Рішення № 8351205, 08.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/2308.02.10 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромресурс СМР»

До відповідача          Товариства з обмеженою відповідальністю «Новапак Плюс»

Про                              стягнення 4404,00 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача                    Марчук І.Ю. (за дов.)           

Від відповідача           не з’явились

Обставини справи:

          До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромресурс СМР»до товариства з обмеженою відповідальністю «Новапак Плюс»про стягнення 4404,00 грн.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо своєчасності поставки товару.

          Ухвалою суду від 25.01.2010 р. було порушено провадження у справі № 17/23 та призначено розгляд останньої на 08.02.2010 р..

Представник відповідача на виклик суду не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Заяв, клопотань та відзиву на позов відповідачем не подано. Про день та час проведення судових засідань сторона була повідомлена належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

За твердженням товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромресурс СМР», між ним, як покупцем, та товариством з обмеженою відповідальністю «Новапак Плюс», як продавцем, було досягнуто усної домовленості про купівлю-продаж товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України). Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Відповідач виставив позивачеві рахунок-фактуру № СФ-0002551 від 21.09.2009 р. на загальну суму 4404,00 грн. з метою оплати товару.

Позивач перерахував на рахунок відповідача вказану суму в розмірі 4404,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 21.09.2009 р..

Однак, відповідач зазначений товар позивачеві не поставив.

Позивач направив відповідачу листа від 16.12.2009 р. № 16/12-09 з вимогою повернути суму попередньої оплати або поставити товар про відповідно до усного договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Вимога, докази направлення якої містяться в матеріалах справи, залишена стороною без задоволення.

Отже, позов про стягнення 4404,00 грн. є обґрунтованим.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів на доведення обставин, повідомлених позивачем, суду не подав.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладається на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Новапак Плюс»(03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 7, секц. 2-6, корп. 1, кім. 263, рахунок 260090104079 у ЗАТ «ПроКредит Банк», МФО 320984, код 34423557) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромресурс СМР»(04074, м. Київ, вул. Лугова, 2, літера А, рахунок 2600230 у ВАТ «БГ Банк», МФО 320995, код 35963191) 4404 (чотири тисячі чотириста чотири) грн. 00 грн., 102 (сто дві) грн. витрат по оплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                О.Г. Удалова

          Рішення підписано 18.02.2010 р.