Рішення № 8351657, 11.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/41011.02.10 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №23/410                                                                                                    11.02.2010

За позовомприватного підприємства «ЛЕВПОЛ»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «КАРДІНАЛ»

простягнення 11 250,00 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

від позивачапредставник Волошина І.С. (довіреність від 15.12.2009р.) від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «ЛЕВПОЛ»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «КАРДІНАЛ»заборгованості за договором №0-22 від 17.03.2009 року у сумі 11 250,00 грн. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за надані йому послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2009 року порушено провадження у справі №23/410 та призначено її розгляд на 08.12.2009 року.

Представник Позивача у судовому засіданні надав витребувані судом матеріали та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судові засідання своїх представників не направляв, витребуваних судом документів не надав.

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення судового засідання відправлені за поштовою адресою, вказаною у позовній заяві, яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб –підприємців.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 11.02.2010 року за згодою представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між приватним підприємством «ЛЕВПОЛ»та товариством з обмеженою відповідальність «КАРДІНАЛ»було укладено договір №0-22 від 17.03.2009 року, про перевезення вантажу, що належить Відповідачу, силами та засобами Позивача, за маршрутом Польща - Україна.

Відповідно до пункту 1 статті 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов’язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами.

Статтею 307 Господарського кодексу України встановлюється, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Згідно статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Позивач виконав взяті на себе зобов’язання, що підтверджується міжнародними товаро-транспортними накладними (копії долучено до матеріалів справи).

Договором-заявкою №0-22 сторони погодили, що вартість перевезення становить 10000,00 грн. Розрахунок за надані транспортні послуги здійснюється протягом 7 днів після одержання Відповідачем рахунку, акту виконаних робіт, договору, заявки в гривнях та СМR з відміткою отримувача. З матеріалів справи вбачається, що вказані документи оформлені належним чином відправлялись Відповідачу двічі, проте Відповідач всупереч умовам договору №0-22 від 17.03.2009 року та заявки №0-22 від 17.03.2009 року за надані послуги не розрахувався.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості наданих послуг, проте Відповідач за надані послуги вчасно не розрахувався, тобто вчинив господарське правопорушення.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Відповідно до пункту 8 заявки №0-22 від 17.03.2009 року, за порушення умов викладених в заявці, винна сторона сплачує штраф у розмірі 250 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача суми основного боргу та штрафу підлягають задоволенню.

Вимога Позивача про стягнення з Відповідача 1 000,00 грн. інших витрат, пов’язаних з розглядом справи, є необґрунтованою і не підлягає задоволенню, оскільки Позивачем не надано будь-яких доказів здійснення таких витрат.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача на користь Позивача стягуються судові витрати пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «КАРДІНАЛ»(03680, м. Київ, вул. Радищева, 10/14, ідентифікаційний код 31115658) на користь приватного підприємства «ЛЕВПОЛ»(79044, м. Львів, вул. Околична, 16, кв. 52, ідентифікаційний код 35287199) 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.) основного боргу; 250 грн. (двісті п’ятдесят гривень) штрафу; 102,50 грн. (сто дві гривні 50 коп.) державного мита та 215,02 грн. (двісті п’ятнадцять гривень 02 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншому –відмовити.

4.          Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання 12.02.2010 року