Рішення № 8350981, 11.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/304-16/18-45/19411.02.10 За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія Київводоканал" в особі Розрахункового департаменту

До: Відкритого акціонерного товариства "Науково-виробничого підприємства "Більшовик"

Про: стягнення 612.773,22 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники :

Позивача : Омельченко А.А. –представник (дов. № 17 від 01.01.2010)

Відповідача: Михалюк К.О. –представник (дов. № 39-13 від 12.01.2010)

Суть спору: зобов'язання відповідача виконати умови мирової угоди належним чином, а саме: стягнення з розрахункового рахунку відповідача на користь позивача 612.773,22 грн.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості в розмірі 612.773,22 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2004 у справі № 22/96 затверджено мирову угоду від 22.07.2004 між ВАТ "АК "Київводоканал" та ВАТ "Більшовик", а провадження у справі припинено. Позивач зазначає, що вказана мирова угода затверджена при вирішенні спору про стягнення з ВАТ "Більшовик" на користь ВАТ "АК "Київводоканал" заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 610955,22 грн., 1700,00 грн. –витрат на оплату державного мита, 118,0 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 612.773,22 грн.

Позивач зазначає, що відповідач не виконав умов мирової угоди, а тому просить стягнути з відповідача 612.773,22 грн. –боргу за мировою угодою.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, та зазначив що позивач мав можливість звернутися за примусовим виконанням ухвали про затвердження мирової угоди.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2008 № 4/304-16/18 (суддя Ярмак О.М.) позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2009 № 4/304-16/18 рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2008 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою від 15.05.2009 прийнято справу 4/304-16/18 до провадження суддею Балац С.В., присвоєно справі № 4/304-16/18-45/194 та призначено до розгляду на 11.06.2009.

11.06.2009 в судовому засіданні оголошено перерву до 05.08.2009 та на 13.08.2009 відповідно, про що сторони повідомлені належним чином.

Позивач звернувся до суду із заявами про зміну предмету позову, в яких просив зобов'язати відповідача виконати умови мирової угоди належним чином, а саме: стягнути з розрахункового рахунку відповідача на користь позивача 612.773,22 грн.

Ухвалою від 13.08.2009 зупинено провадження у справі та призначено судово-бухгалтерську експертизу.

Ухвалою від 28.12.2009 поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 01.02.2010.

В судовому засіданні 01.02.2010 оголошено перерву до 11.02.2010 для підготовки вступної та резолютивної частини рішення, про що сторони повідомлені під розписку.

У судовому засіданні 11.02.2010, за згодою сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом міста Києва розглядалась справа № 22/96 за позовом ВАТ "АК "Київводоканал" до ВАТ "Більшовик" про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 610955,22 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2004 у справі № 22/96 затверджено мирову угоду від 22.07.2004 між сторонами спору та провадження у справі припинено на підставі ст. 80 ГПК України.

Згідно п. 1.1., 1.2., 1.3. Мирової угоди ВАТ "Більшовик" визнав заборгованість, що утворилась у Житлово-комунального відділу ВАТ "Більшовик" перед ВАТ "АК "Київводоканал" за надані послуги з водопостачання та водовідведення за договором на надання послуг з водопостачання та водовідведення № 6933/2-07 від 13.07.1999 за період з квітня 2001 по 01 квітня 2004 в сумі 610955,22 грн. Крім того, ВАТ "АК "Київводоканал" зобов'язувався відшкодувати витрати на оплату державного мита в розмірі 1.700,00 грн. та 118,00 грн. витрат на оплату витрат на інформаційне забезпечення судового процесу, а всього 612.773,22 грн.

Відповідно до п. 2.1. Мирової угоди ВАТ "Більшовик" зобов'язувався сплатити суму, визначену в п. 1.3. цієї угоди протягом 18 місяців.

Спір виник в наслідок того, що позивач стверджує, що відповідач не виконав умов мирової угоди, а тому просить зобов'язати відповідача виконати умови мирової угоди належним чином, а саме: стягнути з розрахункового рахунку відповідача на користь позивача 612.773,22 грн.

Згідно ст. 78 ГПК України умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову. Про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

З викладеного випливає, що мирова угода –це домовленість між позивачем та відповідачем про врегулювання спору в частині позовних вимог, що може полягати у відстрочці та/або розстрочці, а також прощення (списання) боргу. Наслідком укладення такої угоди і затвердження її судом є припинення провадження у справі.

При цьому, зобов'язання, яке лежить в основі позовних вимог, в щодо яких, свою чергу, і укладено мирову угоду не припиняється. Мировою угодою сторони спору лише змінюють існуюче зобов'язання, шляхом внесення змін до нього, що може полягати у зміні порядку його виконання та суми виконання (наприклад, збільшення суми зобов'язання на розмір судових витрат).

Більш того, оскільки мирова угода не породжує абстрактних зобов'язань, як наприклад, вексель, то така угода є каузальною, тобто з чітко визначеною метою та з визначеними матеріально-правовими правовідносинами, які лежать в основі зобов'язання, з якого виник спір.

З цього випливає, що при вирішенні спору про стягнення коштів за мировою угодою, суду необхідно визначити зміст правовідносин та розмір заборгованості боржника перед кредитором в межах тих приватноправових зобов'язань, які лежать в основі мирової угоди та передували її укладенню.

Між позивачем та відповідачем 13.07.1999 укладено договір № 6933/2-07 на послуги водопостачання та водовідведення, за умовами п. 1.1. якого позивач зобов'язувався забезпечити відповідачеві постачання питної води та приймання від відповідача каналізаційних стоків, а відповідач зобов'язувався сплачувати за вищевказані послуги.

Відповідно до статей 11, 526 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Для визначення розміру заборгованості відповідача перед позивачем по виконанню умов договору від 13.07.1999 № 6933/2-07 за період визначений позивачем (з квітня 2001 року по 01 квітня 2004 року) судом призначено проведення судово-бухгалтерської експертизи.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 7791/7792 від 30.11.2009 сума заборгованості відповідача перед позивачем за послуги з водопостачання та водовідведення, що були надані в період з квітня 2001 року по 01 квітня 2004 за договором від 13.07.1999 № 6933/2-07, документально підтверджується в розмірі 62.789,26 грн.

Зазначена у висновку судово-економічної експертизи № 7791/7792 від 30.11.2009 сума заборгованості відповідача перед позивачем за послуги з водопостачання та водовідведення у зазначений позивачем період додатково підтверджуються матеріалами справи.

Отже, в основі правовідносин сторін спору у межах справи Господарського суду міста Києва № 22/96 лежала заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 62.789,26 грн.

Оскільки мирова угода, як зазначено вище, не може породжувати абстрактні зобов'язання (як, наприклад, вексель), то сума визначена мировою угодою має відповідати змісту зобов'язань, що лежать в її основі.

Відповідно, на час затвердження мирової угоди, розмір зобов'язань відповідача перед позивачем складав 62.789,26 грн., і саме щодо цієї суми основного боргу сторони спору у справі № 22/96 мали можливість домовлятись та не могли встановлювати додаткових зобов'язань, які не були предметом спору у зазначеній справі.

Отже, вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 610955,22 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 62.789,26 грн.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат в сумі 1700,00 грн. –витрат на оплату державного мита, 118,0 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справі Господарського суду міста Києва № 22/96 та включеними до предмету мирової угоди є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судових витрат покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 78, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Науково-виробничого підприємства "Більшовик" (03067, м. Київ, пр-т. Перемоги, буд № 49/2, код 14308569, з будь якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія Київводоканал" в особі Розрахункового департаменту (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код 03327664, з будь якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) за мировою угодою –62.789 (шістдесят дві тисячі сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 26 коп. –суму боргу, 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –судових витрат за мировою угодою, 646 (шістсот сорок шість) грн. 07 коп. –державного мита, 12 (дванадцять) грн. 44 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Балац

Дата підписання: 16.02.2010