Рішення № 8352091, 16.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/2816.02.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрбімаркет» До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Західінкомбанк»в особі Київської філії

Прозобов’язати вчинити певні дії

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача          Сусленко І.О.

Від відповідача Карсим Л.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Західінкомбанк» про зобов’язання виконати доручення та видати з поточного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбімаркет»п/р 26001002993 у КФ КБ «Західінкомбанк», МФО 320951, ЄДРПОУ 34807553 готівку в розмірі 347981,28 грн. на погашення заборгованості по заробітній платі працівникам позивача.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про уточнення позовні вимоги, а саме просить виконати платіжні доручення:

- від 11.08.2009р. платіжні доручення № 1694,1695,1690 про перерахування з п/р 26001002993 у КФ ПАТ «Західінкомбанк»на рахунок № 29242000000110 у АКІБ «Укрсіббанк»відповідно 10000 грн., 10000 грн. та 50000 грн. з призначенням платежу «заробітна плата за квітень 2009 року».

- від 12.08.2009р. платіжні доручення № 1696, 1698 про перерахування з п/р 26001002993 у КФ ПАТ «Західінкомбанк»на рахунок № 29242000000110 у АКІБ «Укрсіббанк»відповідно 50000 грн., та 10000 грн. з призначенням платежу: «заробітна плата за квітень 2009р.»

- від 05.11.2009р. платіжні доручення № 1531, 1532, 1533, 1534 про перерахування з п/р 26001002993 у КФ ПАТ «Західінкомбанк»на рахунок № 29242000000110 у АКІБ «Укрсіббанк»відповідно 10000 грн., 10000 грн., 10000 грн. та 10000 грн. з призначенням платежу: «Заробітна плата за квітень 2009».

- від 18.01.2010р. платіжне доручення № 566 про перерахування з п/р 26001002993 у КФ ПАТ «Західінкомбанк» на рахунок № 29242000000110 у АКІБ «Укрсіббанк»177981,28 грн., з призначенням платежу: «заробітна плата за квітень 2009р.»

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 21.01.2010р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Західінкомбанк»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбімаркет»було укладено договір банківського рахунку.

Відповідно до п.1.1. договору банк відкриває клієнту рахунки в національній та іноземних валютах та здійснює по них всі види розрахунково-касових операцій у відповідності до вимог цього договору, нормативних актів Національного банку України та законодавства України.

Пунктом 2.2.1 договору передбачено, що клієнта має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства, при відсутності розпоряджень стягувачів на примусове списання (стягнення) коштів з рахунків на підставі рішень судів та інших державних та недержавних органів та рішень уповноважених державних органів про зупинення операцій за рахунком, у випадках передбачених законодавством.

Відповідно до п.2.2.2. договору клієнт має право вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених цим договором послуг.

Згідно умов договору (п.2.3.1.) банк безе на себе зобов’язання здійснювати розрахункові операції по рахунку клієнта відповідно до вимог чинного законодавства України та цього договору протягом операційного дня банку. При цьому платіжні документи на списання коштів з рахунків клієнта, які надійшли до банку протягом операційного часу виконуються в день їх надходження.

Відповідно до п.2.3.2. банк зобов’язаний, здійснювати приймання та видачу готівки відповідно до чинного законодавства та нормативних актів НБУ.

З метою прискорення безготівкових розрахунків 7.06.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про розрахункове обслуговування з використання програмно-технічного комплексу «Клієнт-Банк».

Оскільки вимоги позивача щодо видачі готівки для виплати заробітної плати працівникам позивача залишилися частково без задоволення та враховуючи наявність договору № 2345418 на обслуговування виплати заробітної плати та інших виплат співробітникам клієнта в безготівковій формі укладеного між позивачем та АКІБ «УкрСиббанк», з метою проведення розрахункових операцій по виплаті заробітної плати у безготівковій формі позивач направив відповідачу з використанням системи електронних платежів «Клієнт-Банк»:

11 серпня 2009 року платіжні доручення № 1694, 1695, 1690 про перерахування за означеними реквізитами відповідно 10 000,00 гривень, 10 000,00 гривень та 50 000,00 гривень з призначенням платежу: «заробітна плата за квітень 2009 року»;

12 серпня 2009 року платіжні доручення № 1696, 1698 про перерахування за зазначеними реквізитами відповідно 50 000,00 гривень та 10 000,00 гривень з призначенням платежу: «заробітна плата за квітень 2009 року»;

5 листопада 2009 року платіжні доручення № 1531, 1532, 1533, 1534 про перерахування із зазначеними реквізитами відповідно 10 000,00 гривень, 10 000,00 гривень, 10 000,00 гривень та 10 000,00 гривень з призначенням платежу: «заробітна плата за квітень 2009 року»;

18 січня 2010 року платіжне доручення № 566 про перерахування за зазначеними реквізитами 177 981,28 гривень, з призначенням платежу: «заробітна плата за квітень 2009 року».

Згідно п.3.1.3. договору про розрахункове обслуговування з використанням програмно-технічного комплексу «Клієнт-Банк»від 07.06.2007 р. банк зобов'язаний проводити списання коштів з рахунку клієнта в день надходження електронних платіжних документів за умови їх надходження до банку каналами телекомунікацій до 17 години.

Проте, відповідачем порушення виконання зобов'язань, а саме платіжні доручення не були виконанні.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Західінкомбанк»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбімаркет»було укладено договір банківського рахунку.

З метою прискорення безготівкових розрахунків 7.06.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про розрахункове обслуговування з використання програмно-технічного комплексу «Клієнт-Банк».

Згідно п.3.1.3. договору про розрахункове обслуговування з використанням програмно-технічного комплексу «Клієнт-Банк»від 07.06.2007 р. банк зобов'язаний проводити списання коштів з рахунку клієнта в день надходження електронних платіжних документів за умови їх надходження до банку каналами телекомунікацій до 17 години.

Клієнт має право вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених договором послуг, звертатися до банку із запитами.

Частиною 1 ст. 134 ГК України встановлює, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених ГК України.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також: з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між: учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між: учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та cm. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Стаття 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»№ 2346-ІП від 05.04.2001 р. також передбачає виконання обслуговуючим банком доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документу до банку. Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача (п. 30.1. ст. 30 цього Закону).

Ч. 1 ст. 1071 ЦК України передбачає, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Згідно зі ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Всупереч зазначеним нормам і умовам договору банк не перерахував вищевказані кошти, чим порушив зобов’язання передбачені Договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи доведено, і відповідачем не спростовано, що переказ на суму 347981,28 грн. не проведений відповідачем, і тому вимога позивача про зобов’язання відповідача виконати платіжні доручення підлягає задоволенню.

Із врахуванням викладеного, належить визнати, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо необґрунтованості позовних вимог, оскільки стаття 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” містить визначення поняття мораторій, в якому відображена його суть, і під яким розуміється зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 2 статті 58 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання Банком своїх зобов’язань за Договором.

Частиною 3, пунктом 1 частини 4 статті 80 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку, зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку Відповідача за Договором.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обов’язку виконувати зазначені зобов’язання.

Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов’язань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб’єктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Зобов’язати Публічне акціонерне товариство «Західінкомбанк»(03150, м. Київ, вул.. В.Васильківська, 57/3, код ЄДРПОУ 36699108) виконати платіжні доручення:

- від 11.08.2009р. платіжні доручення № 1694,1695,1690 про перерахування з п/р 26001002993 у КФ ПАТ «Західінкомбанк»на рахунок № 29242000000110 у АКІБ «Укрсіббанк»відповідно 10000 грн., 10000 грн. та 50000 грн. з призначенням платежу «заробітна плата за квітень 2009 року».

- від 12.08.2009р. платіжні доручення № 1696, 1698 про перерахування з п/р 26001002993 у КФ ПАТ «Західінкомбанк»на рахунок № 29242000000110 у АКІБ «Укрсіббанк»відповідно 50000 грн., та 10000 грн. з призначенням платежу: «заробітна плата за квітень 2009р.»

- від 05.11.2009р. платіжні доручення № 1531, 1532, 1533, 1534 про перерахування з п/р 26001002993 у КФ ПАТ «Західінкомбанк»на рахунок № 29242000000110 у АКІБ «Укрсіббанк»відповідно 10000 грн., 10000 грн., 10000 грн. та 10000 грн. з призначенням платежу: «Заробітна плата за квітень 2009».

- від 18.01.2010р. платіжне доручення № 566 про перерахування з п/р 26001002993 у КФ ПАТ «Західінкомбанк» на рахунок № 29242000000110 у АКІБ «Укрсіббанк»177981,28 грн., з призначенням платежу: «заробітна плата за квітень 2009р.»

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк»(03150, м. Київ, вул.. В.Васильківська, 57/3, код ЄДРПОУ 36699108) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбімаркет»(01103, м. Київ, вул.. Кіквідзе, 11, 03680, м. Київ, бульвар Вернадського, 36, код ЄДРПОУ 34807553) 85 (вісімдесят п’ять) грн.. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко