Рішення № 8351148, 12.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/7212.02.10 За позовом                     Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»

До                               Поліклініка №2 Дніпровського району міста Києва

Про                              стягнення 20558,59 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    не з’явився

від відповідача          Байталенко Г.Т., довіреність № 219 від 11.02.2010р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»(далі –позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Поліклініки №2 Дніпровського району міста Києва (далі –відповідач) про стягнення з останнього 20558,59 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 30020 о/р 3530020 від 25.07.2002 р.

Ухвалою суду від 27.01.2010р. порушено провадження у справі № 1/72 та призначено розгляд на 12.02.2010р.

12.02.2010р. позивач в судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Відповідач надав у судовому засіданні акт звірки з позивачем, згідно якого є розбіжність між нарахуванням позивача.

Акт було підписано на суму 18489,58 грн.

Відповідач надав копії платіжних доручень про сплату боргу, просив суд зменшити штрафні санкції, про що подав клопотання.

Суд оглянувши клопотання відповідача, вивчивши матеріали справи, взявши до уваги той факт, що відповідач не є прибутковою організацією, та розрахувався за заборгованість у повному обсязі, прийшов до висновку про зменшення суми пені до 100 грн., керуючись ст. 83 ГПК України.

Також судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було підписано акти звіряння на суму меншу, ніж зазначена позивачем у позові.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 25.07.2002р. № 30020 о/р 3530020.

Згідно з п.2.1 і відповідно до законодавства України позивач відпускає електроенергію дозволеної до використання потужності за умовами, визначеними йому договором, за яку відповідач згідно з п.4.1 договору зобов’язаний своєчасно та у повному обсязі здійснювати розрахунки відповідно до встановлених договором умов та термінів оплати.

Згідно п.1 додатка 13а до договору відповідач зобов’язується щомісячно направляти свого представника до позивача, для надання звіту за використану електроенергію та документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період, та отримання розрахункових документів, які видаються на основі наданих звітів про використану електричну енергію за розрахункових період з зазначенням дати надання звіту та дати отримання рахунку на сплату (акт приймання передачі товарної продукції, рахунок –фактура).

Порядок розрахунків за спожиту енергію між позивачем та відповідачем визначається відповідно до п.1 додатку 13а до договору у відповідності з очікуваним споживанням електроенергії в наступному розрахунковому періоді з урахуванням сальдо розрахунків за минулий розрахунковий період і є передоплатою.

Відповідно до додатка 5 до договору визначено порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, який визначений відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами затверджена наказом Міністерством палива та енергетики України №19 від 17.01.2002.

Однак свої зобов’язання за зазначеним договором відповідач виконує не вчасно, внаслідок чого за період з 01.04.2009 по 01.12.2009 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка на 01.12.2009 становить 18781,95грн., та за період з 01.03.2009р. по 01.12.2009р. виникла заборгованість за використану електричну енергію, яка станом на 01.12.2009р. складає 543,32 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу.

В своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 20558,59 грн. боргу, а саме: 18781,95 грн. –боргу за спожиту активну енергію, 543,32 грн. –боргу за спожиту реактивну енергію, 818,67 грн. –пені, 298,23 грн. –інфляційних втрат, 116,42 грн. –3% річних.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Судом було встановлено, що відповідач суму основного боргу сплатив, проте вже після порушення провадження у справі.

Суд прийшов до висновку про задоволення позову в частині стягнення 50% пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором постачання енергетичними мережами.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням погашення основної суми заборгованості.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 205,59 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193, 362 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712, 714 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Поліклініки №2 Дніпровського району м.Києва (02152, м.Київ, просп. Тичини 22, код ЄДРПОУ 26189147) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (04050, м.Київ, вул. Мельникова 31, код ЄДРПОУ 26187763) 100(сто) грн. –пені, 298 (двісті дев’яносто вісім) грн. 23 коп. –інфляційних втрат, 116 (сто шістнадцять) грн. 42 коп. –3% річних, держмито в розмірі 205 (двісті п’ять)грн. 59 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.

В частині стягнення 18781,95 грн. –основного боргу за спожиту активну енергію, 543,32 грн. –основного боргу за спожиту реактивну енергію, провадження припинити.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя В.І.Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 18.02.2010р.)