Рішення № 8351056, 12.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/12512.02.10 За позовомФізичної особи –підприємця Яніцького Василя Костянтиновича

ДоОбслуговуючого кооперативу «Відрадний-6»

Простягнення 8 527,40 грн.

За зустрічним позовомОбслуговуючого кооперативу «Відрадний-6»

ДоФізичної особи –підприємця Яніцького Василя Костянтиновича

Провизнання недійсним договору від 01.02.2002 року

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача за первісним (відповідача за зустрічним): Яніцький В.К.;

від відповідача за первісним (позивача за зустрічним: Пікулик О.М. –голова правління; Михайлов Т.Г. –дов. № 1 від 29.01.2010 року;

Обставини справи:

Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа Яніцький Василь Костянтинович звернувся з позовом в Господарський суд м. Києва до Гаражно-будівельного кооперативу «Відрадний-6»(який в подальшому змінив назву на Обслуговуючий кооператив «Відрадний-6») про стягнення 5150,00 грн. –заборгованості за виконані роботи, 2232,40 грн. –пені та 1145,00 грн. – інфляційних втрат.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав в повному обсязі зобов’язання щодо оплати виконаних робіт за Договором виконання робіт на покрівлі № 20201 від 01 лютого 2002 року.

В подальшому позивач збільшив позовні вимоги в частині стягнення пені та інфляційних втрат та просив стягнути 2458,50 грн. –пені та 1322,40 грн. –інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2005 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 11.04.2005 року.

11.04.2005 року по справі було оголошено перерву до 14.04.2005 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14 квітня 2005 року провадження у справі у зв’язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи зупинено до одержання висновку експерта.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва № 34 від 4 жовтня 2005 року справу № 35/125 передано на розгляд судді Паламарю П.І.

У липні 2008 року до суду надійшла справа з висновком експерта № 4620/4621 від 16 серпня 2005 року.

Ухвалою суду від 17.07.2008 року справу № 35/125 прийнято до свого провадження суддею Паламар П.І, провадження у справі поновлено.

Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва № 01-1/339 від 07.08.2008 року вказану справу було доручено прийняти до свого провадження судді Спичаку О.М.

Ухвалою суду від 12.08.2008 року справу № 35/125 прийнято до свого провадження суддею Спичак О.М. та призначено до розгляду на 16.09.2008 року.

12.09.2008 року Обслуговуючий кооператив “Відрадний-6” подав зустрічну позовну заяву до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Яніцького Василя Костянтиновича про визнання недійсним договору від 01.02.2002 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2008 року зустрічну позовну заяву прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

Окрім того, у судовому засіданні 16.09.2008 року представниками сторін подане клопотання про продовження строку вирішення даного спору, яке судом задоволено.

В судовому засіданні 16.09.2008 року у відповідності з пунктом 3 статті 77 ГПК України оголошено перерву на 08.10.2008 року.

В судовому засіданні 08.10.2008 року представник позивача за первісним позовом заявив клопотання про надання оригіналів документів.

Розглянувши дане клопотання та заслухавши пояснення представників сторін суд задовольнив його частково, а саме в частині зобов’язання відповідача за первісним позовом надати суду оригінали протоколу Загальних зборів членів кооперативу ГБК "Відрадний-6" від 20.05.2003 року у повному обсязі (оригінал та копії) та протокол Загальних зборів членів кооперативу ГБК "Відрадний-6" від 29.03.2004 року у повному обсязі (оригінал та копії).

Позивачем за первісним позовом заявлено клопотання про залучення Бахтіної М.В. в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача за первісним позовом.

Зазначене клопотання судом відхилено, оскільки рішення по справі ніяким чином не вплине на права та обов’язки Бахтіної М.В.

Також позивачем за первісним позовом подано клопотання про виклик Бахтіної М.В. для надання пояснень.

Розглянувши дане клопотання та заслухавши пояснення представників сторін судом воно відхилено, як необґрунтоване.

Також представниками сторін подано письмові відзив, пояснення, заперечення та додаткові докази по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2008 року відкладено розгляд справи на 17.11.2008 року та викликано в судове засідання співробітників Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для дачі суду пояснень по висновку № 4620/4621 судової будівельно-технічної експертизи складеного 16.08.2005 року.

14.11.2008 року позивач за зустрічним позовом подав доповнення до зустрічної позовної заяви.

В судове засідання 17.11.2008 року представники Київського науково-дослідного інституту судових експертиз не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача за первісним позовом подав додаткові документи та клопотання про зупинення провадження по справі та направлення матеріалів справи слідчим органам, яке судом відхилено з підстав його необґрунтованості.

В судовому засіданні 17.11.2008 року у відповідності з пунктом 3 статті 77 ГПК України оголошено перерву на 28.11.2008 року.

Позивач за первісним позовом в судовому засіданні 28.11.2008 року заявив клопотання про подання запиту до банку та клопотання про визнання документів відповідача недійсними, які судом розглянуті та відхилені з підстав необґрунтованості.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні 28.11.2008 року подав суду клопотання про призначення по даній справі судово-технічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2008 року у відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України було зупинено провадження у справі № 35/125 для проведення судово-технічної експертизи.

22.07.2009 року матеріали справи № 35/125 повернуто до Господарського суду м. Києва після проведення експертизи.

Згідно частини 3 статті 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Ухвалою від 29.07.2009 року суд поновив провадження у справі № 35/125 та призначив її розгляд на 28.08.2009 року.

27.08.2009 року представник позивача за зустрічним позовом подав клопотання про витребування додаткових документів та доповнення до зустрічної позовної заяви.

У судовому засіданні 28.08.2009 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 25.09.2009 року.

23.09.2009 року представник позивача за зустрічним позовом подав доповнення до зустрічної позовної заяви та додаткові документи по справі.

В судовому засіданні 25.09.2009 року представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких первісні позовні вимоги просив суд задовольнити.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) в судовому засіданні 25.09.2009 року підтримав клопотання подані 27.08.2009 року через канцелярію суду, розглянувши які суд їх відхилив, так як представник відповідача за зустрічним позовом визнав факт відсутності витребуваних документів.

Також, в судовому засіданні судом розглянуто та задоволено клопотання сторін про продовження строку вирішення спору яке було подане сторонами 28.08.2009 року.

Ухвалою від 25.09.2009 року розгляд справи було відкладено на 23.10.2009 року.

23.10.2009 року представники сторін подали клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, які судом задоволені.

Відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору.

У судовому засіданні 23.10.2009 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 27.11.2009 року.

27.11.2009 року представники сторін подали клопотання про залучення додаткових документів по справі, які судом розглянуті та задоволені.

У судовому засіданні 27.11.2009 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 18.12.2009 року о 10-00.

11.12.2009 року через канцелярію суду представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) подав клопотання про залучення додаткових документів по справі.

14.12.2009 року представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) через канцелярію суду подав доповнення до зустрічної позовної заяви та подав клопотання, відповідно до якого просив суд приєднати до матеріалів справи додаткові документи.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) надав усні пояснення по справі, відповідно до яких проти задоволення первісних позовних вимог заперечував, а зустрічні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 18.12.2009 року суд розглянув та задовольнив вищезазначені клопотання сторін.

У судовому засіданні 18.12.2009 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 29.01.2010 року о 10-15.

21.12.2009 року представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) через канцелярію суду подав клопотання про застосування строків позовної давності по зустрічному позову.

18.01.2010 року через канцелярію суду представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) подав клопотання, відповідно до якого просив суд направити дану справу прокурору Солом’янського району міста Києва для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України та заяву в якій просив провести огляд та дослідження оригіналів на предмет їх істинності за результатом якого скласти відповідний протокол.

28.01.2010 року через канцелярію суду представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) подав змінену зустрічну позовну заяву, в якій окрім іншого просив витребувати у Солом’янській районній у місті Києві державній адміністрації реєстраційну справу Обслуговуючого кооперативу «Відрадний –6».

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) в судовому засіданні 29.01.2010 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Господарський суд розглянувши клопотання та заяву представника відповідача за первісним позовом, які були подані 18.01.2010 року та відхилив їх, як необґрунтовані.

Також судом відхилено як безпідставне клопотання представника відповідача за первісним позовом про витребування реєстраційної справи, яке було викладене у зміненій зустрічній позовній заяві.

29.01.2010 року в судовому засіданні, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 12.02.2010 року о 15-30.

В судовому засіданні 12.02.2010 року представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) в судовому засіданні 12.02.2010 року надали усні пояснення по суті спору.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.02.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2002 року між Приватним підприємцем Яніцьким Василем Костянтиновичем, (виконавець, позивач) та Гаражно-будівельним кооперативом «Відрадний-6», в подальшому змінив назву на Обслуговуючий кооператив «Відрадний –6»(замовник, відповідач), був укладений Договір виконання робіт на покрівлі № 20201 (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого виконавець наносить праймер та покриває 500 (п’ятсот) кв. метрів покрівлі замовника методом наплавлення рулонного матеріалу «Лінокром»СКП, 4,0 (вермікуліт).

Відповідно до пункту 1.2 Договору замовник приймає роботу і виплачує виконавцю за виконані роботи 9000,00 грн.

Згідно з пунктами 2.1 та 2.2 Договору замовник визначає та погоджує план покрівлі даху. Виконавець погоджує із замовником місце розвантаження, тимчасового зберігання та маршрут транспортування матеріалів на дах.

Пунктами 2.3 та 2.4 Договору сторони узгодили, що замовник затверджує кошторис та термін виконання робіт. Роботи починаються з моменту надходження попередньої оплати виконавцю, у розмірі не меншому ніж 40 % вартості від повної вартості робіт.

Відповідно до пунктів 2.5 та 2.6 Договору по виконанню робіт виконавець та замовник складають акт виконаних робіт. Оплату виконаних робіт замовник виконує протягом 30 днів після затвердження акту виконаних робіт.

В подальшому сторони підписали кошторис до Договору, відповідно до якого визначили площу покриття та вартість робіт, акт прийому –здачі виконаних робіт на покрівлі кооперативних гаражів від 12.02.2002 року на суму 9000,00 грн. та акт виконаних робіт на покрівлі гаражів від 12.02.2002 року на цю ж суму, згідно яких покрівельні роботи були виконані на площі 500 м.кв.

Під час розгляду справи, за клопотанням представника позивача, ухвалою господарського суду від 14.04.2005 року було призначено судову будівельно –технічну експертизу.

Висновком судової будівельно –технічної експертизи № 4620/4621 від 16.08.2005 року (Т.1, а.с.140) встановлено наявність проведення робіт по наплавленню покрівельного матеріалу «Лінокром»СКП –4,0 на покрівлі третього поверху гаражів гаражно –будівельного кооперативу «Відрадний –6», що знаходиться по вул. Козелецькій, 18 у м. Києві загальною площею 363,20 м.кв., з яких покрівля із демонтованим покриттям 142,4 м.кв. та непорушеними верхніми шарами 220,80 м.кв.

Як вбачається з кошторису, вартість 100 м.кв. робіт складає 1800,00 грн., тобто вартість 1 м? складає 18,00 грн.

З урахуванням проведеної експертизи та визначеної вартості робіт, господарський суд приходить до висновку, що роботи було виконано позивачем на суму 6537,60 грн. (363,2 м? ? 18).

Відповідач за виконані роботи розрахувався частково в сумі 3850,00 грн., що засвідчується прибутковими касовими ордерами № 19 від 21.02.2002 року на суму 3000,00 грн. та № 20 від 26.02.2002 року на суму 850,00 грн. та не заперечується Яніцьким В.К.

Станом на день винесення рішення суму боргу відповідач не сплатив, належних доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 2687,60 грн. (6537,60 грн. - 3850,00 грн.)

Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню частково в сумі 2687,60 грн.

Відповідно до пункту 3.3 Договору у випадку простроченої оплати замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період невиконання оплати.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за виконані роботи, керуючись п. 3.3 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2458,50 грн. за період з 13.03.2002 року по 31.03.2005 року(Т.1, а.с.40).

Відповідно до пункту 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно з пунктом 6 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до статті 75 Цивільного кодексу Української РСР позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 72 Цивільного кодексу Української РСР скорочені строки давності тривалістю в шість місяців діють, зокрема, за позовами про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 1 статтею 79 Цивільного кодексу Української РСР встановлено, що перебіг строку позовної давності переривається пред'явленням позову в установленому порядку.

Позивач звернувся з позовом до суду 23.02.2005 року, про що свідчить відповідний штамп канцелярії суду.

Оскільки прострочення по сплаті коштів за виконані роботи настало ще 15.03.2002 року, господарський суд приходить до висновку, що до вимог позивача в частині стягнення пені слід застосувати шестимісячний строк позовної давності відповідно до вимог Цивільного кодексу Української РСР.

Зважаючи на викладене, здійснивши перерахунок пені за шість місяців, що передують подачі позову, а саме з 23.08.2004 року по 23.02.2005 року, з урахуванням встановленої суми заборгованості(2687,60), суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 229,92 грн.

Статтею 214 Цивільного кодексу Української РСР визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 1322,40 грн. за період з квітня 2002 року по лютий 2005 року.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, з урахуванням заборгованості в розмірі 2687,60 грн., господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 688,03 грн. перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

12 вересня 2008 року представник відповідача за первісним позовом подав через канцелярію суду зустрічний позов до Фізичної особи –підприємця Яніцького Василя Костянтиновича про визнання недійсним договору виконання робіт на покрівлі № 20201 від 01.02.2002 року.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що на момент укладення договору виконання робіт на покрівлю № 20201 від 01.02.2002 року голова правління Бахтіна М.В. не мала на це достатніх повноважень, відповідач за зустрічним позовом роботи не виконував і не мав ліцензію на їх виконання, спірний договір, акти та кошторис до нього підписаний його сторонами не 01.02.2002 року, а печатка нанесена Яніцьким В.К. шляхом її сканування.

В подальшому позивач за зустрічним позовом неодноразово уточнював та доповнював зустрічні позовні вимоги.

За клопотанням позивача за зустрічним позовом від 28.11.2008 року ухвалою суду було призначено судово –технічну експертизу, якою встановлено, що підписи від імені Бахтіної М.В. виконані пишучим приладом, спорядженим чорнилом, а відтиски печатки Гаражно –будівельного кооперативу «Відрадниий – 6»нанесені рельєфним кліше, встановити дату їх нанесення на Договір, кошторис та акти виконаних робіт не виявилось можливим.

Крім того, довідкою з органів статистики від 21.11.2008 року № 21-10/6554 (Т.2 а.с. 103) повідомлено, що за даними ЄДРПОУ керівником суб’єкта з ідентифікаційним номером 22864540 з 20.03.2001 по 18.07.2003 значилась Бахтіна М.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. ч. 1, 3, 4 і 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених Цивільним кодексом України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з пунктом 6 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

З положень частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України випливає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до частини 5 статті 267 Цивільного кодексу України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Спірний Договір було укладено сторонами 01.02.2002 року, а зустрічний позов подано 12.09.2008 року.

Відповідачем за зустрічним позовом 21.12.2009 року через канцелярію суду було подано заяву про застосування строку позовної давності до зустрічного позову.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи те, що позивач за зустрічним позовом не навів поважних причин пропуску строку позовної давності, господарський суд приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги в частині визнання недійсним договору виконання робіт на покрівлі № 20201 від 01.02.2002 року задоволенню не підлягають у зв’язку з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 статті 48 ГПК України визначено, що витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, визначаються господарським судом.

По даній справі було проведено дві експертизи, а саме будівельно –технічна по первісному позову та судово –технічна по зустрічному позову.

Витрати на оплату будівельно –технічної експертизи ухвалою від 14.04.2005 року були покладені на сторони в рівних частинах.

Витрати по судово –технічній експертизі ухвалою від 28.11.2008 року були покладені на позивача за зустрічним позовом.

Як вбачається з висновку судової будівельно –технічної експертизи № 4620/4621 від 16.08.2005 року та акту здачі –приймання висновку судового експерта загальна сума витрат по ній складає 1493,52 грн. та підлягала сплаті сторонами порівну по 746,76 грн. кожною.

В свою чергу позивач за первісним позовом свої зобов’язання по оплаті судової будівельно –технічної експертизи виконав в повному обсязі, що підтверджується листом Київського науково –дослідного інституту судових експертиз № 4620/4621 від 22.09.2005 року, відповідач за первісним позовом свої зобов’язання щодо оплати експертизи не виконав, у зв’язку з цим судові витрати в сумі 746,76 грн. підлягають до стягнення з Обслуговуючого кооперативу «Відрадний –6»на користь Київського науково –дослідного інституту судових експертиз.

Разом з тим, витрати за проведення судової будівельно –технічної експертизи розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених первісних позовних вимог, а саме з Фізичної особи – підприємця Яніцького Василя Костянтиновича на користь Обслуговуючого кооперативу «Відрадний –6» підлягає до стягнення 445,28 грн., а з Обслуговуючого кооперативу «Відрадний –6»на користь Фізичної особи –підприємця Яніцького Василя Костянтиновича підлягає до стягнення 301,48 грн.

З урахуванням наведеного, з Фізичної особи –підприємця Яніцького Василя Костянтиновича підлягає до стягнення на користь Обслуговуючого кооперативу «Відрадний –6»143,80 грн. витрат на проведення судової будівельно –технічної експертизи (445,28-301,48).

Витрати на проведення судово –технічної експертизи покладаються на позивача за зустрічним позовом у зв’язку з відмовою в задоволенні зустрічного позову.

Крім того позивачем за первісним позовом було збільшено розмір позовних вимог з 8527,40 грн. до 8930,90 грн. (Т.1, а.с. 40-41), а мита сплачено лише 86,00 грн., тому з Фізичної особи –підприємця Яніцького Василя Костянтиновича підлягає до стягнення на користь Державного бюджету України 3,31 грн. державного мита.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 48, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Первісні позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Відрадний –6»(місцезнаходження: 03065, м. Київ, вул. Козелецька, 18, код ЄДРПОУ 22864540) на користь Фізичної особи –підприємця Яніцького Василя Костянтиновича (місцезнаходження: 03164, м. Київ, Святошинський р –н, вул. Олевська, буд. 3 –Г, кв. 22, ідентифікаційний номер 2108415033) 2 687 (дві тисячі шістсот вісімдесят сім) грн. 60 коп. –основного боргу, 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 92 коп. –пені, 688 (шістсот вісімдесят вісім) грн. 03 коп. –інфляційних втрат, 41 (сорок одну) грн. 18 коп. - державного мита та 47 (сорок сім) грн. 64 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині первісних позовних вимог відмовити.

4. В задоволені зустрічного позову відмовити повністю.

5. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Відрадний –6»(місцезнаходження: 03065, м. Київ, вул. Козелецька, 18, код ЄДРПОУ 22864540) на користь Київського науково –дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6, код ЄДРПОУ 02883096) 746 (сімсот сорок шість) грн. 76 коп. –витрат на проведення експертизи (висновок № 4620/4621 від 16.08.2005 року).

6. Стягнути з Фізичної особи –підприємця Яніцького Василя Костянтиновича (місцезнаходження: 03164, м. Київ, Святошинський р –н, вул. Олевська, буд. 3 –Г, кв. 22, ідентифікаційний номер 2108415033) на користь Обслуговуючого кооперативу «Відрадний –6»(місцезнаходження: 03065, м. Київ, вул. Козелецька, 18, код ЄДРПОУ 22864540) 143 (сто сорок три) грн. 80 коп. –витрат на проведення експертизи.

7. Стягнути з Фізичної особи –підприємця Яніцького Василя Костянтиновича (місцезнаходження: 03164, м. Київ, Святошинський р –н, вул. Олевська, буд. 3 –Г, кв. 22, ідентифікаційний номер 2108415033) на користь Державного бюджету України 3 (три) грн. 31 коп. –державного мита.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

17.02.2010 року