Рішення № 8351643, 04.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/1204.02.10 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "Будавто"

до           Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Сіті Інжинірінг"

про                     стягнення 56058,88 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники:           

Від позивача не з`явились

Від відповідача не з`явились

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 50766,00 грн., що становить заборгованість за договором № 4/1-8/2008 на виконання субпідрядних робіт по капітальному ремонту від 29.07.2008р. та 5292,88 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2009р. порушено провадження у справі № 8/12, розгляд справи призначений на 15.01.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2010р. розгляд справи відкладений на 04.02.2010р., у зв’язку з неподанням сторонами витребуваних доказів; звернуто увагу відповідача на те, що у відповідності до положень ст.75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

У судове засідання, призначене на 04.02.2010р. представники сторін не з‘явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Через канцелярію суду від представників сторін надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін, тому відмовив у задоволенні клопотань сторін про відкладення розгляду справи. При цьому суд врахував положення ст. 69 ГПК України, згідно з якою спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Клопотань про продовження строку розгляду даної справи від сторін не надходило.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

29.07.2008р. між ТОВ «Київ Сіті Інжинірінг»- «підрядник»та ТОВ «Будавто»- «субпідрядник»був укладений договір № 4/1-8/2008 на виконання субпідрядних робіт по капітальному ремонту, відповідно до умов якого «субпідрядник»в межах договірної ціни зобов’язався виконувати власними і залученими силами та засобами, всі передбачені договором роботи –загально будівельні роботи по капітальному ремонту підземного пішохідного переходу біля з/д «Полісьсільбуд»по проспекту Московському, здати в обумовлені строки об’єкт в експлуатацію «підряднику», ліквідувати недоробки і дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання робіт, а «підрядник»в свою чергу зобов’язався приймати та оплачувати виконані роботи у відповідності до умов цього договору.

Вартість всього комплексу робіт склала 375470,40 грн. (у т.ч. ПДВ) (п.2.1 договору).

Розділом 9 договору «Здача і приймання виконаних робіт»передбачено, що здача-приймання робіт після закінчення будівництва об’єкту здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюється актом приймання об’єкту в експлуатацію. Перелік документів, що оформлюються при прийнятті об’єкту в експлуатацію повинен відповідати передбаченому переліку в Державних будівельних нормах і правилах. При виявленні в процесі здавання-приймання робіт недоробок, що не заважають експлуатації об’єкту, акт приймання об’єкту в експлуатацію підписується, а на недоробки складається дефектний акт з визначенням строків їх усунення за рахунок «субпідрядника». Якщо в ході здачі-приймання робіт будуть виявлені суттєві недоробки, що виникли з вини «субпідрядника», «підрядник»не підписує акт приймання об’єкту в експлуатацію і затримує оплату робіт виконаних з порушенням.

Сторонами по договору були складені, підписані та скріплені печатками сторін акти приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 461436,00 грн., а саме: № 11 за листопад 2008р. на суму 218378,40 грн., № 8 за грудень 2008р. на суму 155354,40 грн., № 9 за грудень 2008р. на суму 87703,20 грн., які свідчать про виконання «субпідрядником»робіт та прийняття їх «підрядником»без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Умовами договору сторони погодили, що «підрядник»щомісячно здійснює оплату за виконані роботи на підставі актів виконаних робіт (форма № КБ-2в і КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін. Акти виконаних робіт готує «субпідрядник»і передає для підписання «підряднику». «Підрядник» протягом 5-ти календарних днів перевіряє акт виконаних робіт і підписує його в частині фактично виконаних робіт. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10-ти банківських днів після підписання акту (п.4.3 договору).

Згідно наданої позивачем довідки з обслуговуючого позивача банку, від відповідача на рахунок позивача надійшли кошти в сумі 410670,00 грн.

Пунктом 4.6 договору передбачено, що «субпідрядник»відраховує «підряднику»підрядні кошти в розмірі 1,5 % від вартості робіт.

Сторонами по договору складений, підписаний та скріплений печатками сторін акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000003 від 30.09.2008р., згідно якого вартість за послуги генпідряду склала 3930,00 грн. (з ПДВ).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав власні зобов’язання належним чином, за виконані позивачем роботи у повному обсязі та у встановлений договором строк не розрахувався.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів (ч. 4 ст. 837 ЦК України).

Згідно зі ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Частиною 3 ст. 875 ЦК України передбачено, що до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 511 ЦК України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Частиною 2 ст. 194 ГК України передбачено, що неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 46836,00 грн., яка становить різницю між загальною вартістю виконаних робіт на суму 461436,00 грн., відрахуванням за послуги генпідряду на суму 3930,0 грн. та проведеними відповідачем розрахунками на суму 410670,00 грн., інше не доведено відповідачем.

Позивач направив відповідачу претензію з вимогою про сплату заборгованості за виконані роботи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (копія в матеріалах справи), але відповіді від відповідача не отримав, відповідач кошти не перерахував.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, отже суд дійшов висновку з урахуванням вищевикладеного, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи за договором № 4/1-8/2008 на виконання субпідрядних робіт по капітальному ремонту від 29.07.2008р. підлягає задоволенню частково в сумі 46836,00 грн.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 5292,88 грн. пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п. 1 ст. 547 ЦК України).

Пунктом 11.4 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату «підрядник»сплачує «субпідряднику»пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені за період з 01.06.2009р. по 26.11.2009р. підлягає задоволенню частково в сумі 4883,13 грн. В іншій частині вимоги позивача про стягнення з відповідача пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 46836,00 грн. основного боргу, 4883,13 грн. пені, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково в сумі 51719,13 грн. В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.

          На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 511, 525, 526, 530, 546, 547, 549, 611, 612, 837, 875 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 194, 216, 230, 231 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 34, 44, 47, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Сіті Інжинірінг"(01103, м.Київ, вул. Кіквідзе, буд. 26; код 35633528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будавто" (04070, м.Київ, вул. Хорива, 2, літ. «Б»; код 31813297) 46836 (сорок шість тисяч вісімсот тридцять шість) грн. основного боргу, 4883 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят три) грн. 13 коп. пені, 517 (п’ятсот сімнадцять) грн. 19 коп. державного мита, 217 (двісті сімнадцять) грн. 73 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання: 16.02.2010р.