 статті 3 Статуту Відповідача-1 ДП «Сумський облавтодор ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»несе відповідальність за своїми зобов’язаннями згідно з чинним законодавством. Відповідач-1 не відповідає за зобов’язаннями Відповідача-2, так само як і Відповідач-2 не відповідає за зобов’язаннями Відповідача-1.

Відповідач-1 має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових прав і нести обов’язки, бути позивачем і відповідачем у суді, господарському або третейському суді (п. 3.6 статті 3 Статуту Відповідача-1).

Статтею 96 ЦК України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до її державної реєстрації.

З огляду на викладене, Дочірнє підприємство «Сумський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», хоча воно і є засновником Відповідача-1, однак воно не відповідає за зобов’язаннями останнього, крім випадків, якщо банкрутство Відповідача-1 викликане неправомірними діями Відповідача-2, як то передбачено змістом 3.5 статті 3 Статуту Відповідача-1.

Таким чином, суд вирішив у позовних вимогах ПП «Вальдес»до Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»відмовити.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення суд відшкодовує витрати, пов’язані зі сплатою державного мита, та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. У зв’язку з тим, що основний борг сплачений Дочірнім підприємством «Черкаський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»після звернення Приватного підприємства «Вальдес»з позовною заявою та прийняття до розгляду вказаного позову в межах розгляду справи № 32/186, то державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в цій частині покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»відмовити повністю.

Позов Приватного підприємства «Вальдес»задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(18006, Черкаська обл., м. Черкаси, бульв. Шевченка, б. 389, код 31141625) на користь Приватного підприємства «Вальдес»(39623, м. Кременчук, вул. 60-річчя Жовтня, 138, код 34987468) 39074,72 грн. пені, 107242,00 грн. інфляційних втрат, 14022,12 грн. - 3% річних, 3223,39 грн. державного мита, 223,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі № 32/186 за позовом Третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Приватного підприємства «Вальдес»- до Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»та Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в частині стягнення 162000,00 грн. заборгованості припинити на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

В іншій частині позову Приватного підприємства «Вальдес»відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                           О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 18.02.2010