Рішення № 8351954, 03.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/31603.12.09 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Мединський і К» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Портал А.С.»

про стягнення 14 770,63 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача - не з’явився

Від відповідача - не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього 8 700,00 грн. заборгованості за договором № 199/08 М3 від 13.02.2008р., 4161,80 грн. –пені, втрат від інфляції –1566,77 грн., 3% річних –342,06 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –147,71 грн. та послуг інформаційно –технічного забезпечення судового процесу - 312,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2009р. було порушено провадження у справі № 47/316 та призначено її до розгляду на 14.07.2009р., ухвалою від 11.09.2009р. розгляд справи було відкладено на 15.10.2009р., ухвалою від 15.10.2009р. розгляд справи відкладено на 05.11.2009р., але судове засідання 05.11.2009р. не відбулося у зв’язку з находженням судді Станік С.Р. на лікарняному, а тому ухвалою від 19.11.2009р. розгляд справи було призначено на 03.12.2009р.

В судове засідання 03.12.2009р. позивач своїх представників не направив, але через канцелярію господарського суду міста Києва надав заяву, в якій просив суд розглянути справу без участі представника позивача за наявними матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем всупереч умов договору № 199/08 М3 від 13.02.2008р. не було здійснено у повному обсязі оплату наданих послуг, оскільки позивачем було надано експедиторських послуг загалом на суму 10 100,00 грн., які відповідачем було прийнято, але оплачено частково на суму 1 400,00 грн. Заборгованість яку позивач просив стягнути в судовому порядку складає 8700,00 грн. Також позивачем за порушення відповідачем своїх зобов’язань по своєчасний оплаті наданих послуг було заявлено до стягнення з відповідача 4161,80 грн. пені та на підставі статті 625 Цивільного кодексу України втрат від інфляції в сумі 1566,77 грн. та 3% річних –342,06 грн.

Відповідач своїх представників в судові засідання 14.07.2009р., 15.10.2009р., 03.12.2009р. не направляв, відзив та витребувані судом документи - не надав. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у довідці Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві № 21-10/6962 від 07.10.2009. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу україни за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.02.2008р. між позивачем –ТОВ «Мединський і К», як повірений, та відповідачем ТОВ «Портал А.С.»як довірителем, було укладено договір № 199/08 М3, який підписано повноважними представниками та, посвідчений печатками сторін, відповідно до умов якого повірений зобов’язується від імені та за рахунок довірителя здійснювати комплекс робіт по організації перевезення вантажів автомобілями в міських, міжміських та міжнародних маршрутах, замовляючи для цих цілей автотранспорт третьої сторони - перевізника, а довіритель зобов’язався сплачувати надані послуги.

Умовами договору № 199/08 М3 від 13.02.2008р. сторони погодили, що довіритель надає довіреному виконання по предмету договору у вигляді транспортних заявок, підписаних відповідальними особами та завірені печаткою, з зазначенням в заявках повного об’єму інформації, необхідної для організації конкретних перевезень (п. 3.1), у разі затримання оплати, передбаченої даним договором, довіритель зобов’язаний сплатити довірителю неустойку у вигляді штрафу у розмірі 1,85% від суми невиконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочки (п. 4.6), якщо у транспортній заявці строк платежу не вказаний, довіритель зобов’язаний розрахуватися з довіреним на протязі 5 ти банківських днів після отримання товару від повіреного копії транспортної накладної та рахунку (п. 6.2).

Відповідно до протоколу розбіжностей до договору № 199/08 М3 від 13.02.2008р., підписаного представниками обох сторін та посвідченого печатками обох сторін, пункт 4.6 було викладено в такої редакції –«у випадку затримки оплати передбаченої даним договором, довіритель зобов’язаний сплатити довіреному неустойку у вигляді пені у розмірі 0,1% від суми невиконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочки».

Згідно договору-заявки № 199/08 М3 від 13.02.2008р., відповідачем (замовником) було замовлено у позивача (експедитора) організацію перевезення вантажу (полотно) за маршрутом Росія, Челябінська обл.., м. Челябінськ –Україна, Київська обл.., м. Київ (п. 1), вартість фрахту –10 100,00 грн. на умовах безготівкового розрахунку на умовах 100% передплати на дату відвантаження товару вантажоодержувачу (п. 7), вантажоотримувач ТОВ «Портал А.С.» (п. 11).

Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 04575676, копія якої надана позивачем разом з матеріалами позову, позивачем було організовано перевезення вантажу (полотно) з маршрутом Росія, Челябінська обл.., м. Челябінськ –Україна, Київська обл.., м. Київ, відправником зазначено ТОВ «Сі Айрлайд експорт» (графа 1), одержувачем вантажу зазначено ТОВ «Портал А.С.»(графа 2), також у графах 22, 23, 24 проставлено відбитки печаток відправника, перевізника та вантажоодержувача відповідно, вантажоодержувач отримав вантаж 19.02.2008р.

Відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 00696 від 20.02.2008р., підписаного повноважним представником позивача та відповідача, посвідченого печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи), позивачем було надано, а відповідачем прийнято експедиційні послуги загалом в сумі 10100,00 грн.

Згідно рахунку-фактури № 000696 від 20.02.2008р., позивачем було заявлено відповідачу до оплати за надані послуги по договору-заявці № 199/08 М3 від 13.02.2008р. в сумі 10100,00 грн.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків по договору № 199/08 М3 від 13.02.2008р., підписаного представниками позивача та відповідача і посвідченого печатками обох сторін, сальдо на користь позивача станом на 31.10.2008р. складає 10 100,00 грн.

20.02.2009р. позивач направив на адресу відповідача, цінним листом, претензію № 36-юр, з вимогою погасити заборгованість по договору № 199/08 М3 від 13.02.2008р. в сумі 9000,00 грн., направлення якої позивачем відповідачу підтверджується квитанцією Укрпошти від 20.02.2009.

Згідно з довідкою по особовому рахунку позивача, відповідач здійснив часткову оплату наданих послуг по договору № 199/08 М3 від 13.02.2008р., а саме: відповідачем було перераховано на користь позивача в якості оплати наданих послуг з організації перевезення 1 400,00 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

          Стаття 931 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

          Статтею 316 Господарського кодексу України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

          Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Ст. 12 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” від 1 липня 2004 року № 1955-IV встановлює, що клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Стаття 14 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” від 1 липня 2004 року № 1955-IV передбачає відповідальність клієнта за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач умови договору № 199/08 М3 від 13.02.2008р. виконав належним чином, а саме: ним було надано експедиторські послуги з організації перевезення вантажу, які відповідачем було прийнято, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 04575676 з відбитками у графах 22, 23 та 24 печаток відправника, перевізника та вантажоодержувача відповідно, вартість наданих позивачем та прийнятих відповідачем експедиторських послуг з перевезення вантажу склала 10 100,00 грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 00696 від 20.02.2008р., який підписано та посвідчено печатками обох сторін.

В свою чергу, відповідач всупереч умов договору № 199/08 М3 від 13.02.2008р. свої зобов’язання по повній оплаті наданих позивачем послуг не виконав в повному обсязі, а лише здійснив часткову оплату в сумі 1 400,00 грн., оплата в сумі 8 700,00 грн. здійснена відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду надано не було.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договору № 199/08 М3 від 13.02.2008р. існує непогашена заборгованість в сумі 8 700,00 грн. (10100,00 (сума наданих послуг) –1400,00 грн. (часткова оплата) = 8700,00 грн.), а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем, але не оплачені відповідачем експедиторські послуги законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню в сумі 8 700,00 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу, про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання по повній оплаті наданих послуг 4161,80 грн. пені, втрат від інфляції –1566,77 грн., 3% річних –342,06 грн.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховуючи те, що відповідач не виконав свого зобов’язання по оплаті наданих позивачем послуг у строк передбачений заявкою, тобто 100% передплати на дату вивантаження товару вантажоодержувачу, а останній отримав товар 19.02.2008р. що зазначено в графі № 24 СМR № 04575676, але оплата в сумі 8700,00 грн. здійснена відповідачем не була, а часткова оплата була здійсненна з порушенням строків встановлених умовами договору, а позивачем заявлено до стягнення втрати від інфляції, 3% річних та пені за різні періоди, з урахуванням часткової оплати, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції, 3% річних, - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню. Відповідно до розрахунків втрат від інфляції, 3% річних, наданих позивачем, які судом перевірені і з якими суд погоджується, розмір втрат від інфляції складає 1566,77 грн., 3% річних –342,06 грн., і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Розмір пені, на підставі п. 6 ст. 232 ГК України , за розрахунками суду складає:

10100,00 (сума послуг) х 0,1% х 183 (днів прострочено - п. 6 ст. 232 ГК України) = 1848,30 грн., і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: 8700,00 грн. основного боргу, пені –1848,30 грн., втрат від інфляції –1566,77 грн., 3% річних –342,06 грн.

Також, позивач, при подачі позову звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача. Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заявлена вимога не є обгрунтованою, оскільки позивачем крім самої заяви не надано жодного належного та допустимого доказу, в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а тому заява про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Портал А.С.»(код ЄДРПОУ 34430784, адреса: 03055, м. Київ. вул. Олени Теліги 7А, корпус 1, офіс 20,) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мединскьий і К»(код ЄДРПОУ 32276975, адреса: 86420, Донецька область, м. Єнакієве, пр. Гірників, 42) суму заборгованості 8 700 (вісім тисяч сімсот) грн. 00 коп., пені –1848 (одна тисяча вісімсот сорок вісім) грн. 30 коп., втрати від інфляції –1566 (тисяча п’ятсот шістдесят шість) грн. 77 коп., 3% річних –342 (триста сорок дві) грн. 06 коп., а також 124 (сто двадцять чотири) грн. 57 коп. витрат по сплаті державного мита та 263 (двісті шістдесят три) грн. 53 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           Станік С.Р.

Дата підписання рішення –19.02.2010