Рішення № 8352089, 17.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/5217.02.10 За позовом           Заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах

держави в особі

1) Печерської районної у м. Києві ради;

2) Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради»

до           Товариства з обмеженою відповідальністю «Томаш»

про стягнення 57857,10 грн.

Суддя Т.Ю.Трофименко

Представники:

Від прокуратури           не з’явився

Від позивача-1          Лялюк Л.В. по довіреності № 164/в-18 від 01.02.2010р.

Від позивача-2          Лялюк Л.В. по довіреності № 3 від 27.04.2009р.

Від відповідача          Бойко М.М. по довіреності б/н від 08.12.2009р.

В засіданні приймали участь

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Печерської районної у м. Києві ради та Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Томаш»57857,10 грн. заборгованості у зв’язку з неналежним виконанням умов договору оренди нерухомого майна № 4/1 від 11.12.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2010р. порушено провадження у справі № 36/52, розгляд справи призначено на 17.02.2010р.

В судовому засіданні 17.02.2010р. представники позивача-1 та відповідача заявили клопотання про припинення провадження у справі, яке мотивовано тим, що відповідач сплатив заборгованість, і предмет спору між сторонами відсутній.

Представник прокуратури в судове засідання 17.02.2010р. не з’явився.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивачів та відповідача, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради»(далі позивач-2, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Томаш»(далі відповідач, орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Печерського району міста Києва № 4/1 від 11.12.2008р.

Відповідно до умов даного договору позивач на підставі розпорядження Печерської районної у місті Києві державної адміністрації № 569 від 04.05.1998р. та протокольного рішення комісії з питань користування та відчуження комунального майна Печерської районної у м. Києві ради від 27.11.2008р. передав відповідачу в строкове платне користування приміщення загальною площею 245,9 кв.м. (на першому поверсі загальною площею 119,2 кв.м. та в підвалі загальною площею 126,7 кв.м.), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 7/14, для розміщення кафетерію та здійснення продовольчої торгівлі.

Строк дії даного договору сторони визначили з 11.12.2008р. до 11.12.2009р. (п. 9.1 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору сума орендної плати за користування приміщенням на момент укладення договору становила 22823,03 грн. на місяць.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць, згідно з п. 4.2 договору, визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, опублікований у поточному місяці.

Відповідно до п. 4.5 договору орендар зобов’язаний вносити орендну плату щомісячно, до 20-го числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Також, згідно ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії договору оренди № 4/1 від 11.12.2008р. був продовжений.

Відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Оцінюючи подані прокуратурою та сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 21889,67 грн. є такими, що не підлягають задоволенню, а провадження у справі в іншій частині підлягає припиненню з наступних підстав.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач 05.01.2010р. сплатив позивачу 3700,00 грн., 06.01.2010р. –4000,00 грн., 12.01.2010р. –9889,67 грн., 19.01.2010р. –4300,00 грн., тобто до звернення прокуратури до суду з позовом, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача 21889,67 грн. заборгованості за договором є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 35967,43 грн. підлягає припиненню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідач оплатив заборгованість в сумі 35967,43 грн. грн. після порушення провадження у справі, провадження у справі в цій частині, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, підлягає припиненню.

Судові витрати в частині позовних вимог, по яких провадження у справі припинено, покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, та стягуються з нього в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 80, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

В позові в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Томаш»на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради»21889,67 грн. відмовити.

Провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Томаш»на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради»35967,43 грн. припинити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Томаш»(01024, м. Київ, вул. Богомольця, 7/14, код ЄДРПОУ 19123900) в доход державного бюджету України 359 (триста п’ятдесят дев’ять) грн. 67 коп. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Томаш»(01024, м. Київ, вул. Богомольця, 7/14, код ЄДРПОУ 19123900) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до спеціального фонду Державного бюджету по КЕКД 22050000 «Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах».

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               Трофименко Т.Ю.