Рішення № 8351043, 10.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/57310.02.10 За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про стягнення грошових коштів по депозитному вкладу

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Іванюк О.М. (довіреність від 05.01.2010р.);

від відповідача: не з’явились;

В судовому засіданні 10.02.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

          Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»(надалі ТДВ «СТДВ «Глобус», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»(надалі ВАТ КБ «Надра», відповідач) 558684, 69 грн., з яких 500000 грн. сума вкладу, 58684, 69 грн. нараховані проценти на вклад.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем за договором строкового банківського вкладу (депозиту) № 3 від 15.08.2008р. не виконані зобов’язання щодо повернення суми вкладу та нарахованих відсотків.

Відповідач відзив на позов не надав, присутній під час розгляду справи представник відповідача наявність своїх зобов’язань за депозитним договором № 3 від 15.08.2008р. укладеним з позивачем не заперечував, а при вирішенні спору просив врахувати положення закону «Про банки і банківську діяльність»що регулюють відповідні відносини під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2008 року між ВАТ КБ «Надра», ТДВ «СТДВ «Глобус»та Моторним транспортним бюро був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) № 3, у відповідності з п. 1.1 якого, вкладник (позивач у справі) зобов'язувався перерахувати на вкладний рахунок відкритий у відповідності з договором про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку № 213 від 17.07.2006р., грошові кошти в сумі 500 000 грн. (вклад), у п. 1.4 договору сторони погодили, що вкладник розміщує грошові кошти, а банк зобов'язується виплатити вкладникові суму вкладу та проценти на умовах та в порядку визначеному договором.

За умовами договору (п. 1.2, 1.3) строк вкладу –12 місяців + 12 днів, дата повернення вкладу є 27 серпня 2009р.; процентна ставка по вкладу встановлюється в розмірі 18, 0 процентів річних.

До обов’язків банку за договором (п. 3.4.2) віднесено забезпечення повного збереження та повернення вкладу з нарахованими процентами, які останнім були порушені, сума вкладу у строк вказаний в п. 1.2 відповідачем не була повернута, у зв’язку з чим позивач просить стягнути грошові кошти в розмірі 500 000 грн. разом з нарахованою сумою відсотків в судовому порядку.

Про повернення грошових коштів за договором № 3 від 15.08.2008р., позивач звертався до відповідача з заявою (вих. 3082-БУХ від 27.09.2009р.) у якій просив перерахувати грошові кошти розміщені на депозитному рахунку у зв’язку із закінченням строку депозиту.

Однак, грошові кошти відповідачем не повернуто, довідкою за вих. 32 від 08.02.2010р. підтверджується залишок грошових коштів на депозитному рахунку в розмірі 500 000 грн. по сумі вкладу та 58706, 47 грн. що є нарахованими відсотками.

Відповідно до ст. 334 Господарського кодексу України банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до закону.

Банки - це фінансові установи, функціями яких є залучення у вклади грошових коштів громадян і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків громадян та юридичних осіб.

Згідно приписів ст. 340 Господарського кодексу України, депозитні операції банків полягають у залученні коштів у вклади та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів. Депозити утворюються за рахунок коштів у готівковій або у безготівковій формі, у гривнях або в іноземній валюті, що розміщені юридичними особами чи громадянами (клієнтами) на їх рахунках у банку на договірних засадах на певний строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства та умов договору. Договір банківського вкладу (депозиту) укладається у письмовій формі.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу (ст. 1058 Цивільного кодексу України).

Обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом (ст. 1074 Цивільного кодексу України).

Згідно постанови Правління НБУ № 59 від 10.02.2009р. «Про призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві Комерційному банку «Надра»прийнято рішення щодо призначення тимчасової адміністрації, та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 по 10.08.2009р.. Дія мораторію продовжена відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009 № 452 з 11.08.2009р. до 10.02.2010р., крім зобов'язань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов'язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.

Визначення мораторію наведене у ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відповідно з яким мораторій це зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.

Враховуючи що станом на час настання строку повернення вкладу діяв мораторій, саме після припинення дії мораторію відповідач має виконати свої зобов'язання перед позивачем.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Дія мораторію визначена постановою Правління НБУ № 59 від 10.02.2009р. строком на 6 місяців та продовжена згідно постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009р. № 452 з 11.08.2009р. до 10.02.2010р., відповідно саме з настанням цієї дати слід вважати таким, що настав строк виконання банком зобов'язань щодо перерахування коштів в сумі 500 000 грн. по сумі вкладу та нарахованих відсотках, на які поширюється дія мораторію.

Разом з тим суд враховує, що в рішенні Конституційного суду України від 09.07.2002 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Кампус Коттон клаб” щодо офіційного тлумачення положення частини другої ст. 124 Конституції України (справа № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) в п. 3 зазначено, що положення частини другої ст. 124 Конституції України треба розглядати у системному зв’язку з іншими положеннями Основного Закону України, які передбачають захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, встановлюють юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (ч. 5 ст. 55 Конституції України). Тобто кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у т.ч. судовий захист. Для забезпечення судового захисту Конституція України у ст. 124 встановила принципи здійснення правосуддя виключно судами. Із змісту частини другої ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб’єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням.

          Враховуючи, що в силу дії мораторію, який поширюється на зобов’язання банку, зокрема і щодо виплати вкладу за договором строкового банківського вкладу (депозиту) № 3 від 15.08.2008р., строк виконання зобов’язання по поверненню суми вкладу для банку настає після закінчення дії мораторію, тобто з 11.02.2010р., а положення закону (ст. 85 Закону «Про банки та банківську діяльність») забороняють стягнення на підставі виконавчих документів та не забороняють розгляд судом законних вимог щодо стягнення, прийняття рішень за такими вимогами, суд вважає що вимоги позивача про стягнення суми вкладу та нарахованих відсотків підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 5586, 85 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема 15, ідент. код 20025456) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»(01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова 21/17, к. 1, р/р 26509012817950 в «Укрексімбанку»м. Києва, МФО 322313, ідент. код 20448234) 500000 грн. (п’ятсот тисяч гривень) по сумі вкладу за договором № 3 від 15.08.2008р., 58684, 69 грн. (п’ятдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 69 копійок) нарахованих процентів на вклад, 5586, 85 грн. (п’ять тисяч п’ятсот вісімдесят шість гривень 85 копійок) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І.Самсін

дата підписання рішення 16.02.2010